Енергетичної та економічної оцінки оптимальних варіантів технологій для підвищення ефективності виробництва зерна в Україні

 

Найкращі показники  енергетичної ефективності забезпечили  інтенсивні технології, зокрема інтенсивна за мінеральної системи добрив (К_ее=2,8), інтенсивна базова (К_ее=2,5) та інтенсивна енергонасичена (К_ее=2,3). Для ресурсозберігаючих технологій найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності у ресурсозберігаючої 1, а в ресурсозберігаючої біологізованої технології та альтернативного варіанта технології К_ее=0,5-0,7. Низьке значення коефіцієнта енергетичної ефективності у двох останніх варіантах є наслідком того, що побічна продукція попередника і гній містять в собі досить велику кількість енергії, що позначається на величині коефіцієнта.

У третьому розділі “Економічна ефективність технологій виробництва зерна” наведено результати порівняльного аналізу економічної ефективності технологій виробництва зерна для трьох природно-економічних зон, а також результати економічної оцінки ресурсозберігаючих технологій виробництва зерна, дано оцінку впливу основних факторів інтенсифікації на енергетичну та економічну ефективність виробництва зерна озимої пшениці по кожній природно-економічній зоні та по Україні в цілому.

Розрахунки  по кожній природно-економічній зоні проводились для варіанта з мінімальним  використанням технологічних ресурсів, варіанта з обмеженим використанням  та варіанта інтенсивної технології.

Економічна оцінка ефективності технологій по природно-економічних зонах наведена в таблиці 4.

Таблиця 4

Економічна  ефективність технологій по зонах

 

Природно-економічна зона	№ варіанта	Урожай-ність, ц/га	Всього витрат, грн/га	Затрати праці, люд-год/ц		Собівар-тість, грн/ц		Прибу-ток, грн/га		Рента- бель- ність, %
Мінімальне  використання ресурсів
Полісся	1	23,5	1347,21	0,62	53,32		- 94,83		- 7,6
Лісостеп	2	28,1	1288,80	0,72	41,74		211,96		18,1
Степ	3	26,9	1056,08	0,49	36,51		343,48		35,0
Обмежене використання ресурсів
Полісся	4	46,5	1689,31	0,53	33,79		720,46		45,9
Лісостеп	5	40,3	1553,96	0,58	35,09		571,88		40,4
Степ	6	47,1	1371,90	0,35	27,09		1045,22		81,9
Інтенсивні  технології
Полісся	7	55,0	2099,01	0,53	35,49		758,32		38,8
Лісостеп	8	58,0	2033,26	0,52	31,90		1007,97		54,5
Степ	9	60,0	1704,22	0,34	26,42		1371,88		86,5

 

Дані таблиці 4 свідчать, що інтенсивні технології є  більш ефективними, ніж технології з мінімальними витратами ресурсів. У зонах Полісся, Лісостепу та Степу загальна сума витрат виробництва  на 1 га посіву при інтенсивних технологіях збільшується у 1,6 раза, порівняно з мінімальними витратами ресурсів, а врожайність зростає у 2,1-2,3 раза.  Затрати праці на 1 ц продукції знижуються на 14,5-30,6 %, собівартість нижча на 24-33 %, зростають прибуток і рентабельність зернового виробництва.

На сучасному етапі  більшість господарників спрямовують  своє виробництво на екстенсивний шлях розвитку, за рахунок збільшення посівних площ при мінімальних витратах. Обмежені кошти вони вкладають в технічне забезпечення: пально-мастильні матеріали, техніку, ремонт, електроенергію тощо, без технологічного забезпечення зернового виробництва. В результаті вирощений урожай недостатній для окупності вкладених коштів, розширеного відтворення виробництва, підвищення його ефективності.

Для визначення впливу технічного та технологічного забезпечення на економічну ефективність виробництва зерна проаналізовано структуру витрат виробництва на 1га посіву. Для інтенсивних технологій витрати на технічне забезпечення (пальне, амортизаційні відрахування, електроенергія, поточний ремонт) у структурі загальних витрат становлять 875-1150 грн/га, на технологічне забезпечення (засоби захисту рослин, добрива, елітне насіння) - 710-830 грн/га при врожайності 55-60 ц/га. При обмеженому використанні ресурсів витрати на технічне забезпечення досягають 760-1060 грн/га, а на технологічне забезпечення – 450-520 грн/га, при цьому врожайність зменшується до 40,3-47,1 ц/га. Для технологій з мінімальними витратами ресурсів витрати на технічне забезпечення становлять 690-960 грн/га, на технологічне забезпечення – 245-310 грн/га при врожайності 23,5-28,1 ц/га. Таким чином, зменшення витрат у технологічне забезпечення призводить до зниження урожайності.

