Туристичні ресурси Івано-Франківської області

План

1.      Загальна характеристика Івано-Франківської області.

2.      Природо- рекреаційні ресурси Івано- Франківської області.

     2.1. Природно- заповідний фонд.

     2.2. Кліматолікувальні ресурси.

     2.3. Мінеральні лікувальні ресурси.

          2.4. Ландшафтні ресурси.

          2.5.Водні ресурси.

3.      Історико- культурні ресурси Івано-Франківської області.

     3.1.Пам΄ятки архітектури.

     3.2. Сакральні пам’ятки.

     3.3.Музеї.

Висновки

     Список використаних джерел

Вступ

Івано-Франківська область має багатий природно-ресурсний потенціал, різноманітний рослинний і тваринний світ, джерельні води річок і чисте карпатське повітря. На Івано-Франківщині, більше, ніж деінде в Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні та реліктові види рослин і тварин. Саме тут є значні рекреаційні ресурси а також різні історичні, культурні та етнографічні пам'ятки.

Сприятливі природні, бальнеологічні і санітарно-гігієнічні умови та розгалужена мережа унікальних природно-заповідних територій забезпечують можливість формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу області. Цілющий клімат і широкий спектр лікувальної дії природних вод, багата історія й етнографія, розмаїття природи здавна приваблювали відпочиваючих і туристів. Особливою популярністю користуються перлини Карпат - Яремче, Косів, Верховина, Микуличин, Татарів,, Шешори, центри зимового спорту - Ворохта і Яблуниця, лікувальні центри у с. Черче та с. Новий Мізунь.

Насичене подіями минуле залишило унікаль¬ну історико-культурну спадщину. В області створено Національний заповідник „Древній Галич", куди увійшли колишня столиця Галицько-Волинського князівства - літописне місто Галич з 1100-річною історією, унікальні скарби духовності - церква св. Пантелеймона XXI ст. в с. Шевченкове, церква Різдва Христового ХІV-ХV ст. в Галичі, Успенська церква XVII ст. і фундамент Успенського собору XII ст. у Крилосі.

Численними пам'ятками архітектури й визначними місцями історії славляться м. Івано-Франківськ, батьківщина легендарної Роксолани - м. Рогатин, скарбниця культурної й духовної спадщини Прикарпаття - м. Коломия. Далеко за межами України відомі неповторні витвори народних умільців, багатство й колоритність обрядів і звичаїв, народна пісенна творчість. Центрами гуцульського мистецтва є Косів, Яремче, Верховина, Коломия

Саме завдяки наявному  величезному природно-рекреаційному і туристичному потенціалу Івано-Франківська область  має надзвичайну популярність серед туристів.

1. Загальна характеристика Івано-Франківської області

Івано-Франківська область утворена 4 грудня 1939 p. Розташована на заході України . Межує на півночі з Тернопільською та Львівською, на заході — Закарпатською, на сході — Чернівецькою областями України, на півдні — з Румунією. Територія — 13,9 тис. кв. км. (2,30% території України).

За адміністративним розподілом область має 14 районів. Центр — місто Івано-Франківськ, інші порівняно великі міста — Коломия, Калуш, Долина, Галич, Перегінське.

Фізико-географічна характеристика області. Область розташована на перетині Східноєвропейської рівнини та Карпат. Рельєф території області поділяється на три частини: рівнинну лісостепову — Наддністрянщина; середнє передгір'я — Передкарпаття; південно-західну гірську — Карпати (майже 50% усієї площі області). На північно-східній окраїні розташовані рівнини Опілля та Покуття.

Ландшафт у західній частині горбисто-пасмовий (висоти до 300 — 400 м. над рівнем моря), а в східній частині — рівнинно-хвилястий (висоти 200 — 300 м. над рівнем моря). Центральна частина території області — горбисто-пасмове передгір'я (Передкарпаття), що переходить у низинно-гірський пояс із висотами до 400 — 600 м. над рівнем моря [30;91].

У південно-західній частині області розташовані гори, які утворюють низку хребтів, що простягаються з північного заходу на південний схід. Вони відокремлюються один від одного поперечними та поздовжніми долинами і утворюють системи: Східний Бескид (1363 м.), Горгани (1818 м.) і Покутські гори (1491 м.). Є також відособлені масиви Чорногорів (найвища точка України — гора Говерла, 2061 м.), Чивчина і Гринявських гір. Ґрунтово-рослинне покриття залежить від різних висот.

