Роль кластерів у розвитку туристичної індустрії

         Треба сказати, що кластер –  добровільне об’єднання вже існуючих    суб’ єктів ринкової діяльності, яке не регламентоване ні кількісно,  ні якісно. Мета його створення  – підвищення конкурентоздатності продукції чи послуг членів кластера на ринках різних рівнів. Кластерізація економіки сприяє налагодженню взаємопорозуміння між державними і бізнесовими колами при вирішенні економічних проблем певного регіону.

         Стає зрозумілим, що за своєю  природою кластер є моделлю  територіальної організації продуктивних  сил суспільства, здатною значною  мірою сприяти поширенню ринкового  світогляду і відповідати господарським  реаліям українського сьогодення.

         Вперше процес кластеризації торкнувся туристичної галузі в Україні, коли в 2001 році, після тривалих маркетингових досліджень в туристичній галузі Чернігівщини, було засновано туристичний кластер “Кам’янець”. Його метою стало створення конкурентоздатної сфери туристичних послуг, перетворення даної території на сучасний туристичний центр, ініціювання та координація проектів розвитку туризму в регіоні.

         Туристична галузь України належить  до привабливих сфер застосування  кластерних технологій. Країна володіє  потужним туристичним потенціалом,  а проблеми розвитку галузі  знаходяться швидше у площині  психологічній, ніж матеріально-технічній.  Тому виробництво національного  туристичного продукту треба  розглядати як пріоритетний, якщо  не єдиний шлях розвитку національної  туристичної індустрії. Світовий  досвід переконує, що туризм  – повноправний і надприбутковий  компонент ринкової економіки.  При мінімальних інвестиційних  надходженнях туризм здатен забезпечувати  їх максимальну віддачу.

         Накопичений досвід наукових  маркетингових досліджень у туризмі,  дозволяє сказати, що: 

• економіка України і її туристичні підприємства готові до сприйняття кластерних технологій;
• кластер є однією із привабливих моделей, оскільки об’єднує на добровільних і взаємовигідних засадах суб’єкти економічної діяльності, що дозволяє їм успішно конкурувати на туристичних  ринках різних рівнів;
• кластерні технології сприяють налагодженню взаємопорозуміння між державними та бізнесовими колами;
• інформаційно-рекламне забезпечення діяльності кластеру належить до пріоритетних напрямків його розвитку;
• кластерізація туристичних підприємств робить “прозорими” інвестиційні надходження і веде до оптимізації їх використання;
• туристична індустрія – приваблива сфера вкладання інвестицій, які даватимуть повнішу віддачу при умові існування кластерів на регіональному і державному рівнях;
• кластерізація туристичної діяльності, при правильній організації, стимулюватиме розвиток інших виробництв, а науково-освітній блок, що включає освітні заклади, здатен забезпечити потреби туристичних кластерів у висококваліфікованих кадрах, які зможуть відповідати за стратегію розвитку і маркетингові дослідження новоутвореного туристичного кластера.

         Виходячи із вищесказаного, слід  наголосити, що туристичний кластер  – це одна із форм організації  продуктивних сил усіх учасників  даної моделі, яка передбачає  створення нового туристичного  продукту на основі маркетингових  комунікацій у туризмі, що дозволить  їм успішно конкурувати на  туристичних ринках різних рівнів [2, 251-252]. 

3. Кластерна модель організації туристичної діяльності національних підприємств

     Кластерна модель організації туристичної  діяльності включає поетапні складові:

• проекти (заходи) по розвитку основної атрактивної складової кластеру;
• проекти (заходи) по розвитку ефективної системи комунікацій і взаємодії між підприємствами туріндустрії;
• проекти (заходи) по розвитку інфраструктури кластера (інженерної, кадрової, інституціональної);
• проекти (заходи) по розвитку транспортної складової кластера, яка забезпечує вихід на головні цільові ринки.

     Обов‘язки інвестора є:

• досягнення цілей проекту з точки зору його ролі в кластері;
• дотримання строків реалізації проекту;
• забезпечення економічного ефекту;
• забезпечення соціального ефекту (робочі місця, податки, ін.).

