Для консолідації
юридичних та інституційних норм
в Республіці Молдова Румунія бере участь у
проекті «Надання інформаційної підтримки
спеціалізованим органам центральної
державної влади з гармонізації законодавства
відповідно до Acquis Communautaire», фінансованому
Посольством Великобританії в Кишиневі.
Румунське МВС також висловило готовність
організувати стажування для дипломатів
з Департаменту Європейської інтеграції
МЗСЄІ Республіки Молдова.
Крім того,
представникам Республіки Молдова
був повідомлений адресу, за якою
можна знайти зміст Acquis Communautaire,
переведеного на румунську мову, який
може бути використаний для приведення
у відповідність молдавського законодавства
з європейським. [9]
Без сумніву
приєднання Румунії до ЄС спричинить
за собою певні зміни в багатьох
областях, але хотілося б нагадати,
що протягом 2006 року були прийняті два
нормативних документи з приводу пересування
громадян Р. Молдова по території Румунії.
Регламент про
встановлення режиму малого трафіку
зовнішнього кордону країн-членів
ЄС та запровадження з цією метою
пропуску на малий трафік. Регламент буде введений в
силу відразу після вступу Румунії в ЄС.
За нормами Регламенту Румунія може зберегти
або укласти угоди по малому трафіку кордонів
з сусідами, що не входять в ЄС, у встановлені
терміни.
Нормативний акт
є Постанова Європейського Парламенту та Ради від 14 червня
2006 року про введення спрощеного режиму
контролю осіб на зовнішньому кордоні,
засноване на односторонньому визнанні
Чехією, Естонії, Кіпру, Литви, Латвії,
Угорщини, Мальти, Польщі, Словенії та
Словаччини документів, еквівалентів
транзитних віз. Це означає, що після приєднання
до ЄС, Румунія зможе однобічно визнати
як візи і посвідки на проживання в Шенген
зоні, так і видані новими країнами-членами
для громадян третіх країн.
Приєднання
Румунії до ЄС також спричинить
за собою введення візового режиму для
громадян Республіки Молдова. Румунія
була останньою країною-кандидатом на
вступ до ЄС, яка ввела візовий режим з
Республікою Молдова. Угода про візовий
режим суттєвої спрощує отримання віз,
наскільки це можливо за вимогами країн
зони Шенген. Це простий, асиметричний
і гнучкий візовий режим. Громадяни Республіки
Молдова отримують візи в Румунію безкоштовно.
[1, с.105]
Для підвищення
швидкості обробки візових заяв
було змінено консульський відділ
посольства відповідно до норм
Шенген і зроблені необхідні кроки
разом з владою РМ для відкриття двох консульських
відділів у Кагулі і Бєльцях. Ми очікуємо
від МЗСЄІ згаданої угоди, у відповідь
зробимо всі необхідні організаційні
дії для початку роботи двох нових консульських
відділів. Відкриттям двох нових консульств
посольство йде назустріч громадянам
Республіки Молдова, які зможуть звертатися
в консульство, що знаходиться в юрисдикції
за місцем проживання. Персонал і технічне
обладнання буде визначатися відповідно
до кількості візових заяв.
Швидке відкриття
двох консульських відділів залежить
і від реакції влади Республіки
Молдова. [8]
Посольство
Румунії в Кишиневі введе реєстрацію
on-line для подачі заяви на отримання
візи для громадян Республіки
Молдова та іноземних громадян,
які проживають на території РМ.
Така процедура
спростить подачу заяв, забезпечуючи:
Прозорість
процесу реєстрації;
Збільшення
обсягу прийому візових заяв;
Виняток безрезультатного
очікування і звернення в консульство,
якщо заявник знає дату і час подачі
заяви заздалегідь.
Приєднання
Румунії до ЄС потрібно розглядати
як шанс для Республіки Молдова.
Ставши сусідом ЄС, вона заслужить
підвищену увагу з його боку,
але в той же час це шанс
цілком скористатися підтримкою
Румунії та перейняти її досвід,
отриманий за довгі роки праць Румунії щодо приведення
у відповідність зі стандартами країн-членів
ЄС.
ВИСНОВКИ
Після проведеного
дослідження по темі роботи
можна зробити наступні висновки.
Початком
процесу Інтеграції країн Західної
Європи вважається 9 травня 1950р., коли міністр закордонних справ
Франції Р.Шуман запропонував створити
спільний ринок вугільної і сталеливарної
продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських
країн. Ця пропозиція була реалізована
в 1951р. Паризьким договором про створення
Європейського співтовариства вугілля
та сталі (ЄСВС). до якого увійшли шість
країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди,
Німеччина та Франція (так звана "європейська
шістка").
Наступним
кроком у процесі європейської
інтеграції стало підписання
в лютому 1992р. Маастрихтського договору про Європейський
Союз (ДЄС), що визначив так звані "три
стовпи Європейського Союзу". Перший
— це Європейські Співтовариства, другий
— спільна зовнішня політика та політика
безпеки, третій — співробітництво у сферах
юстиції і внутрішніх справ. В економічному
сенсі прийняття Маастрихтського договору
фактично означало курс на форсоване завершення
формування єдиного внутрішнього ринку
та перехід до реалізації ідеї економічного
та валютного союзу.
Новим кроком
поглиблення взаємодії стало
підписання в червні 1997р. Амстердамського
договору, що вніс істотні зміни в установчі
договори про Європейське економічне
співтовариство та Європейський Союз.
Прийняття Амстердамського договору привело
інституційні механізми ЄС у відповідність
до цілей, визначених Маастрихтським договором.
Особливу роль у цьому відіграло укладення
в 1997р. Шенгенської угоди про вільне пересування
громадян у межах Євросоюзу.
