Економічний аналіз

Методи  аналізу кількісного впливу факторів на зміну результуючого показника

Метод диференційного числення. Теоретичною основою для кількісної оцінки ролі окремих факторів у динаміці результуючого показника є диференціювання.

Припускається, що загальний приріст функції (результуючого  показника) розподіляється на доданки, де значення кожного з них визначається як добуток відповідної частинної похідної на приріст змінної, по якій обчислюється дана похідна. Розглянемо задачу знаходження впливу факторів на зміну результуючого показника на прикладі функцій двох змінних.

Таким чином, в  методі диференційного числення так  званий нерозкладний залишок, який інтерпретується  як помилка метода диференціювання, просто відкидається. В цьому полягає "незручність" диференціювання  для економічних розрахунків, в  яких, як правило, потрібен точний баланс зміни результуючого показника і алгебраїчної суми впливу всіх факторів.

Індексний метод визначення впливу факторів на узагальнюючий показник. В статистиці, плануванні і аналізі господарчої діяльності основою для кількісної оцінки ролі окремих факторів в динаміці узагальнюючих показників є індексні методи.

Зокрема, при  вивченні залежності об'єму випуску  продукції на підприємстві від зміни  чисельності працівників і продуктивності їх праці, можна використовувати  таку систему взаємопов'язаних індексів.

Якщо узагальнюючий  економічний показник є добутком кількісного і якісного показників-факторів, то при визначенні впливу кількісного  фактора якісний показник фіксується на базисному рівні, а при визначені  впливу якісного фактора кількісний показник фіксується на рівні звітного періоду.

Метод ланцюгових підстановок. Цей метод полягає в отриманні низки проміжних значень узагальнюючого показника шляхом послідовної заміни базисних значень факторів на фактичні. Різниця двох проміжних значень узагальнюючого показника в ланцюгу підстановок дорівнює зміні узагальнюючого показника, що викликана зміною відповідного фактора.

Метод ланцюгових підстановок, має недоліки, про які  слід знати при його застосуванні. По-перше, результати обчислень залежать від послідовності заміни факторів; по-друге, активна роль в зміні узагальнюючого показника необґрунтовано часто приписується якісному фактору.

В зв'язку з цим  особливу актуальність набуває пошук  шляхів вдосконалення точного однозначного визначення ролі окремих факторів в умовах випровадження в економічному аналізі складних економіко-математичних моделей факторних систем.

Метод простого додавання нерозкладного залишку. Не знаходячи достатньо повного обґрунтування, що робити з залишком, в практиці економічного аналізу стали використовувати прийом додавання нерозкладного залишку до якісного або кількісного (загального або похідного) фактора, а також ділити цей залишок між двома факторами порівну.

Метод зважених кінцевих різниць. Цей метод полягає в тому, що величина впливу кожного фактора визначається як за першим, так і за другим порядком підстановки, потім результат підсумовується і від отриманої суми береться середня величина, яка дає єдину відповідь про значення впливу фактора. Якщо в розрахунках приймає участь більша кількість факторів, то їх значення обчислюються по всім можливим варіантам підстановок.

Отже метод  зважених кінцевих різниць враховує всі варіанти підстановок. Одночасно  при усередненні не можна отримати однозначне кількісне значення окремих факторів. Цей метод є вельми трудомістким, оскільки доводиться перебирати всі можливі варіанти підстановок. В своїй основі метод зважених кінцевих різниць є ідентичним (тільки для двофакторної мультиплікативної моделі) методу простого додавання нерозкладного залишку при діленні цього залишку між факторами порівну.

Логарифмічний метод. Цей метод полягає в тому, що досягається логарифмічно пропорційний розподіл залишку по двом факторам. У цьому випадку послідовності дії факторів не має значення.

Головним недоліком логарифмічного метода аналізу є те, що він не може бути "універсальним", його не можна застосовувати при аналізі довільного вигляду моделей факторних систем. Якщо при аналізі мультиплікативних моделей факторних систем при використанні логарифмічного методу отримуємо точні величини впливу факторів, то при такому ж аналізі кратних моделей факторних систем цього зробити не можна.

