Фондовый рынок России

Введення ................................................. ......................... стор.2 
 
1.Механізм функціонування ринку цінних паперів в перехідній російській економіці(специфіка і перспективи) ..................... стор.3 
2.Фондовий ринок в умовах кризи ..................................... стор.4 
3. Основні проблеми розвитку російського фондового ринку та шляхи їх вирішення........................................ .................................... стор.5 
4. Фондовий ринок Росії. Підсумки 9 місяців 2010 року .................. стор.7 
5.Інноваціонние компанії та фондовий ринок ......................... стор.11 
6.Фондовий ринок в 2011 році: прогноз .................................... стор.14 
 
Висновок ................................................. ...................... стор.15 
список літератури.............................................................16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Введення. 
 
     Фондовий ринок Росії - дуже перспективний майданчик для успішного довгострокового і короткострокового інвестування. 
Протягом декількох років він служить джерелом стабільних доходів для безлічі вітчизняних і зарубіжних гравців. Цінні папери російських компаній набирають силу і дають своїм власникам необмежені можливості для маніпулювання з метою отримання вагомої прибутку. 
      Однак фондовий ринок Росії як і раніше не може подолати ряд серйозних структурних проблем. Незважаючи на високі темпи розвитку фінансового ринку, російські компанії, як і держава в цілому, поки не розглядають інститути фінансового ринку в якості основного механізму залучення інвестицій. До сих пір немає ясності в питанні про доцільність і умови, в тому числі інституційних, вкладень державних коштів в цінні папери російських корпорацій (перш за все з державною участю). Йдеться, зокрема, про державне співфінансуванні добровільних накопичень громадян, пенсійних накопичень, сформованих в рамках обов'язкового пенсійного страхування, резервів недержавних пенсійних фондів, а також про інвестування коштів держави в акції другого і третього ешелонів з метою підвищення їх ліквідності. Внутрішній фінансовий ринок відчуває нестачу ліквідності за якісними активами, а значні обсяги угод з російськими активами здійснюються на закордонних торговельних майданчиках, куди йде основна частка акцій, що перебувають у вільному обігу. Високий рівень неринкового інвестиційного ризику на фінансовому ринку. Недостатньо захищені права і законні інтереси інвесторів. Довгострокові інвестиційні ресурси, пропозиція яких вкрай обмежена, розміщуються на фінансовому ринку неефективно, що в свою чергу є одним із стримуючих чинників зростання інституційних інвестицій. Звідси випливає необхідність раціонального використання національних заощаджень, формування ефективного механізму залучення та перерозподілу капіталу в російській економіці, що стимулює інвестиційну активність, що підсилює позиції країни на світовому ринку капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Механізм функціонування ринку  цінних паперів в перехідній  російській економіці (специфіка  і перспективи). 
      Вивчення природи, генезису, розвитку та функціональної ролі ринку цінних паперів (РЦБ) і відносин, що складаються на фондовому ринку Росії, дозволило виявити ряд закономірностей. До особливостей розвитку національного РЦБ відносяться: високий рівень ризику при інвестиціях у фінансові інструменти, велика залежність фондового ринку від іноземних інвестицій, відсутність законодавчого захисту прав інвесторів, значний вплив політичної нестабільності на стан фондового ринку, криза довіри потенційних інвесторів (внутрішніх і зовнішніх) до російськихдержавних цінних паперів, непередбачувані дії на фондовому ринку органів влади, включаючи уряд і Центробанк, наявність лише вузького, обмеженого кола потенційних інвесторів, здатних пожвавити фондовий ринок (західні інвестори, російські банки і компанії, частина населення, що володіє валютними заощадженнями). Ці фактори визначають специфічний характер механізму функціонування РЦБ, що проявляється у своєрідному дії його основних сегментів.Так, ринок акцій проявляє себе в яскраво вираженій формі ефекту Мобіуса, суть якого полягає в тому, що з початком економічного зростання або економічного падіння динаміка біржового курсу акцій у своєму зростанні або, відповідно, падіння помітно випереджає падіння або зростання індикаторів економічної динаміки. Ринок державних цінних паперів проявляється в особливості дії закону співвідношення надійності та прибутковості (що призводить до величезних перепадів прибутковості і низькому рівню надійності держпаперів), а також у специфічних взаєминах, що мають місце між учасниками фондового ринку (емітентами та інвесторами) у зв'язку з виникаючими між ними суперечностями.Останні порушують основний сенс функціонування РЦБ і не сприяють припливу прямих інвестицій у виробництво в силу так званої психології "пана", яка виражається в спробах директорського корпусу АТ приймати рішення, що ущемляють права сторонніх акціонерів, ігноруючи їх інтереси, а також перешкоджаючи відкритою підпискою. 

