Аналіз ефективності господарської діяльності підприємства

Сумарний вплив чинників склав 6,48 тис. грн. ((-2,43)+8,91).

 

Аналогічно аналізуємо  зміну середнього вироблення одного робітника, яке залежить від кількості відпрацьованих днів, середній тривалості робочого дня і середньоденного вироблення:

  

                                           (2.8)

 

- зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

 

                                     (2.9)

                                 тис. грн.

 

Таким чином, зменшення  кількості відпрацьованих одним  робітником днів веде до зменшення  середнього вироблення одного робітника  на 0,135 тис. грн.

 

- зміна тривалості робочого  дня:

 

                                          (2.10)

                                тис. грн.

 

Таким чином, скорочення тривалості робочого дня привело  до  зменшення середнього вироблення одного робітника на 0,825 тис. грн.

- зміна середньогодинного вироблення одного робітника:

 

                                                                         (2.11)

                                 тис. грн.

 

Таким чином, збільшення середньогодинного вироблення одного робітника привело до збільшення середнього вироблення одного робітника на 21,8 тис. грн.

Сумарний вплив чинників склав 20,8 тис. грн.. ((-0,135)+(-0,825)+21,8).

 

Проведемо також аналіз впливу окремих чинників на об'єм товарної продукції. Розрахунок проводимо методом абсолютних різниць:

- зміна кількості робітників:

 

                                             (2.12)

                               тис. грн.

 

Таким чином, зменшення  кількості робітників привело в  зниженню об'єму товарної продукції  на 33,96 тис. грн.

 

- зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

 

                                                      (2.13)

                               тис. грн.

 

Таким чином, зменшення  кількості відпрацьованих одним  робітником днів привело до зниження об'єму товарної продукції на 0,406 тис. грн.

- зміна тривалості робочого дня:

 

                                   (2.14)

                               тис. грн.

 

Таким чином, скорочення тривалості робочого дня призводить до зниження об'єму товарної продукції  на 2,475 тис. грн.

- зміна середньогодинного вироблення одного робітника:

 

                                               (2.15)

                                тис. грн.

 

Таким чином, збільшення середньогодинного вироблення одного робітника привело до збільшення об'єму товарної продукції на 65,4 тис. грн.

Сумарний вплив чинників  склав 28,4 грн. ( (-33,96) + (-0,406) + +(-2,475)+65,4).

Розрахунок свідчить про те, що на випуск товарної продукції негативно вплинули перші три чинники, а за рахунок збільшення середньогодинного вироблення одного робітника об'єм товарної продукції повинен був би збільшитися на 65,4 тис. грн. Але вплив зміни інших чинників знижує цей показник до 28,4 тис. грн.

Із збільшенням продуктивності праці створюються реальні передумови для збільшення рівня плати праці. При цьому кошти на оплату потрібно використовувати так, щоб темп зростання продуктивності праці випереджав темпи зростання оплати праці. Лише за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці  має важливе значення. В процесі  виробництва слід здійснювати систематичний  контроль за використанням фонду  оплати праці, виявляти можливості економії коштів за рахунок збільшення продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

Заробітна плата працівників  на підприємстві нараховується згідно з табельним обліком за фактично відпрацьований час. Форма оплати праці  у приватного підприємця окладна  і обумовлена в трудовому договорі при прийомі на роботу. Розмір заробітної плати визначається за згодою сторін, але не нижче за законодавчо встановленого розміру заробітної плати по Україні.

У таблиці 2.9 приведемо  дані, що характеризують зміну фонду  оплати праці.

 

Таблиця 2.9 - Зміна фонду  заробітної плати

 

Показник	Роки		Відхилення (+, - )
	Минулий	Звітний
1 Фонд оплати праці  персоналу, тис. грн.	45,5	52,5	7,0
2 Чисельність персоналу,  чол.	7	7	-
3 Середньорічна заробітна  плата одного працюючого, грн.	6500,0	7500,0	1000,0

 

 

Таким чином, згідно даним таблиці 2.9 в звітному році на аналізованому підприємстві сталося збільшення фонду оплати праці персоналу порівняно з минулим роком на 7,0 тис. грн. (52,5 – 45,5) або на 15,4% (7,0/45,5*100%). Це спричинило збільшення середньорічної заробітної плати одного працюючого на 1000,0 грн. (7500 - 6500).

2.3 Аналіз собівартості продукції підприємства

 

Собівартість  продукції  –  важливий  показник  економічної  ефективності  її  виробництва, що відображає  всі  сторони  господарської  діяльності  і  що акумулює  результати  використання  всіх виробничих  ресурсів. Від  його  рівня  залежать  фінансові  результати діяльності  підприємств, темпи  розширеного  відтворення, фінансовий стан  суб'єктів  господарювання.

Аналіз  собівартості  продукції, робіт  і послуг  дозволяє  з'ясувати тенденції зміни даного  показника, виконання плану по  його  рівню, вплив чинників  на  його  приріст, резерви, а також дати  оцінку  роботи підприємства  по  використанню  можливостей зниження  собівартості продукції.

Витрати можна групувати  як по елементах, так і по статтях  калькуляції.

Основні елементи витрат:

- матеріальні витрати  (сировина і матеріали, покупні  комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, енергія і так далі);

- витрати на оплату  праці;

- відрахування на соціальні потреби;

- амортизація основних  засобів;

- інші витрати (знос  нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банків, податки, що включаються собівартість продукції, відрахування до позабюджетних фондів і ін.).

