Аналіз ефективності господарської діяльності підприємства

Зміст

 

 

 

 ВСТУП

 

 

Економічний аналіз це глибоке дослідження економічних явищ на підприємстві, тобто  виявлення причин відхилення від плану і недоліків в роботі, розкриття резервів, їх вивчення, сприяння комплексному здійсненню економічної роботи і управлінню виробництвом, активний вплив на хід виробництва, підвищення його ефективності і покращання якості роботи.

З його допомогою визначається стратегія  і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви  підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Під аналізом в широкому плані розуміється спосіб пізнання предметів і явищ довкілля, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

У науці і практиці застосовуються різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний  і ін. вони відрізняються об'єктами, цілями і методикою дослідження. Економічний аналіз на відміну від інших відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ.

Предметом економічного аналізу є  вся доступна дослідникові реальність, прийнята в сукупності предметів  і явищ, які знаходяться в тих  або інших зв'язках один з одним і постійним рухом і розвитку.

Також під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і  кінцеві фінансові результати їх діяльності, які складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, які отримують відображення через систему економічної інформації.

Значенням, змістом і предметом  економічного аналізу визначаються і завдання, які стоять перед ним.

До важливих завдань аналізу варто віднести:

1) підвищення науково-економічній обґрунтованості бізнес-планів і нормативів (в процесі їх розробки);

2) об'єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів і дотримання нормативів (за даними обліку і звітності);

3) визначення економічної ефективності  використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (окремо і в сукупності);

4) контроль за здійсненням вимог  комерційного розрахунку (у його повній і незавершеній формі);

5) виявлення і   вимірювання внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу);

6) іспит оптимуму управлінських рішень (на всіх ступенях ієрархічної градації).

У даній курсовій роботі буде проведений комплексний аналіз виробничо-господарської  діяльності підприємства.

Підставою для виконання  курсової роботи є отримане завдання. Аналіз виробничо-господарської діяльності проводиться по умовному підприємству. Мета курсової роботи систематизувати і поглибити знання, сформувати професійні навики і уміння самостійно систематизувати, узагальнювати, аналізувати результати виробничо-господарської, фінансової діяльності підприємства.

 

1 ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ,  ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО  АНАЛІЗУ

 

Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом  економічної науки є, як відомо, виробничі  стосунки людей. Економічний аналіз як її галузь, природно, теж має справу з певною їх частиною, а точніше, з тими стосунками, які формуються в межах підприємств і навколо них. У учбовій літературі зазвичай дається таке визначення цього поняття. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і організацій. Проте наявні методи аналізу дають можливість вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни в цілому.

Об'єкти аналізу, на відміну  від предмету, - це перш за все окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об'єкти аналізу в своїй сукупності складають предмет економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича і комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва і тому подібне.

Систематизований перелік  об'єктів або питань аналізу, які  вивчаються в курсі, утворюють його зміст.

Виникнення і становлення  будь-якої науки зумовлюються невідкладними  потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів в роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі зв'язуватиметься одне поняття - резерви. У зв'язку з цим перед економічним аналізом з самого початку існування поставлені такі завдання:

- оцінювання діяльності  підприємства, його виробничих і  інших підрозділів, окремих явищ  і показників;

- виявлення і визначення  величини внутрішньогосподарських  резервів.

Згодом життя висувало і інші завдання, вирішення яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів в розвитку даного курсу. Найважливіше серед них - сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю. Це, зокрема, зумовила поява оперативного аналізу.

Останнім часом економічний  аналіз використовується в аудиторський практиці, податковою адміністрацією і, отже, може вирішувати нове завдання - контроль за роботою підприємств і установ всіх форм власності.

У підручниках інколи називаються і інші завдання. Проте вони або деталізують відмічені вище, або взагалі є завданнями, які повинні розв'язуватися іншими економічними дисциплінами.

Обов'язковою умовою будь-якого  матеріального виробництва є забезпеченість його відповідними ресурсами. Обачливе їх використання - повсякденне занепокоєння і обов'язок кожного підприємства. Зменшення питомого витрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції веде до зростання ефективності суспільного виробництва, покращує всі показники виробника товарів.

Існують немало видів  ресурсів. Серед них - і природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні і тому подібне. Для виробництва  придатна така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси можуть бути вихідні, природні і похідні, штучні. До останніх належать товарні, інформаційні, фінансові, наукові і ін.

В процесі виробництва  ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми чинників (факторів).

Фактор - це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер і результат. Інакше кажучи, фактор - це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце немало причинно-наслідкових зв'язків, а отже факторів (чинників), виявлення, вимірювання і вивчення яких - важливе завдання економічного аналізу.

Фактори класифікують згідно з певними ознаками. Відповідно до простих елементів праці розрізняють фактори трудові і матеріальні. Останні складаються з сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобів і тому подібне. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські. Виділяють також фактори кількісні і якісні, інтенсивні і екстенсивні, об'єктивні і суб'єктивні, загальні (комплексні) і одиничні (специфічні), основні і другорядні і тому подібне.