     Охарактеризований вище концептуальний підхід дозволив у ході його реалізації виявити суть і основні напрями розвитку і дії механізму функціонування РЦБ транзитивної російської економіки, обгрунтувати принципи і завдання його реформування і спрогнозувати наслідки цих реформ.Авторська концепція базується на системі науково-методологічних поглядів, згідно з якими розвиток цивілізованих ринкових відносин в якості необхідної умови передбачає функціонування розвиненого РЦБ при розумному державному його регулюванні з обов'язковим урахуванням національної специфіки механізму його функціонування.

 

 

 

 

                       2.Фондовий ринок в умовах кризи. 
     Світова фінансова криза в першу чергу болісно відбилася на фондовому ринку країни. Наступні кроки уряду довели неспроможність правильно і вміло використовувати всі інструменти фондового ринку, для якнайшвидшого та ефективного відновлення фінансової стабільності. 
Як правило, всі заходи уряду і бізнес еліти звелися до короткочасних припиненням торгів. Що в свою чергу викликало значний відтік коштів зарубіжних інвесторів. Тим самим, тільки посиливши положення. Як визнають багато фінансових аналітиків, держава повинна була виступити гарантом на фондовому ринку, підтримати національну валюту за рахунок проведення міждержавних взаєморозрахунків в рублях. 
    Це дозволило б зміцнити рубль на міжнародній арені. А в подальшому, просуваючи нові транспортні коридори і потоки, продавати вуглеводні та іншу сировину знову ж використовуючи рубль. Ці методи і засоби дозволили б в найкоротші терміни стабілізувати національну валюту, зміцнити її і тим самим посилити і реальний сектор економіки. Що в свою чергу принесе подолання наслідків кризи за максимально стислі терміни. Але, як ми бачимо цього не сталося. А значить, керівництво країни не бачить фондовий ринок, як один з основних інструментів боротьби з фінансовою кризою. 
    Варто зазначити що фондові ринки приміром Німеччини та Великобританії, після кризи тільки додали в зростанні. І одним з чинників цього зростання став відтік капіталу з вітчизняного ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Основні проблеми розвитку  російського фондового ринку  та шляхи їх вирішення. 
    Визначальний вплив на стан російського ринку акцій надають іноземні інвестори.За експертними оцінками, на них припадає більша частина обороту по акціях російських компаній (на зарубіжних ринках - майже повністю, на російських майданчиках - до половини). Торгівля російськими активами йде на зарубіжні ринки. В умовах повної конвертованості рубля (з літа 2006 р.) і все більшої інтеграції України у світове господарство вплив іноземних інвесторів на російський ринок буде посилюватися. При цьому такий вплив може бути не тільки позитивним, але і негативним, особливо з урахуванням наявних недоліків архітектури російського фондового ринку. У найближчі роки найважливішими завданнями регулюючих органів стануть підтримання стабільності на фондовому ринку, запобігання надмірного розмаху коливань, обмеження інтересів спекулянтів за рахунок підвищення інформативності цін і прозорості ринку, зниження для корпорацій (перш за все з державною участю) боргових ризиків, в першу чергу закордонних, створення страхувальної системи для пом'якшення можливих кризових явищ на російському ринку у випадку світових економічних потрясінь. 
    Серед ключових проблем розвитку російського фондового ринку можна виділити наступні: 
• Розміри ряду найважливіших сегментів російського ринку цінних паперів іноді в кілька разів поступаються таким ринків розвинених країн. Так, відносний (порівняно з ВВП) розмір ринку корпоративних облігацій в 20 разів менше середньосвітового. Співвідношення активів фінансових установ та ВВП менше середньосвітового по страховим компаніям в 15 разів, по недержавних пенсійних фондів - в 65 раз, інвестиційним фондам (відкритим та інтервальним) - в 76 разів. 
  • Надмірна концентрація ринку акцій: 90% капіталізації доводиться на десяток недостатньо прозорих компаній переважно паливно-енергетичного комплексу; олігополія серед посередників (8-10 найбільших посередників домінують в деяких сегментах), що створює умови для маніпулювання ринком; висока концентрація власності в контрольних пакетах і низька частка акцій у вільному обігу (free float). 
• Слабкість національних фінансових посередників (низька капіталізація) в порівнянні з іноземними, які все активніше впроваджуються в російський ринок. 
• Вкрай слабка участь населення в операціях на фондовому ринку (за найоптимістичнішими оцінками, кількість інвесторів в інструменти фондового ринку в Росії не перевищує 0,5 млн осіб, в той час як у США та Китаї таких 70-80 млн осіб, у великих європейських країнах - більше 10 млн осіб); низька довіра населення до російського ринку цінних паперів; відсутність в Росії значного прошарку середнього класу, без якого поява масового інвестора не представляється можливим; недостатнє поширення народних IPO; слабкість національних інституціональних інвесторів. 
• Збереження проблем розрахункової інфраструктури, що перешкоджають приходу на російський ринок ряду найбільших консервативних зарубіжних інвесторів. 
• Суттєве відставання нормативно-правової бази та регулювання російського фондового ринку від практики розвинутих країн. 
    Законодавча база, що регулює різні аспекти діяльності по інвестуванню на російському фінансовому ринку, до кінця не сформована, що істотно підвищує транзакційні витрати. За оцінкою Міжнародної організації комісій з цінних паперів, що застосовується в Російській Федерації регулювання в цій сфері лише частково відповідає принципам цієї організації. Так, законодавство Російської Федерації не дозволяє регулятору ефективно перешкоджати використанню інсайдерської інформації та маніпулювання цінами на ринку цінних паперів. Законодавчо не врегульовані питання, що стосуються проведення операцій з похідними фінансовими інструментами, що заважає інвесторам хеджувати ринкові ризики, пов'язані з проведенням операцій з цінними паперами в Російській Федерації.Потребує правового забезпечення питання вкладень бюджетних коштів у цінні папери російських корпорацій. Необхідно законодавчо ввести податкове стимулювання вкладень коштів у акції високотехнологічних компаній. 
    Що стосується політичних ризиків розвитку фондового ринку, то на даний момент внутрішньополітичні чинники превалюють над зовнішніми. В найближчі роки така ситуація збережеться. 
Рішення проблем фондового ринку вимагає комплексу адекватних економічних, адміністративних і правових заходів. Ключове питання - кардинальне збільшення притоку коштів на фондовий ринок від російських інвесторів. Проте, розраховувати на істотне збільшення інвестицій російських громадян малоймовірно, навіть якщо будуть поліпшені стандарти захисту роздрібних інвесторів, з'являться західні професійні учасники ринку після вступу Росії в СОТ і т. д. У наших умовах недовіру громадян до фінансових ринків буде в тій чи іншій мірі зберігатися ще довго, тим більше що фінансові результати народних IPO не надто позитивні для інвесторів, особливо в порівнянні з прибутковістю інвестицій у нерухомість. Єдиним реальним джерелом збільшення припливу російських інвестицій на фондовий ринок могли б стати державні або напівдержавні інституційні інвестори - Пенсійний фонд, Ощадбанк, ВТБ, інші інститути розвитку.    Перспективи вітчизняного фінансового ринку будуть у вирішальній мірі залежатиме від того, чи зможе Росія скористатися новою хвилею світового економічного зростання, використовувати потенціал глобалізації в своїх інтересах.За деякими оцінками, Росія має серйозні шанси для входження до лідируючої п'ятірки світових економічних держав. Досягнення цього результату можливо, якщо до 2020 р. середньорічні темпи зростання ВВП будуть не нижче 5,5%.Зовнішні умови для цього сприятливі: не очікується драматичного падіння світових цін на вуглеводні, Росія межує з новим полюсом світового економічного зростання - Китаєм, крім того, має багатовекторні і зростаючі господарські зв'язки з найбільшими центрами світової економіки. Прийнято рішення про економічну стратегії: диверсифікація економіки, інвестиції в людський капітал, опора на інновації. Важливо зберегти цей курс, вірити у власні сили і можливості успішно конкурувати на світових ринках.

