Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2011 в 04:34, контрольная работа
Операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах — це операцiї з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно вiд кiлькостi замовникiв та виконавцiв), а також етапiв (операцiй з перероблення цiєї сировини), ввезеної на митну територiю України (чи закупленої iноземним замовником за iноземну валюту в Українi) або вивезеної за її межi з метою отримання готової продукцiї за вiдповiдну плату.
ЗМІСТ
Загальна характеристика операцій з давальницької сировиною та толінгових схем торгівлі.
Правове регулювання операцій з давальницькою сировиною.
Визначення термінів
Кваліфікація окремих операцій як операцій з давальницькою сировиною
Реєстрацiя та облiк контрактiв на переробку давальницької сировини
Лiцензування та квотування
Митне оформлення та платежi
Реалiзацiя продукцiї iноземного замовника на територiї України
Давальницька сировина та iндикативнi цiни
Оподаткування операцій з давальницькою сировиною
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Економічний факультет
Кафедра
МіжнародноїЕкономіки
Індивідуальне завдання
з дисципліни «Міжнародна Економічна ДіяльністьУкраїни»
на тему:
«Аналіз
правового регулювання
толінгових схем торгівлі
та операцій з давальницькою
сировиною»
студент 3-ого курсу
спеціальності: «Міжнародна економіка»
денної форми навчання
Група № 3
Матяш
Борис Ігорович
Науковий Керівник:
к.е.н., доц. Нагачевська Тетяна Володимирівна
ас. Какорін
Михайло Олексійович
Київ-2011
ЗМІСТ
Операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах — це операцiї з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно вiд кiлькостi замовникiв та виконавцiв), а також етапiв (операцiй з перероблення цiєї сировини), ввезеної на митну територiю України (чи закупленої iноземним замовником за iноземну валюту в Українi) або вивезеної за її межi з метою отримання готової продукцiї за вiдповiдну плату.
Толінг – це такий вид господарської діяльності, коли підприємство отримує сировину за нульовою ціною, обробляє її й повертає кінцевий продукт власникові. Власник винагороджує підприємство за виконану роботу у формі грошових коштів у вигляді кінцевого прибутку.
Дана схема є найбільш актуальною та ефективною в сучасних реаліях бізнес-діяльності. Толінгові схеми являють собою переробку іноземного по відношенню до країни виробника сировини з подальшим вивезенням готової продукції. Механізм толінгу в загальному розумінні являє собою переробку іноземної сировини з дотриманням передбаченого митного режиму країни-виробника. Застосування цього митного режиму дозволяє ввозити сировиу і вивозити готову продукцію безмитно. Схематичне зображення толінгової операції представлене на Рис.1.
Необхідним атрибутом здійснення толінгових операцій є пряма участь сторін толлінгової угоди в обороті зовнішньої торгівлі при здійсненні імпортно-експортних операцій через митні кордони держав.
З точки зору економічних аспектів, толінгові схема має наступні переваги:
- Додатковий маржинальний прибуток внаслідок першочергової закупівлі і доставки сировини
- Однозначність і зумовленість якості готової продукції внаслідок визначеності використовуваної сировини;
-
Звільнення від імпортно-
Окремим випадком толінгової схеми є частковий толінг. Останній являє собою схему діяльності, при якій кінцевий споживач продукції визначається виробником і міжнародна торгова організація відповідно до договору з виробником зобов'язана поставити вироблену з наданої нею сировини готову продукцію певному клієнту на певних умовах. Такого роду схема має місце в двох випадках:
1) наявність можливості поставки сировини за цінами нижче ринкових, але відсутність можливості збуту виробленої з даної сировини продукції.
2) небажання виробника працювати на основі повноцінної давальницької операції з суб'єктивних причин.
У даному випадку торгівельна організація має основний маржинальний дохід від поставки первинної сировини для виробника, а так само додатковий дохід у вигляді комісії від користування послугою
комерційного трансферу товарної продукції від виробника до кінцевого споживача через нерезидента країни виробника, що надає останньому додаткові преференції у вигляді звільнення від сплати імпортно-експортних мит і ПДВ.
Таким чином, толінгова схема є найбільш ефективною внаслідок описаних вище переваг, а так само наявності контролю всіх етапів операції за винятком безпосередньо виробничого процесу. Схему такої організації можна розглядати як свого роду повноцінне виробництво, де сам процес виробництва готової продукції є послугою сторонньої компанії, а всі інші етапи - закупівля і доставка сировини, взаємодія з митними органами країни- виробника, збут і доставка кінцевому споживачу - знаходяться в межах відповідальності самої міжнародної торгової організації. Модель толінгової схеми торгівлі представлена.