Метод дроблення приростів факторів. Подальшим розвиненням методу диференціального числення є метод дроблення приростів факторних ознак, при якому проводимо розбиття приростів кожної із змінних на достатньо малі відрізки і виконуємо обчислення значень частинних похідних при кожному (вже достатньо малому) переміщенні в просторі. Степінь розбиття приймається такою, щоб сумарна похибка не впливала на точність економічних обчислень.

Метод дроблення  приростів факторних ознак має  деякі переваги перед методом  ланцюгових підстановок. Він дозволяє визначити однозначно величину впливу факторів при заданій точності обчислень, він не пов'язаний з послідовністю підстановок і вибором якісних і кількісних показників факторів. Метод дроблення потребує виконання умов диференційованості функції в області, що розглядається.

Інтегральний метод оцінки факторних впливів. Розглянемо інтегральний метод факторного аналізу, який є подальшим логічним продовженням метода дроблення приростів факторних ознак. Цей метод полягає в обчисленні суми приростів функції, яка визначена як добуток частинної похідної та приросту аргументу на нескінченно малих проміжках.

Можна виділити два напрямки практичного використання інтегрального методу при розв'язуванні задач факторного аналізу.

До першого  можна віднести задачі факторного аналізу, коли відсутні дані про зміну факторів всередині періоду або ж від  них можна абстрагуватися, і тоді цей період розглядається як елементарний. У такому випадку розрахунки потрібно вести по орієнтованій прямій Г_Е. Цей тип задач факторного аналізу можна умовно називати статичним. Співвимірювання приростів факторів відбувається по відношенню до одного фактора, який обраний для цієї мети. До статичних типів задач інтегрального методу факторного аналізу слід віднести розрахунки, що пов'язані з аналізом виконання плану або динаміки (при порівнянні з попереднім періодом) показників. У цьому випадку відсутні дані про зміну факторів всередині періоду, що аналізується.

До другого  напрямку можна віднести задачі факторного аналізу, коли маємо інформацію про  зміну факторів всередині періоду  і її потрібно врахувати. У цьому  випадку, період відповідно до даних розбивається на ряд елементарних. Цей тип задач факторного аналізу можна умовно назвати динамічними, оскільки фактори, що беруться до уваги при аналізі, змінюються на кожному відрізку періоду.

До динамічного  типу задач інтегрального методу слід віднести розрахунки, які пов'язані з аналізом часових рядів економічних показників. У цьому випадку можна підібрати, хоча й наближено, рівняння, що описує поведінку факторів у часі за весь період, що розглядається.

Порівняно з  іншими методами інтегральний метод  факторного аналізу дає однозначну оцінку впливу факторів і дозволяє отримати найбільш точний результат. Результати обчислень по інтегральному методу значно відрізняються від того, що дає метод ланцюгових підстановок або модифікації останнього. Чим більше величина зміни факторів, тим більшою є відмінність.

Методи  комплексної оцінки господарчо-фінансової діяльності

Поняття комплексної оцінки. Комплексна оцінка господарчої діяльності є результатом комплексного дослідження, тобто одночасного вивчення сукупності показників, які відображають всі аспекти господарчих процесів, і такою, що включає загальні висновки про результати діяльності об' єкту на основі виявлення якісних і кількісних відмінностей від бази порівняння (плану, нормативів, попередніх періодів, досягнень на інших аналогічних об'єктах, інших можливих варіантах розвитку).

Для того, щоб  комплексна оцінка була дієвим засобом  господарчого управління, необхідно  розвивати практичні методи її конструювання, які можна було б використовувати  у щоденній роботі економістів-аналітиків.

Комплексна  оцінка дає можливість провести порівняльне  оцінювання комерційної діяльності деякої множини однорідних підприємств  та їх підрозділів за визначеною сукупнністю  економічних та технічних індикаторів.

При збільшенні кількості об'єктів і особливо показників-критеріїв оцінки розв'язування задачі ускладнюється. Теоретично звідси впливає, що потрібно оцінювати досягнення підприємств або їх підрозділів за деяким одним показником, який синтезує всі аспекти діяльності цього об'єкту. Однак складність виробничо-господарської діяльності не дозволяє виділити із числа загальних результативних показників один в якості основного.

