Вплив конкуренції на процес обґрунтування цін. Цінові фактори вибору конкурентної стратегії

Вплив конкуренції  на процес обґрунтування цін. Цінові фактори вибору

конкурентної  стратегії” 

 

План 

1. Вплив конкурентів  на ціну 

2. Методи ціноутворення   при врахуванні цін конкурентів 

3. Види цін,  які зорієнтовані на конкурентів.  Цінова конкурентна

стратегія 

 

1. Вплив конкурентів  на ціну 

На рівень цін  підприємства, фірми впливають ціни конкурентів. Виробник

повинен знати  ціни і якість товарів своїх конкурентів. Для цього

використовують  різні способи: порівняння цін за допомогою прейскурантів,

закупівля устаткування і перевірка його якості, вивчення думки покупців

про якість товарів  конкурентів та рівень цін на товари. 

Якщо встановлено, що якість товару не поступається якості товару

конкурентів, встановлюють ціну, близьку до ціни товару конкурентів. Якщо

товар за якістю кращий, ніж товари конкурентів, можна  встановити вищу

ціну. 

2. Методи ціноутворення  при врахуванні цін конкурентів 

Є багато методів  ціноутворення. І кожна фірма  має право обрати той з

них, який відповідає її інтересам (рис. 1). 

При встановленні ціни треба враховувати попит, що склався на цей товар.

Підвищення ціни може зменшити купівельну спроможність покупців, а отже,

і попит на товар. Практика ринкової економіки свідчить про необхідність

вивчення і  вимірювання попиту. Для цього  оцінюють попит при різних

цінах. Такий  аналіз показує, що зниження ціни підвищує попит, але до

певної межі. Є рівень ціни, після якого попит  не зростає, а починає

падати. Покупець починає з підозрою ставитися  до дешевого товару,

вважаючи, що він  низької якості й може завдати йому шкоди. 

Слід ураховувати  також еластичність попиту на товари, про який ми вже

говорили. Виробники  повинні знати, що якщо товар втрачає  еластичність

попиту, треба  знижувати ціни. 

Отже, можна зробити  висновок: якщо мінімальна ціна визначається

витратами виробництва  то максимальна ціна залежить від  попиту на цей

товар. 

Той факт, що в  умовах ринку ціна встановлюється об'єктивно  внаслідок

співвідношення  попиту і пропозиції, не викликає сумнівів. Однак не треба

вважати, що виробник товарів сподівається тільки на ціну, яку йому

запропонує ринок, а сам ніякої участі в ціноутворенні  не бере. Виробник

товарів, підприємець  використовує методику розрахунку вихідних цін,

тобто базисних цін, або цін пропозиції. Товари пропонуються покупцям

саме за такими цінами. А вже під час купівлі-продажу виникає (під

впливом співвідношення попиту і пропозиції), за якою і реалізується

товар. 

Методика розрахунку вихідних цін включає постановку завдання

ціноутворення, оцінку витрат виробництва, врахування попиту на товар,

аналіз цін  і товарів конкурентів, вибір  методу ціноутворення. 

Ця методика відома майже всім продавцям на міських  ринках. Селянин

привіз у місто  продавати, припустімо, м'ясо. Вже до приїзду він поставив

у місто продавати, припустімо, м'ясо. Вже до приїзду він поставив

певне завдання: реалізувати свій товар за таку суму, щоб грошей

вистачило на купівлю  потрібного йому товару. Він приблизно  знає витрати

виробництва (вартість витрачених кормів, оцінка своєї праці). Далі

селянин цікавиться, які ціни склалися на ринках міста, порівнює свою

продукцію з  продукцією конкурентів і встановлює вихідну ціну. Отже,

проблема встановлення вихідної ціни вирішується, як правило, на рівні

мікроекономіки, а остаточна ціна відображує рівень макроекономіки. 

Розглянемо особливості кожного етапу формування вихідної ціни. 

Основним завданням  ціноутворення є покриття витрат виробництва і

одержання прибутку. Це випливає з особливостей ринкової економіки, де,

як правило, панує  гостра конкуренція, у якій виживає  той, хто має

найвищу норму прибутку. Отже, завданням підприємства, фірми при

встановленні  ціни є максимізація поточного прибутку. 

Ціна дає змогу  фірмі захопити лідерство на ринку. Сутність його полягає

в завоюванні значної  частки на ринку. Цього досягають  завдяки зниженню

цін або виробництву  товарів високої якості. 

Найпростіший  метод ціноутворення полягає  у розрахунку ціни за формулою:

середні витрати  виробництва плюс прибуток. Другий додаток іноді

називають націнкою, її розмір залежить від виду товару, попиту на нього,

вартості товарної одиниці, обсягу продажу тощо. 

Для багатьох підприємців  дуже зручний метод ціноутворення  на основі

рівноваги попиту і пропозиції. 

