Европейська кредитно-трансфертна система (ECTS): сутність і зміст

Министерство образования  и науки, молодежи и спорта Украины

Донецкий национальный университет  экономики и торговли

имени М.Туган-Барановского

 

Кафедра маркетингового менеджмента

 

 

Реферат на тему:

«Европейська кредитно-трансфертна система (ECTS): сутність і зміст»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Выполнил:

ст.гр. ЭП-08-МБ

Чирах И. Н.

Проверила:

Фоломкина И. С.

 

Донецк – 2012

План

Вступ	3
1. Загальна характеристика ECTS	4
2. Характерні особливості ECTS	6
Висновки	10
Використана література	11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Приєднання України до Болонського процесу привело  за собою введення нових понять і  термінів, які використовуються в  європейських країнах та пов'язаних зі створенням єдиного європейського  освітнього простору. Ключовими поняттями  в переліку завдань Болонського  процесу, обов'язкових до виконання  в короткий термін для тих університетів, які ають намір увійти чи увійшли  в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS, а  також поняття додатку до диплому (DS), яке використовує систему ECTS та її компоненти. Оскільки перехід і  досі відбувається, дана тема є особливо актуальною.

ECTS забезпечує інструментом, щоб гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання - кредити і оцінки - а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти. ECTS базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна положення ECTS

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Не стала винятком і освіта, особливо вища школа. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу (Болонська конвенція, 18-19 червня 1999 р.).

Болонський процес спрямований  на перетворення Європи на найбільш конкурентоспроможний і розвинутий освітній простір у  світі. Болонською декларацією, яку  підписали більшість європейських міністрів освіти у червні 1999 року, передбачено реалізацію багатьох ідей і проектів. Передусім, це: формування єдиного відкритого простору вищої  освіти; впровадження кредитних технологій навчання на базі європейської системи  трансферу кредитів; стимулювання мобільності  студентів і викладачів у межах  європейського регіону; прийняття  системи освітньо-кваліфікаційних  рівнів «бакалавр-магістр»; розвитку європейської співпраці у сфері контролю за якістю вищої освіти тощо. Приєднання України до цього процесу надає  нашій країні можливості поглибити  відносини з європейськими державами  на шляху подальшої інтеграції до ЄС.

Першим кроком у цьому  напрямі став наказ Міністра освіти і науки України за №48 від 23.01.2004 р. «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи  організації навчального процесу», який передбачає застосування елементів  Європейської кредитно-трансферної  та акумулюючої системи (European Credit Transfer System – ECTS), відомої в Україні як кредитно-модульна система організації навчального процессу.

ECTS (European Credit Transfer System) - Європейська  система накопичення і перезарахування  кредитів була розроблена у  1989-1990 рр. у формі пілотного 5-ти  річного проекту, в якому брали  участь 145 європейських ВНЗ таких  академічних напрямів: бізнес-адміністрування,  історія, хімія, інженерна механіка і медицина . Пізніше практика ECTS була рекомендована до широкого використання вищими навчальними закладами Конференції Ради Європи (Мальта,1994 р.), Конвенцією Ради Європи ЮНЕСКО з визнанням кваліфікацій у вищій освіті в європейському регіоні, і підтримана низкою міжнародних професійних неурядових організацій, наприклад, Європейською Асоціацією Міжнародної освіти, до якої входять представники більше 50 країн.

В числі ключових особливостей ECTS є узгодження базових понять, взаємне визнання та однакове тлумачення яких є наріжним каменем для успішної реалізації обмінних програм студентів.

Незалежна експертиза ECTS визнала  потенціал системи і Європейська  комісія включила ECTS до своєї програми SOCRATES (академічна мобільність студентів  університетів ЄС). Сьогодні ECTS рухається  від своєї експериментальної  стадії до загальноєвропейського використання як елементу транснаціонального масштабу у вищій освіті.

Європейський Союз традиційно приділяв і приділяє особливу увагу  розвиткові міжуніверситетської співпраці  як засобу покращання якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програма обміну студентами є переважаючим елементом такого співробітництва. Для фінансової підтримки міжуніверситетських обмінів викладачами та студентами ЄС фінансує спеціальну програму Erasmus, в рамках якої десятки тисяч студентів щорічно навчаються в університетах інших країн. Досвід програми Erasmus показує, що навчання за кордоном може бути особливо цінним досвідом, оскільки це не лише найкращий спосіб дізнатися про інші країни, ідеї, мови і культури; все більше і більше це також стає важливим елементом збільшення можливостей для розвитку навчальної та професійної кар'єри.

Європейська кредитно-трансферна система (European Credit Transfer System – ECTS) була створена в рамках пілотного проекту, спонсорованого Європейською Комісією протягом 1988-1995 рр., для підвищення мобільності студентів та взаємовизнання результатів навчання за кордоном. ECTS надає університетам необхідний інструментарій для того, щоб гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами вищої освіти шляхом використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредити і оцінки – а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти. ECTS у своїй основі базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів).

За понад 15 років успішного  використання ECTS (сьогодні в нормативних  документах та в спеціалізованій  літературі цей період часто окреслюється як реалізація першої фази – ECTS І) розвинулась  від початкової системи комунікації  між різними європейськими освітніми  програмами і структурами у спільну  і широко застосовувану офіційну систему, що є фундаментом для створення спільного європейського освітянського та наукового простору.

