Проблема відкритості економіки в глобальному середовищі

Діагностика  рівня  відкритості  національної  економічної  системи залишається досить дискусійним питанням у системі суспільно-економічних.

Науковці, досліджуючи цю проблему, до індикаторів відкритості відносять різні  показники.  Водночас  проведена  систематизація  існуючих  підходів дозволяє  стверджувати,  що  кількісна  оцінка  ступеня функціональної відкритості  здійснюється  на  основі  системи  відносних величин:  експортної, імпортної та зовнішньоторговельної квот (табл. 2).

Основним  показником  у  системі  показників  відкритості  економіки традиційно  вважається  експортна  квота,  яку  ще  називають коефіцієнтом відкритості.  Експортна  квота  виступає  загальновизнаною  узагальнюючою оцінкою  відкритості  чи  закритості  економіки.  Такий  підхід  ґрунтується  на тому,  що  значення  експортної  квоти  визначається  залученням  країни  до світової  господарської  системи,  а  значить здатністю країни  конкурувати на світовому ринку. На думку, Кулинича Р.О., значення експортної квоти значною мірою  також  зумовлене  потребою  країни  в імпорті,  оскільки доходи  від експорту повинні забезпечувати покриття витрат на фінансування імпорту [4,с. 224].  В  90-х  рр.  світова  експортна  квота  складала  20%,  при  чому  в середньому в розвинутих країнах – 27%, країнах, що розвиваються, – 12%, країн з перехідною економікою – 5,5%. Імпортна квота характеризує значимість імпорту для національного господарства. Кулинич Р.О. наголошує на тому, що цей показник характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни [4, с. 224]. При цьому безпечний рівень імпортної залежності забезпечується на рівні  15%  імпорту  у  ВВП  країни. Щодо  граничних значень  експортної  та імпортної квот, які  свідчать  про  відкритість  чи закритість  економіки,  серед науковців, що досліджують цю проблему, існує два підходи. Перший підхід ґрунтується на тому, що економіка є відкритою, якщо значення експортної та імпортної  квот  перевищують  10%.  Останнім  часом  дедалі  поширеним  стає підхід, відповідно до якого вчені наголошують, що значення цих показників на рівні  10%  було  адекватним  для  50-70 рр.  ХХ ст.,  при  цьому,  враховуючи особливості  функціонування  і  розвитку  сучасного  світового  господарства, граничні значення експортної і імпортної квоти, що свідчили б про відкритість економіки окремої країни, пропонується встановити на рівні 45%.

Комбінація  експортної  та  імпортної  квоти  дає  уявлення  про  масштаби зв’язку  окремих  національних  економік  із  світовим  ринком.  Достатньо поширеним  підходом  серед  науковців  є  визначення  коефіцієнта  відкритості економіки  як  зовнішньоторговельної  квоти,  яка  є  безперечно  більш комплексним показником. У 50-70-х рр. до числа відкритих країн відносили 9країни з величиною зовнішньоторговельної квоти більше 20%, а наприкінці 90-х – 90%,  низький же  ступінь відкритості мають країни,  показник зовнішньоторговельної квоти яких менше 25-27%.

Не  менш  важливими  показниками  відкритості  економіки  є  коефіцієнти еластичності експорту та імпорту. Аналітична сутність цих показників враховує параметри розвитку країни і дозволяє порівняти їх зі змінами у експортних та імпортних  операціях:  відкритість  економіки  підсилюється,  якщо  коефіцієнт еластичності експорту й імпорту зростає. При цьому коефіцієнт еластичності експорту може обчислюватися  двома способами. Перший спосіб передбачає визначати  відношення  зміни  експорту  до  зміни  ВВП  країни,  що  дозволяє оцінити роль експортних операцій в економічному розвитку держави. з метою виявлення  взаємозв’язку  між  динамікою  експорту  і  зміною  ВВП  країни.

Відповідно  до  другого  способу  на  основі  визначення  співвідношення  зміни експорту країни і зміни ВВП держав, які імпортують експортну продукцію, можна  визначити,  як  відкликається  вітчизняний  експорт  на  зростання економічної активності в світі. За динамічного підходу величина коефіцієнтів еластичності експорту та імпорту більше 1 свідчить про збільшення відкритості економіки, менше 1 – про збереження відкритості у незмінному стані.

Як  уже  зазначалося,  при  аналізі  рівня  відкритості  країни  необхідно звертати  увагу  не  тільки  на  міжнародну  торгівлі,  а  й  на  міжнародний  рух факторів  виробництва.  Так,  прямі  іноземні  інвестиції  в  Україну  станом  на 01.01.2009 р. складають 35723,4 млн. дол. США, у той час як прямі іноземні інвестиції  з  України  в  економіку  кран  світу  майже  у  шість  разів  менші  – 6198,6 млн. дол. США.  Поряд із  значимістю  іноземних інвестицій  для економіки  України  слід  зазначити,  що  дослідження  з  «інфекції»  криз  –  їх розповсюдженню  з  однієї  країни  в  іншу  –  засвідчили,  що  особливо небезпечною  є  ситуація,  коли  після  великої  хвилі  притоку  капіталу  він припиняється, в таких умовах є неминучою криза, яка не очікувалася [12].

