Роль кластерів у розвитку туристичної індустрії

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ економіки  і права

Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи 
 
 
 

РОЛЬ  КЛАСТЕРІВ У РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ  ІНДУСТРІЇ

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни: «Конкурентоспроможність туристських підприємств» 
 
 

                                                                                       Виконала:

                                                                                       студентка групи 6 – Т

                                                                                          заочної форми навчання

                                                                                       спецільності «Туризм»

                                                                                       Козлова Катерина

                                                                                       Олександрівна

                                                                                          

                                                                                       Перевірила:

                                                                                      доцент, к. пед. н.

                                                                                       Міщенко Тетяна

                                                                                       Михайлівна 
 
 

Черкаси – 2010

ПЛАН

ВСТУП

1. Визначення та загальна характеристика кластерів туристичної індустрії.
2. Роль та значення туристичних кластерів.
3. Кластерна модель організації туристичної діяльності національних підприємств.

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Постановка  проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими  та практичними завданнями. Глобалізація світової економіки, збільшення міжнародної  конкуренції призвели до зростання  популярності нової виробничої інноваційної моделі, в рамках якої всі учасники виробництва прагнуть об’єднатися  в кластери. Кластерний розвиток як фактор збільшення національної і регіональної конкурентоспроможності є характерною  ознакою сучасної інноваційної економіки. Світова практика показала, що кластеризація  економіки обумовлює і справляє вирішальний вплив на процеси  посилення конкурентоспроможності та прискорення інноваційної діяльності.

     У важкі часи кризи, які переживає  як світова економіка, так і Україна, формування кластерів зможе допомогти  українському суспільству в значному ступені подолати труднощі, що виникають.

     Кластер – це добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської  діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки. Мета створення кластера полягає  у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.

     В сучасних умовах розвитку світового  господарства кластери виникають в  традиційних галузях економіки  і у високотехнологічних, у сфері  виробництва і у сфері послуг. Актуальним є впровадження кластерного  підходу і в туристичній галузі.

   Туристична  галузь залишається важливим фактором забезпечення економічного росту країни і її регіонів. Туризм є одним  з найперспективніших галузевих  напрямків активізації економічного розвитку України.  

1. Визначення  та загальна характеристика кластерів туристичної  індустрії

     Кластер – продукт співпраці підприємств індустрії туризму з усіма іншими видами бізнесу, пов'язаними з їх обслуговуванням. В туризмі, це наприклад, готелі, заклади громадського харчування, туристичні компанії, освітні заклади, розважальні комплекси, транспортне сполучення, система виробництва сувенірної продукції.

     Створення кластеру дозволить більш успішно  конкурувати, як на регіональному, так  і міжнародних туристських ринках. Туристичний кластер – це нові можливості, додатковий майданчик для розвитку існуючих та створення нових бізнес-проектів, проведення спільних виставок, акцій, розробки стратегії просування туристичної пропозиції певного регіону.

     Туристичний кластер може бути сформований як у межах окремих зон чи районів, так і певного регіону загалом. Закарпаття як туристична дестинація, має сформований імідж в уяві туриста. Мусимо відзначити, що чим далі, тим імідж туристичних фірм стає менш привабливим, через низький рівень якості послуг, що у переважній більшості випадків зумовлено не відсутністю знань у менеджерів та директорів підприємств туристичної індустрії, а відсутністю системного бачення перспектив розвитку тих чи інших туристичних проектів.   

     Створення кластерів у туризмі навколо  так званих «кореневих центрів», дестинацій, які продають туристичні фірми, створюючи  туристичний продукт, допоможе підійти  до стратегії системного розвитку регіональної індустрії туризму. Наприклад, такими центрами, можуть стати архітектурні пам’ятки, природні та рекреаційні ресурси, події: палаци та замки, мінеральні та термальні джерела, гірські вершини, озера, фестивалі та інше [3, 18].

     Вагомим аргументом, що сприятиме створенню  туристичного кластеру, може стати  ідея співпраці на місцевому рівні, щоб конкурувати на глобальному  ринку.

