Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 01:00, реферат
Приєднання України до Болонського процесу привело за собою введення нових понять і термінів, які використовуються в європейських країнах та пов'язаних зі створенням єдиного європейського освітнього простору. Ключовими поняттями в переліку завдань Болонського процесу, обов'язкових до виконання в короткий термін для тих університетів, які ають намір увійти чи увійшли в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS, а також поняття додатку до диплому (DS), яке використовує систему ECTS та її компоненти. Оскільки перехід і досі відбувається, дана тема є особливо актуальною.
ECTS забезпечує інструментом, щоб гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання - кредити і оцінки - а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти.
Вступ3
1. Загальна характеристика ECTS 4
2. Характерні особливості ECTS 6
Висновки 10
Використана література 11
За своєю суттю ECTS жодним чином не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практики, що називається ECTS, забезпечує тих дійових осіб інструментами, щоб створити прозорість і сприяти визнанню освіти.
Повне визнання навчання є необхідною умовою для втілення програми обміну студентами в рамках програм “Сократес” чи “Еразмес”. Повне визнання навчання означає, що період навчання за кордоном (включаючи іспити чи інші форми оцінювання) заміняє порівнюваний період навчання у місцевому університеті (включаючи іспити чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.
Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.
ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
1. Кредити ECTS, які є
числовим еквівалентом оцінки, що
призначається розділам курсу,
щоб окреслити обсяг
2. Інформаційний пакет,
який дає письмову інформацію
студентам і працівникам про
навчальні заклади, факультети, організації
і структуру навчання і
3. Перелік оцінок з
предметів, який показує
4. Навчальний контракт, що
стосується навчальної
ECTS також дає можливість
для подальшого навчання за
кордоном. З ECTS студент не обов'язково
повернеться назад до
Основними вимогами є:
· Призначення координатора ECTS від навчального закладу.
· Призначення координаторів ECTS з числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на усіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS.
· Призначення кредитів ECTS для блоків курсу.
· Випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних предметів/дисциплін, у яких ECTS буде використовуватись/ використовується, рідною мовою та однією з поширених мов країн ЄС.
· Використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.
Висновки
Система ECTS, на основі якої розробляється вітчизняна кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівня акредитації, орієнтована в основному на перезарахування кредитів з метою забезпечення академічної мобільності. Незаперечним є позитивне значення даної системи для різних суб’єктів вищої школи:
1) для навчальних закладів
вона сприяє розвитку
2) для професорсько-
Розглядаючи механізм присвоєння кредитів ECTS для розділів курсу, можна зробити висновок, що система враховує кількісну характеристику дисципліни, тобто переважно кількість часу, який витрачає студент на її вивчення. Поряд із цим якісний показник, яким є значущість дисципліни в контексті всієї програми підготовки фахівця, не враховується. Проте навіть використання кількісної характеристики має недоліки та спричиняє серйозні проблеми. Розмір кредиту в ECTS визначається на основі відносних часових затрат студентів на навчальні заняття і не враховує те, що час на опанування конкретної дисципліни залежить від спеціальностей, на яких вивчається певна дисципліна, і від ряду інших факторів. У більшості країн акредитуються спеціальності в цілому, а не окремі дисципліни. Тому програми і навчальні плани для однієї і тієї ж дисципліни на різних, навіть однопрофільних спеціальностях, можуть суттєво відрізнятися стосовно обсягу навчального навантаження. Ця система не може бути ефективно використана для кількісного оцінювання під час взаємного обміну студентами різних країн, оскільки у вивченні однакових дисциплін у різних вищих закладах навіть однієї країни різний зміст навчальних планів спричиняє невідповідність обсягів часу навчання.
Використана література
1) Впровадження ECTS в українських університетах: Методичні матеріали. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 56 с.
2) Скнар О. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кредитно-модульної системи [Текст] / О. Скнарь // Вища школа. - 2006. - №3. - С.33-45.
3) Чуйко Г, Чуйко Н. ECTS – обов’язковий
євростандарт Болонського процесу // [Інтернет-ресурс]:
http://www.osvita.org.ua/
articles/30.html
4) Вища освіта України і Болонський процес. [Teкст] / Ред. В.Г. Кременя. - Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2008. - 384 с.
Информация о работе Европейська кредитно-трансфертна система (ECTS): сутність і зміст