Рекреаційні ресурси та їх оцінка

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 21:41, лекция

Описание

Є чимало класифікацій природних ресурсів. Природні класифікації ґрунтуються на відмінностях природних ресурсів за природним генезисом та належності їх до тих чи інших компонентів і сил природи. Відповідно до свого призначення щодо використання людиною природні ресурси у структурному плані поділяються на наступні види: енергетичні, сировинні й допоміжні промислові, їстівні (харчові, кормові, питні), оздоровчі, культурно-естетичні. Два останні види часто звуть рекреаційними. Крім того, останнім часом як окремий специфічний вид ресурсів розглядають територію (територіальні ресурси).

Работа состоит из  1 файл

lekcii.doc

— 255.50 Кб (Скачать документ)

У теплий період року на перший план в оздоровленні на території регіону виходять сонячні  ванни і морські купання. Значну роль відіграє аеротерапія у вигляді сну біля моря, прогулянок по березі моря, в лісопарковій зоні.

У холодний період повною мірою зберігає своє значення аеротерапія, оскільки кондиціонуюча  дія моря на атмосферу здійснюється постійно. Схили Кримських гір  покриті переважно хвойними лісами, а в парках багато хвойних та вічнозелених листяних рослин. Кліматичні умови ПБК в цей період забезпечують значне зниження навантаження на організм, перш за все - на органи дихання і відкриті ділянки тіла. Це позитивно впливає на хворих з легеневими та нейросудинними захворюваннями, в яких послаблені механізми термоадаптації. Таким чином, кліматотерапія на ПБК можлива цілорічно.

Велике значення на кліматичних курортах має геліотерапія, для якої придатні шість місяців - з квітня по вересень. Фітолікувальний цикл у Криму базується на використанні фіторесурсів, до яких відносять масиви лісових і паркових насаджень, що насичують повітря киснем і фітонцидами. Фітотерапія включає також лікування захворювань з використанням    ефірних    олій   (аромотерапія),    аплікацій трояндовим, шавлієвим, лавандовим воском, ванн, ароматизованих лавандою, шавлією, і масажу з рослинними біододатками.

Крім того, при  серцево-судинній недостатності, туберкульозі легень, бронхітах велике значення має використання фрукто- та виноградолікування.

Таласотерапія - це вплив на людський організм усіх факторів моря. За хімічним складом  морська вода подібна до сироватки  крові людини, має таку ж кислотну реакцію, містить усі солі, що і  кров людини, а хлористого калію, кальцію та натрію - майже в тих самих співвідношеннях. Морську воду використовують для полоскання при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, рекомендують пити при деяких захворюваннях шлунка та кишківника.

Оздоровчий  цикл. Морська вода є цінним лікувальним фактором. Вона містить у собі майже всі елементи таблиці Менделєєва. Всі життєво важливі мікроелементи - мідь, цинк, марганець, йод, бром, фосфор - при купанні засвоюються безпосередньо через шкіру. Ходіння босоніж гальковими пляжами замінює точковий масаж шиатсу.

Унікальний  ефект будь-якого купання - гідромасаж - на морі досягає максимуму. Вода чинить тиск на тіло, при цьому всі м'язи  перебувають в роботі, зростає  їх еластичність. Морські купання  широко використовуються для лікування  захворювань серцево-судинної, нервової, дихальної систем людського організму у всіх оздоровницях Великої Ялти.

Особливу роль у цьому циклі відіграють стежки відпочинку і здоров'я - Сонячна, Боткінська, Штангієвська, Курчатовська, Раєвського, Таракатинська. Також розроблені маршрути на гг. Атбаш, Ай-Петрі, Віляр-Бурун, Кемаль-Егерек, перевал Гурзуфське Сідло, Нікітський перевал.

Спортивний  цикл. Спортивний туризм у Криму розвивається з кінця XIX століття. Набули розвитку такі види туризму, як пішохідний, спелеотуризм, кінний утризм, спортивний альпінізм,  аквалангізм і підводне орієнтування, підводне   полювання,   спортивне   орієнтування,   планеризм, який вперше в нашій країні зародився в Криму.

Спортивний, навчально-тренувальний та пізнавальний інтерес становлять печери Дружба, Каскадна, Каскадна-2, Уральська, Емпірична.

Для розвитку лижного  туризму є сприятливі умови в  зимовий період року в горах. Стійкий  сніговий покрив на Ай-Петрі тримається з середини грудня до квітня. Цей  період - найкращий час для лижних прогулянок. Однак лижний спорт у Криму не отримав належного розвитку, оскільки у зв'язку з частими відлигами на безлісих ділянках сніг кілька разів протягом холодного періоду тане повністю або на 50-70%.

Науково-пізнавальний цикл. У ньому виділяють екскурсійний цикл, який ділиться на два типи - природно-пізнавальний і культурно-пізнавальний.

