Основна
увага приділяється розвитку
курортно-рекреаційного туризму.
Так в «Державній стратегії
регіонального розвитку» розвиток
туристично-рекреаційного комплексу
передбачено лише у кількох
регіонах: АР Крим, Волинська, Закарпатська,
Івано-Франківська, Львівська, Одеська,
Херсонська області та м. Севастополь.
В
Україні є приклади великих
проектів культурного туризму
і місць історичної, культурної
пам’яті, до яких виявляє своє
зацікавлення держава, що розглядає
їх як потужний засіб пропаганди,
утвердження національної ідентичності
та історичної справедливості. До
таких проектів відноситься Національний
історико-культурний заповідник
«Гетьманська столиця», Культурно-мистецький
та музейний комплекс «Мистецький
Арсенал», Національний заповідник
«Хортиця», Державна національно-культурна
програма «Золота підкова Черкащини».
В
Україні не ведуться системні
дослідження можливостей культурного
туризму робити вклад у розвиток
малих міст і сільських населених
пунктів, не ведеться статистичний
облік культурного туризму, можливостей
залучення історико-культурних пам’яток
у туристичну сітку країни. Культурна
спадщина не рекламується достатньою
мірою на внутрішньому і зовнішньому
ринках, так з 437 українських музеїв
тільки 97 мають власні сайти (23
– київські музеї, 74-регіональні
музеї). Більшість сайтів музеїв
мають лише українську та російську
версії.
Сучасний туризм в Україні
функціонує в умовах неналежної
нормативно-правової, методичної, організаційної
та інформаційної підтримки з
боку держави. Вдалим прикладом
місцевої ініціативи можна назвати
створення за підтримки Проекту
TACIS EC Ради з туризму Карпатського
регіону, головне завдання якої
полягає в популяризації Карпатського
регіону як туристичного, в просуванні
і маркетингу туризму п’яти
областей (Івано-Франківська, Закарпатська,
Львівська, Чернівецька, Тернопільська).
Організація об’єднує також понад
130 закладів туристичної інфраструктури,
в т.ч. закладів освіти та
культури, готелів та пансіонатів,
туристичних, транспортних та
страхових компаній. Об’єднання
ресурсів областей та окремих
комерційних компаній регіону
дозволило Раді за роки діяльності
здійснити чимало заходів, метою
яких було поширення позитивної
інформації про туристичні особливості
Карпатського краю, сприяння розвитку
туристичної галузі регіону. Радою
створений та постійно поновлюється
інформаційний сайт www.tourism-carpathian.com.ua
українською, польською та англійською
мовами.
Висновки
Культурний туризм є одним
з основних засобів пізнання
власної країни, формуванню гордості
за її культурні надбання. Проте,
держава не приділяє йому належної
уваги як одному із важливих
чинників подолання внутрішніх
антагонізмів, нівеляції регіональних
стереотипів і формування загальноукраїнської
ідентичності.
Не здійснюється консолідована
політика держави щодо підвищення
ролі культурного туризму у
формуванні спільних цінностей
та географічної мобільності
громадян України.
У довгострокових програмах і
стратегіях не надається належної
уваги розвитку культурного туризму
як чинника сталого регіонального
розвитку – через відродження
пам’яток історії та культури,
традиційної народної культури,
народних промислів, ремесел тощо.
Національна культурна спадщина
пропагується несистемно і неефективно,
як в Україні так і за
кордоном, що ускладнює її використання
для розвитку культурного туризму.
Актуалізація і використання
національної культурної спадщини
зумовлюють необхідність застосування
досвіду підтримки культурного
туризму в європейських країнах,
розвитку міжнародного співробітництва
в пам’яткоохоронній справі.
Пропозиції
- При розробці та затвердженні
урядом України Концепції державної
політики у сфері культури
на 2008-2012 рр., необхідно визначити
актуалізацію національної культурної
спадщини як чинника формування
національної свідомості та сталого
розвитку регіонів.
- Рекомендувати Державній
службі туризму і курортів
розробити програми Збереження
та використання замків України,
Збереження та використання сакральної
архітектури з врахуванням регіональної
специфіки та позабюджетних джерел
фінансування.
- Міністерству культури
і туризму розвивати міжнародне
співробітництво у пам’яткоохоронній
справі, сприяти включенню українських
об’єктів культурної спадщини
до Списку всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО з включенням їх до
туристичних маршрутів.
- Ініціювати створення
регіональних центрів туристичного
розвитку, орієнтованих на створення
нових туристичних маршрутів,
дослідження цільових аудиторій,
інформування усіх зацікавлених
про місцеві туристичні продукти.
- Рекомендувати Державному комітету
телебачення і радіомовлення
України сприяти програмі з
популяризації української історико-культурної
спадщини, які б висвітлювали
регіональні особливості нашої
держави, актуальні питання розвитку
внутрішнього туризму, актуалізували
світовий досвід культури як
чинника регіонального розвитку.
До реалізації відповідної програми
залучати організації громадянського
суспільства, благодійні фонди.
- Розробка і кодифікація
в одному атласі за географічним
і тематичним принципом туристичних
маршрутів, які б дозволяли
у короткий термін ознайомитися
з культурними та історичними
пам’ятками України.
- Сприяння програмам обміну школярами
і студентами між різними регіонами
для отримання особистих вражень.
- Рекомендувати обласним, міським,
районним відділам культури і
туризму створення туристичних
веб-сайтів регіонів, здійснювати
туристичне картографування регіонів,
здійснювати підготовку описів
об’єктів туризму.
- Надання регіональним та місцевим
закладам культури (управлінням,
музеям) інформаційної та методичної
підтримки у розробці нових
туристичних маршрутів із залученням
місцевих пам’яток історії та
культури, ініціювати їх співпрацю
з туристичними фірмами. Проведення
курсів підвищення кваліфікації
працівників культури з залученням
фахівців туристичного бізнесу.
Відділ соціокультурних