Аналiз фiнансового стану комерцiйного банку

  За  рахунок нарощування темпів використання коштів у дохідні активи, розширення кредитної та депозитної політики, зростає рівень дохідних активів  банку, що вказує на його ефективну  роботу. Також зростає дохідність банку протягом досліджуваного періоду, що свідчить про правильно обрану стратегію своєї роботи.  Проте  ліквідне співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів знижується у динаміці. Тобто знижується рівень забезпеченості виданих банком кредитів залученими депозитами, що в подальшому, при збереженні такої тенденції, може призвести до незбалансованої  ліквідності. Тож банку необхідно  збалансувати співвідношення кредиті  та депозитів задля спроможності розраховуватися за всіма своїми зобов’язаннями, ураховуючи певні  ризики.

  Поряд з тим, «Приватбанк» сформував достатньо  власного капіталу задля забезпечення своєї діяльності у разі недостатності  залучення коштів чи виникненні незбалансованої  ліквідності. Протягом досліджуваного періоду банк також використовував власний капітал у дохідні  активи, а також частину капіталу вкладав у капіталізовані активи (основні засоби та нематеріальні  активи) для збільшення захищеності  власного капіталу. Оцінюючи ефективність роботи банку, також варто зазначити, що з кожним роком зростала окупність  витрат доходами, тобто доходи з  кожним роком все більше перевищували витрати банку, що свідчить про ефективну  політику банку у отриманні доходів  та правильному розміщенні коштів задля  отримання більшого прибутку.

  Базуючись на постійній підтримці об'єктивно  необхідного співвідношення між  трьома складовими ліквідності  - власним  капіталом банку, залученими і розміщеними  ним коштами шляхом оперативного керування , «Приватбанк»» забезпечував на достатньому рівні  протягом  досліджуваного періоду загальну ліквідність, тобто спроможність у разі необхідності перетворити наявні активи у грошові  кошти задля розрахунку з боргами  чи за зобов’язаннями, або ж покриття непередбачуваних витрат. Проте внаслідок  зниження на кінець періоду частки високоліквідних активів у загальній  кількості робочих активів банку  знижувався і рівень миттєвої ліквідності, що ставило під загрозу платоспроможність  банку. Отже в такому разі банку необхідно  збільшувати частку високоліквідних  активів у  загальній їх кількості. Дефіцит ліквідних засобів призводить до порушення нормативних вимог центральних банків, штрафних санкцій і що найнебезпечніше для банків-до втрати депозитів. Щоденна робота з підтримки достатнього рівня ліквідності є необхідною умовою самозбереження та виживання банку. [25, с.38]

    Отже, в загальному ефективність фінансово  – кредитної політики ПАТ КБ «Приватбанк» можна оцінити як достатньо ефективну, за якої розширюється різноманітність  банківських послуг та ефективне  акумулювання та розміщення у дохідні  активи залучених банком коштів. Все  ж банк необхідно враховувати  деякі недоліки свої роботи, причиною чого зокрема є зниження миттєвої ліквідності. Проте, незважаючи на це, «Приватбанк» є фінансово стійким і спроможним як залучати кошти, так і ефективно ними розпоряджатися та виплачувати зобов’язання перед клієнтами, при цьому нарощуючи темпи отримання доходу.

  Таким чином, провівши дослідження всіх показників, що характеризують фінансовий стан комерційного банку, ми прийшли до висновків:

• у досліджуваному періоді знижується рівень миттєвої ліквідності за рахунок зниження частки високоліквідних активів у робочих активах, що ставить під загрозу платоспроможність банку. Але за рахунок зростання загальної ліквідності банк все ж спромагався своєчасно виконувати свої зобов’язання. Все ж необхідно підвищувати кількість високоліквідних активів задля зміцнення ліквідності банку;
• залежність банку від залучених коштів невисока, але така залежність посилюється. Поряд з тим, банк має достатньо власного капіталу для проведення своєї діяльності, проте захищеність власного капіталу за рахунок вкладень у капіталізовані активи знижується;
• в процесі своєї діяльності банк активно залучає кошти, зокрема депозити, які в подальшому ефективно використовує, вкладаючи у кредитний портфель та інші дохідні  активи. За рахунок цього зростають дохідні активи досліджуваного банку, проте забезпеченість наданих кредитів  залученими депозитами має тенденцію до зниження,тобто банку слід збалансувати кредитну і депозитну політику задля більш стабільної діяльності;
• разом з тим ефективність використання наявних ресурсів підвищується, про що свідчить зростання доходу на активи та доходу на капітал. Тобто вкладаючи кошти на дохідні активи банк отримує все більший прибуток. Також збільшується рівень окупності витрат доходами та рентабельність активів, що в цілому позитивно  характеризує  діяльність КБ «Приватбанк». Але є й певні недоліки у його діяльності, які слід усувати шляхом прийняття правильних управлінських рішень.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПОРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ 

