Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

19

Дніпра. Рельєф місцевості злегка хвилястий, рівнинний, з невеликим нахилом з півдня на південний захід, у бік Дніпра. Клімат помірно-континентальний, з м'якою зимою і нежарким влітку. М'який клімат, чисте, свіже повітря, насичене киснем та запахом хвої, захищеність від вітру, щодо рівне добовий розподіл температури, вплив Дніпра та наявність пляжу на березі затоки сприяють проведенню кліматотерапії. Про Конча-Заспі відомо з історичних джерел вже початку ХІІ століття. Існує багато легенд і версій щодо самої назви місцевості. Так, згідно однієї з них, Кончі і Заспою називали два окремих озера, утворених із заток Дніпра, «кінчиків», як тоді казали. Звідси назва Конча. Заспа називали озера, ставки з штучно насипаної («засипаній») греблею. З 17 століття і до революції 1917 року Конча-Засповскіе землі належали Києво-Печерській Лаврі та Введенському монастирю. Існують дані про те, що на місці сьогоднішнього санаторію існували чернечі скити та келії.

Перелік показань та захворювань:

- Захворювання серцево-судинної системи ;

- Наслідки перенесеного гострого інфаркту міокарда ;

- Наслідки гострих цереброваскулярних порушень ;

- Захворювання органів травлення ;

- Захворювання нервової системи ;

- Захворювання органів опори та руху ;

- Наслідки ендопротезування суглобів ;

- Захворювання органів дихання та ЛОР органів ;

- Патологія протікання вагітності ;

- Стан після перенесеного хірургічного втручання на органах черевної порожнини.

20

Загальні відомості:

Загальна площа території, га: 23,5, Лісопаркова зона (якщо є, площа в га): 17,71, Середньорічна температура, С: 7, Середня температура взимку, С: -6, Середня температура влітку, С: 19, Висота над рівнем моря, в м: 179, Загальна кількість місць: 697, Режим роботи СКУ: цілорічний.

Київська бальнелікувальниця знаходиться в Дніпровському районі м. Києва, біля станції метро «Дарниця».

Перелік показань та захворювань:

- Захворювання серцево-судинної системи, захворювання нервової системи ;

- Захворювання органів опори та руху ;

- хвороби сечостатевої системи (чоловічого і жіночого);

- хвороби нирок та урологічні захворювання.

Загальні відомості:

Загальна площа території, га: 11,2, Лісопаркова зона (якщо є, площа в га): 2, Середньорічна температура, С: 7, Середня температура взимку, С: -6, Середня температура влітку, С: 19, Висота над рівнем моря, в м: 179, Режим роботи СКУ: цілорічний.

Санаторій «Україна»

Розташований в курортному районі Київської області, у мальовничому куточку курорту Ворзель, який з легкої руки академіка Н.Д. Стражеско іменують «українським Кисловодськ». У санаторії функціонує чотири артезіанські свердловини глибиною 90 м, які мають поверхневі будови насосних станцій та огорожі, зони санітарної охорони суворого режиму.

На відстані півкілометра від санаторію знаходиться одне з п'яти існуючих на території України тюльпанових дерев, будинок-музей поміщика Уварова. Із

21

санаторію організовуються екскурсії до краєзнавчого музею м. Ірпінь та по історичних місцях Пріірпенья (у Ворзельського СШ № 5 працював український письменник, в'язень ГУЛАГу Валеріан Підмогильний, на території селища Ворзель та прилеглих селищ проживало і працювало багато видатних художників, письменників, композиторів).

Перелік показань та захворювань:

- Захворювання серцево-судинної системи ;

- Наслідки перенесеного гострого інфаркту міокарда ;

- Захворювання органів травлення ;

- Захворювання органів дихання та ЛОР органів.

Загальні відомості :

Загальна площа території, га: 16,7, Лісопаркова зона (якщо є, площа в га): 16, Середньорічна температура, С: 7, Середня температура взимку, С: -5, Середня температура влітку, С: 19, Висота над рівнем моря, в м: 155, Загальна кількість місць: 362, Режим роботи СКУ: цілорічний.