Рис. 1 Система  методів ціноуктворення у ринковій економіці 

Як уже зазначалося, продавець відчуває цю рівновагу за стійким попитом

на свої товари. Популярний також метод розрахунку ціни на основі аналізу

безбитковості та забезпечення цільового прибутку. 

Цей метод заснований на вивченні графіка беззбитковості. Виробник знає,

що покриття валових витрат виробництва потребує певного обсягу

виробництва товарних одиниць. 

Такий метод  ціноутворення передбачає аналіз різних варіантів цін,

їхнього впливу на обсяг збуту. Він необхідний для  подолання рівня

беззбитковості  та одержання бажаного прибутку. 

У ринковій економіці все ширше використовується метод встановлення цін

на основі відчутності  та цінності товару. Сутність його полягає  в тому,

що головним чинником ціноутворення стають не витрати  продавця, а

купівельне бажання  покупця, використання обстановки, в  якій здійснюється

купівля-продаж. Наприклад, чашка кави у престижному  ресторані коштує

дорожче, ніж  у звичайній закусочній. 

Метод встановлення цін з урахуванням рівня поточних цін користується

значною популярністю. Підприємці вважають, що рівень поточних цін

відбиває колективну мудрість, справедливу норму прибутку, гарантує певну

рівновагу в  межах галузі. 

В окремих випадках ціни встановлюють на закритих торгах. Цей метод

ціноутворення зумовлений конкурентною боротьбою, прагненням одержати

замовлення. Коли фірма зацікавлена в укладенні  контракту з вигідним

клієнтом, вона може піти на деяке зниження ціни. Проте тут є обмеження:

ціна не може бути нижчою, ніж собівартість, і  значне зменшення прибутку

ніж собівартість, і значне зменшення прибутку

загрожує фінансовому  становищу виробника. 

Встановлення  цін на новий товар. Досвід показує, що спочатку виробник

встановлює на товар, який раніше не вироблявся, високі ціни. У такому

разі говорять, що фірма знімає «вершки» з ринку. Проте це можливо за

певних умов: великий попит, висока ціна не повинні швидко «створювати»

нових конкурентів  і, нарешті, висока ціна має відповідати  високій якості

товару. 

3. Види цін,  які зорієнтовані на конкурентів 

В умовах ринкової економіки більша частина цін  формується в умовах

вільної конкуренції, тобто під впливом співвідношення попиту і

пропозиції. Такі ціни можна розглядати як конкурентні. 

Серед конкурентних цін можна виокремити ціни, які  встановлюються для

завоювання лідерства  на ринку. Окремі підприємці можуть свідомо піти на

зниження цін  нижче, ніж ринкові, щоб перемогти  своїх конкурентів. Однак

це явище не може бути тривалим. І до таких заходів  вдаються тільки ті

підприємці, що мають, як кажуть, «запас міцності», що ґрунтується на

передовій техніці, технології, значних фінансових ресурсах. 

Ринкова економіка  не може повністю уникнути монопольних  цін. Це, як

правило, ціни, що встановлюються монополістами на рівні, вищому, ніж

ціни виробництва. Монополії встановлюють, як правило, більш високі ціни

збуту своїх  товарів і більш низькі ціни на придбання товарів у інших

фірм. 

На противагу  конкурентним цінам монопольні ціни встановлюються в умовах

відсутності вільної  конкуренції. Монополістові вже  не доводиться

боротися за своє місце на ринку. Він сам має  змогу визначати кількість

товару і його ціну. А оскільки конкуренції немає, то немає й

необхідності  модернізувати виробництво та впроваджувати  нові технології. 

Держава з ринковою економікою прагне обмежити існування  монопольних цін,

розробляє для  цього, як уже зазначалось, анти-монопольне законодавство.

Проте усунути  повністю монополію в усіх галузях  господарства неможливо.

В більшості  випадків монополія зберігається за державою. Це підприємства

зв'язку, які  приватизувати недоцільно, тому що це загрожує хаосом в

такій важливій галузі. У державній власності залишаються, як правило,

видобуток цінних металів, виробництво алкогольних  напоїв, оборонна

промисловість. 

На встановлення фірмою середнього діапазону цін  впливають ціни

конкурентів та їх ринкові реакції. Необхідно знати ціни і якість товарів

своїх конкурентів. Для проведення такого аналізу фірма  може скористатися

одним із наступних  способів: 

1) доручити своїм  представникам зробити порівняльні  закупки, щоб

зіставити ціни та якість товарів між собою; 

2) роздобути  прейскуранти конкурентів, закупити їх обладнання і

розібрати його; 

3) попросити  покупців висловитися з приводу  того, як вони сприймають

ціни і якість товарів конкурентів. 

Знання про  ціни і товари конкурентів фірма  може використати як відправну

точку для потреб власного ціноутворення. Якщо її товар аналогічний

товарам основного  конкурента, тоді його ціна близька  до ціни товару

цього конкурента. По суті фірма користується ціною  для позиціонування