Технологія санаторно-курортної діяльності ( на прикладі комплексу «Синяк»)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2011 в 15:12, курсовая работа

Описание

Мета даної курсової роботи – визначити особливості функціонування санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії та проаналізувати стан та перспективи її розвитку в Україні, та, зокрема, на Закарпатті на прикладі санаторію «Синяк».

Содержание

Вступ.........................................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні аспекти діяльності санаторно-курортної галузі........6
1.1 Поняття, зміст та розвиток санаторно-курортної справи..............................6
1.2 Види та склад послуг санаторно-курортних закладів України.....................9
1.3 Регіональні особливості розвитку санаторно-курортних закладів України...................................................................................................................12
Розділ 2.Аналіз функціонування санаторно-курортних закладів Закарпатської області.........................................................................................15
2.1 Загальна характеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття..15
2.2 Особливості діяльності санаторно-курортного комплексу «Синяк»
(Мукачівський район, село Синяк)......................................................................20
Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності..............................................................................................................24
3.1 Основні проблеми санаторно-курортної діяльності санаторію «Синяк» та шляхи їх вирішення...............................................................................................24
3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортної діяльності.............................26
Висновки................................................................................................................31
Список використаної літератури.........................................................................34
Додатки..................................................................................................................37

Работа состоит из  1 файл

Курсова робота.doc

— 202.50 Кб (Скачать документ)

 

      Висновки 

     Наявність унікальних природних лікувальних  ресурсів, відомостей щодо їх сучасного  стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних  закладів становлять той базовий  потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.

     Для сучасної оцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого  розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурси й об’єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно-економічної соціально-економічної оцінок природного потенціалу курортів та об’єктів їх інфраструктури.

     Закарпатська  область володіє надзвичайно благодатними умовами для розвитку практично всіх напрямків туризму та оздоровлення людей. В першу чергу, це географічне розташування і природньо-кліматичні фактори. Згідно шкали оцінки клімату рекреаційних регіонів Закарпаття займає високу позицію по сумарній тривалості благосприятливих періодів, які складають 10-11 місяців у році. Закарпатська область є однією з найбільш багатих зон бальнеологічного лікування не тільки в Україні але й у всій Східній Європі.

     На  сьогодні на Закарпатті вивчено понад 700 водопроявів мінеральних вод, 25 % із яких складають столові мінеральні води, а 75% – є лікувально-столовими водами і можуть бути використані з рекреаційною метою. Фактично в Українських Карпатах, у тому числі в Закарпатті, розташовано 2/3 курортів України. Закарпаття займає одне з перших місць серед інших областей України за кількістю вод, що розливаються. У регіоні проведене курортно-рекреаційне зонування території Закарпаття і виділення 10 курортно-рекреаційних зон дало можливість проаналізувати сучасний стан використання всіх родовищ мінеральних вод як при промисловій їх експлуатації для розливу мінеральних вод, так і в санаторно-курортному лікуванні.

     Поглиблене  вивчення можливостей найбільш раціонального  використання гідромінеральних ресурсів виявило можливості створення на Закарпатті нової моделі санаторно-курортних закладів – багатопрофільних курортів. Можливості для створення подібних багатопрофільних курортів є і в Ужгородській курортній зоні та курортах Шаян, Карпати, Синяк. На базі багатьох природних лікувальних мінеральних вод, завдяки м'якому клімату, живописному ландшафту з багатою і різноманітною рослинністю в області сформувались бальнеологічні та кліматичні курорти із різними санаторно-оздоровчими закладами державного і місцевого значення. Рекреаційна територія санаторіїв складає 156 гектарів. У них функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії.

     У рейтингу попиту санаторіїв Закарпаття найвищу сходинку займає санаторій «Синяк», де лікують захворювання опорно-рухового апарату та інші. Колись збиткова оздоровниця з унікальною водою сьогодні має басейн, тут організовано гірськолижне дозвілля.

     При прийомі синяцьких сірководневих  ванн посилюється кровообіг у шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп та активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс клітин і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі.