На рівнинах переважають сірі лісові опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, у передгір'ях — дерново-підзолисті ґрунти, у горах — бурі гірсько-лісові різного ступеня опідзоленості, дерново-буроземні і гірсько-лучні дернові і торфові.

Рівнини і передгір'я досить розорані. Майже 35% території області покриті лісом. На рівнинах переважають ліси дубові, дубово-букові, дубово-грабові; буково-дубові, букові і ялинові — у передгір'ях. У горах нижньої частини схилів переважають мішані ліси (бук, ялиця, ялина), у верхній частині — хвойні, переважно соснові ліси.

Найвищі вершини (1400 — 1600 м. над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м. над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м. над рівнем моря).

Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. Головні річки — Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках — повінь навесні, дощові паводки — влітку. Багато річок використовують для лісосплаву .

Серед корисних копалин Івано-Франківщини — нафта, природний газ, калійна сіль, буре вугілля, сланці, фосфорити . Є мінеральні джерела.

Представники тваринного світу — благородний олень, європейська козуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка, заєць. Із птахів — дрізд, дятел, сова, глухар, тетерук, перепілка, беркут, сапсан, тощо. У водоймах водяться форель, лящ, судак, плітка, сом, густера, тощо.

Транспортні комунікації. Географічне положення області досить вигідне: вона знаходиться на перетині транспортних шляхів із заходу на схід, з півночі на південь (залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів і електричних мереж), щільність населення висока, тому цілком природно, що Івано-Франківщина має розвинену транспортну мережу.

Розвинений автомобільний транспорт. Головні автошляхи: Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Івано-Франківськ — Долина — Стрий, Івано-Франківськ — Надвірна — Рахів — Ужгород, Коломия — Чернівці, Надвірна — Воловець — Мукачево. В Івано-Франківську розташований аеропорт. Трубопровідний транспорт в області представлений газопроводами "Братерство", "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, етилено-проводом з Угорщини до Калушу. На території області проходять потужні лінії електропередач.

Отже, Івано-Франківська область має надзвичайно вигідне економіко-географічне положення, достатньо розвинутий виробничий сектор з домінуючою обробною промисловістю,  сприятливі кліматичні умови,розгалужену транспортну мережу.          

2. Природно-рекреаційні ресурси Івано-Франківської області

Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю.

Під туристичними ресурсами спеціалісти розуміють закономірні поєднання компонентів природи та історико-культурних цінностей, які виступають як умова задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людини. Специфічними характерними властивостями туристичних ресурсів є такі категорії як цілісність, динамізм, місткість, усталеність, надійність, привабливість.

До природних ресурсів туризму відносять клімат, водні ресурси, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти, тощо.

2.1. Природно –заповідний фонд.

Третина області вкрита лісами, які становлять 10% лісів України. Різноманітний рослинний і тваринний світ. На Івано-Франківщині збереглося 120 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

Івано–Франківщина здавна славиться мальовничістю і багатством природи, її доброю збереженістю, неповторною історією, культурою, високим рекреаційно-оздоровчим потенціалом. Всі ці критерії дозволили створити такий природно-заповідний фонд, який відповідає сучасним екологічним, природоохоронним, освітньо-виховним, естетичним вимогам.

Всього на території області 438 заповідних територій та об’єктів загальною площею 186,5 тис. га, відсоток заповідності – 13,4 і є одним з кращих на Україні.

Одним з найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений в 1980 р. як природно – рекреаційний комплекс, площа якого складає 50,3 тис. га.

Завдяки оптимальним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності території, етнографічним традиціям, територія парку традиційно використовується для рекреаційних та туристичних цілей ще з початку століття [6;111].

Карпатський національний природний парк – це храм природи, який дарує всім відпочинок і радість.

Перлиною Карпат називають Косівщину, відомою своєю мальовничістю і багатством природи. Це осередок самобутніх звичаїв, побуту і культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва, високий рівень якого відомий за межами України. Крім цього, це традиційний, дуже популярний край туризму. Тут на території 32,2 тис. га створений національний природний парк “Гуцульщина”. Звідусіль видно таємничу, манливу стіну гір. Це хребти Покутських Карпат, досить стрімкі, вкриті переважно мішаними лісами, з переважанням бука, граба.

Унікальні природні комплекси Горган, відомі своєю мальовничістю, сильно розчленованим рельєфом, конусоподібними вершинами, цікавим і багатим рослинним покривом та тваринним світом охороняються тепер природному заповіднику “Горгани”. В Горганах збереглося багато незайманих куточків живої природи. Заповідна територія площею 5344,2 га розташована в басейні ріки Бистриця Надвірнянська. Значна частина території заповідника (84,4%) вкрита смерековими, буково-ялицевими, ялицево-смерековими лісами. Вершини гір, узбіччя та плоскогір’я вкриті кам’янистими розсипами, на яких ростуть килими гірської сосни-жерепу, переліски-садки із сосни кедрової європейської, виду, занесеного до Червоної книги України.

З реліктом третинного періоду – тисом ягідним, видом, занесеним до Червоної книги України, деревом, оспіваним в піснях і легендах, можна зустрітися в ботанічному заказнику “Княждвірський”, що в Коломийському районі. Тут на площі 208 га зараз зростає близько 10 тис. дерев тису, яке народ називає “негний-деревом” за незвичайну якість деревини. Тис росте у ялицево-буковому пралісі. Могутні ялиці і буки утворюють перший ярус, а невисокі (4-8 м.) деревця тису – під їхніми шатами.

Однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані в Горганах біля с. Бубнище в Долинському районі[4;20]. Овіяні легендами, рідкісні для Карпат за геологічною будовою, скелі розташовані на фоні мальовничого пейзажу, серед букових змішаних лісів, які в народі пов’язують з легендарним іменем Олекси Довбуша. Біля скель простяглась рівна площадка, обмежена штучним ровом. У скелях видовбані печери, добре відшліфовані, різні за формою та розмірами. Вважають, що печери в скелях використовувались людьми для різних цілей: були місцем для відправи язичних обрядів, захищали місцеве населення від набігів татар, служили пристанищем для народних месників – опришків.

У самій гущі Карпатських Горган розташований ботанічний заказник “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання в Івано–Франківській області насадженням модрини польської, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами. В народі модрину польську називають хвойним дубом.

Зважаючи на значний рекреаційний потенціал та популярність природи області, серед туристів, в останні роки створені заповідні об’єкти поліфункціонального призначення – регіональні ландшафтні парки, які поєднують в собі функції збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а також створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах. Найбільш відомим є Дністровський регіональний ландшафтний парк ,який займає площу 19 тис. га вздовж р. Дністер. Тут неначе в природничому музеї зібрані геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки природи. Ландшафт Дністра постійно змінюється. Рівнинний рельєф поступово переходить у гірський, представлений унікальними відшаруваннями юрського періоду. На Танутинській горі можна спостерігати гірські породи мезозойської ери – відклади нижньої юри. Вони представлені переважно жовтувато-білими вапняками, мають відбитки кількох видів унікальних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни. Другого такого немає в Європі. Важко уявити, що на місці цих скелястих виступів колись, понад 150 млн. років тому, вирувало справжнє море. Ліві притоки Дністра, глибоко врізуючись у Подільське плато, утворюють мальовничі каньйоноподібні долини. Серед них величаво підносять свої куполоподібні вершини Велика і Мала Говди, та Червона гора, що виникли в процесі горотворення в Карпатах. Вершини скель Червоної гори здіймаються на 150 м. над Дністром, вкриті рідкісною наскальною і степовою рослинністю. За переказами, каміння гори має особливий магнетизм, що звільняє людину від негативних емоцій та нещасть. Та справжнім дивом каньйону є Червоногірський водоспад – один з найпотужніших на Поділлі. Тут р. Джурин з оглушливим шумом скидає свої води з висоти майже 16 м., розсипаючи їх вологим казковим маривом. А ще чудові сосново-смерекові ліси, що майже впритул у деяких місцях підступають до ріки, створюють неповторний пейзаж, заворожуючи своєю красою і величністю.