Страхування як складова система

При цьому страховим полісом повинні передбачатися оплата медичної до­помоги (медичних витрат) і відшкодування інших майнових витрат при наста­нні страхового випадку безпосередньо в країні тимчасового перебування. Не­дотримання цієї умови позбавляє туриста права па отримання страхової випла­ти при настанні страхового випадку.

  1.2 Види та форми страхування в туризмі

Важливу роль в особистому страхуванні відіграє страхування туристів, зокрема і його класифікація.

Зважаючи на велику кількість підходів щодо класифікації страхування, усю різноманітність його різновидів, призначених для страхового захисту туризму, можна згрупувати у три галузі: особисте, майнове та страхування відповідальності, що відповідає загальноприйнятим підходам щодо класифікації страхування залежно від предметів страхування.

Крім того, може мати місце класифікація страхування залежно від: видів договорів страхування; способу відшкодування збитків; кількості видів страхування у страховій програмі; території дії полісу.

В Україні ліцензування страхової діяльності на основі видів та форм страхування. В рамках кожного виду страхування можуть виділятися його різновиди, які уточнюють об»єкт страхування. В деяких країнах окремо виділяють страхування туристів (Естонія), страхування надає допомоги особам, котрі потрапили у скрутне становище під час подорожі або під час відсутності у місці постійного проживання (Польща) [5, с. 119-153].

Отже, у туристичному бізнесі застосовуються такі види страхування:

      1. страхування туриста і його манна;

      2. страхування ризиків туристичних фірм;

    3. страхування туристів у закордонних поїздках;                                                             

      4. страхування іноземних туристів;

      5. страхування цивільної відповідальності;

      6. страхування цивільної відповідальності власників

           автотранспортних засобів;

              7.  страхування від нещасних випадків з покриттям медичних витрат.                                                                                                                  

           Страхування буває добровільним і обов'язковим. До обов'язкових видів страхування відповідно до чинних в Україні документів належать:

— страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних за­собів;

— страхування транспортних подорожей [7, с. 214].

Решта видів страхування туристів є добровільними. Страхування туриста і його майна включає відповідальність за втрачу або пошкодження майна туристі. Дія такого договору починається з моменту виїзду застрахованого з постійного місця проживання і закінчується у момент його повернення. Застрахувати за таким договором можна багаж і особисте майно, яке туристи мають при собі. Багаж - це зареєстровані і незареєстровані речі туриста. Крім того, страхуван­ню підлягають речі, що знаходяться на його одязі і тілі, а також придбані під час закордонної поїздки.

Видами страхової відповідальності є: аварії, пожежі, вибухи, стихійні яви­ща природи, грабежі, розкрадання та інші навмисні і зловмисні дії, військові дії тощо.

Страхування ризиків туристичних фірм включає фінансові ризики, відпові­дальність за позовами туристів, їх родичів, третіх осіб. До фінансових ризиків належать:

- комерційні  ризики  (несплата або затримка оплати,  штрафні санкції контрагента при невизнанні ним обставин порушення контракту форс-мажорними обставинами);

- банкрутство фірми;

- зміни  митного  законодавства,  валютного  регулювання,  паспортного контролю та інших митних формальностей;

- виникнення обставин форс-мажорного характеру;        

- політичні ризики тощо [12, с. 138-140].

Страхування туристів у закордонних туристичних поїздках, як правило. включає:

—  падання туристу екстреної медичної допомоги при раптовому захворю­ванні або нещасному випадку;

— транспортування до найближчої лікарні, здатної провести якісне лікуван­ня під відповідним медичним контролем;

—  евакуацію до країни постійного мешкання під належним медичним конт­ролем;

—   внутрішньолікарняний контроль і інформування сім'ї хворого;

—   надання медичних препаратів, якщо їх не можна дістати на місці;

—   консультаційні послуги лікаря-фахівця (при необхідності);

—   оплата транспортних витрат з доставки хворого туриста або його тіла (в разі смерті) до країни постійного мешкання;

—  надання юридичної допомоги туристу при розслідуванні цивільних і кри­мінальних справ за кордоном.