     Керівництво санаторію прагне поєднати два напрями  стратегії розвитку оздоровниці: лікування  та відпочинок. Відпочиваючих гостинно чекає простора бібліотека із читальною  залою, де книголюбам запропонують понад 10000 книг на будь-які смаки, клуб-кінозал, де відпочиваючі мають змогу оцінити творчі доробки вокального ансамблю, художньої самодіяльності санаторію «Синяк», будинків культури Чинадієва, Сваляви, Поляни, а також професійних колективів Закарпатської обласної філармонії, Мукачівського драматичного театру та інших. До послуг відпочиваючих відеосалон, літній танцювальний майданчик і танцювальний зал. Тут постійно проводяться веселі розважально-танцювальні вечори, вогники та концерти. Є можливість переглядати через сателітне та кабельне телебачення європейські програми, російські та українські канали. А також є шаховий, тенісний, більярдний та тренажерні зали.

     Отже, головною особливістю курортних  ресурсів є універсальність сполучення різних природних лікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участі людини. Багато з цих факторів формуються тисячі і мільйони років і їх запаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складену рівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілого комплексу лікувальних ресурсів.

     Збереження  природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйних  зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного  комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів. 

 

      Список використаної літератури 

  1. Бабкин  А.В. Специальные виды туризма. –  Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 252 с.
  2. Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 84 с.
  3. Викова Л.М. Курорти Закарпаття. – К.: Здоров'я, 1985. – 80 с.
  4. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
  5. Дорогунцов С.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рационального использования рекреационных ресурсов Украины в целях массового оздоровления населения. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Материалы ІV международной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С. 9-11.
  6. Жук М.В., Круль Г.Я. Менеджмент готельно-курортного і туристичного сервісу. Конспект лекцій. Частина 1. – Чернівці: Рута, 2004. – 88 с.
  7. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.
  8. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 300 с.
  9. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття. // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 235 с.
  10. Курортні ресурси України. / Під ред. проф. М.В. Лободи. – К.: Укрпрофоздоровниця, «Тамед», 1999. – 334 с.
  11. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Наукове видання. – Львів: НАН України., 1999. – 78 с.
  12. Любіцева О.О. Рекреаційна географія і розвиток туризму : Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля // Міжнародна науково-практична конференція (4-6 червня 2004 р.). – К.: КНУКІМ, 2005. – С. 54-62.
  13. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.
  14. Молнар О.С., Марченко О.І. Оцінка наявного туристисно-рекреаційного потенціалу рекреаційних зон Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 7. – С. 24-29.
  15. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c.
  16. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. – Ужгород, 1997. – 174 с.
  17. Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Український бальнеологічний журнал. – 2001. – №4. – С. 5-14.
  18. Омецинский Б.Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы её развития. // Український бальнеологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 7-11.
  19. Павлов В.І. Формування регіонального ринку рекреаційних послуг // Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець, 2000. – С. 31-34.
  20. Поп С.С. Природно-ресурсний потенціал Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 5. – С. 30-32.
  21. Сочка К.А. Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин : Науковий вісник Ужгородського університету. Серія – Медицина . – Ужгород, 1998. – 162-165 с .
  22. Степанов В.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитию рекреационного хозяйства и курортно-оздоровительного природопользования. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Материалы ІV международной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С.11-13.
  23. Туристична курортологія. Конспект лекцій / Бойко І.Д., Савранчук Л.А. – Чернівці: Рута, 2007. – 116 с.
  24. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
  25. Харічков С.К. Реформування економічних та організаційних зв’язків у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. // Проблеми розвитку курортної справи і туризму в Одеському регіоні: Матеріали наукової конференції 29-30 березня 2000 р. – Одеса, 2000. – С.17-19.
 

 

      Додатки 

     Додаток А 

     Лікувальні  характеристики мінеральної  води санаторію «Синяк»

     Головним  лікувальним фактором курорту є  Синяцька сірководнева вода, синюватий  відтінок якої і обумовлює назву  санаторію "Синяк". За хімічним складом  вода слабо сульфідна, мало мінералізована, сульфатна, натрієво-кальцієво-магнієва, слабо лужна.

     Існуючий  світовий досвід питного лікування  свідчить про ефективність використання таких вод при хронічних професійних  отруєннях важкими металами. З  цією метою найбільш широко використовуються слабо сульфідні води з 10-40 мг\л. Сірководневий іон утворює нерозчинний комплекс з іонами важких металів (свинець, ртуть, кадмій, кобальт, сурма, нікель, мідь, олово, цинк) і солі цих металів можуть у значній мірі послабляти їх токсичну дію, що сприяє виведенню їх з організму. Дослідження стверджують, що слабо сульфідні води, до яких відносяться і синяцькі, мають дію подібну до антиоксидантів при ураженні печінки.

