Міжнародний імідж України

КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 

 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ  ІНФОРМАЦІЇ

 

Спеціальність – 7.030204

Міжнародна інформація

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«МІЖНАРОДНИЙ  ІМІДЖ УКРАЇНИ»

 

 

 

Студентки ІІІ  курсу

Спеціальність

«Міжнародна інформація»

Група 01.-Б.09.МІ(д)

Марченко Марини Миколаївни

 

Науковий керівник:

канд. іст. наук

доцент кафедри 

проф. Кулинич  О.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Створення іміджу держави на міжнародній арені

1. Поняття іміджу держави…………………………………………………………………..6

РОЗДІЛ ІІ.  Імідж України на міжнародній арені

2.1. Формування позитивного іміджу України……………………………………………….9

2.2. Перспективи іміджу України…………………………….……………………………….15

2.3. Проблеми та шляхи реформування іміджу України ……………………………………19

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………….....31

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..………32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На сучасному етапі  міжнародний імідж будь-якої держави свідчить про її економічну та політичну силу, процвітання та високий рівень культурного розвитку і є показником авторитетності та успішності дій тої чи іншої країни на світовій арені. Позитивний імідж держави безпосередньо пов’язаний із ставленням до нього світової спільноти, так і її власних громадян. Від іміджу держави залежить і рівень патріотизму країни та її мешканців.

Про значення міжнародної  репутації країни й її керівників для забезпечення її повноцінного функціонування на зовнішньополітичній сцені, зокрема для прискорення процесу входження до демократичної спільноти, написано й сказано багато. Відзначено й те, що особливої ваги репутація набуває для тих суспільств і держав, які долають перешкоди трансформаційного періоду, намагаючись при цьому наздогнати тих, хто пішов уперед.

В світі існує близько 200 країн, різним за рівнем економічного, соціального то політичного розвитку. Можна відзначити те, що кожна держава  світу має свій імідж не залежно  від того хоче вона цього чи ні. Але інші держави сприймаюсь її так як вона демонструє себе в світі. На міжнародному рівні держави поділяються на: промислово розвинені країни, країни з перехідною ринковою економікою та  країни, що розвиваються. Це поділ з економічної точки зору.

Україна — це європейська держава з багатими культурними традиціями і великим майбутнім. Вона має добрі стосунки із сусідніми країнами і за короткий період після проголошення незалежності „перестала бути лише об’єктом дій інших держав, перетворилася на рівноправний суб’єкт міжнародного права.¹

Міжнародний імідж України  має внутрішній і зовнішній виміри. Розуміння важливості внутрішнього і зовнішнього виміру іміджу України, а тим більше – вдале поєднання  цих двох аспектів у політиці держави  могло б дати відчутний позитивний результат. Імідж України значною мірою залежить від змісту, характеру і координації дій її державних органів на міжнародній арені. Дійсно, заохочувати іноземні інвестиції, кредити і туристів в Україну або трансконтинентальні транспортні потоки через її територію можна лише одним шляхом – створюючи достойні умови для життя, насамперед, громадян своєї власної держави. Без цього не буде демократичної і стабільної України, в якій хотіли б жити українці і якою б бажали співпрацювати іноземці.

Об’єкт: імідж держави.

Предмет: особливості зовнішнього іміджу країни.

Актуальність: перехід України до ринкових відносин, політичні зміни, проведення соціально-економічних реформ, розширення міжнародного співробітництва,  становлення інформаційного суспільства обумовлює зростання потреб до забезпечення позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Тема даної курсової роботи є вкрай актуальною і цікавою для дослідження.

Україна прагнула і буде прагнути до міжнародного співробітництва, до участі в світовій інтеграції на всіх рівнях. Тому велике значення має, як Україну сприймають ті чи інші держави, групи держав.

Стан наукової розробки проблеми. Дослідженням питань у сфері міжнародний імідж України займались як вітчизняні, так і іноземні науковці такі як, Осташ І., Катая Д., Шерр Д., Едмондс М., Видрін Д. та інші.