Інтенсивні  технології дозволяють реалізувати  потенційну продуктивність сортів з  урахуванням особливостей природно-економічних зон і базуються на управлінні процесами формування продуктивності рослин та якості зерна через застосування новітніх досягнень науки і передового досвіду та дотримання всього комплексу рекомендованих заходів. Враховуючи кризові явища в економіці, нестачу в сільськогосподарських товаровиробників мінеральних добрив, засобів захисту рослин і пально-мастильних матеріалів, важливого значення набуває впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, які забезпечуватимуть економне використання матеріальних ресурсів і екологізацію навколишнього середовища.

Оцінка економічної ефективності проведена стосовно інтенсивних, ресурсозберігаючих і альтернативних технологій (табл. 5). 

 

Таблиця 5

Економічна  ефективність варіантів технологій

Варіанти технологій	№ варіанта	Урожайність, ц/га	Всього витрат, грн/га	Затрати праці , л-год/ц	Собівартість, грн/ц	Прибуток, грн/га	Рентабель ність, %
Ресурсозберігаюча   1	1	46,6	1996,07	0,60	38,98	480,02	26,4
Інтенсивна  базова	2	54,9	2309,54	0,56	38,28	603,79	28,7
Інтенсивна  енергонасичена	3	58,9	2588,18	0,54	39,99	547,35	23,2
Ресурсозберігаюча з елементами біологізації	4	48	2132,21	0,59	40,42	425,13	21,9
Альтернативна	5	34,4	1832,56	0,71	48,48	27,60	1,7
Інтенсивна  за мінеральної системи добрив	6	53,1	2040,53	0,55	34,97	759,89	40,9
Абсолютний  контроль	7	22,4	1335,64	0,92	54,26	-111,56	-9,2

 

Найвищі показники ефективності характерні для інтенсивних технологій (інтенсивна базова, інтенсивна енергонасичена та інтенсивна за мінеральної системи добрив). Урожайність при названих технологіях становила 53-59 ц/га, при затратах праці 0,5-0,6 люд-год/ц, собівартості – 35-40 грн/ц. Прибуток з 1 га зернових досягав 550-760 грн/га при рентабельності 23-41 %.  

Дещо нижчими  були показники при застосуванні ресурсозберігаючих технологій (ресурсозберігаюча 1 та ресурсозберігаюча з елементами біологізації). Урожайність при застосуванні цих технологій становила 47-48 ц/га, при собівартості 39-40 грн/ц і затратах праці 0,6 люд-год/ц. Прибуток з 1 га посіву становив 425-480 грн/га при рентабельності 22-26 %.  

Найнижчими показники  ефективності були в альтернативному  варіанті технології з урожайністю 34,4 ц/га, при собівартості 48,5 грн/ц  і затратами праці 0,7 люд-год/ц. Прибуток становив лише 28 грн/га при рентабельності 1,7 %.

Застосування інтенсивних  технологій передбачає збільшення витрат матеріально-технічних ресурсів, що в кінцевому рахунку є збільшенням  енерговитрат на виробництво продукції. Тому важливо визначити загальні витрати непоновлюваної енергії на виробництво зерна й енергетичну ефективність його виробництва в окремих природно-економічних зонах та по Україні в цілому.

Для оцінки впливу основних факторів інтенсифікації на енергетичну та економічну ефективність виробництва озимої пшениці в  Україні були опрацьовані статистичні дані за 5 років (1999 – 2004 рр.).

Розрахунки  проводилися для двох варіантів  технології: з мінімальним використанням  ресурсів та інтенсивної технології. Відповідні показники енергетичної та економічної ефективності виробництва  зерна по Україні представлені в таблиці 6.

 

Таблиця 6

Енергоекономічна  ефективність виробництва зерна  озимої пшениці в Україні

 

Показник	Мінімальні  витрати	Інтенсивні  технології
Зібрана площа, тис. га	5809,8	5809,8
Урожай, ц/га	26,9	58,7
Валовий збір, тис. тонн	15649,2	34112,6
Енергетична ефективність
Витрати енергії  млрд МДж	91,9	172,3
На 1т продукції, МДж/т	5872,5	5050,9
На 1 га посіву, МДж/га	15818,1	29656,8
Енергомісткість урожаю млрд МДж	257,5	561,1
Коефіцієнт  енергетичної ефективності (Кее)	2,8	3,3
Економічна  ефективність
Витрати, млрд грн	6,81	10,8
Собівартість, грн/т	401,48	293,28
Витрати на 1 га посіву, грн /га	1172,78	1867,32
Вартість реалізації зерна без ПДВ, млрд грн	7,71	16,81
Прибуток, млрд грн	1,43	6,80
Рентабельність, %	22,7	68,0

 

Впровадження інтенсивних  технологій в Україні приведе  до збільшення енерговитрат у 1,9 раза –  з 91,9 млрд МДж до 172,3 млрд МДж, що дасть  змогу збільшити валовий збір зерна озимої пшениці у 2,2 раза –  з 15,6 млн до 34,1 млн тонн, при цьому  енерговитрати на виробництво 1т зерна зменшаться на 14 %.