     Синяцькі  мінеральні води мають діуретичний, холеретичний ефект, терапевтична дія обумовлена наявністю не тільки сульфідів, вільної сірки, але і тіосульфатів, що має значення в лікуванні імунокомплексної патології.

     При прийомі синяцьких сірководневих  ванн посилюється кровообіг в  шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп і активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс кліток і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі.

 

      Додаток Б 

     Лікувальний профіль санаторію «Синяк»

     Показання для лікування:

  • остеохондроз, деформуючий остеоартроз;
  • ревматоїдний артрит І та ІІ степенів активності, гормонозалежної форми;
  • склеродермія, системний червоний вовчак;
  • облітеруючий ендартерит нижніх кінцівок;
  • хвороба Бехтерєва;
  • наслідки перелому кісток із приторможеною консолідацією;
  • міозит, бурсіт, міопатія;
  • контрактура Дюпуїтрена;
  • хронічний остеомієліт (у т. ч. свищеподібна форма);
  • хвороба Рейно,(1-2 ст.);
  • хвороба Рейтера;
  • ревматизм у неактивній фазі з вадами серця при недостатності кровообігу не вище першої ступені;
  • гіпертонічна хвороба І та ІІ стадії;
  • хронічний тромбофлебіт;
  • варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
  • радикуліт, радикулоневрит;
  • вібраційна хвороба;
  • плексит, поліневрит;
  • неврастенія;
  • нейроциркуляторна дистонія;
  • Фантомні болі;
  • хронічний простатит;
  • хронічні гінекологічні захворювання (у т. ч. непліддя);
  • цукровий діабет інсулінозалежна форма, з діабетичними нейропатіями, ангіопатіями;
  • подагра;
  • шкірні захворювання:
  • нейродерміт
  • хронічний дерматит
  • екзема
  • іхтіоз
  • псоріаз
  • себорея
  • алергічні дерматити.

     Реабілітаційні  відділення: для хворих з статевими захворюваннями та з порушенням репродуктивної функції.

     Показами  для лікування в цьому відділенні є порушення репродуктивної функції:

  • Не виношування;
  • Непліддя;
  • Гормональне непліддя

     а) гіпоплазія матки б) недостатність функції яєчників

  • Трубно-перитонеальне

     а) непрохідність маткових труб; б) перитонеальні  зрощення;

  • Зниження скорочувальної активності маткових труб;
  • Ановуляторні менструальні цикли;
  • Слабкість другої фази циклу;
  • Ускладнення після хірургічних втручань на матці та придатках;
  • Хронічний простатит, який часто є причиною чоловічого безпліддя.

     Загальні  протипоказання до санаторно-курортного лікування.

  • для хворих із захворюваннями периферичної нервової системи:

     Дегенерація міжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековому відділах: нейродистрофічні, м'язево-тонічні, вегетативно-судинні корінцеві синдроми рефлекторного і компресивного походження; плече-лопатковий периартроз симпато-радикулярний, корінцевий "плече-кисть" з помірно- або слабо вираженим болем.

     Люмбалгія, люмбоішалгія: м`язево тонічна, вегетативно-судинна, нейро-дистрофічна форми з помірним або слабовираженим болем; зміщення міжхребтового диску у грудному та поперековому відділеннях без міелопатії: дискогенний попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- і полірадикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромом радікулоішемії за умов самостійного переміщення; ураження міжхребтового диску з міелопатією, які не потребують оперативного втручання;

     Стан  після ламінектомії: люмбоішалгія, люмбалгія, попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- і полі радикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромом радікулоішемії, радікуломіелоішемії, синдром "кінського хвоста" за умов самостійного переміщення. Після ламіектомії - 3 місяці згодом, переднього спонділодеза -6 місяців згодом, після папаінізації 2-3 місяці згодом за умов самостійного переміщення.

Информация о работе Технологія санаторно-курортної діяльності ( на прикладі комплексу «Синяк»)