     Туристичні  фірми, є операторами ринку, продаючи свій продукт, вони перекуповують послуги  інших видів бізнесу, що функціонують в індустрії туризму: готельного та ресторанного, перевезень, торгівлі, розважального та інших. Через це, вони повинні між собою спілкуватись, не тільки укладаючи комерційні угоди, але й під час конференцій, семінарів, нарад, через створення  професійних асоціацій, клубів. Адже, представники всіх зазначених видів  бізнесу і утворюють кластер  туризму. Відомо, що в конкурентній боротьбі за клієнта і за місце  на ринку завжди перемагає об’єднання зусиль, що пропонує більшу кількість  пропозицій, більш високий рівень якості, більш низькі ціни. В боротьбі за глобального споживача, в системі  конкуренції туристичних дестинацій не може бути одноосібної гри, тут  слід об’єднувати зусилля. 

     Ініціатива  створення кластеру може належати як представникам органів державної  влади, місцевого самоврядування, так  і бізнесу. Зусилля органів влади  зазвичай спрямовуються не на підтримку  окремих підприємств і галузей, яким би не був значним їх внесок в економіку регіону, а на створення  умов для розвитку кластерів та розвитку взаємин усередині нього.

     Туризм  має свою специфіку. Турист, який може бути як місцевим жителем, так і приїзжим, завжди має можливість вибору будь-якої країни і будь-якого регіону, і  він хоче знати про регіон і  про умови відпочинку якомога  більше до того, як він сюди приїхав.

     Турист  оцінює не тільки роботу фірми, яка  надає йому послуги, приймає, супроводжує, він оцінює, перш за все, регіон. Про  який він ще довго буде згадувати. Згадувати або позитивно, або  негативно.

     Турист, прагне швидко і без проблем придбати будь-яку послугу, і вибір цих  послуг має бути великий, ціни виправдані, а система обслуговування працювати  бездоганно. Він потребує безпеку і комфорт, повагу і увагу, і головне – отримати ті самі «незабутні» враження, заради яких він і приїхав. А що отримує? Завищені ціни, на послуги низької якості, злість та невихованість з боку обслуговуючих працівників.

     Задача  науковців, розвивати ідею продуктів, створювати концепції, а бізнес повинен їх розвивати та втілювати у життя. Від співпраці виграють усі [4].

     Туристичний кластер – це, в першу чергу, спільнота різних підприємств і  організацій на певній території, що напряму або опосередковано пов’язані  із наданням туристичних послуг.

     Границі туристичного кластеру досить складно  підпорядкувати стандартним системам галузевої класифікації. Туристичний  кластер повинен складатись із комбінації галузей, що створюють турпродукт і  умови для підвищення його конкурентоспроможності. Границі туристичного кластеру можуть змінюватись у зв’язку з появою нових підприємств і галузей, зі зміною умов ринку, державного регулювання.

     В структурі типового туристичного кластеру виділяється чотири основних сектори:

• сектор виробництва туристичних послуг;
• сервісний сектор;
• допоміжний сектор;
• сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.

     Сектор  виробництва туристичних послуг включає підприємства, що безпосередньо  виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми  та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів.

     Сервісний сектор об’єднує банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади  туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові  компанії.

     Допоміжний  сектор, по-перше, включає різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних  для певної місцевості товарів, по-друге  – поліграфічні підприємства, картографічні  фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє – органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми.

     Сектор  забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру зв’язує між собою інші сектори і координує їх діяльність. Він включає маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.

     Наявність всіх вищеперерахованих елементів  туристичного кластеру не є обов’язковою. Склад його учасників може розширюватись  залежно від тісноти зв’язків, рівня сформованості кластеру. З  частиною компаній сервісного та допоміжного  секторів туристичний кластер може укладати угоди про співробітництво, що не передбачають їх входження до кластеру  [3, 19-21].

2. Роль та значення туристичних кластерів

         Трансформаційні процеси в економіці  України, її намагання перейти  до ринкових відносин, актуалізують  пошук нових форм виробничих  відносин та й самого виробництва.  Економічна теорія і практика  накопичили достатній обсяг аналітичного  матеріалу, пропозицій, моделей розвитку  тощо, осмислення та впровадження  яких може допомогти нашій  державі здолати труднощі сьогодення  і прискорити її господарський  розвиток.

         До позитивних надбань економічного  досвіду слід віднести практику  створення територіальних виробничих  об'єднань, які отримали назву  “кластер”. На думку аналітиків, кластером слід вважати географічну  групу взаємозалежних компаній, асоційованих інститутів у певній  галузі, які пов’язані спільними  цілями і доповнюють один одного.