При укладенні договору страхування страхова сума вибирається відповідно до країни призначення і класифікується залежно від необхідності мінімального покриття.

Страхуванням цивільної відповідальності користуються туристи, що подо­рожують на особистих автомобілях, мотоциклах або інших транспортних засо­бах, які є джерелами підвищеної небезпеки. Цей вид страхування застосовується також у разі, коли об'єктом страхування є відповідальність страхувальника перед третіми особами.

Дане страхування в більшості країн є обов’язковим. В Україні таке страху­вання регламентується відповідними нормативними актами, введено обов'яз­кове особисте страхування від нещасних випадків на території

України для па­сажирів повітряного, залізничного, морського, внутрішнього водного і автомо­більного транспорту, а також туристів і екскурсантів, що здійснюють міжмі­ські екскурсії по лінії туристично-екскурсійних організацій, на час поїздки (польоту) [6, с. 120-143-238-255].

Слід відзначити, що обов'язкове особисте страхування не поширюється па пасажирів: всіх видів транспорту міжнародних сполучень; залізничного, мор­ського, внутрішнього водного і автомобільного транспорту приміського спо­лучення; морського і внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ; автомобільного транспорту на міських маршрутах.

Встановлено, що до набрання чинності Законом України, який регулював питання забезпечення страхового захисту пасажирів (туристів,

екскурсантів), обов'язкове особисте страхування вказаних осіб здійснюється шляхом укла­дання в порядку і на умовах, передбачених законодавством України, договори: між відповідними транспортними, транспортно-експедиторськими підприємствами-перевізниками і страховиками. Ліцензії на здійснення цього виду обов'язкового страхування видаються страховикам в порядку, передбаченому законодавством України.

Страхування від нещасних випадків з туристом за кордоном, як правило, здійснюється в межах узгоджених у договорі страхових сум, а відшкодування виплачується при настанні:

— інвалідності 3 групи - 50% страхової суми; - інвалідності 2 групи — 75% страхової суми;

— смерті — 100% страхової суми,

Страхування витрат туристів при скасуванні туристичної поїздки реалізову­ється па підставі узгодженої в договорі страхової суми (страхового відшкоду­вання), яка виплачується повністю або частково, в разі, якщо неможливість здійснення поїздки настала з таких причин [11, с. 142-143]:

- раптовий розлад здоров'я або смерть туриста, або членів його сім'ї, або близьких родичів;

- пошкодження майна туриста в результаті впливу навколишнього середо­вища або дій третіх осіб;

-  участь туриста в судовому розгляді у момент передбачуваної поїздки;

- отримання виклику для виконання військового обов'язку;

- неотримання в'їзної візи при виконанні всіх вимог щодо оформлення до­кументів;

- інші причини, що визнаються в договорі.

Специфічні види страхування. 

Специфічними видами страхування туристів є: на випадок невчасного ви­льоту; на випадок поганої погоди в місці тимчасового перебування; від невиїз­ду; від неотримання візи; на випадки невилову риби під час риболовлі, невідстрілу звірів під час полювання тощо [8, с. 121]. Конкретні правила (умови) страхування туристів за кожним з видів страхування розробляються кожним страховиком самостійно в рамках чинною законодавства і нормативних актів України щодо нагляду за страховою діяльністю. Тому перш ніж укласти (підписати) договір із страховою компанією, потенційний турист повинен вивчити ці умови і при здійсненні туристичної поїздки неухильно їх дотримуватися.

Форми страхування.

На сьогоднішній день існують дві форми страхового обслуговування туристів.

1. Компенсаційна.

Передбачає оплату самим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише після повернення на батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туриста мати при собі значний грошовий запас на цей випадок.

1.1. Програма страхування багажу.

Сума страхового ліміту біля 2000 доларів. Вона виплачується по пред'явленні документів, що підтверджують, що багаж був втрачений або ушкоджений під час збереження або транспортування. Це найбільше поширений вид страхування, тому що тариф страхування багажу складає біля 50 центів у день.