     Обов‘язки адміністрації:

• підготовка інвестиційного майданчика (повна документація з питань прав власності, умов користування земельною ділянкою, відомостей про існуючі комунікації, наявність ризиків);
• прозора, послідовна система необхідних погоджень з органами державної влади;
• система заходів підтримки проекту (пільги на податок на землю, обов‘язки по забезпеченню комунікацій, відсутність обтяжень).

     Основними перевагами кластерної моделі організації  туристичної діяльності національних підприємств є:

• підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності  спільної діяльності об’єднаних у туристичний кластер підприємств порівняно з відокремленою діяльністю;
• зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів туристичних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації;
• стимулювання інноваційного розвитку, розширення доступу до інновацій шляхом збільшення міжфірмових потоків ідей та інформації;
• формування локального галузевого ринку праці, що дозволяє здійснювати обмін співробітниками, їх стажування, підвищення кваліфікації;
• покращення інвестиційної привабливості регіонів;
• кластеризація туристичної діяльності при правильній організації стимулює зростання і розвиток інших виробництв;
• кластерні технології сприяють налагодженню зв’язків між державними і бізнесовими колами при розв’язанні економічних проблем регіонів   [1, 105].

     Що  стосується досвіду створення туристичних  кластерів в зарубіжних країнах, то дана проблема має досить високий  рівень наукового та практичного  опрацювання в Італії. Завдяки  державній підтримці було створено дієвий кластер в Італії – місцева  туристична система «Тразименське  озеро» в Умбрії, яка об'єднує  поряд із туристичними підприємствами, закладами розміщення та харчування, також торговельні організації, підприємства з виробництва товарів  широкого вжитку, товарів, специфічних  для даної місцевості (вино, оливкова олія).

     Запровадження кластерної моделі в туризмі здійснюється і в інших країнах Західної Європи. Функціонують ряд туристичних  кластерів у Шотландії, кластер  туризму і відпочинку у Північній  Ірландії (Велика Британія), численні кластери з організація дозвілля у Франції.

     В Росії також відбуваються процеси  становлення кластерної моделі в  туризмі як ефективної моделі організації  туристичної діяльності. Зокрема, найбільшим потенціалом, за оцінками експертів, володіє  туристичний кластер міст Північно-Західного  округу Росії (Великий Новгород, Псков, Вологда, Смоленськ). Іншим перспективним кластером на території Росії є туристсько-рекреаційний кластер Краснодарського краю [5].

     Що  стосується України, то процес впровадження кластерної моделі організації господарської  діяльності знаходиться у стадії становлення. Не дивлячись на здійснення ряду заходів, спрямованих на підвищення конкурентоздатності окремих секторів економіки України та її регіонів на базі кластерної моделі, кількість  діючих кластерів в Україні залишається  незначною. Особливо це стосується туристичної  галузі, що є перспективною в цьому  відношенні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

  Кластерний підхід в туристичній галузі активізує підприємництво через концентрацію діловою активності, тому сприяє створенню робочих міст, доходів, поліпшенню якості туристичних послуг, життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно-рекреаційних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсів у забезпеченні якості туристичних послуг, що надаються. Об’єднання в кластери посилює роль дрібного і середнього підприємництва, дозволяє використовувати його виробничий потенціал. Діяльність туристичних кластерів також сприяє максимальному використанню інноваційних і комунікаційних технологій, підвищенню рівня кваліфікації та інтелектуального потенціалу працівників.

     Підприємства  туристичного бізнесу, об’єднавшись в  туристичний кластер, як правило, ефективно  взаємодіють з науковими закладами  та органами місцевої влади для підвищення конкурентоздатності своїх туристичних  послуг. Вони отримують можливість ефективніше відстоювати свої інтереси на рівні органів місцевої влади, а також брати участь у великих  інвестиційних програмах.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гонтаржевська Л.Г. Ринок туристичних послуг в Україні: Навчальний посібник /Гонтаржевська Л.Г. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – 180 с.
2. Паламарчук А. М. Общественно -территориальные системы (логико – математическое моделирование). – К.: Наукова думка, 2000.- 272с.
3. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навч. посібник. – К.: Атіка. 2006. – 264 с.
4. http://tourinform.org.ua – Туристично-інформаційний центр
5. http://www.rusnauka.com