Страхування як складова система

31

Міністерство освіти і науки України

Закарпатський державний університет

факультет економіки та туризму

кафедра туризму

Виконала:

Студентка ___-го курсу

денної форми навчання

спеціальності „туризм”

Криницька Катерина В`ячеславівна

Курсова робота

з дисципліни «Рекреаційна географ____________________»

на тему:

«_____________________________________»

Керівник:

Проф.(доц./викл.)

асист. ________________.

Ужгород - 2012

Зміст                                                                                                                         2

Вступ                                                                                                                        3

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Страхування як складова системи безпеки в туризмі                                   6

1.2 Види та форми страхування в туризмі                                                          10

Розділ ІІ. ПРАКТИКА СТРАХОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Особисте страхування туристів                                                               15

2.2 Майнове страхування туристів і туристичних підприємств                       17

2.3 Медичне страхування                                                                                     19

Розділ ІІІ. ПРОБЛЕМИ СТРАХОВОЇ НЕОДНОРІДНІСТІ

3.1 Страхові технології в індустрії туризму                                                 23

3.2 Подальший розвиток страхування в Україні                                          26

Висновки                                                                                                                31

Список використаних джерел                                                                              34

       Вступ

        Термін «страхування», на думку західних філологів, має латинське походження. В основі його — слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки. У багатьох слов'янських мовах, у тому числі й в українській, виникнення терміна «страхування» пов'язують зі словом «страх».

В Законі України «Про страхування» зафіксовано головні елементи, що формують поняття страхування. Це, насамперед, мета страхування — захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Наголошується, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових договорах. Виокремлюються джерела грошових, коштів, що є ресурсами для страхових виплат.

Одним з найважливіших елементів організації туризму є забезпечення безпеки життя і здоров'я туристів. Забезпечення безпеки передбачає цілий комплекс заходів в рамках національного законодавства, які гарантують безпеку переміщення туристів по території держави, їх перебування, збереження здоров'я, життя і майна.

Страхування в туризмі є гарантією того, що всі непередбачені витрати, пов'язані зі страховими випадками, бере на себе страховик. Страховиком може бути тільки страхова компанія, що має відповід­ну ліцензію. Туристична фірма виступає страхувальником туриста і в свою чергу для забезпечення його страхування укладає договір (агентську угоду) зі страховиком.

.

Мета дослідження. Метою дослідження є виявлення умов страхування видів, визначення  проблем у взаємодії страхових та туристичних компаній; аналіз типових ризиків суб’єктів туристичної діяльності, а також дослідження активізації пропозицій з боку страхових компаній щодо створення комплексних програм страхового захисту туристичних фірм

Предмет дослідження. Види та форми страхування, які пропонують туристам, та їх особливості.

Завдання дослідження:

-            ознайомитись з видами та формами страхування;

-            визначити основні функції страхування;

-            з’ясувати умови страхової діяльності в сфері туризму;

-           виявлення типових проблем суб’єктів туристичної діяльності у страховому покритті, а також проблем, з якими вони стикаються при укладанні договорів страхування

Методологічна основа. У даній курсовій роботі було використано дослідження та аналіз страхування в туризмі. Займалися такі автори, як Сокол Т.Г, Кифяк В.Ф, Осадець С.С. При цьому, вивченням проблем з страховою неоднорідністю займалися такі вчені як Л.І. Рейтман, С.С. Осадець, Л.С.Руденко та інші.

В роботі були використані аналіз, синтез та диалектичний методи вивчення.

Структурно робота складається з вступу, (трьох) розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 34 сторінок.

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Страхування як складова системи безпеки в туризмі

Туризм уже давно розглядається як одна з найбільш прибуткових та таких, що інтенсивно розвивається, галузей світового господарства. Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем. У багатьох країнах світу саме за рахунок туризму виникають нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Необхідність розвитку сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, удосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо.

Туризм впливає на збереження й розвиток культурного потенціалу, веде до гармонізації відносин між різними країнами й народами, змушує уряди, громадські організації й комерційні структури брати активну участь у справі збереження й оздоровлення навколишнього середовища [4, с. 366-376].

Сучасний розвиток туризму в Україні характеризується наявністю глибоких протиріч у його організаційній структурі, спрямованості розвитку, стані якісних і кількісних характеристик.

З одного боку, сучасний стан туризму в Україні розцінюється як криза, пов’язана з різким падінням досягнутих раніше обсягів надання туристських послуг, скороченням матеріальної бази у сфері туризму й значною невідповідністю потребам населення в туристичних послугах.