Проведемо аналіз собівартості продукції по елементах витрат (таблиця 2.10).

 

Таблиця 2.10 - Структура  витрат на виробництво продукції

 

Елементи витрат	Витрати на річний випуск, тис. грн.		Питома вага витрат %
	Минулий  рік	Звітний  рік	Минулий  рік	Звітний  рік
1 Матеріальні витрати	46,8	58,3	40,9	42,9
2  Витрати на оплату  праці	45,5	52,5	39,7	38,6
3 Відрахування на соцстрахування	16,8	19,4	14,7	14,3
4 Амортизація основних  фондів	2,0	2,3	1,7	1,7
5 Інші витрати	3,4	3,4	3,0	2,5
Всього	114,5	135,9	100	100

 

З даних таблиці 2.10 витікає, що в звітному році в порівнянні з минулим роком відбувається збільшення собівартості продукції на 21,4 тис. грн. (135,9 – 114,5) або на 18,7% (21,4/114,5*100%). Основними статтями витрат на виробництво продукції є статті «матеріальні витрати» і «заробітна плата», які в звітному році склали 58,3 тис. грн. і 52,5 тис. грн. відповідно.

У звітному році в порівнянні з попереднім сталося збільшення матеріальних витрат на 11,5 тис. грн. (58,3 – 46,8) або на 24,6% (11,5/46,8*100%), а також сталося збільшення питомої ваги матеріальних витрат в загальній структурі витрат на 2,0% (42,9 – 40,9). Також в звітному році в порівнянні з попереднім сталося збільшення витрат на заробітну плату працівників на 7 тис. грн. (52,5 – 45,5) або на 15,4% (7,0/45,5*100%), але при цьому сталося скорочення їх долі в загальній структурі витрат на 1,1% (38,6 – 39,7).

Важливим чинником розвитку і інтенсифікації виробництва є  стабільна забезпеченість цеху матеріальними  ресурсами і їх раціональне використання.

Вартісним вираженням витрат матеріальних ресурсів на виробництво і реалізацію продукції є матеріальні витрати. До складу матеріальних витрат входять: вартість сировини і матеріалів; покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів; робіт і послуг виробничого характеру, виконаних сторонніми організаціями; палива; енергії і ін.

Економія матеріальних витрат - важливий напрям зниження собівартості продукції. Величина матеріальних витрат формується виходячи з: цін придбання матеріальних ресурсів; націнок (надбавок); комісійних винагород, що сплачуються постачальницьким і зовнішньоторговельним організаціями; митних зборів; плати за транспортування і так далі

Визначення ефективності використання матеріальних ресурсів перш за все  пов'язане з вивченням матеріаломісткості виробництва продукції. Для характеристики матеріаломісткості розраховуються два узагальнюючи показники:  матеріаломісткість товарної продукції і матеріаловіддача.

Матеріаломісткість продукції  розраховується як відношення всієї величини матеріальних витрат (сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів) до вартості товарної продукції. Матеріаловіддача – зворотний показник матеріаломісткості - розраховується як відношення вартості товарної продукції до загальної величини матеріальних витрат.

Розрахунок даних показників представлений  в таблиці 2.11 .

 

 

Таблиця 2.11  - Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

 

Показники	Минулий  рік	Звітний  рік	Відхилення (+,-)
1 Товарна продукція, тис. грн.	136,1	164,5	28,4
2 Повна собівартість продукції,  що виготовляється, тис. грн.	114,5	135,9	21,4
3 Матеріальні витрати, тис. грн.	46,8	58,3	11,5
4 Матеріаломісткість грн.	0,34	0,35	0,01
5 Матеріаловіддача, грн.	2,9	2,8	-0,1
6 Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції %	40,9	42,9	2,0

 

З даних таблиці 2.11 витікає, що в  звітному році на одну гривню товарної продукції витрачено 0,35 грн. всіх видів матеріальних ресурсів, що  більше минулого року на 0,01 грн. Матеріаловіддача в звітному році склала 2,8 грн., що нижче матеріаловіддачі минулого року на 0,1 грн.

 

2.4 Аналіз прибутку і рентабельності

 

Фінансові  результати  діяльності  підприємства  характеризуються  сумою отриманого  прибутку  і  рівнем  рентабельності.

Прибуток підприємства отримують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності (здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність на фінансових і валютних біржах і так далі).

Прибуток є одним  з основних господарських показників роботи підприємства. З його допомогою визначають рівень рентабельності, тобто прибутковість, а також ефективність функціонування підприємства.

Прибуток – це частина  чистого доходу, який безпосередньо  отримують суб'єкти господарювання після реалізації продукції, надання послуг. Лише після продажу продукції чистий доход набуває форми прибутку. Кількісно він є  різницею між чистим виторгом (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки в бюджетних і не бюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Значить, чим більше підприємство реалізує рентабельній продукції, тим більше отримає прибутку, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід розглядати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Рентабельність —  це відносний показник ефективності роботи підприємства, який в загальній формі обчислюється як співвідношення прибутку і витрат.

 

Таблиця  2.12 – Аналіз прибутку та рентабельності

 

Показник	Минулий  рік	Звітний  рік	Відхилення
			(+,-)	%
1 Товарна продукція, тис. грн.	136,1	164,5	28,4	20,9
2 Собівартість реалізованої продукції,  тис. грн.	114,5	135,9	21,4	18,7
3 Прибуток, тис. грн.	21,6	28,6	7,0	32,4
4 Рівень рентабельності %	18,86	21,04	2,18	-