Фактор завжди має не лише величину, але і напрям дії. Тому розрізняють позитивні і негативні фактори. З останніми часто зв'язують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор - це попередник виникнення резервів виробництва.

Під дією трудових або  енергетичних факторів ресурси виробництва  починають рухатися, взаємодіяти  і, врешті-решт, трансформуються в нові речі - матеріальні блага, продукцію. При цьому частина ресурсів залишається невикористаною або витрачається нераціонально, втрачається, псується, накопичується у вигляді відходів, випаровується  і вивітрюється, залишається у воді. У зв'язку з цим виникає питання про резерви виробництва.

Під час вивчення цієї категорії слід обов'язково усвідомити, що поняття «резерв» має два різні  визначення.

Резерв - це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується  на певному рівні як засіб, який забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи;

Резерв - це невикористана  або упущена можливість чогось, наприклад  зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності і  тому подібне.

У першому визначенні резерв характеризує будь-який страховий запас. Пригадаємо валютні резерви Національного банку (запаси), страхові і резервні фонди держави і підприємств, резервні потужності енергосистем і тому подібне.

Друге розуміння резерву  пов'язують перш за все з різними втратами ресурсів (псування, пропажа, брак, зниження ціни), сплатою штрафів, пені, неустойок і з іншими збитками. Це явні, безперечні резерви. Проте є і такі, які обумовлюються підвищенням норм витрачання ресурсів, перевитратами заробітної плати, невчасним виконанням заходів з впровадження нової техніки і технологій, недозагрузкою вільних виробничих потужностей і тому подібне. Одні резерви - це безповоротні втрати ресурсів або прибутків, інші можуть бути використані в наступні періоди часу. Існуючі класифікації резервів мають багато спільного з класифікаціями факторів.

Економічний аналіз на підприємстві виконує ряд функцій.

Однією з таких функцій  є вивчення характеру дії економічних  законів, встановлення закономірностей  і тенденцій економічних явищ і процесів в конкретних умовах підприємства. Наприклад, закон випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно з рівнем його оплати повинен виконуватися не лише в масштабах всієї національної економіки, але і на кожному підприємстві.

Важливою функцією також є наукове обґрунтування поточних і перспективних планів. Без глибокого економічного аналізу результатів діяльності підприємства за минулі роки і без обґрунтованих прогнозів на перспективу, без вивчення закономірностей розвитку економіки підприємства, без виявлення недоліків, що мали місце, і помилок не можна розробити науково обґрунтований план, вибрати оптимальний варіант управлінського рішення. Ще однією функцією економічного аналізу є контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економним використанням ресурсів. Однією з основних функцій аналізу є вивчення впливу об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів на результати господарської діяльності, що дозволяє об'єктивно оцінювати роботу підприємства, робити правильну діагностику його стану і прогноз розвитку на перспективу, виявляти основні напрями пошуку резервів підвищення його ефективності. Центральна функція аналізу — пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики. Наступна функція аналізу — оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей і діагноста його положення на ринку товарів і послуг. І нарешті, розробка рекомендацій по використанню виявлених резервів в процесі господарської діяльності.

Аналітичне дослідження, його результати і їх використання в управлінні виробництвом повинні  відповідати певним методологічним принципам. Зупинимося на основних з  них:

1) Аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ, процесів, результатів господарювання. Оцінюючи певні прояви економічного життя, потрібно враховувати їх відповідність державній, економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці і законодавству.

2) Аналіз повинен носити  науковий характер, тобто ґрунтуватися  на положеннях діалектичної теорії  пізнання, враховувати вимоги економічних  законів розвитку виробництва,  використовувати досягнення НТП  і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

3) Аналіз має бути  комплексним. Комплексність вимагає  обхвату всіх ланок і всіх  сторін діяльності і всебічного  вивчення причинних залежностей  в економіці підприємства.

4) Однією з вимог  до аналізу є забезпечення  системного підходу, коли кожен об'єкт, що вивчається, розглядається як складна динамічна система, що складається з ряду елементів, певним способом зв'язаних між собою і зовнішнім середовищем.

5) Економічний аналіз  має бути об'єктивним, конкретним, точним. Він повинен ґрунтуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. З цього витікає необхідність постійного вдосконалення організації обліку, внутрішнього і зовнішнього аудиту, методики аналізу

6) Аналіз має бути  дієвим, активно впливати на хід виробництва і його результати, своєчасно виявляючи недоліки, прорахунки, упущення в роботі і інформуючи про це керівництво підприємства.

7) Аналіз повинен проводитися  за планом, систематично, а не від випадку до випадку. З цієї вимоги витікає необхідність планування аналітичної роботи на підприємствах, розподіл обов'язків по її виконанню між виконавцями і контролю за її проведенням.

8) Аналіз має бути  оперативним. Оперативність - уміння швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і втілювати їх в життя.

9) Один з принципів  аналізу - демократизм, що передбачає  участь в проведенні аналізу  широкого кола працівників підприємства.

10) Аналіз має бути  ефективним, тобто витрати на його проведення повинні давати багатократний ефект.

 

 

 

 

2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ  ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА