Туристичні ресурси Івано-Франківської області

На Івано-Франківщині багато й інших заповідних об’єктів, які вражають своєю красою та неповторністю і збереження яких є головним завданням природоохоронних служб, громадськості, формувати світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини.

2.2.Кліматолікувальні ресурси

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західно-Європейського до континентального Східно-Європейського. Області властива верти кальна біокліматична поясність, що визначає лімітуючі чинники для розвитку природних біоценозів. З висотою над рівнем моря змінюється тепловий режим і режим зволоження, суми активних температур (сума температур вище + 10°С), а також кількість днів із сприятливими типами погоди.

На території області виділено такі кліматичні райони:

1 Наддністрянський (з підрайонами: лівобережний, правобережний).

2 Південно-східний.

3 Передгірний.

4 Гірський.

Івано-Франківщина — одне з небагатьох місць в Україні, придатних для розвитку зимових видів відпочинку. У низині сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до березня, а у високогір'ї — з жовтня і до кінця травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму. В області діє понад 30 гірськолижних витягів, що забезпечують катання на лижах і сноубордах, та розраховані на початківців, дітей, любителів та професіоналів. Найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Поляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради, м. Косів та с-ще. Верховина, с. Вишків Долинського району.

Основні кліматолікувальні курорти . Яремче - низькогірний кліматичний курорт лісної зонт. Літо тепле, переважно малохмарна погода. Середня температура липня досягає +1 8 °С. Осінь тепла, часто бувають тумани. Зима мяка, сніжна, середня температура січня -6 °С. Рослинність навколо Яремчі досить багата. Гірські сосни, ялинки, ольха, бук, береза і багато інших дерев. Багато ягід і грибів. Тут розташовані санаторії для хворих на туберкульоз легенів, будинки відпочинку.

Ворохта - високогірний курорт, 850 м над рівнем моря, лежить у верхів'ї р.Прут, на території Карпатського природного національного парку. Знижений атмосферний тиск, велика інтенсивність сонячної радіації при достатній кількості ультрафіолетових променів, чисте, прозоре повітря, підвищений вміст озону й насиченість фітонцидами сприяють лікуванню захворювань органів дихання.

Косів- кліматичний курорт місцевого значення. Розташований в долині річки Рибниця на висоті 145 м над рівнем моря. Клімат м΄який , тепле літо з середньомісячною температурою повітря в линпі до + 18 °С, у січні - 7 °С. Природні лікувальні чинники: кліматичні умови хвойно- листяних лісів. Сприяє лікуванню неспецифічних та специфічних  захворювань органів дихання.

2.3. Мінеральні лікувальні ресурси.

Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами вуглекислими, бромистими.

У Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмісні хлоридно-натрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Мінеральні води Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів придатні для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів („Перегінська", „Косівська", „Коломийська").

Верховинський район - єдиний в області, де є вуглекислі води (с. Мокрин, хлоридно-гідрокарбонатно кальцієво-натрієва вода „Буркут").

У Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцноїросольної мінералізації. Особливий інтерес представляє собою гідрокарбонатно-натрієва вода слабкої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь (лікування хвороб шлунково-кишкового тракту).

У Рогатинському районі розташований санаторій „Черче". Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від ЗО до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними „грязями" використовується для лікування багатьох хвороб - артрити, поліартрити, радикуліти, хвороби опорно-рухового апарату.

У Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних „грязей" сірководневого типу. Родовище використовує курорт „Моршин" у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3.

2..4.Ландшафтні ресурси.

У межах Івано-Франківської області виділяються три типи ландшафтів - рівнинні, передгірські, гірські [3].

Рівнинний тип ландшафтів характерний для південно-східної частини області (Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя) і представлений трьома видами: 1) пластово-ерозійний височинний; 2) пластово-ерозійний з карстовими формами; 3) пластово-горбогірний.

Ландшафти пластово-ерозійних височин розміщені на лівобережжі Пруту. Тут переважають орні землі, серед яких вкраплені невеликі ділянки дубово-грабових лісів, а також порівняно незначні площі сіножатей і пасовищ.

Ландшафти пластово-ерозійних рівнин з карстовими формами поширені у Прут-Дністровському межиріччі і зайняті орними землями. У рекреаційному відношенні надзвичайно цінним є мальовничий каньйон р. Дністер з унікальною рослинністю і геологічними пам'ятками природи. В межах області він простягається від с. Незвисько до межі з Чернівецькою областю.

Ландшафти пластово-горбогірних височин розміщені в долині середньої і нижньої течії Гнилої Липи і Свіржа (Рогатинський і Галицький райони), зайняті орними землями, серед яких на горбогірних межиріччях зростають дубові, дубово-грабові і букові ліси.

Передгірський тип ландшафтів об'єднує чотири види: 1) структурних низькогір'їв; 2) денудаційно-акумулятивних височин; 3) горбисто-пасмових ерозійно-зсувних межиріч; 4) акумулятивних улоговин. Ці типи ландшафтів поширені на правобережжі Дністра і Пруту до висот 400-450 м над р.м. у межах Передкарпаття. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси з участю дуба, бука, ялиці і ялини розміщені на високих межиріччях.

Гірський тип ландшафтів розміщений у пів¬денно-східній частині області і об'єднує наступні види: 1) високогірно-полонинський флішевий;

2)високогірно-полонинський мармароський;

3)середногірно-скибовий;

4)низькогірний міжгірно-верховинський;

5)низькогірно-крайовий.

Більшість гір вкриті ялиновими (смерековими) лісами. Вище межі лісу виділяється субальпійський пояс із зростанням сосни гірської, вільхи зеленої і ялівцю, а також альпійський пояс (вище 1800 м над р.м.) з переважанням альпійських лук.

Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок незайманої природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини, яка відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України і Європи. В області сформувались Яремчанський, Косівський, Верховинський, Шешорський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський і Болехівський рекреаційні райони. Кожен із них є своєрідним з широкою гамою неповторних природних комплексів.

2.5. Водні ресурси.

Найбільші ріки, які протікають через область - Дністер і Прут. Майже дві тритини территорії області зрошуються водами басейну Дністра, і тільки південно-східна окраїна належить до басейну Пруту.

Довжина Дністра в межах Прикарпаття - 190 км. Дуже розвинена сітка його правих приток: Свіча, Мімниця, Бистриця, які формуються в щедро зрошуваних атмосферними опадами Карпатах. Другий річковий бассейн належить Пруту - лівій притоці Дунаю. Джерела ріки - на північних схилах Чорногірського хребта. Довжина Пруту в межах області - близько 150 км. Найкрупніші притоки: Черемош, Рибниця, Пістинька. У рівнинній частині області багато озер та ставів. Найбільше озеро Шибене (довжина 850м, ширина 200м.) При закритих шлюзах глибина становить 25м, а запас води 400 тис. куб. метрів. Воду озера використовують для сплаву лісу по Черемошу. Другим за величиною є озеро Несамовите біля підніжжя гори Туркул (довжина 150м, ширина 44 - 80 м.). У ставках розводять рибу - коропа, амура, форель.

Найбільшою популярністю у туристів користується сплав по ріках: Чорни і Білий Черемош, Черемош, Прут, Свіча, Лімниця (яка є однією з найчистіших у Європі). Гірські ріки відрізняє висока по тужність потоку, стрімка течія, що досягає 10-15 км/год, могутні пороги та затяжні шивери. Нахил русла в верхів'ях до 10 м/км (Прут, Білий Черемош). Найкращий час для проходження річок  – кінець квітня – перша декада травня, під часповені, копи танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, р. Прут та малих приток, які взагалі придатні для проходження лише протягом кількох днів весни. Але за рахунок розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках та інших плавзасобах цей сезон можна значно продовжити. Сплав по річці Черемош можливий протягом усього теплого періоду року з квітня по жовтень,ріки можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах.

Неймовірною красою та незбагненною потугою гірської стихії наділяють карпатські водоспади, серед них найбільшою популярністю між туристами користуються:

Женецький водоспад розташований на потоці Женець біля сіл Микуличин і Татарів (на відстані приблизно 5 км від траси, 9 км від станції Татарів і 10 км від станції Микуличин. Водоспад Женецький Гук знаходиться на висоті 900 м над рівнем моря, утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з гори з висоти 15 м. Місцеві жителі назвали водоспад Гук через шум, гул, що доноситься від нього. Завдяки постійному зволоженню і бризам водоспаду, рослинність тут буйна і різноманітна. Широкі округлі листки розкинула кремена біла. Біля води можна побачити незабудку болотну, смолку білу, гравілат міський, герань Робертова і білозір болотний.          

Манявський водоспад розташований біля села Манявка. Знаходиться вище Манявського монастиря, у гірській ущелині між стрімчастих скель, куди сонце заглядає дуже рідко і ненадовго.Манявський водоспад - один із самих казкових, красивих і загадкових водоспадів Карпат. Але потрапити туди досить важко. Водоспад являє собою вражаюче видовище. Висота водоспаду близько 20 метрів, вода з нього спадає декількома каскадами. У підніжжя водоспаду - невелике дрібне озерце, у якому при бажанні можна було б викупатися. У старі добрі часи тут відбувалися язичеські обряди. І саме близькі до природи язичеські Боги нібито допомагають зберегти молодість, що уходить.

Водоспад "Пробій" (Яремчанський водоспад) є одним з найвідоміших карпатських водоспадів. Розташований на окраїні Яремче Надвірнянського району в Івано-Франківській області. Через водоспад перекинуть місток, що служить як відпочиваючим-шанувальникам краси, що постійно товпляться тут, так і прихильникам зануритися в стихію з висоти. Однак стрибати смертельно небезпечно - особливість завихрення потоку ("бочка") іноді ускладнює пошук авантюристів. Найсміливіші місцеві жителі стрибають у водоспад за гроші. Водоспад має перепад висоти 12 м і, будучи могутнім по силі голосу і стихії, справедливо може бути названий українською Ніагарою.

3. Історико- культурні ресурси Івано-Франківської області.

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.

Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення, переважна більшість яких – це пам’ятки дерев’яної і мурованої архітектури, та пам’ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.

3.1.Архітектурні пам’ятки.

Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам’ятки. Тільки на території Карпатського національного природного  парку збереглося 9 церков ХVI-XX ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи – церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква XIX ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях. Опишемо більш детально деякі культурно-історичні пам’ятки області[2;31].

Скит Манявський Урочище широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р. Сьогодні Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря. Щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615р. в с. Ворохта. Вхід на погост, де знаходиться церква, фланкований двома великими каменями. Такими каменями стародавні слов’яни позначали свої священні місця – жертовники. Будівля поставлена на невисоку кам’яну основу. Хрестова в плані, з квадратним середнім та прямокутними бічними зрубами, вона гордо височіє на одному з пагорбів селища.

На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIV-XVIII ст. в м. Галичі.

Цікавими в області є пам’ятки промислового та інженерного будівництва, в першу чергу – це унікальна доменна піч поч. XIX ст. в урочищі Ангелів ( поблизу с. Ясеня ) Рожнятівського району; солеварні кін. XIX – поч. XX ст. в м. Долині та Болехові – єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися дотепер, а також пивзавод 1767р. в м.. Івано-Франківську.