Основними завданнями, реалізація яких передбачалася в рамках першої фази розвитку ECTS, є:

• забезпечення прозорості навчальних програм;

• створення умов для  можливості порівняння навчальних програм  в різних університетах та різних країнах Європейського Союзу;

• реалізація ECTS як базового інструменту для зарахування  навчальних дисциплін, опрацьованих студентами в інших університетах, в базовому навчальному закладі.

ECTS забезпечує прозорість  та можливість порівняння навчальних  програм наступними засобами:

1. Введенням Кредитів ECTS, які є числовими еквівалентами  для окреслення обсягу навчального  навантаження студентів, необхідного  для повного засвоєння відповідної  навчальної дисципліни.

2. Створенням Інформаційного  пакету, який надає письмову інформацію  студентам і працівникам про  навчальні заклади, факультети, організації,  структуру навчальної програми  та окремих дисциплін.

3. Забезпеченням кожного  студента Описом навчальних досягнень  (академічною довідкою), який показує  здобутки студентів у навчанні  у спосіб, який є загальноприйнятим  та загальнозрозумілим, і може  легко передаватися від одного  закладу до іншого.

4. Підписанням Академічної  угоди, що стосується навчальної  програми, яка буде вивчатися,  і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись  за успішне її закінчення; навчальний  контракт є обов'язковим як  для навчального закладу, що  скеровує студента на навчання, так і для приймаючого (home and host institutions), а також і для студентів.

Важливу роль в організації  обмінної програми студентів відіграють безпосереднє спілкування та гнучкість, які необхідні для сприяння взаємовизнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном. У цьому контексті  підкреслюється роль Координаторів ECTS, оскільки їх основними завданнями є  вирішення навчальних та адміністративних питань, пов'язаних із відповідними аспектами ECTS.

2. Характерні особливості ECTS

В числі ключових особливостей ECTS є узгодження базових понять, взаємне визнання та однакове тлумачення яких є наріжним каменем для успішної реалізації обмінних програм студентів. Серед цих понять виділяються наступні: "Кредити", "Навчальне навантаження студента", "Результати навчання".

Коректне оцінювання навчального  навантаження студента, необхідного  для засвоєння конкретної дисципліни, стає однією із ключових проблем в  процесі перетворення ECTS із системи  перезарахування кредитів в загальноєвропейську  акумулюючу систему. Адже неправильне (як правило – занижене) оцінювання кредитного виміру дисципліни може привести до того, що студент реально повинен  витратити набагато більше часу для  вивчення навчального матеріалу, ніж  це заплановано, що в свою чергу приведе  до загрози невиконання навчальної програми в цілому в нормативний  термін (що особливо важливо для  студентів, які навчаються в іншому університеті протягом лише одного семестру/навчального  року). Для деяких європейських країн  є типовою ситуація, коли 5-річна (згідно із планом та кількістю кредитів) навчальна програма більшістю студентів  засвоюється протягом 6-7 і більше років.

Більшість дослідників одностайні у тому, що ECTS, як наднаціональна система, надає чисельні переваги як вищому навчальному закладу, так і викладачам та студентам. Вони полягають у наступному:

а) Для вищого навчального  закладу:

· сприяє розвитку автономізації  та самоуправління;

· відкриває нові можливості для взаємовигідної співпраці з  іншими ВНЗ, у т.ч. зарубіжними;

· сприяє розвитку прямих зв'язків  між ВНЗ;

· стимулює підвищення якості навчального процесу;

· підвищує рівень і якість мобільності викладачів та студентів.

б) Для професорсько-викладацького  складу:

· свободу і диверсифікацію викладання;

· комунікативність;

· покращує зміст і якість навчальних програм;

· підвищує якість навчального  процесу;

· підвищує результативність навчання.

в) Для студентів, аспірантів, докторантів:

· розширює можливості навчання за кордоном;

· дозволяє самостійно формувати  програму навчання;

· надає можливість скоротити  терміни навчання;

· визнає результати навчання за кордоном;

· гарантує визнання професій, кваліфікацій, дипломів;

· сприяє працевлаштуванню на європейському ринку праці.

До недоліків ECTS, на наш  погляд, в першу чергу слід віднести: фрагментацію отримуваних знань, сегментацію  процесу навчання, зменшення участі студентів у наукових дослідженнях в процесі навчальної діяльності тощо.

З погляду на масове впровадження елементів ECTS в національні освітні  системи, більшість дослідників  приходять до висновку, що у недалекій  перспективі ECTS може трансформуватись у міжнародний стандарт вищої  освіти, який буде визнаний у Європі.

ECTS забезпечує інструментом, щоб гарантувати прозорість, збудувати  мости між навчальними закладами  і розширити можливості вибору  для студентів. Система сприяє  полегшенню визнання навчальних  досягнень студентів через використання  загальнозрозумілої системи оцінювання -- кредити і оцінки -- а також  забезпечує засобами для інтерпретації  національних систем вищої освіти.

Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків  студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові  елементи приводяться в дію через  використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/навчального  контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які  хочуть зробити навчання за кордоном невід'ємною частиною освітнього досвіду.