Вплив туризму на світову економіку

     Приблизно рівну прихильність до розміщення в  готелях зберігають жителі майже  всіх країн в межах 52-62%. Однак  є два винятки: 88% японців обирають готель. У голландців готель як засіб  розміщення займає більш скромне  місце - лише 38%. Зате вони є лідерами у виборі кемпінгу (20%).

      Прихильність до різноманітних видів  розміщення, %

     З року в рік зростає кількість  туристів, які мають друге житло  в інших країнах. Це необов'язково власний будинок, розкішна вілла, а  можливо тільки скромна однокімнатна квартира в багатоквартирному будинку, так звана студія. В будь-якому  випадку відпочинок у власному будинку  за межами рідної країни проводять 33% громадян США, 23% - Нідерландів, 18% - Великобританії. Ті, хто бідніший, обирають відпочинок в гостях у знайомих і родичів. Таких міжнародних туристів набирається  серед голландців до 15%, французів - до 22%. Розподіл туристів за вибором  засобів розміщення значною мірою  пов'язаний з їхнім особистим  статусом.

     В міжнародному туризмі зустрічаються  люди з різним достатком. В туристських  потоках майже усіх країн переважають  представники середнього класу: від 40% в Нідерландах до 59% в Італії. Люди з невисоким достатком займають значне місце в туристичному потоці Франції (36%) та Італії (31%). Серед туристів із Німеччини (43%), Нідерландів (41%), Великобританії (37%) провідне місце займають представники вищого класу, які пред'являють попит  на найкомфортабельніші умови розміщення. Щоправда, багато з представників  цього класу мають власні будинки.

      Розподіл туристичного потоку за соціальним статусом, %

     Дані  таблиці показують, що тільки у Франції  спостерігається невелика перевага жінок в туристському потоці. В  інших країнах більшість туристського потоку складають чоловіки, особливо в Італії - 61%. Звертає на себе увагу  активність людей старшого віку, після 60 років, у Франції, де вони складають 30% потоку (для порівняння - в Італії 13%).

     Сучасна практика ціноутворення в готельному бізнесі стимулює парні поїздки  та спрямована проти мандрівників-одинаків. Справа в тому, що ціна за номер на одного і двох проживаючих в більшості  іноземних готелів встановлена  єдина. Це призводить до того, що турист, який подорожує один, сплачує значно більше, ніж сімейна пара.

     Знаючи  мету подорожей, прихильність до різноманітних  видів розміщення, розподіл туристичних  потоків за соціальним статусом, статтю та віком і ефективно використовуючи їх, можна наперед спланувати фінансові  потоки, які суттєво вплинуть на економіку тієї чи іншої країни.

     Отже, основною рушійною силою розвитку туризму  залишаються економічні вигоди, які  він надає. Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він призводить до збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників призводить до збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього, як зазначалося вище, туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій.

     Він сприяє диверсифікації економіки, утворюючи  галузі, що обслуговують індустрію  туризму, забезпечує зростання доходів  населення та підвищення рівня добробуту  нації.

     Також вплив туризму на економічний  розвиток виявляється у підвищенні ділової активності і розширенні виробництва товарів і послуг в результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів.

     Особливе  місце відводиться туризму у  створенні робочих місць і  вирішенні проблеми зайнятості. Кількість  робочих місць щоденно збільшується, не вимагаючи при цьому великих  витрат. Туризм охоплює багато секторів економіки і цим ускладнює  визначення точної оцінки кількості  працівників, зайнятих у сфері туризму. Крім того, вирішення проблеми реальної оцінки ускладнюється ще і специфічним  характером праці (сезонність, робота за сумісництвом, тимчасова робота та інше). І все-таки кількість зайнятих у туристичній сфері постійно зростає.

     Важливе значення має вклад туризму в  платіжний баланс країни, який виражається  у вигляді різниці між витратами  іноземних туристів в країні і  витратами резидентів цієї ж країни за кордоном.

     Таким чином ми визначили економічні функції туризму та їх вплив на економіку.