КОМЕРЦІЙНОГО  БАНКУ 
 

3.1. Напрями вдосконалення  фінансово – кредитної  діяльності банку 
 
 

   Для зміцнення свого фінансового  стану банкам в умовах нестабільної економічної та політичної ситуації в країні слід дбати про вдосконалення  своєї діяльності задля забезпечення конкурентоспроможності на ринку банківських  послуг. Значно вплинула на діяльність банківської сфери України економічна та фінансова криза, що стала очевидною  вже восени 2008 року, коли помітним стало  погіршення ряду економічних показників діяльності  провідних комерційних  банків і виникнення фінансових проблем. Тож для подолання наслідків  кризи банки мали ґрунтовно підходити  до покращення свого фінансового  стану.

   Після фінансової кризи довіра позичальників  до банківської системи значно знизилася  і банки втрачали значну частину  коштів своїх вкладників, що суттєво  впливало на скорочення обсягів депозитного, і як наслідок кредитного портфелів  банку, а також скорочення отриманих  доходів. Тому більшість банків опинилися  в умовах нестабільності та на межі банкрутства. Через збільшення числа  безнадійних кредитів, банки дуже ретельно стали перевіряти кредитоспроможність  позичальників і отримати кредит ставало все складніше.

      Та вихід з фінансової кризи все ж відбувся і лідируючі банки спромоглися  не тільки втриматися на плаву, а й фінансово оздоровитися, тобто вжити ряд заходів спрямованих  на   покращення   його   фінансового  стану,відновлення ліквідності,платоспроможності,прибутковості,втрачених активів або доходів,  виконання обов'язкових економічних нормативів, нормативів обов'язкового резервування тощо.

      Вдосконалюючи свою кредитно-фінансову  політику, банки намагаються орієнтуватися  на отримання найбільшого доходу  та врахування як своїх інтересів,  так і інтересів своїх вкладників. Зокрема ПАТ КБ «Приватбанк»  почав більш активно проводити диверсифікацію активів і пасивів ,а також розширювати коло вкладників, не допускаючи концентрації залишків коштів на депозитних і вкладних рахунках. Постійно розширюючи асортимент банківських послуг, охоплюючи якомога більше груп українців ( є пропозиції як для корпоративних клієнтів та юридичних осіб, так і для пенсіонерів, соціально захищених груп населення та навіть для дітей), роблячи ставки по кредитам та депозитам більш лояльними, банк залучає все більше коштів, таким чином підвищуючи довіру до себе як до надійної банківської установи. Намагаючись вберегти себе від недобросовісних позичальників, банк створив ефективну систему оцінки  їх кредитоспроможності, тобто здатності повернення взятих кредитів та сплати відсотків по ним, що убезпечує банк від можливих збитків.

    Проте, на основі проведеного аналізу, є  ряд заходів, які хотілося б запропонувати  банку щодо вдосконалення своєї  діяльності та зміцненню фінансового  стану. Зокрема, необхідно збільшувати  частку високоліквідних активів  у загальній їх кількості для  забезпечення миттєвої ліквідності  банк,що є досить важливим показником фінансової стійкості банку. В усьому ж іншому  досліджуваному банку  слід дотримуватися вибрано темпу  розвитку та продовжувати надалі  проводити  свою ефективну фінансово-кредитну діяльність . 
 
 

3.2. Вдосконалення інвестицій  в оновлення техніки  і технології клієнтів 
 
 

       Проводячи ефективну фінансово-кредитну політку банк інвестує кошти у розвиток економіки, адже кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва. У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Саме нормальне функціонування кредитних відносин в економічно обґрунтованих межах передбачає збереження рівноваги між наявними в суспільстві тимчасово вільними коштами та обсягами ресурсів, які перерозподіляються за допомогою кредиту. Це актуально в умовах глобалізації, яка призводить до зростання конкуренції в усіх галузях економіки. Кредит підвищує ефективність розширеного відтворення, повніше задовольняє потреби суспільства у фінансових ресурсах, без його залучення забезпечити доступність вільних ресурсів проблематично. Як показує міжнародний досвід, для досягнення високих економічних результатів необхідно в повній мірі використовувати кредитні важелі впливу на перебіг економічних процесів як на макроекономічному , так і на мікроекономічному рівнях. Протягом останнього часу темпи зростання економіки України знижуються. Зростання економіки залежить від інноваційної діяльності, яка потребує в свою чергу великий обсяг ресурсів, в тому числі й кредитних.

