Рекреаційні комплекси Сіднея

З критерієм капітальнасті  пов’язаний критерій стаціонарності. Стаціонарні будівлі і споруди  розраховують на постійну ксплуатацію  на даному місці до повної амортизації; нестаціонарні можуть бути переміщені на друге місце. Стаціонарними є  всі капітальні будівлі, построєні  на фундаентах; нестаціонарні бувають  стабільні  (будинки відпочинку, туристичні бази  літнього типу) і  мобільні (туристичний потяг, туристичне судно).

Капітальність будівлі впливає  на сезонність експлуатації, яка може бути круглорічною і сезонною. Всі  капітальні будівлі є круглорічні; всі сезонні мають легші конструкції  побудови, обмежене впорядкування участка  може бути як стаціонарне так і нестаціонарне. Наприклад санаторій – стаціонарна, круглорічна установа; ботель – стаціонарна, сезонна установа; кемпінг – нестаціонарна, сезонна нестабільна установа; річкове туристичне судно – нестаціонарне,сезонне, мобільне; морське туристичне судно – нестаціонарне, круглорічне, мобільне. Сезонність пов’язана з збільшенням місткості рекреаційних комплексів в літній час за рахунок організації сезонних рекреаційних міст. Так, на кожне круглорічне місто повинно приходитись 4-5 сезонних місць якщо максимальна місткість рекреаційного комплексу 1000 місць (за літнім нормативом), то місткість круглорічної рекреаційної установи в даному комплексі складає 200 місць. Відсутність обліку сезонності при формуванні рекреаційни комплексів призводить до недогруженості круглорічних рекреаційних установ в зимовий період на 30 – 40%.

Критерії сезнності пов’язані  з рівнем комфорту рекреаційних установ. Рівень комфорту впливає на об’ємно-планувальне  рішення будівель і споруд, склад  функціональних групприміщенб, рівень благоустрою учстка, набір послуг, що надаються ширше, ніж в зимовий  період або між періодами. Рівень комфорту залежить від типу рекреаційної установи, площі приміщення, співвідношення між різними типами номерів (по місткості  і кількості жилих кімнат). Дані умови, які є архітектурно-будівними  признаками, впивають на стійкі (статичні) вимоги до рівня комфорту.Змінюючі (динамічні), вимогидо рівня комфорту визначаються набором пропонуючих  послуг, також залежних від складу і площі приміщень рекреаційних устано, їх місткості і місця розташування.

Рівень комфорту ререаційних  установ залежить в основному  від стану матеріальної бази. Неоднозначність  розвитку матеріальної бази в різних країнах вимагає уніфікації критерію рівня комфорту для забезпечення міжніродних туристичних зв’язків. Наприклад, для готелей міжнародного значення рівня комфорту прийнято символом * (зірка). Кількість зірок збільується з підвищенням рівня комфорту. Високий рівень комфорту - *****, низький - *. Така класифікація прийнята в Російській Федерації (ГОСТ Р 50645 – 94) і в Україні (ГОСТ 28681.4 – 95). В нормативних документах визначені обов’язкові вимоги до будівель готелей і теритторії, яка прилягає, інженено-технічному спорудженню будівель, до номеного фонду, типам номерів і їх технічного і мебельної оснащення. [1]

 

1.3 Методичні аспекти  дослідження

 

 Рекреаційний комплекс  та його складові

Рекреаційна діяльність поєднує  різноманітні види відпочинку і значну сукупність допоміжних і обслуговуючих  видів діяльності, які разом називають  рекреаційним (туристичним) господарством  або рекреаційним комплексом. Рекреаційне  господарство являє собою типовий  міжгалузевий комплекс, оскільки у  рекреаційному обслуговуванні прямо  чи опосередковано приймає участь багато різних галузей і видів економічної  діяльності. Рекреаційний комплекс (РК) — це сукупність галузей і видів  економічної діяльності, які забезпечують рекреаційними послугами населення  країни, регіону, міста і створюють  необхідні передумови для нормального  функціонування рекреаційно-туристичного господарства. Звичайно, рекреаційний комплекс забезпечує функціонування рекреаційних циклів тижневої, місячної, сезонної тривалості, але в окремих випадках (місто, промисловий вузол, промисловий  район) необхідно акцентувати і  проблеми організації короткочасного відпочинку - тижневого і добового.

Ключова методологічна проблема рекреаційно-географічних досліджень полягає в необхідності певного  структурування рекреаційної діяльності, її систематики і класифікації за функціональними видами і просторовими масштабами. Наданий час рекреація  як вид економічної діяльності не узгоджена з традиційною галузевою класифікацією господарства, і, відтак, не має чіткого організаційно-економічного структурувапня на різних управлінських рівнях. У Китаї, наприклад, функціонує Міністерство туризму, яке має свої управлінські підрозділи (бюро) в адміністраціях провінцій і великих міст. Але і в КНР швидко зростають приватні туристичні фірми, діяльність яких вже мало узгоджується з існуючою управлінською структурою.