Джерельна база дослідження. Дослідження проблем та умов формування міжнародного іміджу України, потребувало комплексного вивчення нормативно-правової бази, на основі якої він реалізується.

Структура роботи складається із вступу, 2 розділів, 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків. У вступі обґрунтовано актуальність даної проблеми, визначено об’єкт та предмет, проаналізовано джерельну базу, яка використовувалася під час підготовки роботи. В І розділі розглянуто створення іміджу держави на міжнародній арені. ІІ розділ присвячений аналізу іміджу України на міжнародній арені,його формування, перспективи і проблеми. У висновках наведені загальні підсумки роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Створення іміджу держави на міжнародній арені.

1. Поняття іміджу держави.

Створення певного іміджу того чи іншого об'єкта - це  не сьогоднішній винахід. Для того щоб нам було легше виглядати такими, якими ми є насправді, хоча важливіше, щоб ми були такими, якими хочемо бути,  необхідно знати певні настанови. Наскільки привабливо і оперативно подається інформація про явище, подію, особу, країну, народ, настільки об'єктивною, бажаною виявляється „картина-імідж”, яку б хотіла створити про себе людина, партія, держава, нація.

Термін „іміджологія”  перекладається як „наука про образ” від  поєднання двох слів image (англ.) - образ, подоба, зображення, відображення + logos (гр.) - слово, мова, роздум.²

Звідси можна  дати визначення, що ж таке імідж. Поняття „імідж” походить від латинського image, що пов'язане з відповідним словом іmitari - імітувати.

 Великий влив на створення іміджу держави формують стереотипи. Поняття соціального стереотипу вперше було введено в науковий обіг американським дослідником засобів масової інформації У. Лішшаном для позначення різнопросторових  в громадській думці упереджених уявлень про членів різних національно-етнічних, соціально-політичних і професійних груп. Стереотипні форми думок, з приводу соціально-політичних питань трактувалися їм як своєрідні загальноприйняті морально-етичні правила. Одним словом, стереотипи мають об'єктивну природу і є невід'ємною властивістю психіки людини робити узагальнення. Дійсно, якби людина не володіла здатністю узагальнювати, спрощувати, схематизувати навколишню дійсність, вона не змогла би швидко орієнтуватися в потоці інформації.³    Одним із прикладів стереотипу це бачення колишнього Радянського Союзу як  закриту державу, тобто створеного закритого іміджу. Цей імідж цікавий тим, що кожний із споживачів може вписувати в нього ті риси, які сам вважає найбільш переконливими.

Імідж надає суть державі. Відштовхуючись від іміджу, ми можемо будувати свої взаємини з даною державою. Звідси слідує проста істина: чим точніше ми виберемо і побудуємо свій імідж, тим ефективніше буде комунікація.

Імідж являється  саме картиною уявлення про державу. У держави не може не бути іміджу. Інші бачать те, що дана держава вибрала для показу іншим. Картинка зовні рекламує те що відбувається в середині. Коли держава створює свій імідж вона допомагає собі вирішити власні задачі та цілі які вона поставила перед собою.

Імідж  країни повинен відповідати таким вимогам:

• він має бути оригінальним та асоціюватися з країною;
• легко піддаватися змінам та нововведенням відповідно до міжнародної ситуації;
• використовувати постійні цінності та культурні особливості країни;
• для його створення та просування необхідна професійна в різних сферах команда, яка має бути аполітичною та інтернаціональною;
• мати в наявності слоган (назва країни – обов’язкова) та логотип, який би містив елементи державної символіки (герб, прапор).

Досить важливим в процесі створення іміджу будь-якої країни є оцінка цього іміджу ззовні, тобто, так би мовити, особливості зовнішнього іміджу. Адже саме враховуючи зауваження та побажання представників не їхньої спільноти, можна визначити, над чим саме потрібно працювати в процесі іміджу країни.