По Україні  збільшення витрат з 6,81 до 10,8 млрд грн на інтенсифікацію виробництва дасть можливість збільшити  валовий збір зерна озимої пшениці  з 15,6 млн тонн до 34,1 млн тонн, знизити  собівартість 1т продукції на 26,9 %, збільшити прибуток з 1,43 млрд до 6,8 млрд грн, підвищити рентабельність виробництва з 22,7 до 68 %.

ВИСНОВКИ

 

 

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і практичне  вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва зерна в Україні  шляхом впровадження оптимальних варіантів технологій виробництва зерна на основі енергетичної та економічної їх оцінки.

Результати роботи дають  підстави для таких висновків:

1. Енергетична та економічна оцінка технологій виробництва зерна дозволяє об’єктивно характеризувати виробничу діяльність господарських структур, раціонально використовувати енергетичні та матеріально-технічні ресурси.
2. Енергетичну ефективність технологій виробництва зерна доцільно визначати системою таких показників: повна енергоємність технологій, енергомісткість врожаю, коефіцієнт енергетичної ефективності, витрати енергії на виробництво одиниці продукції.
3. Економічну ефективність технологій зернового виробництва слід розрахувати за такими показниками: урожайність з 1га посіву, затрати праці на виробництво одиниці продукції, собівартість одиниці продукції, прибуток з 1 га посіву, рівень рентабельності.
4. Енергетична ефективність інтенсивних технологій вища порівняно з технологіями при мінімальних витратах ресурсів. Коефіцієнт енергетичної ефективності інтенсивних технологій знаходиться в межах 2,9-3,4, а для мінімального використання ресурсів – 2,4-2,8. Збільшення сукупних енерговитрат при інтенсивних технологіях у 1,8-1,9 раза забезпечує підвищення врожайності озимої пшениці у 2,1-2,3 раза у всіх природно-економічних зонах України, при цьому енерговитрати на 1 тонну продукції зменшаться в середньому на 14 %.
5. Сукупні витрати енергії на виробництво зерна для технологій з мінімальними витратами ресурсів становлять у середньому 16 тис. МДж/га, із них на технологічне забезпечення – 9 тисяч, а на технологічне забезпечення – 7 тис. МДж/га. При інтенсивних технологіях сукупні витрати енергії зростають до 30 тис. МДж/га, при співвідношенні технічного і технологічного забезпечення 1:1,6. Таким чином, збільшення витрат енергії на технологічне забезпечення у 2,6 раза сприятиме підвищенню врожайності у 2,2 раза. Це свідчить, що для підвищення ефективності виробництва зерна необхідно використовувати всі складові технологій.
6. У лісостепових господарствах з оптимальним рівнем рентабельності (40-45 %) рекомендуються для використання інтенсивні технології з найвищою енергетичною ефективністю (К_ее=2,3-2,8); у господарствах з мінімальним рівнем рентабельності (5-7 %) доцільні ресурсозберігаючі технології (К_ее=0,7-2,6), а в збиткових господарствах – альтернативні технології (К_ее=0,5).
7. Економічна ефективність інтенсивних технологій на Поліссі, в Лісостепу і Степу вища порівняно з технологіями при мінімальному використанні ресурсів. При збільшенні виробничих витрат у 1,6 раза врожайність зросте у 2,1-2,3 раза, затрати праці знизяться в середньому  на  24 %, прибуток збільшиться у 4-5 разів, рентабельність у середньому зросте до 60 %. Впровадження інтенсивних технологій на Україні забезпечить збільшення валового збору озимої пшениці з 15,6 млн. до 34 млн. тонн при зменшенні собівартості 1 тонни зерна на 27 %.
8. Загальні витрати виробництва для технологій з мінімальними витратами ресурсів становлять в середньому 1230 грн/га, із них  на технічне забезпечення – 833 грн/га, а на технологічне – 279 грн/га (співвідношення 3:1). Для інтенсивних технологій ці витрати відповідно дорівнюють 1945 грн/га, 983 і 775 грн/га. Збільшення витрат на технологічне забезпечення сприяє підвищенню урожайності у 2,2 раза.
9. У господарствах лісостепової зони з мінімальним рівнем рентабельності доцільно застосовувати ресурсозберігаючі технології, які забезпечують урожайність на рівні 46-48 ц/га при собівартості 39-40 грн/ц і рентабельності 22-26 %. Впровадження альтернативних технологій доцільне у збиткових господарствах, які забезпечують урожайність на рівні 34 ц/га при собівартості 48 грн/ц і рентабельності 1,7 %.