Аналіз перспективи розвитку сілскогосподарського підприємства

       Для розміщення високопродуктивних тварин необхідно реконструювати приміщення молочної ферми, оскільки вони були побудовані на початку 1960-х років. У такому ж напрямі повинна діяти система автоматизованого управління стадом, здійснювана за допомогою комп'ютерної техніки.

       Перш  за все потрібно створити спеціалізовану ферму на одному з відділень господарства, у якої не було б ніяких інших завдань, окрім вирощування молодняка . Це буде надремонтний молодняк, тобто молодняк, не потрібний для ремонту стада корів. Тут необхідно організувати спеціалізовані бригади тваринників, частина яких вирощуватиме молодняка молодших віків, а інша - відгодовувати тварин перед їх реалізацією на м'ясо.

       Підвищенню  цін реалізації могли б сприяти  продаж хоч би частини молодняка  на племінні цілі, а також постачання делікатесної парної телятини в ресторани і інші привілейовані підприємства громадського харчування. Як і в інших випадках, велике значення мають міри по підвищенню кваліфікації кадрів, їх навчання і стажування в кращих господарствах і навіть за кордоном. Потрібні спеціальні заходи, направлені на посилення мотивації праці скотарів, їх матеріальну зацікавленість в поліпшенні кінцевих результатів виробництва, тобто в збільшенні різниці між виручкою від продажів і матеріальними витратами.

       Більш дальнім орієнтиром, але, проте, дуже важливим повинна стати реалізація значної частини худоби у вигляді готової продукції - м'яса, ковбас, різних делікатесів, оскільки це забезпечить найбільший приріст цін.

       Розглянемо  тепер заходи по подальшому підвищенню економічної ефективності свиноводства найбільш розвинуті м'ясній галузі, яка вже ряд років дає господарству чималі прибутки.

       Частина заходів, здатних ще більше підвищити ефективність свиноводства у ПП «Україна-Дивне», співпадає із заходами, запропонованими для інших галузей. Це посилювання санітарно-ветеринарних вимог, оскільки в господарстві все ще значительна частка хворих поросят, а також полеглих тварин.

              Слід зазначити необхідність підвищення кваліфікації кадрів, їх постійне цілеспрямоване навчання. Без кваліфікованих працівників успішне виробництво на сучасних тваринницьких об'єктах, оснащених дорогим, часто імпортним устаткуванням, неможливе. Проте не можна обмежуватися тільки підвищенням кваліфікації працівників.

       Необхідно підвищувати їх оплату, підсилювати матеріальні стимули і мотивацію праці. Як і в інших випадках, необхідно пов'язувати рівень оплати праці з кінцевими результатами виробництва, тобто з різницею між виручкою від продажу продукції і матеріальними витратами.

       Об'єми  виробництва тваринницької продукції, що проектуються у ПП «Україна-Дивне» на найближчі роки, достатньо великі для того, щоб забезпечити високу окупність інвестиційних витрат в створення власних переробляючих підрозділів. В цьому випадку молоко і продукція вирощування м'ясної худоби продаватимуться в готовому вигляді. Господарство отримуватиме доходи не тільки від розведення худоби, але і від продажу продукції в переробленому вигляді. Рентабельність такої продукції істотно вища за рентабельність сировини, що продається. Тому галузь отримає значні суми додаткового прибутку.

       Особливі  заходи, пропоновані для підвищення економічної ефективності свинарської  галузі, зводяться до цілеспрямованої  селекційно-племінної роботи, впровадження штучного запліднення свиноматок. В  цьому випадку можна підвищити не тільки кількість отримуваних поросят, але і забезпечити їх вищу життєздатність і подальшу продуктивність, економічнішу оплату корму. При цьому необхідно забезпечити не менше чим двократні опороси основних свиноматок протягом одного року.

       У тваринницьких галузях запропоновані  заходи, як і в рослинництві, можуть впливати на кінцеві фінансові результати відповідної діяльності по одному з  двох основних напрямів: 1) знижувати  собівартість одиниці товарної продукції  на основі зростання продуктивності худоби і зменшення витрат на одну голову; 2) підвищувати реалізаційні ціни на основі підвищення якості продукції (в т.ч. шляхом продажу племмолодняка) або її продажу після переробки (у молочні продукти, ковбаси, копченину, м'ясо і ін.).

       Кінець кінцем, кожен з двох вказаних напрямів поліпшення результатів діяльності відповідної галузі повинен забезпечити підвищення рентабельності продажу продукції, а також і рентабельності витрат.

       У зв'язку з вказаним розрахунок економічної  ефективності спроектованих заходів був зведений до наступних операцій.

