Державне регулювання природоохоронної діяльності

3. Регіональний рівень охорони природи і природокористування

Ключові проблеми навколишнього середовища в Україні пов’язані з якістю повітря, якістю води, управлянням відходами, захистом природи та радіаційним  забрудненням в північно-західній частині  країни. Забруднення повітря стає соціальною проблемою та проблемою з охорони здоров’я. Стосовно якості води, Дніпро, який забезпечує три чверті України питною водою, є дуже забрудненим. Крим потерпає від скорочення постачання води. Необхідно посилити міжнародну співпрацю, спрямовану на вирішення проблем довкілля в Азовському та Чорноморському регіонах. Промислове забруднення є проблемою, з огляду на історичні джерела забруднення та неефективне використання ресурсів, так само як викиди у повітря, воду та відходи, спричинені промисловим обладнанням. Що стосується охорони природи, легальна і нелегальна вирубка лісу створює підвищення економічних витрат та витрат, пов’язаних з охороною здоров’я.

Саме  тому назріває потреба управління охороною природи та природокористування  на регіональному рівні, виходячи із функцій:

регулювання використання природних ресурсів регіону; визначення нормативи забруднення природного середовища (встановлює нормативи ГДВ, ГДС і розміщує відходи); упровадження економічного механізму природокористування; впровадження моніторингу і ведення обліку об'єктів природокористування та забруднення довкілля; провоедення державної екологічної експертизи; контроль дотримання природоохоронного законодавства; дослідження стану навколишнього середовища; розроблення програми впровадження природоохоронних заходів, визначення та реалізація інвестиційної політику;  інформування населення та заінтересовані організації з екологічних питань.

Регіональна екологічна політика є складовою  програми реструктуризації економіки  України. Вона потребує врахування інтересів окремих регіонів в оздоровленні довкілля та посилення екологічної безпеки, децентралізації системи прийняття рішень з питань використання природоресурсного потенціалу, перенесення екологічної реформи на місця. Регіональна еколого-економічна політика ґрунтується на принципах, визначених чинним законодавством. У регіональній економічній системі природоохоронна діяльність розглядається як пріоритетний напрямок господарської діяльності, особливості якого зумовлені потребами населення щодо екологічної безпеки і збереження природного довкілля.

До регіональної екологічної інфраструктури належать суб'єкти природоохоронного призначення, що є власністю відповідних територіальних органів управління — обласних, міських і підприємств-природокористувачів на території регіону. Щодо рівнів підпорядкованості ці об'єкти розподіляються згідно із законодавством.

Основу  регіонального еколого-економічного механізму становлять регіональні  природоохоронні фінансові фонди, джерелами фінансового забезпечення яких є цільові кошти:

державного  бюджету природоохоронного призначення, що передаються адресно відповідно до державної екологічної програми з метою здійснення конкретних природоохоронних заходів, які здебільшого стосуються природних ресурсів загальнодержавного значення; бюджетів природоохоронного призначення областей, міст, регіонів; підприємств-природокористувачів; регіональної частини плати за використання природних ресурсів; регіональної частини платежів за забруднення природного середовища; страхових внесків природокористувачів за ліквідацію забруднення природного середовища внаслідок аварій; інші кошти.

Регіональна екологічна політика потребує, насамперед, проведення у всіх регіонах України інвентаризації джерел забруднення довкілля та екологонебезпечних об'єктів з метою обгрунтування пріоритетів першочергової реалізації державних та регіональних екологічних програм; визначення на території України зон екологічного лиха, легітимізації їхнього статусу та забезпечення гарантії соціального захисту населення, що там проживає; проведення організаційних змін у системі управління охороною навколишнього середовища шляхом розширення прав і відповідальності місцевих органів влади з посиленням координації діяльності центральних міністерств і відомств у сфері охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; приведення чинних природоохоронних норм у відповідність зі світовими екологічними стандартами.

У раніше зазначеному плані дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 - 2015 роки Кабінету Міністрів України одним із ключових завдань є удосконалення регіональної екологічної політики, яке полягає у: розробленні та виконанні середньострокових регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища як основного інструменту реалізації національної екологічної політики на регіональному рівні, розробленні до 2015 року методології та підготовки місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища, інтеграції екологічної складової в стратегічні документи розвитку міст і регіонів, урахування положень Ольборзької Хартії під час проведення оцінки регіональних програм соціального та економічного розвитку, перегляді до 2020 року генеральних планів розвитку міст з метою імплементації положень зазначених міжнародних документів, удосконаленні до 2020 року нормативно-правової бази щодо екологоекономічних макрорегіонів, розвитку партнерства громадськість-влада-бізнес на регіональному рівні з метою забезпечення до 2020 року соціальних та екологічних стандартів екологічно безпечного проживання населення.

Висновки

Сучасний стан навколишнього середовища, основні  проблеми якого пов’язані  із якістю повітря, якістю води, управлянням  відходами, захистом природи та радіаційним  забрудненням, вимагає державного втручання  у його регулювання.

В Україні існує система органів  управління в галузі охорони навколишнього  середовища — це юридично самостійні державні, самоврядні й громадські інституції, уповноважені здійснювати  організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції в галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних  ресурсів і охорони навколишнього  природного середовища.

З метою  реалізації функцій державного регулювання  охорони та раціонального використання природних ресурсів визначено три рівні управління: національний, регіональний і місцевий.

На національному  рівні укладаються угоди щодо законодавчого забезпечення охорони  навколишнього середовища, розроблення та впровадження еколого-економічних норм і нормативів, організаційного та економічного механізмів природокористування, виділення бюджетних коштів на природоохоронні цілі, прийняття та фінансування державних екологічних програм, надання природокористувачам пільг і створення системи обмежень у використанні природноресурсного потенціалу і т. ін.

Регіональна природоохоронна політика ґрунтується на принципах дотримання загальнонаціональних екологічних пріоритетів; забезпечення розмежування повноважень між центральними та місцевими органами державної влади за принципом верховенства загальнодержавних законів; урахування екологічних інтересів регіонів, зокрема, за межами України, відповідно до міждержавних угод; фінансового та матеріального самозабезпечення природоохоронної діяльності регіонів.

Список використаних джерел

1. Закон Про охорону навколишнього  природного середовища за станом на 02.12.2010 р./ Верховна Рада України. [Електорнний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12&test=4/UMfPEGznhhv93.ZiZlg7ceHdl2UsFggkRbI1c

2. Гіль С. Є. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. Ч. 4 / Гіль С. Є., Єфремова Л. В., Горобинська М. В., Приймак Л. І., Піддубна Л. І. – Харків: Вид. КНЕУ, 2006.

3. Круш П. В. Державне регулювання  економіки. Конспект лекцій./ П.  В. Круш. – К.: НТУУ КПІ, 2008. –  260 с.

4. Чистов С. М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін.— К.: КНЕУ, 2000. — 316 с.

5. Міністерство екології та  природних ресурсів України. Стратегія  державної екологічної політики  України на період до 2020 р/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/content/article/8328?print=true

6. Міністерство екології та природних ресурсів України. Система заходів, що пропонується до Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період з 2011 – 2015 роки./ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.menr.gov.ua