    Ще  Й. Шумпетер у свій час стверджував, що банкір насамперед не стільки посередник, скільки уповноважує людей від  імені суспільства впроваджувати  інновації. Банківські кредити стимулюють розвиток економіки. Роль, яку відіграє банківський кредит в розвитку економіки країни залежить перед усім від ступеня розвитку економічних відносин. В умовах перетворення економіки кредит може відігравати як позитивну так і негативну роль. По-перше, банківський кредит сприяє розвитку різних видів економічної діяльності та впливає на їх структурний склад. В даному випадку слід говорити про сприяння високорентабельним видам економічної діяльності, а такими сьогодні в Україні є лише оптова та роздрібна торгівля, операції з нерухомістю. По-друге, банківський кредит в умовах недосконалого і остаточного несформованого фондового ринку вважається одним з головних джерел поповнення ресурсів суб'єктів підприємницької діяльності як короткострокових, так і особливо довгострокових. Ресурсна підтримка банків є надзвичайно важливою, але необхідно зазначити, що українські банки ще не змогли знайти стабільну траєкторію розвитку. Внаслідок випереджаючого зростання активів банків з'явилась негативна тенденція зменшення питомої ваги капіталу в пасивах. Банки в основному мають короткострокові пасиви, банківська система не в змозі забезпечити достатній обсяг довгострокових інвестицій. Кредитування ж на тривалий термін є занадто дорогим та небезпечним для стійкості не лише самого банку, а й системи в цілому.

    Кредитні  вкладення банків в економіку  недостатньо орієнтовані на інвестиції. Безумовно, весь обсяг кредитних операцій не можна віднести до інвестиційної діяльності комерційних банків, але довгострокове кредитування й кредитування поточної діяльності суб'єктів господарювання в частині придбання основних фондів цілком логічно віднести до реальних інвестицій останніх в економіку України. Особливе занепокоєння викликає використання наданих кредитів. Основна маса кредитів — це короткострокові кредити, які фінансують торговельно-посередницькі операції підприємств колективної форми власності та дають миттєвий прибуток.[26,с.149] Так. частка короткострокових кредитів у 2008 році перевищувала 80% у загальному обсязі всіх кредитних вкладень. Зменшення обсягів кредитування підприємств державної форми власності, перш за все, пов'язане з цільовими факторами використання кредитних ресурсів. Названі підприємства сьогодні потребують насамперед довгострокових кредитів для оновлення виробничих потужностей і впровадження нових технологій. Але надання таких позик можливе лише в умовах стабільності кредитного ринку й за умови значно нижчого процента за кредитом. Необхідно відмітити, що довгострокові кредити українських банків - це переважно позики з терміном погашення понад рік. Середній термін активів по банківській системі загалом - дещо більше 8 місяців. Основними причинами слабкої інвестиційної активності банків можна назвати такі які як: брак довгострокових ресурсів, нестабільна ризикова ресурсна база, нестабільність політичної ситуації в Україні та дефіцит ефективних проектів, несприятливий інвестиційний клімат в країні, різке зниження кредитоспроможності підприємств (фірм).

    Необхідно спрямувати орієнтування банківського сектора на першочергове кредитування пріоритетних у народногосподарському плані виробництв. Кредит має створювати сприятливі умови для розвитку всіх сфер і галузей національної економіки України. Він є важливим джерелом капітальних вкладень, тому традиційно виділяється його вагома роль у реструктуризації економіки та інвестиційній діяльності. В Україні сьогодні необхідним є розширення застосування кредитних відносин в інвестиційній сфері. [26,с.150]Світовий та вітчизняний досвід показує, що радикальні зміни тут можуть відбутися, якщо прискореними темпами розвиватимуться малі та середні підприємства особливо на ґрунті приватної власності. Вони більш мобільні, ніж великі підприємства. Тому надання кредитної допомоги в становленні таких підприємств допоможе швидко збалансувати ринок, звести нанівець інфляцію. Високий рівень інфляції орієнтує комерційні структури на інвестиції в торгівлю, посередницьку діяльність та в такі проекти, що гарантують швидкий оборот капіталу і високу норму прибутку, тобто в галузі з високою ймовірністю втрати вкладених коштів. З одного боку, це погіршує якість кредитного портфеля банків, збільшуючи частку ризикованих кредитів з іншого - дає суб’єктам альтернативної економіки можливість легкої компенсації високих ставок процента за позичені кошти в разі успішного здійснення проекту. За таких умов „переливання” позичкових капіталів на вільній конкурентній основі значною мірою сповільнюється і мало сприяє вирівнюванню норми прибутку в різних галузях. Крім того, кредитування у великих розмірах дефіциту державного бюджету теж порушує оптимальну пропорцію між фондом нагромадження і фондом споживання. [27,с.23]