1. По кожному з основних видів тваринницької продукції, що реалізовується - молоку, живій масі ВХР і живій масі свиней - з табл.., поміщених в попередніх розділах роботи, як базові вибрали показники 2009 р.
2. До оцінних показників віднесли: а) собівартість 1 т товарної продукції; б) ціну продажів 1 т продукції (без ПДВ).
3. Крім того, в цілому по тваринництву як оцінні базові показники вибрали: а) собівартість всієї проданої в 2009 р. продукції тваринництва; б) виручку від продажу тваринницької продукції (включаючи продажі переробленій продукції тваринництва); у) прибуток від продажу тваринницькій продукції; г) рентабельність витрат по проданій продукції тваринництва.
4. По кожному з перерахованих показників фактичні дані занесли в першу графу спеціально підготовлених таблиць (табл. 2.19., 2.20..).
5. Далі врахували вірогідні зміни, які можуть відбутися з оцінними показниками при освоєнні розроблених заходів. При цьому виходили з рівня цін в базовому році (2009 р.) і в році освоєння спроектованих заходів. Це вказано у відповідних рядках табл.. 2.19., 2.20..
6. Визначивши мінімальні значення відносних змін розрахували зміни в абсолютних значеннях, поміщених у відповідних рядках табл.. 2.19., 2.20..
7. Після цього в окремій графі таблиць відобразили передбачувані об'єми продажів товарній продукції тваринництва в році освоєння пропонованих заходів.
8. Кінець кінцем зіставили приріст прибутку від реалізації запропонованих заходів. Це відповідає методам визначення економічної ефективності, що рекомендуються економічною теорією і викладеним в другому розділі роботи.

       Результати  вказаних розрахунків по описаній методиці представлені, як вже сказано, в табл.. 2.19, 2.20.,. З табл.. 2.19. видно, що навіть при мінімальних відносних змінах базових показників - собівартості 1 т товарної продукції і її реалізаційної ціни - може бути забезпечено порівняно високе подальше підвищення економічної ефективності молочного тваринництва.

     Таблиця 2.19.

Розрахунок  економічного ефекту від застосування заходів по впровадженню інноваційних технологій в молочне скотарство ПП «Україна-Дивне»

       Продовження таблиці 2.19.

       Так, якщо собівартість 1 т молока, що реалізовується, буде зменшена порівняно з відповідним  показником базового року на 5,4 % або на 343 грн. за 1 т (у цінах 2009 р.), а реалізаційна ціна зросте до 8500 грн./т (завдяки продажу тільки охолодженого і добре очищеного молока). Прибуток від продажів за весь проектований об'єм товарного молока складе 23625 тис.грн. Рентабельність витрат досягне 41,7 % проти 30,7 % у 2009 р., а рентабельність продажів - 298,4 % проти 23,5 %.

       Аналогічно  по живій масі ВХР (табл.2.20) - якщо собівартість кожної його товарної тонни зменшиться до 4000 грн./т (що реально), а реалізаційна ціна збільшиться до 4500 грн./т (завдяки продажу телятини і готової до вживання продукції у вигляді ковбас і копченини), то прибуток разом з племпродажей нетелей складе закруглено 321 тис.грн., тоді як в 2009 р. ця галузь була збитковою.

       У розрахунках прийняли, що при середньорічному  поголів'ї корів в 1500 грн. число  надремонтних нетелей складе 150 гол. Їх можна продавати (виходячи з цін 2009 р.) по 5000 грн. за 1 гол. Допустимо, що при рентабельності продажів 20 % від загальної виручки в 341 тис.грн. прибутку припаде на частку 764 тис.грн.. 

     Таблиця 2.20.

Розрахунок  економічного ефекту від застосування заходів по впровадженню інноваційних технологій у вирощування і відгодівлю ВХР на м'ясо і племінні цілі у ПП «Україна-Дивне»

       Продовження таблиці 2.20.

       При реалізації свиней (табл.2.20) додатковий прибуток може скласти закруглено 296 тис.грн., якщо собівартість 1 т товарної продукції скоротиться на 5,0 % (що більш ніж ймовірно), а ціни продажів зростуть закруглено хоч би на 0,3 %.

       Таким чином, рентабельними будуть всі  галузі тваринництва. 

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ 

Сільськогосподарське підприємство засноване керуючись Законами України «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» та іншим законодавством України, на підставі Установчого договору про створення та діяльність ПП «Україна-Дивне».

       В ПП «Україна-Дивне» створюється Статутний фонд у розмірі 200000 гривень.

       За  даними таблиці 2.1 видно, що вартість майна  підприємства ПП «Україна-Дивне» збільшилась на 16,06% або на 1917,40 тис. грн., що може свідчити про збільшення підприємством господарського обороту – що є позитивним для підприємства.

       В структурі сукупних активів підприємства питому вагу займають майже порівну  необоротні активи (41,50%) та оборотні активи (58,50%). Підприємство має важку структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати та про високу чутливість до зміни виручки. При цьому треба зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом питома вага необоротних активів в майні підприємства знизилась на 6,02 %. Вартість оборотних активів виросла на 1840,20 тис. грн. (темп росту склав 129,37 %). При цьому доля їх в структурі активів підприємства збільшилась на 6,02 %. Такі зміни можуть бути наслідком сповільнення оборотності оборотних засобів, що є негативною тенденцією.