2. Сервісна (асистанс)

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний і інформаційний ассистанс – забезпечення правової підтримки мандрівникам у випадку адміністративних або цивільних порушень, а також гарантія одержання необхідної інформації про найбільше зручні маршрути.

2.3. Страхування від нещасливого випадку.

2.4. Програма страхування цивільної відповідальності за нанесення збитку майну третіх осіб, нанесених туристом у результаті «ненавмисних дій» [9, с. 114-162].

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА СТРАХОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ  ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Особисте страхування туристів

Згідно із Законом «Про страхування» в Україні особисте страхування є від­носинами між страхувальниками (юридичними і дієздатними особами) і стра­ховиками (юридичними особами) з падання страхової послуги, коли захист майнових інтересів пов'язаний з життям, здоров'ям і працездатністю страху­вальників і застрахованих. Страхувальниками з особистого страхування турис­тів можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи (туристи і тур-фірми), а застрахованими — лише туристи. Проте особисте страхування у будь-якому випадку завжди пов'язане з особою (фізичною особою). Наприклад, тур-фірма (юридична особа) як страхувальник може здійснювати особисте страхування своїх працівників за рахунок своїх коштів як застрахованих [12, с. 141].

Як застраховані туристи можуть виступати і недієздатні особи: діти до 16 років і особи до 80 років. Водночас, кожна людина має право на захист май­нового інтересу, пов'язаного з його особою, тобто страхувальник при особис­тому страхуванні може бути одночасно і застрахованою особою. Проте осо­бисте страхування можна розглядати як захист майнового інтересу.

Особисте страхування туристів, по суті, є додатковою нормою державного соціального страхування і соціального забезпечення.

Страхова сума (страхове покриття) за договором особистого страхування туристів, у межах якої проводяться виплати страхового забезпечення, може бу­ти встановлена в будь-якому розмірі, узгодженому із страховиком.

Виплата страхового забезпечення проводиться, якщо страховим випадок відповідає страховим подіям, визначеним у договорі, а також правилам і умо­вам страхування.

При страхуванні туристів до страхових подій відносять, як правило, смерть (загибель), а також короткочасні, несподівані, ненавмисні захворювання і не­щасні випадки (отруєння, травмування тощо), що відбулися тільки в місцях, передбачених турпутівкою, а не у випадкових барах, кафе, під час прогулянко­вих катань на водних лижах, дельтапланах, конях тощо [7, с. 201-215-220].

Страховими подіями при особистому страхуванні туристів не можуть вва­жатися хвороби хронічного, інфекційного і рецидивного захворювання (серце­во-судинні, онкологічні, туберкульозні), зубні та інші хвороби.

Оскільки страхування туристів в Україні є справою добровільною і потен­ційний турист може придбати поліс (сертифікат) у будь-якій із страхових ком­паній, що займаються страхуванням туристів, то він перед укладенням догово­ру обов'язково повинен дізнатися умови страхування, за якими страховими подіями проводиться страхування. І якщо турист порушить або не викопає хоч би одну з перерахованих умов, страховик залишає за собою право невиплати стра­хової суми. В умовах особистого страхування туристів указуються такі санкції, на які не поширюється страхова відповідальність. Наприклад, до санкції на ви­падок хвороби, нещасного випадку і смерті відноситься умисні дії туриста (вживання алкоголю або наркотиків, участь у бійках, мітингах, ходах, вироб­ництво самострілів, самогубство).

Під особистим страхуванням туристів, що виїжджають за кордон, як правило, мається на увазі добровільне медичне страхування — на випадок рап­тового захворювання або тілесних ушкоджені, одержаних страхувальником (застрахованим) у результаті нещасного випадку, що відбувся під час перебу­вання за кордоном. Стандартний договір медичного страхування передбачає, що, вирушаючи у подорож, турист знаходиться в доброму здоров'ї, не мас фі­зичних недоліків і не немічний, а також не схильний до хронічних або реци­дивних захворювань.