Вплив туризму на світову економіку

     Сучасна індустрія туризму - одна з найбільш швидко прогресуючих галузей світового  господарства і розглядається і  як самостійний вид економічної  діяльності, і як міжгалузевий комплекс.

     На  сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя  майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів  третє місце серед провідних  галузей світової економіки. За результатами 2001 року, туристична галузь утворила 12% світового внутрішнього продукту і  поглинула більше 11% витрат споживачів.

     В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. За чисельністю  працівників індустрія туризму  також стала однією з найбільших в світі - в ній зайнято понад 260 млн. чол., тобто кожний 10-й працюючий. Надходження з туристичних подорожей  у світовому масштабі становлять понад 500 млрд. доларів США щорічно. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США.

     Згідно  з прогнозами експертів Всесвітньої  туристичної організації (ВТО) на початку XXI ст. обсяги міжнародного туризму  зростатимуть щороку в середньому на 4%. Хоча за 2001 рік число туристів досягло рекордної цифри - біля 700 млн. чол., збільшившись більше ніж на 7%, в зв'язку з подіями 11 вересня  в США щорічні темпи зростання  зменшаться. Очікується зростання туристичного руху у світі з 700 млн. туристів щорічно  до 937 млн. у 2010 році, за рахунок чого передбачається збільшення доходів  до 1100 млрд. доларів США. Якщо ж до результатів міжнародного туризму  додати ще й обсяги внутрішнього туризму, то показники зростуть щонайменше вдвічі.

     Туризм  є вагомим джерелом створення  робочих місць, і, за прогнозами, впродовж наступних 5-ти років у світі створюватиметься 2500 нових робочих місць щодня. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Це має важливе значення, оскільки, поглинаючи більше робочої  сили, туризм зменшує соціальну напругу в суспільстві. Крім того, світовий досвід показує, що індустрію туризму можна розвивати і в період економічних криз, що має важливе значення для країн Східної Європи. Витрати на створення одного робочого місця тут в 20 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу в 4 рази вища, ніж в інших галузях господарства. Прикладом можуть бути такі країни, як Аргентина, Бразилія, Мексика, Єгипет, Туніс, Перу та інші.

     Розглядаючи підсумки 2000 року, ВТО відзначає, що найбільша кількість туристів в  світі відвідує Європу - 57,7%. Це й  зрозуміло, бо в жодній іншій частині  світу на досить невеликому просторі не знайти такого різноманіття ландшафтів, культур, історії та народів. Унікальний європейський туристичний продукт  робить Європу визнаним лідером ринку  у сфері туризму та подорожей. Майже всі регіони світу продемонстрували значне зростання обсягів туризму, але особливо вражаючих результатів  досяг, як і передбачалось, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де кількість подорожуючих зросла на 15%. Ще 16,7% подорожують Північною  Америкою, 3,2% - Латинською Америкою, 3,4% -приїздять на Близький Схід, 1,8% - в  Африканські країни, 1,7% -в Австралію.

     Якщо  проаналізувати діяльність туристичної  сфери всіх країн світу впродовж останніх десяти років і визначити  лідерів по залученню туристів у  свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками роботи в 2000 році, то таблиця  буде мати такий вигляд:   

     П'ятнадцять  країн - лідерів по міжнародних туристичних  прибуттях

     Традиційними  лідерами Старого світу залишились Франція, Іспанія та Італія. Значні темпи зростання демонструють США (8,7% в порівнянні з 1999 р.). Вийшов у  лідери і Китай, який з 12-го місця  в 1990 році перемістився на 5-е у 2000 році.

     Таким чином, визначивши лідерів з приймання  іноземних туристів, можна впевнено констатувати той факт, що саме в  цих країнах найбільший вплив  на економіку мала туристична індустрія. Так, надходження валюти в % розподіляються наступним чином: в Європейські  країни - 62,4%, країни Північної Америки - 16,4%, Латинської Америки - 11,7%, Африканські  країни -2,5%, Ближній Схід - 2,5%, Азію та Австралію - 4,5%. В багатьох країнах  світу туризм є однією з найбільш пріоритетних галузей, внесок у валовий  національний дохід яких складає 20-45%, а надходження від іноземного туризму є основним джерелом отримання  валюти. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства, таких, як будівництво, зв'язок, харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів народного споживання та інші. Цей бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності та мінімальний термін окупності витрат.