Методи детермінованої комплексної оцінки. До методів порівняльної комплексної оцінки відносять такі: метод сум, метод суми місць, метод суми балів, метод коефіцієнтів, метод відстаней та таксонометричний метод.

Вихідною інформацією  при їх використанні слугує таблиця, елементами якої є значення показників. Далі опишемо методику кожного метода окремо.

Відповідно  до методу сум інтегральний показник комплексної оцінки визначається як сума фактичних значень, або ж обчислюється для кожного виробничого об'єкту.

Недоліком методу сум є можливість завищування  оцінки результатів за інтегральним показником при значному відставанні  за будь-яким окремим показником, яке покривається за рахунок високих досягнень по інших показниках. Метод геометричної середньої передбачає обчислення коефіцієнтів a.j для оцінюваних показників таких, що 0 < а_І}- < 1. За одиницю приймають значення, яке відповідає найбільш високому рівню даного показника.

Цей метод доцільно застосовувати при відносно малій  кількості оцінюваних показників і  у випадку, коли більшість їх значень  близька до одиниці.

Метод суми балів передбачає попереднє ранжування всіх виробничих підрозділів аналогічним чином, як у методі суми місць. Тобто, кожному показнику відповідає новий параметр p., який визначає місце кожного серед інших за j-м показником.

Основою метода відстаней є врахування близькості об'єктів за відносними показниками до об'єкту-еталону.

Таксонометричний метод. Цей метод є узагальненням методу відстаней.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина І.  Комплексний  аналіз господарської діяльності  підприємства

1.Аналіз ефективності  використання виробничих ресурсів  ВАТ "АНТАРЕС 14314274" за 2010-2011 рр.

1.1. Аналіз трудових ресурсів  та витрат на оплату праці.

Чисельнiсть працiвникiв у 2010 році становила  115 осіб, а витрати на оплату праці зросли до 1333 тис. грн., а у 2011 році чисельність працівників становила 80 осіб, а витрати на оплату праці становили 1103 тис. грн.

  Аналіз динаміки трудових  ресурсів та витрат на оплату  праці поданий на рис. 1.1

Рис. 1.1 Динаміка зростання трудових ресурсів і витрат на оплату праці

Для більш детального аналізу показників розрахуємо темпи приросту і росту  значень показників, результати представимо у вигляді табл. 1.1

Таблиця 1.1

Роки	Чисельність працівників	Витрати на оплату праці	Темп росту чисельності працівників	Темп приросту чисельності працівників	Темп росту витрат на оплату праці	Темп приросту витрат на оплату праці
2010	115	1333	-	-	-	-
2011	80	1103	69,57	-30,43	82,75	-17,25

 

Як видно з наведених вище розрахунків і чисельність працівників  і витрати на оплату праці зменшилась у порівнянні з попереднім, наприклад, чисельність працівників у 2011 році зменшилась на 30, 43% в порівнянні з 2010 роком, це ж стосується витрат на оплату праці, які зменшились на 20,17%.

1.2. Аналіз динаміки  та структури необоротних активів  ресурсів ВАТ "АНТАРЕС 14314274" за 2010-2011 рр.

 Аналіз необоротних активів включає аналіз динаміки та структури усіх необоротних активів. Результати дослідження представлено у табл.1.2.

Таблиця 1.2

Динаміка, склад та структура  необоротних активів ресурсів ВАТ "АНТАРЕС 14314274" за 2010-2011 рр.

Показник	Попередній період		Звітний період		Відхилення(+,-)		Темп росту, %
	Сума,      тис. грн	Структура %	Сума, тис. грн	Структура %	Абсолютне, тис. грн	Структурне %
Нематеріальні активи	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0,00
Незавершене будівництво	40087	5,13	122	0,02	-39965	-5,11	0,30
Основні засоби	734250	93,88	714830	98,90	-19420	5,03	97,36
Довгострокові фінансові  інвестиції	7801	1,00	7801	1,08	0	0,08	100,00
Довгосторокова дебіторська  заборгованість	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0,00
Відстрочені податкові  активи	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0,00
Інші необоротні активи	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0,00
Разом необоротних активів	782138	100,00	722753	100,00	-59385		92,41