Европейська кредитно-трансфертна система (ECTS): сутність і зміст

За своєю суттю ECTS жодним чином не регулює змісту, структури  чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна  визначатися самими вищими навчальними  закладами під час створення  необхідних баз для укладання  угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практики, що називається ECTS, забезпечує тих дійових  осіб інструментами, щоб створити прозорість і сприяти визнанню освіти.

Повне визнання навчання є  необхідною умовою для втілення програми обміну студентами в рамках програм  “Сократес” чи “Еразмес”. Повне визнання навчання означає, що період навчання за кордоном (включаючи іспити чи інші форми оцінювання) заміняє порівнюваний період навчання у місцевому університеті (включаючи іспити чи інші форми  оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і  переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

     ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

1. Кредити ECTS, які є  числовим еквівалентом оцінки, що  призначається розділам курсу,  щоб окреслити обсяг навчального  навантаження студентів, необхідний  для завершення курсу (див.  частину “Кредити ECTS”);

2. Інформаційний пакет,  який дає письмову інформацію  студентам і працівникам про  навчальні заклади, факультети, організації  і структуру навчання і розділів  курсу (див. частину “Інформаційний  пакет”);

3. Перелік оцінок з  предметів, який показує здобутки  студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися  від одного закладу до іншого (див. частину “Перелік оцінок  дисциплін”);

4. Навчальний контракт, що  стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись  за успішне її закінчення, є  обов'язковим як для місцевого  і закордонного закладів (home and host institutions), так і для студентів  (див. частину “Форми заяв для  студентів/навчальний контракт”).

ECTS також дає можливість  для подальшого навчання за  кордоном. З ECTS студент не обов'язково  повернеться назад до місцевого  закладу після періоду навчання  за кордоном; він/вона може віддати  перевагу тому, щоб залишитися  у закордонному закладі - можливо, щоб здобути ступінь, чи навіть перейти до третього закладу. До компетенції закладів належить вирішувати прийнятне це чи ні, і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування. Перелік оцінок дисциплін є особливо корисним за цих умов, оскільки він показує історію навчальних здобутків студентів, яка допоможе закладам приймати ці рішення. ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості і клімату взаємної довіри і упевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм і механізмів ECTS.

Основними вимогами є:

· Призначення координатора ECTS від навчального закладу.

· Призначення координаторів ECTS з числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на усіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS.

· Призначення кредитів ECTS для блоків курсу.

· Випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних предметів/дисциплін, у яких ECTS буде використовуватись/ використовується, рідною мовою та однією з поширених  мов країн ЄС.

· Використання форм заяв для  студентів, перелік оцінок дисциплін  і навчальних контрактів.

Висновки

Система ECTS, на основі якої розробляється вітчизняна кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівня акредитації, орієнтована в основному на перезарахування кредитів з метою забезпечення академічної мобільності. Незаперечним є позитивне значення даної системи для різних суб’єктів вищої школи:

1) для навчальних закладів  вона сприяє розвитку автономізації  та відповідальності, співробітництву  між університетами, студентській  і викладацькій мобільності, стимулює  підвищення якості навчального  процесу та ефективності його  управління;

2) для професорсько-викладацького  складу – забезпечує та підтримує  автономність і диверсифікацію  діяльності, прийняття рішень з  академічного визнання, сприяє покращенню  змісту навчальних програм, якості  навчального процесу та його  результатів; 3) для студентів –  розширює вибір для навчання  за кордоном, дозволяє впливати  на формування програми навчання, забезпечує сертифікацію процесу  навчання в закордонному ВНЗ,  гарантує широке визнання академічної  кваліфікації тощо.

Розглядаючи механізм присвоєння кредитів ECTS для розділів курсу, можна зробити висновок, що система враховує кількісну характеристику дисципліни, тобто переважно кількість часу, який витрачає студент на її вивчення. Поряд із цим якісний показник, яким є значущість дисципліни в контексті всієї програми підготовки фахівця, не враховується. Проте навіть використання кількісної характеристики має недоліки та спричиняє серйозні проблеми. Розмір кредиту в ECTS визначається на основі відносних часових затрат студентів на навчальні заняття і не враховує те, що час на опанування конкретної дисципліни залежить від спеціальностей, на яких вивчається певна дисципліна, і від ряду інших факторів. У більшості країн акредитуються спеціальності в цілому, а не окремі дисципліни. Тому програми і навчальні плани для однієї і тієї ж дисципліни на різних, навіть однопрофільних спеціальностях, можуть суттєво відрізнятися стосовно обсягу навчального навантаження. Ця система не може бути ефективно використана для кількісного оцінювання під час взаємного обміну студентами різних країн, оскільки у вивченні однакових дисциплін у різних вищих закладах навіть однієї країни різний зміст навчальних планів спричиняє невідповідність обсягів часу навчання.

Використана література

1) Впровадження ECTS в українських університетах: Методичні матеріали. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 56 с.

2) Скнар О. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кредитно-модульної системи [Текст] / О. Скнарь // Вища школа. - 2006. - №3. - С.33-45.

3) Чуйко Г, Чуйко Н. ECTS – обов’язковий євростандарт Болонського процесу // [Інтернет-ресурс]: http://www.osvita.org.ua/bologna/vprov/

articles/30.html

4) Вища освіта України і Болонський процес. [Teкст] / Ред. В.Г. Кременя. - Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2008. - 384 с.