2.2. Природоохоронні об’єкти

Попри всі біди природа Київської області ще чарівна, багата і різноманітна. Щоб зберегти її, затверджено перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду Київщини, яким надано заповідний статус. Це ділянки суші і водного простору, які мають особливу наукову, естетичну та іншу цінність і виділені для збереження природних краєвидів, тварин і рослин, для підтримання екологічної рівноваги та спостережень за природою. Заповідні території мають важливе господарське та наукові практичне значення. Передусім вони зберігають природне середовище, необхідне для

22

нормального існування рослин і тварин, насамперед тих, кому загрожує небезпека зникнення. Заповідні території - своєрідні зразки незайманої природи. Саме в них, як у природних лабораторіях, можна вивчати складні зв'язки в живій природі, оцінювати вплив людини на навколишнє середовище та розробляти заходи щодо розумного використання, охорони та збагачення природних багатств.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання. На заповідних територіях забороняється проводити рубку дерев, будівництво, знищення рослин, гнізд птахів. Особи, винні в порушенні природоохоронного законодавства, притягаються до відповідальності.

Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять: Дніпровсько-Тетерівське заповідно-мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків хутір – лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський – ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники. Крім цього, об’єктами природно-заповідного фонду є

урочище Бабка, дендрологічний парк “Олександрія“, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – Згурівський та Кагарлицький і багато інших об’єктів.

Дніпровсько-Тетерівське заповідне лісомисливське господарство.

Це територія, виділена для комплексного ведення лісового і мисливського господарства і охорони мисливської фауни у Київській області. Загальна площа з охоронною зоною 37,9 тис. гектарів, з них водні об'єкти 9,3 тис. гектарів.

23

Утворене в 1967 р. Охороняються типові природні комплекси Київського Полісся. Близько половини площі становлять лісові масиви, поширені луки, багато боліт і озер. Переважають соснові та дубово-соснові, на окремих ділянках осикові й березові ліси. Проведено значну роботу щодо поліпшення їх природного складу. Болота здебільшого осоково-гіпнові та осоково-сфагнові. Мисливська фауна характерна для Полісся — це лось, олень європейський, козуля, свиня дика, лисиця, заєць-русак, єнотовидний собака, бобер, видра. З птахів водяться тетерук, куріпка сіра, чирки, качки, вальдшнеп, бекас тощо. Акліматизовано ондатру, ведуться роботи по інтродукції фазана. Почали гніздитися птахи, яких раніше тут не було: гуска сіра, журавель сірий. Трапляються також лелека чорний, сапсан, орлан-білохвіст, змієїд, які занесені до Червоної книги. З метою збільшення кількості мисливських тварин та скорочення їх міграції у господарстві проводиться комплекс біотехнічних та мисливсько-господарських заходів. У зимовий період тварин підгодовують. Корми вирощують на орних землях, а також використовують гілля рубок догляду. Для водоплавних птахів організовують штучні гніздів'я. Акваторія Київського водосховища і гирло Тетерева в межах Дніпровсько-Тетерівського заповідного лісопромислового господарства є місцем масового відпочинку водоплавних птахів під час сезонних міграцій.

Дендрологічний парк „Олександрія”.

Дендрологічний парк „Олександрія” Національної академії наук України, який розміщено на околиці старовинного міста Біла Церква, поряд з чарівною річкою Рось належить до числа найбільших в Україні, його територія 297 га. Парк було створено понад 200 років тому родиною великого землевласника графа Франциска Ксаверія Браницького. Як предмет родинної гордості та магнатської величі парк ще і сьогодні зберіг головні ландшафтні композиції і є унікальною пам’яткою садово-паркового

24

мистецтва кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Він виник як літня резиденція графів Браницьких.

В 1774 р. польський король Станіслав Август Понятовський подарував великому коронному гетьману Польщі Франциску Ксаверію Браницькому Білу Церкву, Ставище і 134 села, у яких мешкало 40 тис. селян.