Виходячи зі своєї змістовної ефективності і високої прибутковості щодо інших схем діяльності, толінг є основним напрямом розвитку і екстенсивного розширення міжнародної торгівельних організацій.
Операції з давальницькою сировиною, або толінг, набули поширення в Україні у другій половині дев'яностих років, коли більшість підприємств країни відчувала гостру недостачу оборотних коштів через глибоку економічну кризу.
Давальницькі, або толінгові, схеми дозволяють підприємствам приймати і переробляти сировину, яка належить іншим власникам, за що компанія-переробник отримує частину виробленої з сировини продукції як оплату.
Використання
толінгових схем дозволяло компаніям,
власникам сировини і компаніям-переробникам
уникати значних податкових платежів.
Найбільш масштабними толінгові операції
були в сфері кольорової металургії.
Згiдно
зі статтею 1 ЗУ «Про операцiї з давальницькою
сировиною у
Готова продукцiя може бути реалiзована в Українi, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцiю, ввезена iноземним замовником на митну територiю України чи закуплена iноземним замовником за iноземну валюту в Українi. Право власностi на iмпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцiю належить iноземному замовнику».
Законом
визначено, що замовник — це суб’єкт
господарської діяльності, який надає
давальницьку сировину, а виконавець
— це суб’єкт господарської
Операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах — це операцiї з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно вiд кiлькостi замовникiв та виконавцiв), а також етапiв (операцiй з перероблення цiєї сировини), ввезеної на митну територiю України (чи закупленої iноземним замовником за iноземну валюту в Українi) або вивезеної за її межi з метою отримання готової продукцiї за вiдповiдну плату. До операцiй з давальницькою сировиною належать операцiї, в яких сировина замовника на конкретному етапi її переробки становить не менше 20 вiдсоткiв загальної вартостi готової продукцiї. Винятком з цього правила є конкретний перелiк видiв давальницької сировини, що врегульований вiдповiдними постановами Кабмiну. КМУ має право регулювати розмiри питомої ваги сировини у продуктi переробки згідно зі ст. 7 ЗУ 327/95-ВР. Як видно з таблицi 2, урядом поставлено обмеження питомого вмiсту сировини у готовiй продукцiї тiльки щодо сировини українського походження, що направляється на переробку за кордон. До сировини закордонного замовника застосовується загальна норма у 20%.
У практицi застосування законодавства часто виникають питання квалiфiкацiї окремих операцiй як операцiй з давальницькою сировиною. З цiєю метою в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затверджено Положення «Про визначення операцiй як таких, що належать до операцiй з давальницькою сировиною» (наказ 79 вiд 12.02.96 р. — зареєстровано за 94/1119 26.02.96 р.). Це Положення розроблено вiдповiдно до пункту першого статтi 7 ЗУ 327/95-ВР i визначає механiзм розгляду в МЗЕЗТ України зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) з метою визначення таких операцiй. Висновки надаються на письмовi запити, з якими звертаються в разi потреби митнi органи або державнi податковi iнспекцiї. У разi необхiдностi МЗЕЗТ може на пiдставi статтi 9 ЗУ «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» розглядати письмовi запити, отримуючи їх безпосередньо вiд суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
Для надання висновкiв щодо вiднесення операцiй суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi до операцiй з давальницькою сировиною запитувач подає такi документи:
— лист-запит з обгрунтуванням змiсту вiдхилення окремої операцiї, що здiйснюється суб’єктом пiдприємницької дiяльностi, вiд норми абзацу третього статтi 1 Закону України «Про операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах»;
— копiю контракту, завiрену пiдписом керiвника i печаткою пiдприємства в установленому порядку;
— копiї документiв, що засвiдчують стан виконання контракту на дату звернення до МЗЕЗторгу;
— копiї документiв, що засвiдчують спосiб придбання сировини давальницької операцiї згiдно з контрактом;
— акт експертизи, виданий Торгово-промисловою палатою України чи регiональною торгово-промисловою палатою, який засвiдчує вiдсоткову ступiнь використання сировини в операцiї, що розглядається, та рiвень її вартостi в загальнiй вартостi готової продукцiї.
У
разi потреби МЗЕЗТ може вимагати iншi документи.
Така вимога передбачена з метою дотримання добровiльно взятих Україною зобов’язань по обмеженню експорту статтею 8 ЗУ 327/95-ВР. Наказом МЗЕЗторгу 133-а вiд 24.02.96 р., який розроблено на виконання вищезгаданої статтi закону, встановлено, що контракти на переробку ДС пiдлягають облiку та реєстрацiї тiльки у разi, коли експорт сировини, продуктiв переробки, зазначених у додатках до наказу 6 (група текстильних виробів), 8, здiйснюється до країн, перелiчених у додатку 9 (додатки 8 і 9 нижче).