  З вище  зазначеного можна дати визначення іміджу держави на міжнародній арені. Імідж країни – це процес створення та поширення за допомогою міжнародних ЗМІ бренду країни. Часто імідж країни порівнюють з брендом. Бренд необхідно розуміти як національну ідею країни, її інтелектуальну власність, тобто комплекс думок, відчуттів, асоціацій та уявлень, які виникають у людини, коли вона бачить, чує назву країни чи купує товар, вироблений у цій країні. ⁴

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.  Імідж України на міжнародній арені

2.1. Формування позитивного іміджу України

У сучасному світі  робота над створенням позитивного міжнародного іміджу будь-якої держави головним чином зводиться до конструювання системи уявлень, образів в т.ч. стереотипів, що:

• пов'язані з цією державою;
• вигідні для її народу й керівництва;
• вкорінені у колективну свідомість тієї чи іншої зовнішньої спільноти.

Залежно від цільової аудиторії (наприклад – населення  європейських країн, бізнесові, фінансові  кола, спортивна, мистецька й подібні  спільноти, навіть, політичний провід певних держав, керівництво міжнародних  організацій тощо), а також конкретних завдань (політичні рішення, інвестиції, спільні проекти, туризм) зміст, підбір, форма подачі, акценти та інші технологічні параметри відповідних повідомлень можуть змінюватись. Але будь-яка іміджева кампанія обов'язково має базуватися на сформованому вже у свідомості міжнародної спільноти стрижневому, узагальнюючому образі-ідеї країни, який, в свою чергу, повинен бути максимально лаконічним, зрозумілим та позитивним.

Крім такого „ядра”, основними асоційованими з ним  інструментальними складовими міжнародного іміджу держави є:  

• інвестиційний клімат;
• туристичний потенціал та відповідні інфраструктури;
• соціальні характеристики (якість життя, безпека, рівень людського розвитку тощо);
• національні символи (всесвітньовідомі представники країни, історичні події та місця, зірки, бренди, ТМ тощо);
• імідж керівництва та/або керівників держави.

 

 

Процес формування іміджу держави вимагає аналізу витоків  проблеми, передусім на рівні понятійно-категоріального  забезпечення. Актуальність цього завдання також зумовлена новизною та складністю самого процесу іміджування для органів державної влади, а відтак, і нагальною потребою пошуку ресурсів його оптимізації.

На розв’язання завдання формування іміджу держави безпосередньо  спрямовані такі нормативно-правові  акти: Програма “Інвестиційний імідж України” (2002-2010 рр.), Державна програма забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003-2006 рр., Державна цільова програма формування позитивного міжнародного іміджу України на період до 2011 року. На особливу увагу з огляду на глибину аналізу проблем та шляхів їх подолання заслуговує Проект Концепції Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 роки, розроблений Міністерством закордонних справ.⁵

Державна іміджева політика реалізується за допомогою низки комунікативних технологій, що в законодавстві описуються поняттями “рекламна кампанія”, “інформаційна кампанія”, “рекламно-інформаційна кампанія”, “інформаційно-роз’яснювальна робота”, “інформаційно-пропагандистська діяльність”, “популяризація”, “формування іміджу”, “стратегія позиціонування” та “сучасні моделі налагодження зв’язків органів державної влади з громадськістю”, причому жодна з них не розкрита.

Крім того, існують  рамкові нормативно-правові акти та законопроекти в інформаційній сфері, що так чи інакше розглядають питання формування іміджу держави: Рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України”, Доктрина інформаційної безпеки України, Проект Закону України “Про Концепцію державної [національної] інформаційної політики”, Концепція проекту Закону України “Про основні засади державної комунікативної політики”.

Нормативно-правові акти містять такі різновиди поняття  “імідж”, як: “туристичний імідж”, “санаторно-курортний імідж”, “лікувально-оздоровчий імідж”, “міжнародний імідж”, “діловий імідж” та “інвестиційний імідж”, що так само не тлумачаться. Переважна більшість цих понять вживається разом з означенням “позитивний”, семантичними конструктами “держава”, “Україна” та дієслівними лексемами “формування”, “створення”, “забезпечення”, “підтримання”, “утвердження”, “просування”, “зміцнення”, “посилення”, “підвищення”, “поліпшення”, “покращення”.