На території  Великої Ялти функціонують три бюро подорожей та екскурсій. Це Алупкінське, Ялтинське, Гурзуфське, які пропонують екскурсії до Масандрівського палацу, на "Поляну казок", в Алупкінський палацо-парковий ансамбль, Лівадію, Нікітінський ботанічний сад, поїздки в Місхор, Симеїз тощо.

Конгресний  туризм. Велика Ялта здавна є місцем проведення наукових конференцій, семінарів, симпозіумів та нарад. Тут є унікальні наукові лабораторії, де проводяться досліди, що не мають аналогів в Україні. Тому багато спеціалістів прагнуть побувати там та взяти участь у дослідах. Конгреси проводяться в Інституті винограду і вина "Магач" - провідному науково-дослідному закладі виноробної галузі. Наукові контакти підтримуються з 15 зарубіжними країнами, йде обмін науковими працями з іншими закладами. Ряд винаходів інституту запатентовані в Іспанії, Югославії, Канаді, Болгарії.

Національний  науковий центр - Державний Нікітінський ботанічний  сад,   що  займається   селекцією   нових  рослин, охороною природи та генофонду рідкісних видів, паркознавством, збереженням екологічних особливостей курортів Криму.

Інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М.Сєченова є важливим науковим центром, де вивчають вплив клімату Криму на організм людини, розробляють методи комп'ютерної діагностики та прогнозування ефекту лікування.

Природні та культурно-історичні ресурси Криму  сприяють розвитку різноманітних видів  циклів рекреаційних занять - оздоровчо-спортивного, лікувального, пізнавального. Разом з цим тут є умови для розвитку таких видів рекреаційних занять як: вітрильний спорт, дельтапланеризм, кінний спорт, фототуризм, фестивальний туризм.

Розвиток рекреаційної сфери Криму потребує вирішення  багатьох проблем: рекреаційного перевантаження одних районів і недовантаження рекреаційних ресурсів інших; дефіциту трудових ресурсів у сезон пік; високої вартості рекреаційних послуг. Найбільшою проблемою, від вирішення якої залежить розвиток рекреаційної сфери Південного Криму в майбутньому, є адаптація рекреаційної галузі до ринкових умов.

7. Рекреаційні  ресурси Волинського регіону

Волинська область  розташована на північному заході України. На півночі вона межує з Брестською областю республіки Білорусь, на сході - з Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю, на заході - з Хелмським і Замостським воєводствами Республіки Польща. Територія Волині становить 20,2 тис. км2 (3,3% території України).

Більша частина  області розташована в межах  Поліської низовини, четверта частина - на Волино-Подільській височині в   лісостеповій    зоні.    За    природними    умовами   область поділяють на три зони: північнополіську, південнополіську і лісостепову.

Північнополіська  зона, яка займає три четвертих території, за рельєфом - плоска рівнина, яка в районі Ковеля і Любомля має невеликі підвищення і характеризується високою лісистістю, великими заболоченими площами, значною кількістю торфовищ.

Південнополіська  зона лежить у межах Волинського пасма, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. На сході зони лежить денудаційна рівнина, утворена воднольодовиковими відкладами.

Лісостепова зона розташована в межах Волинської височини, поверхня якої порізана балками і річковими долинами.

На території  Волині чітко виділяються два види 
ландшафтів - поліський і лісостеповий. Для поліських 
ландшафтних    районів характерні    велика    лісистість, заболоченість місцевостей, переважання малородючих ґрунтів, наявність значної кількості заплавних і карстових озер. Для лісостепових ландшафтних районів характерний долинно-грядовий рельєф, ускладнений яружно-балочними і карстовими формами з сірими опідзоленими ґрунтами в поєднанні з малогумусними чорноземами. Лісова рослинність становить 20% території зони.

Кліматичні  умови. Клімат області помірно-континентальний: зима м'яка з нестійкими морозами; літо тепле, нежарке, весна і осінь - затяжні із значними опадами. Річні суми опадів складають 550-650 мм. Найбільше їх випадає в червні, липні і серпні (до 80-90 мм в місяць). 70% всієї кількості опадів припадає на теплий період року. Область отримує 92,7 ккал/см2 сумарної сонячної радіації на рік. Пряма сонячна радіація знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.

Важливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який справляє бактерицидну, вітаміноутворюючу дію на організм людини. Так, біодозу УФР (1/4 лікувальної дози) в липні опівдні при ясному небі можна отримати за 18 хвилин. Кількість годин сонячного сяйва залежить від тривалості дня. Режим сонячного сяйва в області сприяє довготривалим прогулянкам і походам.

Для рекреації  має значення оцінка міждобової зміни  основних метеорологічних величин. Зміна температури повітря (більше 4°С) та атмосферного тиску (більше 8 гПа) від доби до доби значно впливає на стан людини. В середньому на території спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннями температури і приблизно стільки ж днів - із значним коливанням атмосферного тиску.

