Економічний аналіз фінанасової звітності

    ВСТУП

    Актуальність  розглянутої теми зумовлюється розвитком  ринкових відносин, що потребують якісного інформаційного забезпечення стосовно результатів діяльності суб’єктів  ринку.

    Метою даної роботи є розгляд теоретичних  та практичних аспектів методики та організації  обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства.

    Виходячи  з поставленої мети у курсовій роботі будуть вирішуватись наступні завдання: 1) визначення сутності, завдання та методів аналізу фінансової звітності підприємства; 2) розгляд та аналіз теоретичних та практичних аспектів методики та організації обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства; 3)

    Предметом дослідження є аналіз та аудит фінансової звітності підприємства.

    Об’єкт  дослідження - ВАТ «Глобинський цукровий завод». Основним видом діяльності зазначеного підприємства є переробка цукрового буряка та задоволення потреб споживачів України.

    Методика  та організація обліку, аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства в даній роботі наведені в наступній  послідовності:

    В першому розділі розглянуто теоретичні аспекти фінансової звітності підприємства, а саме: економічну сутність фінансової звітності підприємства, склад, завдання та методи аналізу фінансової звітності підприємства.

    В другому розділі розглянуто методику та організацію формування фінансової звітності ВАТ «Глобинський цукровий завод».

    В третьому розділі  
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства

1. Економічна сутність поняття фінансової звітності підприємства

    Бухгалтерська фінансова звітність підприємств  являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського  обліку і є завершальною його стадією.

    Метою складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

    Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

    Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

    • придбання, продажу та володіння  цінними паперами;

    • участі в капіталі підприємства;

    • оцінки якості управління;

    • оцінки здатності підприємства своєчасно  виконувати свої зобов'язання;

    • забезпеченості зобов'язань підприємства;

    • визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

    • регулювання діяльності підприємства;

    • інших рішень.

    Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які  не можуть вимагати звітів, складених  з урахуванням їх конкретних інформаційних  потреб.

    Головні вимоги до звітності — це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність  звітних показників з минулими.

    Якісні  характеристики фінансової звітності  такі:

    - інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

    - фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;

    - фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

    Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

    • фінансові звіти підприємства за різні періоди;

    • фінансові звіти різних підприємств.

    Відповідно  до загальних вимог розкриття  інформації здійснюється у фінансовій звітності так: для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

    • підприємство;

    • дату звітності та звітний період;

    • валюту звітності та одиницю її виміру;

    • відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

    • облікову політику підприємства та її зміни;

    • консолідацію фінансових звітів;

    • припинення (ліквідацію) окремих видів  діяльності;

    • обмеження щодо володіння активами;

    • участь у спільних підприємствах;

    • виявлені помилки минулих років  та пов'язані з ними коригування;

    • переоцінку статей фінансових звітів;

    • іншу інформацію, розкриття якої передбачено  відповідними положеннями (стандартами).

    Інформація  про підприємство, яка підлягає розкриттю  у фінансовій звітності, включає:

    • назву, організаційно-правову форму  та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

    • короткий опис основної діяльності підприємства;

    • назву органу управління, у віданні  якого перебуває підприємство, або  назву його материнської (холдингової) компанії;

    • середню чисельність персоналу  підприємства протягом звітного періоду.

    Кожний  фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

    У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені  елементи звітності, та одиниця її виміру.

    Якщо  валюта звітності відрізняється  від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення  фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

      Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

    Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка  охоплює певний період, складається  наростаючим підсумком з початку  звітного року.

    Перший  звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним  періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту  ліквідації.

    Таким чином, за періодичністю складання  і подання звітність поділяється  на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев'ятимісячну та річну.

    Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.

    Фінансова звітність підприємства використовується самими власниками, підприємствами для  аналізу та контролю за виконанням договірних зобов'язань, аналізу господарської  діяльності, для складання планів на майбутнє.

    Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством  не пізніше встановленого строку, наступного за звітним періодом, місяця, кварталу, а річна — не пізніше  встановленого строку, наступного за звітним, року.  

    2.2 Склад, завдання та методи аналізу  фінансової звітності 

    Склад (обсяг) та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджуються Міністерством  фінансів України. Фінансова звітність  складається з: балансу, звіту про  фінансові результати, звіту про  рух грошових коштів, звіту про  власний капітал і приміток до звітів.

    Фінансові звіти містять статті, склад і  зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

    Стаття  наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

    • існує ймовірність надходження  або вибуття майбутніх економічних  вигод, пов'язаних з цією статтею;

    • оцінка статті може бути достовірно визначена.

    До  фінансової звітності включаються  показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства.

    До  річного бухгалтерського звіту  обов'язково додається пояснювальна записка (примітки), в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий і  майновий стан та перспектива розвитку підприємства.

    Бухгалтерський  фінансовий звіт за формами № 1, № 2 та № З характеризує зміни фінансового  стану підприємства порівняно з  початком звітного періоду, а «Звіт  про фінансові результати» відбиває результати фінансово-господарської  діяльності за період з початку звітного року. Відмітною особливістю нової  звітності є відсутність у  ній будь-яких планових показників або нормативів.

    Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій  всіх галузей господарювання складаються  за єдиними формами, фінансові відносини  універсальні. Галузеві особливості  відображують у статистичній звітності. Встановлені форми звітності  складають всі підприємства і  організації, що містяться на території  України і є юридичними особами, а також спільні підприємства за участю іноземних юридичних осіб та громадян. За цими формами складають  бухгалтерську фінансову звітність  усі підприємства, кооперативи, інші підприємства на основі колективної  власності, державні підприємства і  організації, господарські одиниці  громадських організацій.

    Підприємства, об'єднання і організації, що перебувають  на господарському розрахунку, мають  самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на території  України спільні підприємства за участю українських та іноземних  юридичних осіб і громадян, а також  організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської або іншої  комерційної діяльності (крім бюджетних  організацій), зобов'язані складати поточну і річну бухгалтерські  звітності.

    Головна мета аналізу фінансових звітів –  своєчасно виявляти й усувати  недоліки в фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового  стану підприємства та його платоспроможності.

    При цьому необхідно вирішити наступні задачі:

    1) На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

    2) Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарчої діяльності й наявність власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантах використання ресурсів.