Важливим  напрямом  оцінки  торгово-фінансової  відкритості  є  оцінка ступеня відкритості національних кордонів для вільного переміщення товарів, послуг і факторів виробництва. У цьому контексті слід зазначити, що, на думку американських  економістів  Дж. Сакса  и  Е. Уорнера  ступінь відкритості національної  економіки  визначається  як  відсутність  у  країни  надзвичайно високого експортного та імпортного мита, а також наявністю прийнятних умов конвертації національної валюти [9].

Висновки

1. Відкритість національної  економіки, яка має функціональний  і торгово- політичний аспекти і є об’єктивною її характеристикою з огляду на інтеграцію і глобалізацію світового економічного господарства, на практиці реалізується в поглибленні  та  розвитку  зовнішньоекономічних  зв’язків,  інтенсифікації міжнародних потоків товарів, послуг та капіталу.

2. Економіка України є  економікою відкритого типу, яка  характеризується значними  обсягами  експорту  та  імпорту.  Значно  вищий  рівень  відкритості економіки  порівняно  із  іншими  країнами,  зокрема  країнами  Єврозони,  та світового  господарства  в  цілому  сприяють  нестійкості  у  функціонуванні  і розвитку  вітчизняної  економіки,  залежності  від  кон’юнктури  міжнародних ринків та вразливості до зміни зовнішніх чинників. Враховуючи, що Україна не може  «переломити»  світові  економічні  тенденції,  вона  є  малою  відкритою економікою.

3. До  проблеми  підвищення  відкритості  економіки  України,  на  нашу думку,  слід  підходити  зважено,  враховуючи  незавершеність  структурної перебудови економіки та недостатній рівень розвитку внутрішнього ринку та ринкової  інфраструктури.  З  метою  забезпечення  економічного  розвитку України слід розвивати не тільки зовнішньоторговельну складову відкритості економіки,  а  й  фінансову,  зокрема  інвестиційну,  технологічну  та комунікаційну.

Список використаних джерел

1.   Авдокушин   Е.Ф. Международные экономические отношения [Текст] : учебное пособие / Авдокушин Е.Ф. - М. : ИВЦ «Маркетинг», 1997. - 196с.

2. Аніловська Г.Я.  Відкрита економіка:  проблеми  економічної  безпеки  [Текст]  /  Г.Я. Аніловська  // Науковий вісник Львівського державного університету внітрішніх справ. - 2009. - № 1. - С.36-47.

3. Даниленко О.Л.  Відкрита економіка  як  передумова  взаємодії  внутрішнього  і  зовнішнього  ринків [Електронний ресурс]  /  О.Л. Даниленко.  – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/ONG/Economics/2_danilenko%20o.l..doc.htm. – 01.10.2009. – Назва з екрану.

4. Кулинич  Р.О.  Аналіз зовнішньоторговельної діяльності як один із чинників формування обсягу ВВП  України  /  Р.О. Кулинич  //  Вісник  Хмельницького інституту регіонального управління та права. - Хмельницький, 2003. - №1. - С. 216-227.

5. Лазебник Л.Л. Зовнішньоторгівельні чинники розвитку України [Текст] / Л.Л. Лазебник // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №6(24). - С.59-64.

6. Мировая  экономика [Текст]  : Учебник / Под ред. А.С. Булатова. - М.: Юрист, 2000. - 356с.

7. Носова C.С.  Экономическая теория [Текст]  :  Учеб.для  вузов  /  С.С. Носова.-  М.  :  Гуманит.изд.цекгр ВЛАДОС, 1999. - 520с.

8. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини [Текст]  :  Навчальний посібник

9. Сакс Дж.  Экономическая конвергенция и экономическая политика  [Текст] / Сакс Дж., Уорнер Э. // Вопросы экономики. - 1995. - № 5. - С.13-38.

10. Фейгин Г.Ф. Открытая экономика: макроэкономический  подход  [Текст]  :  Учебное  пособие.  -  Спб:  Изд-во СпбГУЭФ,2000. - 84с.

11. Черепніна О.І. Взаємозумовленість трансформаційних  процесів  і  розвитку  світового  господарства  [Текст]  / О.І. Черепніна // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №1(31). - С.92-99.

12. Юдина И.Н.  Финансовая интеграция:  опыт  стран  с формирующимися  рынками:  Монография [Электронный  ресурс]  /  Ирина  Юдина.  – Режим доступу : http://ficus.barnaul.vzfei.ru/yudina/bretton_pdf.htm.   – 01.10.2009.  – Назва з екрану.