Дослідження ринку праці України

    Японська  модель регулювання зайнятості передбачає особливу політику використання робочої  сили – систему довічного найму. Керівництво кожної японської фірми  найвищою мірою вимогливо і причепливо ставиться до відбору, прийому, навчанню, вихованню кадрів фахівців і керівників.

    Що  ж до установ з працевлаштування, то в Америці активно діють  не тільки державна служба зайнятості, а й численні приватні спеціалізовані бюро найму, які мають у своєму розпорядженні всі необхідні  дані про працівників різного  роду професій, що сприяє більшій інформатизації процесу регулювання зайнятості.

    У Німеччині функції працевлаштування у службі зайнятості здійснюються відповідно до класифікації професій з урахуванням  особливостей місцевих ринків робочої  сили.

    Варто зазначити, що серед розвинутих країн  служба зайнятості Швеції – Національна  рада з питань ринку праці –  відрізняється високою контактністю та взаємодією з ринком робочої сили [10].

    Отож, аналіз функціонування американської, німецької, шведської, англійської  і японської моделей функціонування систем регулювання зайнятості населення  дозволяє зробити висновок, що на шляху  України до становлення соціально  орієнтованої економіки стоїть досить багато завдань.

    Україні належало б створити єдину інформативну базу даних про ринок праці; сформувати систему заохочення підприємницької  активності, що стосується безпосередньо  заохочення малого і середнього бізнесу. Доцільно було б розробити функціональну  систему приватних агенцій з  працевлаштування. Якби політика держави  була направлена на збереження робочих  місць, на виплату податкових пільг  та дотацій підприємцям за їх збереження,  а не на пасивні виплати допомоги по безробіттю, рух уперед до економіки  розвинутих країн був би швидшим.  

    3.2. Розробка заходів щодо зниження рівня безробіття в Україні 

    Вирішення проблем ринку праці в Україні  можливо із застосуванням таких  форм регулювання:

    організаційно-правове  забезпечення. це зміцнення правового  й економічного статусу регіональних центрів зайнятості за рахунок участі в комерційній сфері тощо;

    економічне  регулювання : можливе на основі пільгового оподаткування підприємств, що створюють  робочі місця, введення соціального  страхування по безробіттю, пільгового кредитування при створенні робочих  місць;

    регіональне регулювання ринку праці повинне  ґрунтуватися на прогнозуванні ситуації на ринку праці в регіоні, поліпшення якої можливе шляхом бронювання зайнятості неконкурентоспроможних категорій  населення (інваліди, жінки з дітьми та ін.);

    створення спеціалізованих підприємств; наявність  комп’ютеризованого банку даних  про потреби в робочій силі і наявності непрацевлаштованих громадян. 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

    У роботі розглянуто питання теоретичного та прикладного характеру. Досліджено сутність ринку праці, його суб’єкти, умови формування та структуру. Виявлено основні тенденції ринку праці у 2010 р., порівняно з 2009 р. З’ясовано, що рівень економічної активності населення віком 15–70 років збільшився з 63,3% у 2009р до 63,7% у 2010р., а для населення працездатного віку – з 71,6% до 72,0% відповідно. Кількість зайнятого населення віком 15–70 років у 2010р., порівняно з 2009р., збільшилась на 74,5 тис. осіб, або на 0,4% та становила 20,3 млн. осіб. Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у 2010р., порівняно з 2009р., зменшилася на 173,2 тис. осіб, або на 8,8% та становила 1,8 млн. осіб. Для вирішення проблем, прийнявши до уваги закордонний досвід, було запропоновано заходи щодо зниження рівня безробіття, як наприклад :

    організаційно-правове  забезпечення. це зміцнення правового  й економічного статусу регіональних центрів зайнятості за рахунок участі в комерційній сфері тощо;

    економічне  регулювання : можливе на основі пільгового оподаткування підприємств, що створюють  робочі місця, введення соціального  страхування по безробіттю, пільгового кредитування при створенні робочих  місць;

    регіональне регулювання ринку праці повинне  ґрунтуватися на прогнозуванні ситуації на ринку праці в регіоні, поліпшення якої можливе шляхом бронювання зайнятості неконкурентоспроможних категорій  населення (інваліди, жінки з дітьми та ін.);

    створення спеціалізованих підприємств; наявність  комп’ютеризованого банку даних  про потреби в робочій силі і наявності непрацевлаштованих громадян.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лібанова Е.М. Ринок праці: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.
2. Ковальов В.М., Рижиков B.C., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навчальний посіб-ник  — К: Центр навчальної літератури, 2006. — 256 с.
3. Буряк П.Ю., Григор'єва М.І., Карпінський Б.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Львів: Логос, 2003. – 440с.
4. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник – Львів: Новий світ-2000, 2004. – 248 с.
5. Богиня Д.П. Основи економіки праці: Навчальний посібник/ Д.П. Богиня, О.А. Гришнова. - К.:Знання-Прес, 2001. – 313 с.
6.   Червінська, Л.Г. Економіка праці: Навч. посіб / Л. Г. Червінська. — К.: Центр навчальної літератури, 2010. — 288 с.
7. Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №14.
8. Волкова О.В. Ринок праці. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літерату-ри, 2007. – 624 с.
9. Захожай В. Б., Калина А. В. Статистика труда и занятости. — К.: МАУП, 2000. – 80 с.
10. Котляр А.Б. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості населення та можливості його використання в Україні. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Economics/76518.doc.htm
11. Лукьянченко Н.Д., Шаульская Л.В., Балтачеева Н.А., Доронина О.А., Полянская Я.Л. Экономика труда и социально-трудовые отношения. – Донецк: ДонНУ, 2008. – 319с.
12. Доповідь про стан ринку праці у 2010 році. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/