Перші етапи
поглиблення європейської інтеграції
характеризувалися тим, що вони
протікали на відносно обмеженій території, яка охоплювала
лише шість країн. В економічному сенсі
ці країни керувалися принципами досить
сильного колективного протекціонізму,
який протягом певного періоду сприяв
становленню Європейських Співтовариств
як одного з найбільш потужних центрів
Глобальної економічної системи, перетворенню
підприємств цих країн на конкурентоспроможних
суб'єктів господарювання, здатних протистояти
почужним американським транснаціональним
корпораціям. Економічне піднесення Співтовариств
створювало передумови і для зміцнення
політичних позицій країн-членів, які
значно підсилювалися започаткуванням
формування спільних політичних інститутів,
а згодом - і формування спільної зовнішньої
політики та політики безпеки.
Таким чином,
прогресуючий процес поглиблення європейської інтеграції,
досягнення її первісних цілей створив
передумови для територіального розширення
Європейських Співтовариств, в згодом
— і Європейського Союзу. Ця мета диктувалася
геополітичними та геоекономічними інтересами
зміцнення своїх позицій в епоху, коли
почали формуватися нові риси світової
економіки, які зараз прийнято характеризувати
як процес глобалізації.
Румунія
– країна ЄС Центральної Східної
Європи, що має високі прибутки
від своєї економіки. Румунія
також відома як Карпатський
Тігр із-за його високих темпів
зростання і швидкого розвитку.
Румунія
займає 11-е місце в Європейському
союзі за показниками номінального
валового внутрішнього продукту
і 8-е засноване на паритеті
купівельної спроможності валют,
і - одна із значної нації,
що найшвидше росте, в недавній
історії з послідовними щорічними темпами
зростання валового внутрішнього продукту
вище 6 % (прогноз +8 % на 2008).
Румунія
- член Європейського союзу (7-а
по величині країна), її найважливіший
торговий партнер. Її столиця,
Бухарест (2.6 млн. чол.), є одним
з найбільших фінансових центрів в області.
Румунія
має на даний момент іноземних
інвестицій більше $115 мільярдів.
Певні прогнози
указують, що румунський валовий
внутрішній продукт подвоїться
до 2011. Румунія - одна з найстійкіших і успішніших держав
Центральної, Східної і Південної Європи.
Попередні
оцінки на 2008 показують реальне
зростання валового внутрішнього
продукту +7.2 %, тоді як прогнози
на 2009-10 указують середнє число
6-6.5 % щорічно, Майбутні перспективи
прив'язані до все більш і більш
важливої інтеграції країни з державами
- членами Європейського союзу.
Початок офіційних
переговорів між ЄС та першою «хвилею»
країн-претендентів на вступ до цього
найбільш потужного у світі інтеграційного
об'єднання та визначення країн - претендентів другої
«хвилі» поставили перед Україною складні
питання. Якими будуть економічні та політичні
наслідки розширення ЄС на схід? Яким чином
це вплине на перспективи європейського
напряму розвитку України? Чи не призведе
вибірковий процес розширення ЄС на схід
до утворення нового економічного поділу
Європи, спорудження своєрідного східного
економічного муру на західних кордонах
України? Ці питання зовсім не зайві, зважаючи
на те, що Спільна стратегія Європейського
Союзу щодо України, попри дипломатичні
реверанси, які в ній містяться, фактично,
відмовила Україні в претензіях на прискорену
інтеграцію до структур ЄС. На видиму перспективу,
Україні доведеться вирішувати набагато
менш амбіційні питання — це набуття членства
в Світовій організації торгівлі (СОТ)
та забезпечення виконання у повному обсязі
зобов'язань, передбачених чинною Угодою
про партнерство і співробітництво між
Україною і ЄС. І лише після цього стане
можливим початок переговорів про утворення
зони вільної торгівлі та набуття Україною
статусу асоційованого члена в Європейському
Союзі.
Після Румунії
Євросоюз тимчасово призупинив
прийом нових членів. На цьому
завершиться п’ятий етап розширення
організації на схід і, зокрема,
на терени колишнього «табору
народної демократії», який розпочався ще в 2004-му. Із
вступом двох нових членів Європейський
Союз набуде в певному сенсі й нової якості.
І всі інші, так звані «країни-сусіди»,
котрі вже офіційно визнані кандидатами
на вступ до ЄС або лише збираються й намагаються
ними стати (а серед них і Україна), інтегруватимуться
до Євросоюзу, уже багато в чому відмінного
від того, куди вони прагнули роки й навіть
десятиліття.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
1. Козак Ю.Г.,
Ковалевський В.В., Ржепішевській
К.Т. Міжнародна економіка: в
питання та відповідях: Навчальний посібник.
- Київ: "Центр навчальної літератури",
2004. - 670 с.
2. Міжнародні
організації: Навчальний посібник
/ За редакцією Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського.
- Київ: ЦУЛ, 2003. - 288 с.
3. Світова економіка:
Підручник / За ред. проф. А. С. Булатова - М.: МАУП, 2003.
4. Борко Ю.
Європейський союз: поглиблення
і розширення інтеграції / / МЕМО.
- 1998. - № 8.
5. Міхайлів М.О.
Правові заходи заохочення міжнародної
технічної Допомоги / / Вісник Львівського
універсітету імені Івана Франка.
- Вип. 38.-2003.-с.340-346.
6. www.icps.com.ua
7. http://europa.eu.int/comm/external_relations/ceeca/tacis/index.htm
8. http://europa.eu.int/comm/enlargement/index_de.html
9. http://www.niss.gov.ua/Evrointeg