Вид діяльності, який називають "рекреаційним господарством" або "індустрією туризму", неспівставпий  з традиційною галузевою класифікацією  господарства чи з систематикою видів  економічної діяльності, прийнятою  в Україні з липня 1997 р. Для  їх співставлення і "стиковки" потрібний аналіз функціональної структури  рекреаційного господарства за методологічною схемою міжгалузевих комплексів. За таким  підходом рекреаційне господарство являє собою міжгалузевий комплекс (чи макрокомплекс), який складається  із кількох спеціалізованих (галузевих) рекреаційних під комплексів. Багаторівнева  ієрархічна структура рекреаційної діяльності дозволяє розглядати її і  на мікрорівні — як види діяльності населення та домашніх господарств. Функціональну систематику рекреаційної діяльності потрібно довести до базового рівня, до найдрібніших видів рекреаційного  обслуговування, що їх здійснюють окремі фірми і працівники.

Функціональна структура  рекреаційного міжгалузевого комплексу  представлена на додатку 3. Верхні рівні  систематики й агрегування рекреаційної діяльності у формі комплексу  й спеціалізованих підкомплексів  достатньо відомі, нижні — потребують обґрунтування та пояснень. Первинні ланки рекреаційної діяльності представлені елементарними операціями, які в  сукупності складають рекреаційне  обслуговування: їжа, сон, проживання, побутове обслуговування, культурне  обслуговування, спілкування та ін. На цьому рівні діє таке правило: будь-який вид рекреаційного обслуговування (ЛР) обов'язково доповнюється супутніми видами загального обслуговування (ЛЗ) за такою схемою:

де ЛРі — первинна ланка  рекреаційного обслуговування і-Го виду (екскурсія, лікувальна прогулянка, прийняття ванни, морські купання  та ін.), а ЛЗ — первинні лапки  загального обслуговування, розваги  та ін.). Таке поєднання певного виду рекреаційного обслуговування та комплексу  супутніх загальних послуг ми називаємо  рекреаційним циклом.

Рекреаційний заклад може обмежуватись одним циклом. Але в  багатьох випадках рекреаційні підприємства надають рекреантам певний набір  рекреаційних послуг — лікування, оздоровлення, розважальні програми, екскурсії  та ін. Іншими словами, переважна більшість  підприємств і закладів рекреації  організує для свого контингенту  ту чи іншу сукупність рекреаційних циклів, яку ми називаєморек-реаційним кластером (кластером рекреаційних послуг). Таким  чином, рекреаційні кластери (кластери рекреаційних послуг) визначають ту чи іншу спеціалізацію рекреаційних підприємств, той чи інший їх рекреаційно-туристичний  профіль. Кластери рекреаційних послуг визначають види рекреаційної діяльності (дод.3): 1) курорт-по-лікувальний відпочинок; 2) курортно-оздоровчий відпочинок; 3) спортивно-оздоровчий відпочинок; 4) пізнавальний туризм; 5) історико-етнографічний  туризм; 6) історико-культурппй туризм; 7)науковий туризм; 8) діловий туризм; 9) торговий туризм; 10) спортивний туризм; 11) ландшафтно-екологічний туризм; 12) релігійний туризм; 13) гостьовий і  родинний туризм; 14) розважальний туризм. ,

Рекреаційні заклади з  однаковими кластерами рекреаційних послуг мають однотипову спеціалізацію  і займаються однаковими видами рекреаційної діяльності. Функціонально вони агрегуються  у спеціалізовані рекреаційні підкомплекси (дод3.): 1 - курортно-оздоровчий; II - пізнавально-діловий; III - спортивний; IV - екологічний; V - релігійний; VI - розважальний та ін. Спеціалізовані підкомплекси у сукупності формують єдиний міжгалузевий рекреаційний комплекс.

Ще одна узагальнена схема  структурування рекреаційного комплексу (Ван Циншен, 2003) представлена на додатку 4. Рекреаційні підкомплекси і кластери (види рекреаційної діяльності) згруповані за чотирма рівнями територіальної організації рекреаційної діяльності — локальним, регіональним, національним, міжнародним. Для провінції Хенань (КНР) виділені вісім спеціалізованих (галузевих) рекреаційних підкомплексів, у складі яких додатково встановлені  основні види рекреаційної діяльності — рекреаційні кластери. Наприклад  підкомплекс пам'яток (ІІ) включає  три кластери:

II. 1 — стародавні пам'ятки  цивілізації китайського народу; II. 2 — історико-культурні пам'ятки  і міста; II. З — Хе-нанський  державний музей історії та  культури Китаю. Природний (ландшафтний)  рекреаційний підкомплекс (V) охоплює  такі рекреаційні кластери: V. 1 —  водосховище Щаоланді на річці  Хуанхе; V. 2 — гора Сун; V. З —  термальні курорти; V. 4 — популярні  рекреаційні ландшафтні ділянки; V. 5 — місця науково-експедиційного  туризму (музеї під відкритим  небом); V. 6 — карстові ландшафтні  печери.