     Вплив туризму на економіку країни перебування  можна дослідити за допомогою  оцінки прямого і побічного впливу. Оцінка економічного впливу туризму  основана на витратах туристів. Тут  важливо розглядати різні аспекти  економіки, які відчувають на собі вплив  витрат туристів. Розрахунок економічного впливу витрат туристів проводиться  за допомогою мультиплікатора. Оскільки місцеві підприємства залежать від  інших підприємств-постачальників, будь-які зміни витрат туристів у  туристичній місцевості приведуть  до змін на виробничому рівні економіки, доходів, зайнятості. Мультиплікатор туризму - це відношення змін одного з ключових економічних показників (виробництво, зайнятість, дохід) до змін витрат туристів. Це певний коефіцієнт, на який повинні  множитись витрати туристів.

     Якщо  схематично розглянемо туристичні витрати, то побачимо, що основні витрати, в  першу чергу, ідуть на туристичні підприємства, які безпосередньо  обслуговують туристів. Частина цих  коштів виходить з економічного обігу  на оплату імпорту товарів і послуг, які споживаються на місці перебування  і ці кошти в подальшому не відіграють ролі в економічній діяльності території. Решта грошей використовується на придбання  місцевих товарів та послуг, покриття власних витрат на енергоносії, оплату праці, податків та інше. В кожному  циклі витрат частина коштів накопичується, частина сплачується державі  у вигляді податків і вони перестають обертатись в економіці тієї чи іншої  території.

     20-25% коштів витрачаються туристами  в певній місцевості чи країні  на додаткові послуги, сувеніри, транспорт та інше, з яких частина  продовжує циркулювати у місцевій економіці - інша частина переходить до держави та осідає у місцевих жителів у вигляді накопичень.

     При оцінці значення мультиплікатору важливо  вибирати не тільки методику, але й  визначати вид мультиплікатору, кожний з яких виконує свої специфічні функції.

     Мультиплікатор  виробництва вимірює обсяг додаткового  виробництва за рахунок збільшення витрат туристів.

     Мультиплікатор  продаж вимірює додаткові обороти  бізнесу в результаті збільшення витрат туристів.

     Мультиплікатор  доходів вимірює додаткові доходи у вигляді заробітної плати, орендної плати, відсотків від позичок  і прибутку.

     Мультиплікатор  зайнятості характеризує кількість  робочих місць, створених за рахунок  додаткових витрат туристів.

     Економіка туризму безпосередньо пов'язана  з великим числом секторів економіки  різних галузей господарювання і  тому для розрахунку мультиплікатору  потрібна велика база даних.

     В 10 найбільш розвинутих країнах світу  головним мотивом для здійснення подорожі залишається відпочинок. Найбільше  значення відпочинку надають в тих  країнах, які не мають теплого  моря. Тут частка відпочинку серед  інших поїздок складає 76-83%. По-іншому складаються справи в державах, що володіють чудовими пляжами та сприятливим  кліматом. В цих країнах частка відпочинку за кордоном складає вже 62-73%.

     Більша  кількість поїздок з метою  бізнесу властива тим державам, в  яких виїзд в інші країни займає більш скромне місце: в США - 33%, Іспанії - 25%, Італії - 18%. Не можна забувати, що в першокласних готелях великих  міст головною фігурою залишається  бізнесмен. В готелях курортних  міст головна фігура - відпочиваючий (хоча серед них, звичайно, зустрічається  чимало бізнесменів, проте мета їхнього  перебування не бізнес, а відпочинок). 

     Цілі  подорожей, %

     Прихильність  до тих чи інших типів організації  відпочинку досить суттєво розрізняється  по країнам. Можна навіть говорити про  національні вподобання типів відпочинку. Значна частина жителів Великобританії обере відпочинок на березі теплого  моря - 46%. Слідом за британцями, але  значно їм поступаючись, йдуть громадяни  Бельгії (35%) та Німеччини (32%). Відпочинок в містах явно приваблює японців - 51%, іспанців - 33%, французів - 25%. В подорожах  по країнах проводять свою відпустку  жителі Італії - 41 % та Франції - 32%.  

     Типи  організації відпочинку, %

     1) 5% - займають круїзи; 2) 5% - відвідування  культурних та спортивних подій; 3) 10% - гірський туризм; 4) 9% - відвідування  культурних та спортивних подій; 5) 7% - спорт.