З другого боку, відзначаються високі темпи будівництва туристичних об’єктів, що відповідають найвищим світовим стандартам, значне збільшення виїздів українців у закордонні поїздки, зростання числа туристичних організацій по всій території України.

Індустрія туризму завжди несла і несе в собі певну небезпеку для життєдіяльності як самих туристів, так і її працівників. Стихійні лиха, нещасні випад­ки, прорахунки у виробничо-господарській діяльності та інші

непередбачені події можуть порушити збалансовану діяльність туристичного комплексу. При цьому з розвитком науково-технічного прогресу природні і виробничо-господарські катаклізми не зменшуються. Для забезпечення стабільної діяльності туристичних підприємств та гарантування якісного відпочинку туристам, зок­рема у сферах підвищеного ризику, існують різні інструменти управління ри­зиком, одним з яких є страхування. Страхування як складова системи безпеки в туристичній індустрії сприяє стабілізації діяльності турис­тичних підприємств та тур-операторських фірм, а також безпеці туристичних подорожей як в Україні, так і за її межами [3, с. 25].

Туристична подорож несе у собі багато несподіванок. Турист може стати жертвою катастрофи або пограбування, раптово захворіти, внаслідок зміни по­годи та інших обставин можуть не виправдатися його сподівання на спокійний відпочинок. У цих і в безлічі інших випадків виникне: необхідність наперед убезпечити себе від їхніх шкідливих наслідків або звести їх до мінімуму.

Деякі працівники туристичної індустрії знаходяться в зоні підвищеного ри­зику. Під час прийняття їх на роботу відповідні відомства та саме туристичне підприємство повинні прийняти на себе зобов'язання щодо страхування їх життя та здоров'я.

У всіх вказаних випадках йдеться про страхування, при якому спеціалізова­ні організації — страховики збирають внески з громадян — застрахованих і туристичних підприємств — страхувальників, що уклали з ними договори страхування.

Останніми роками відчувається помітне зростання кількості страхових ви­падків, особливо тяжких та дорогих, включаючи детальні результати і необхід­ність репатріації тіла на батьківщину.

Нині страхова обстановка у ряді традиційно туристичних країн є неспокій­ного. Одна з причин — брак культури поведінки туристів за кордоном. Вирі­шенню цієї проблеми могло б сприяти проведення туристичними фірмами з клієнтами докладного інструктажу перед виїздом.

Звичайно, ніхто не застрахо­ваний від випадковостей. Але деяким з неприємностей, що відбуваються з клі­єнтами, можна запобігти.

Закон України «Про страхування» регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового за­хисту майнових інтересів, зокрема туристів, а також туристичних підприємств та їх працівників [1].

Отже, страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових пре­мій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхування є основною формою забезпечення безпеки туристів у країні (місці) тимчасового перебування. Під безпекою туристів розуміється не тільки особиста їх безпека, але і збереження їх майна і не нанесення збитку навколиш­ньому природному середовищу при здійсненні подорожі [10, с. 92-105].

Згідно із Законом України «Про туризм» страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і забезпечується суб'єктами туристич­ної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи мають право самостій­но укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов'язані завчасно підтвердити тур-оператору чи тур-агенту наявність належним чином укладеного договору страхування [2].

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосе­редньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Інформація про умови обов'язкового страхування має бути доведена до ві­дома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

Обов'язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі. За вимогою

туриста тур-оператор чи тур-агент забезпечують страхування інших ризиків, пов'язаних із здій­сненням подорожі.

За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов'язаних з анулюванням договору па туристичне обслуго­вування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття ви­трат, пов'язаних з передчасним поверненням до місця постійного проживання при настанні нещасного випадку або хвороби. Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста або його майну, проводиться у встановленому по­рядку [7, с. 201-215-220].

При цьому, страхування туристів - це добровільне медичне страхування на час туру на випадок раптового захворювання, смерті (загибелі) або тілесних ушко­джень, одержаних туристом в результаті нещасного випадку, а також майнове страхування особистого майна і багажу, що перевозиться (переноситься) з со­бою.

Проте, окрім вказаних видів страхування, туристам іноді доводиться зверта­тися за іншими видами страхової допомоги (юридичної, адміністративної, тех­нічної тощо). Через це деякі вітчизняні страхові компанії укладають договори про спільну діяльність з іноземними страховими сервісними компаніями спри­яння щодо надання страхових послуг туристам безпосередньо в країні тимча­сового перебування .

За домовленістю з партнером український страховик визначає обсяг страхо­вих послуг, що надаються за полісом, а забезпечення послуг лягає на плечі компанії сприяння. Розрахунки між партнерами проводяться як між перестра­хувальником і перестраховиком.