Наведені схеми слід розглядати як пошукові й можливі методологічні  і методичні підходи до структурування рекреаційно-туристичної діяльності зверху вниз — від національного  чи регіонального рекреаційного  комплексу, і знизу вверх —  від елементарних видів рекреаційного  обслуговування та супутніх послуг. [1]

 

 

 

Схема 1. Умови формування рекреаційних комплексів

Схема 2. Функціональна  структура рекреаційного комплексу

 

 

Підкомплекси (П): І — курортно-оздоровчий, II — пізнавально-діловий, III — спортивний, IV — екологічний, V — релігійний, VI — розважальний та ін. Рекреаційні кластери (РК) — види рекреаційної діяльності: 1- курортно-лікувальний відпочинок, 2-курортно-оздоровчий відпочинок, 3 — спортивно оздоровчий відпочинок, 4 — пізнавальний туризм, і — історико-етнографічний туризм, 6 — історико-культурний туризм, 7 — науковий туризм, 8 — діловий туризм, 9 —торговий туризм, 10 — спортивний туризм, 11 — ландшафтно-екологічігий туризм, 12 — релігійний туризм, 13 — розважальний туризм. Рекреаційні цикли (РЦ): поєднання окремих видів рекреаційного обслуговування (ЛР) и супутніх видів послуг (ЛС).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема 3.  Співвідношення рівнів і видів рекреаційної діяльності(провінція  Хенань, КНР)

 

 

 

 

 

УМОВНІ  ПОЗНАЧЕННЯ: І — культурний туризм з рекреаційними кластерами: 1 — Шаоліньський ушу; 2 — Луминські печери; 3 — пам'ятники відомим людям; 4 — Тайцзіпюань; 5 — крупні тематичні парки культури; II — туризм історичних пам'ятників: 1 — руїни цивілізації китайського народу; 2 — історико-культурні і відомі міста; З — Хспаиьський музей; III — релігійний туризм: 1 .......монастир Шаоліньси; 2 — храм Білого коня; 3 — батьківщина Хуанді (Жовтого імператора); 4 -батьківщина Лаоци; IV — фольклорний туризм: 1 — традиційний сільський дім провінції Хенань; 2 — народне мистецтво; V — природний туризм: 1 — водосховище Сяоланді-на річці Хуанхе; 2 — гора Суншань; 3 — термальні курорти та здравниці; 4 — місця для гірського відпочинку — "попередження сонячного удару"; 5 — місця науково-експедиційного туризму; б — ландшафти карстової печери; VI — туристичні товари: 1 — проектування і виробництво туртоварів, сувенірів; 2 — реалізація туристичних товарів; VII — рекреаційний маркетинг і менеджмент: 1 — маркетинг рекреаційної продукції; 2 — менеджмент рекреаційного ринку; VIII — рекреаційне обслуговування: 1 — побутове; 2 — транспортне обслуговування; 3 — охорона здоров'я: 4 — пізнавальне і розважальне обслуговування; 5 — забезпечення рекреаційної безпеки.

 

 

 

Таблиця. Класифікація рекреаційних коплексів.

 

Функціональний профіль	Вид закладу	Вмістимість закладу, кількість місць	Рівень комфорту, будівельный розряд	Капітальность	Стаціонарність	Сезонність	Географічне місцезнаходження
Санаторні комплекси	Санаторій	300,500, 1000	звичайний, вищий, підвищений	Капітальні	Стаціонарні	Круглорічні	Приморські, приозерні, прирічні, гірні, низько-, середньо-і високогірні, рівнинні
	Санаторний табір			Капітальні сезонні	Те саме
	Санаторій-профілакторій	100, 200, 500		Капітальні круглорічні	— 4 —
Комплекси відпочинку	Дім відпочинку (пансіонат)	300, 500, 1000		Капітальні, некапітальні	— « —	Те саме
	База відпочинку	100, 500, 1000		Некапітальні сезонні	— 4 —	Сезонні
	Дитячий табір	120, 160, 300,400		Некапітальні сезонні	Нестаціонарні
	Молодіжний табір	100, 500, 1000		Некапітальні тимчасові	Те саме
	Курортний готель	300, 600, 1000	Вищий, Б1, II	Капитальні круглорічні	Стаціонарні	Круглорічні
Туристські комплекси	Туристська база	200, 500, 1000	I, II, III	Некапітальні	Те саме	Те саме
	Туристський готель	200, 500, 1000	Вищий А, Б 1,11, III	Капітальні	— 4  —	—  4  —
	Мотель	50, 100, 300	Те саме	Капитальні  круглорічні	—  «  —	—   4   —
	Кемпінг	100, 600, 1000	III, IV	Некапітальні	Нестаціонарні	Сезонні
	Ротель			Мобільные	Те саме	Те саме
	Флотель, флотокемпінг	100-200, 25-50		Те саме	— « —	—   4   —