Сприятливі для   рекреації   комфортні,   прохолодні

субкомфортні  і жаркі субкомфортні погоди. Найчастіше комфортна погода спостерігається  в літні місяці (5-8 днів на декаду). Жарка погода буває дуже рідко. В  липні-серпні умови на території  області сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. В цей період приймання кліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можна приймати протягом усього літа.

Температура води в переважній більшості озер області  стає придатною для відкриття  купального сезону з другої декади червня і триває він в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Температура води максимальна в першій-другій декаді серпня і становить близько 20°С.

Погода на початку  весни і пізньої осені не сприятлива для рекреаційної діяльності і не забезпечує можливості тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів, Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року - в північно-західних районах області. В холодний період року (листопад-березень) середня температура - 1-3°С. Температура найхолоднішого місяця січня становить -6°С. Сонячна погода в зимовий період тримається 40-45 днів, решту днів - похмура погода чи з опадами. Утворення снігового покриву відмічається в другій-третій декаді грудня на всій території області. Кількість днів зі стійким сніговим покривом на території області різна: в північних районах цей період триває в середньому 80 днів, в центральних районах - 70 днів, а в південних - 50-60. Кількість днів з ожеледицями і заметілями становить 15-20. Середня висота снігового покриву коливається від 10 до 15 см. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холод-ний період триває в середньому 50 днів. Найкращими для розвитку рекреації в зимовий період є північні райони області.

Параметри кліматичних  умов Волинської області входять  в межі оптимальних для розвитку всіх основних видів рекреаційної діяльності і зимові і літні місяці.

Лісові  ресурси. Площа лісових угідь Волинської області становить 695 тис. га, з них ліси державного значення займають площу 447 тис. га, в тому числі 368,8 тис. га покриті лісом (88,2%), де функціонують 14 держлісгоспів та Шацький національний природний парк. Однак ліси поширені нерівномірно. Якщо в поліських районах лісистість становить близько 45%, то в лісостеповій зоні - тільки 5%, загальна лісистість території області - 35,5%.

За господарським  призначенням державні ліси поділяються  на дві групи. Ліси першої групи займають 97,7 тис. га. До них належать ліси зеленої зони (38,1 тис. га), в тому числі ліси Шацького національного природного парку (12 тис. га), особливі ліси і лісові масиви (25,7 тис. га), захисні смуги вздовж залізниць (6,3 тис. га), захисні смуги вздовж автодоріг (8,7 тис. га), заборонені смуги вздовж річок (18,9 тис. га).    Це    -    основний    вид    лісів    рекреаційного використання. Лісогосподарські заходи, які здійснюються в цій групі лісів, спрямовані на поліпшення якості і продуктивності насаджень. Проведення вирубок у лісах цієї групи обмежене.

Ліси другої групи займають 331,3 тис. га. До них  належать експлуатаційні ліси (312,8 тис. га), а також лісові спецзони і  спецсмуги (18,5 тис. га). Ліси другої групи  є основним джерелом деревини області.

При оцінці лісів  і лісових територій для потреб рекреації основними показниками є породний склад лісонасаджень і їх вікова структура. Від біологічних особливостей деревної породи або поєднання різних рослинних угруповань і кущових порід певною мірою залежить мікроклімат ділянки і рекреаційний комфорт.

Сприятливі  грунтово-кліматичні умови Волинської області обумовили різноманітність  породного складу лісів. У лісостанах переважають цінні хвойні (сосна, ялина), м'яколистяні та твердолистяні  породи. Найбільш поширеними є хвойні породи, під якими зайнято 225,0 тис, га (60%), друге місце займають м'яколистяні - 87,3 тис. га (24%), а третє - твердолистяні - 57,7 тис. га (16%).

Для рекреаційних цілей велике значення має здатність  лісу виділяти кисень і фітонциди, поглинати  вуглекислий газ. В області росте дуб черешчатий і граб, які належать до першої групи фітонцидності; сосна звичайна, ліщина, береза, черемха, малина, відносяться до другої групи фітонцидності. Фітонцидні якості насаджень забезпечують зниження кількості бактерій і мікробів в лісовому повітрі, покращують санітарно-гігієнічні умови відпочинку.

Повнотність лісових  насаджень - одна з важливих характеристик  рекреаційних лісів. Насадження з повнотою 0,5-0,7 займають 74,9% покритої лісом площі, низькоповнотні (0,3-0,4) - 1,1%, високоповнотні (0,8-0,1) - 24% площі, покритої лісом. Найкращими умовами для відпочинку є ділянки насаджень із замкнутістю крон 0,3-0,6. В загальному всі   біологічно   стійкі   ліси   області,   які   володіють   високою фітонцидністю, киснепродуктивністю та іншими властивостями, придатні для рекреаційного використання.

Информация о работе Рекреаційні ресурси та їх оцінка