     Але не менш важливими є соціальні функції туризму, особливо, якщо розглядати туризм як форму розумового та фізичного виховання, що реалізується через гуманітарно-соціальні функції, основними з яких є:

     • виховна - формує відчуття патріотизму, колективізму, моральних та етичних  цінностей;

     • освітня - поповнює та закріплює знання з питань краєзнавства, природознавства, топографії, рекреалогії; знайомство з  культурою і традиціями країн  і народів світу тощо;

     • оздоровча - дотримання оптимального режиму фізичних навантажень, використання сприятливого впливу природних факторів на стан організму, дотримання правил особистої  та громадської гігієни, розвиток адаптивних можливостей, підтримка організму  на належному рівні фізичної підготовки;

     • спортивна - створення бази загальної  фізичної підготовки, досягнення максимальних результатів у спорті, спеціальна підготовка до змагань.

     Виходячи  з цього, можемо розглядати туризм і  як популярну форму організації  відпочинку, проведення дозвілля, пізнання рідного краю, навколишнього середовища, знайомство з історією, культурою  і традиціями певної країни.

     І ще один дуже важливий фактор - вплив  туристичної діяльності на навколишнє середовище. Цей вплив може бути прямим, побічним, позитивним і негативним. Туризм не може розвиватися без взаємодії  з навколишнім середовищем, але, керуючи цим розвитком, можна  зменшити негативний вплив і збільшити  позитивний.

     Позитивний  вплив включає охорону і реставрацію  пам'ятників природи, історії, культури, створення національних парків і  заповідників, збереження лісів, захист рослинного і тваринного світу.

     Негативний  вплив, на жаль, більший, зокрема, це вплив  на якість води в річках, озерах, морях  та на якість повітря, зростання викидів  шкідливих речовин транспортними  засобами, самовільне розміщення тимчасових баз відпочинку, забруднення відходами  навколишнього середовища, самовільне розпалювання вогнищ, понівечення історичних пам'ятників вандалами. Деякі види туристського відпочинку, такі, як полювання, риболовля, збирання рослин, завдають негативного впливу живій природі  і призводять до зменшення чисельності  або навіть до повного зникнення  фауни та флори певних територій  та інше. Зростання населення в  туристських регіонах, будівництво  нових туристичних потужностей  потребує залучення якомога більшої  кількості природних ресурсів, що, у свою чергу, збільшує навантаження на навколишнє середовище.

Список  літератури

1. Закон України "Про туризм" (15 вересня 1995р.). - К., 1995. 
2. Закон України "Про страхування": Збірник нормативно-правових актів. - Т 2. - Ужгород, 1999. 
3. Александрова А.Ю. Международный туризм. - Москва, 2001. 
4. Ананьев М.А. Экономика и география международного туризма. - Москва, 1975. 
5. Балабанов И. Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. - Москва, 2000. 
6. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области туризма. - М.: Международные отношения, 1986. 
7. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. - К.: Палітра, 1997. 
8. Биржаков М.Б. Введение в туризм. - Москва - Санкт-Петербург: Герда, 2000. 
9. Гаврилишин І.П. Туризм України: проблеми і перспективи. -К., 1994. 
10. Гаврилишин И.П. Рекреационный рынок мира // Посредник. -1995.- №40. 
11. Герасименко ВТ. Основы туристического бизнеса. - Одесса, 1997. 
12. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. -Москва, 1996. 
13. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року. -Київ, 2002. 
14. Джон Уокер. Введение в гостеприимство. - Москва: Юнити, 1999. 
15. Долішній М.І., Кравців В.С. Карпатський регіон у контексті державної економічної політики: оцінка стану і стратегія розвитку // Економіка України. - 1995. -№ 8. 
16. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. - Минск, 2001. 
17. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. -Чернівці: Прут, 1996. 
18. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошуки перпектив розвитку. - Чернівці: Прут, 1995. 
19. Жук П.В., Кравців В.С. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. - 1993, № 12. 
20. Ресторанный и гостиничный бизнес. - 2001. - № 4(8). 
21. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. -Москва, 2000. 
22. Іванов Ю. Туристична діяльність і оподаткування // Бухгалтерія. -2002.-№20/2. 
23. Іванова И.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. - Львів, 1997. 
24. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. - Минск: Новое знание, 2001. 
25. Квартальнов В.А. Туризм. - Москва, 2001.