У 1781 р. Ф.К. Браницький одружився з Олександрою Василівною Енгельгард, небогою князя Григорія Потьомкіна, камер-фрейліною імператриці Катерини ІІ. На своїх землях, неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити чудовий парк, який би нагадував їй прекрасні заміські резиденції Петербурга і назвала його своїм ім’ям – „Олександрія”.

Над створенням парку невтомно працювали садівники й архітектори: Мюффо, Ботані, Станге, Бартецький, Вітт. Тут створювались високохудожні ландшафтні композиції з валунів і насипів, пречудові канали, озера й стави, з’єднані системою шлюзів і водоспадів. Через канали були перекинуті містки. Парк закладений наприкінці ХVІІІ ст., особливо змінився завдяки зусиллям архітектора Августа Єнса. Він сформував в „Олександрії” живописні пейзажі, які і нині викликають захоплення: ділянка Клини, Ялинова, Липова і Каштанова алеї, пейзажі Діброви.

На початку ХІХ ст. „Олександрія” перетворилася в один з найкращих пейзажних парків на півдні Росії. У різний час його відвідували імператори Олександр І, Микола І та інші члени імператорської родини. Його краєвидами милувались Г. Державін, Т. Шевченко, О. Пушкін, А. Міцкевич, О. Бердяєв, Я. Бровинський, визначні політичні та культурні діячі. Колекція рослин парку складає понад 2000 видів, форм та гібридів.

25

2.2.1. Заповідники та заповідні урочища

В Київській області налічується 154 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальна площа яких складає лише 2,9% від загальної площі області. За даними ж вчених-дослідників, для забезпечення екологічної рівноваги регіону необхідно не менше 10-15% заповідних територій.

Найвідомішими є: Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", Державний історико-культурий заповідник та Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році».

Націона́льний істо́рико-етнографі́чний запові́дник «Перея́слав» — один з найбільших заповідників України. Площа заповідника — 3050 га. До його складу входять території міста Переяслава-Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони.

Заповідник «Переяслав» віднесено до сфери управління Міністерства культури і туризму України. Управління здійснює Державна служба з питань національної культурної спадщини.

У його складі 371 нерухома пам'ятка історії й архітектури українського народу, 26 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні.

Основний музейний фонд заповідника складає 170848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI - XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI - XVIII ст. (10 тис. од)

Адміністрація заповідника розташована за адресою: Київська область. м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8. Директор: Сікорський Михайло Іванович.

26

Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році».

Музей присвячений Київській стратегічній наступальній операції 1943 року. Підпорядкований управлінню культури Київської обласної державної адміністрації.

Розташований на околиці села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Директор — Іван Петрович Вікован.

Створений музей постановою Ради Народних Комісарів України і ЦК ВКП(б) "Про створення музею-заповідника «Поле битви за Київ»" № 425 від 20 березня 1945 року. За час існування його відвідало більше 10 мільйонів чоловік з 85 країн світу.

До історико-культурного комплексу входять:

- Заповідна територія площею 8 гектарів, де збережено 650 метрів ходів сполучення, бліндажі, командно-спостережні пункти командуючого 1- м Українським фронтом генерала армії Миколи Федоровича Ватутіна, командуючого 38-ю армією Кирила Семеновича Москаленка, члена військової Ради фронту генерал-лейтенанта Микити Сергійовича Хрущова,

командуючого 3-ю гвардійською танковою армією Павла Семеновича Рибалка;

- Зразки бойової техніки часів війни;

- Пам'ятник-музей визволителям Києва;

- Діорама «Битва за Київ. Лютізький плацдарм 1943 рік.»

- меморіальний комплекс в центрі села Нові Петрівці;

- Музей-діорама площею 1100 метрів, в якому знаходяться експозиційні зали і експонується полотно діорами.

Експозиція музею розповідає про події осені 1943 року, форсування Дніпра і створення Лютізького плацдарму, хід Київської наступальної операції.