 

                      4.Фондовий ринок Росії. Підсумки 9 місяців 2010 року. 
        Фондовий ринок Росії протягом 10 років, до літа 2008 року, характеризувався позитивною курсовою динамікою: компанії, акції яких обертаються на ринку, демонстрували позитивну динаміку зростання прибутку і тим самим генерували додаткову вартість для акціонерів. 
Більш високі темпи зростання капіталізації в останні кілька років пояснюються істотним відставанням цього показника від фундаментальних чинників розвитку економіки в попередні роки. Незважаючи на подальше обвальне падіння капіталізації фондового ринку, докризовий значення Р / Е російської економіки становило приблизно 8. Для розвинених економік це значення становить 16-20. У ситуації на кінець 2009 року цей показник становив приблизно 4,4. Даний рівень P / E говорить про дуже низьку вартість російських компаній і високий потенціал фондового ринку.           Індекс ММВБ за підсумками 2009 року зріс на 121,7% з 617,83 пункту до 1 370,01 пункту. У першому кварталі 2010 року зростання на фондовому ринку продовжився, проте зміна індексу у другому кварталі призвело до того, що до кінця кварталу його значення було на 4,43% нижче підсумкового значення 2009 року. Третій квартал характеризувався позитивною динамікою, індекс ММВБ виріс за квартал на 10% і, таким чином, значення індексу на кінець третього кварталу 2010 року на 5,13% вище підсумкового значення 2009 року. При цьому показник P / E на кінець третього кварталу 2010 року склав 5,3. 
       В цілому говорячи про економічну ситуацію в Росії, варто відзначити, що найважливіші макроекономічні показники (ВВП, ІПП) ще не вийшли на докризові рівні. Однак тенденція відновлення економіки, яка склалася у другій половині 2009 року, продовжується і в 2010 році. На нашу думку, слідом за зміною в кращу сторону економічного становища Росії, варто очікувати і подальшого зростання  цін  на  

 фондовому      ринку. 

        Під час обвалу фондового ринку влітку 2008 року одними з основних продавців виступали іноземні інвестори. У процес розпродажу активно включилися російські інституційні інвестори. Наприклад, вкладення російських банків в акції практично обнулилися. Основним спонукальним мотивом до продажу російських активів було зовсім не якість або погіршали перспективи російського бізнесу, а необхідність збільшення ліквідності балансів самих інвесторів. При цьому розпродаж проходила по будь-якими цінами, які не мають нічого спільного з цінністю продаваних активів. 
Дана ситуація склалася через вкрай низьку монетизації російської економіки (М2/ВВП). За підсумками 2007 року цей показник становив 40%, за підсумками 2008 року 32,5%, за результатами 2009 року 40%. За перші п'ять місяців 2010 року даний показник виріс до 41,1%. У той же час значення цього показника в розвинених економіках коливається в діапазоні 80-100%, а у зростаючої економіки Китаю - близько 160%. Фактично навіть з урахуванням поліпшення умов російській економіці насилу вистачає грошової маси для ведення поточної діяльності, не кажучи вже про справедливу оцінку вартості активів. 
   Через закриття міжнародних ринків капіталу в російських банків і компаній виникли проблеми з рефінансуванням іноземних позик. З осені 2007 року фактично припинилося розміщення облігацій, а влітку 2008 року почалася розпродаж російських акцій і масові дефолти по облігаціях. У 2009 році було залучено коштів на суму 994 млрд рублів (з них 379 млрд в четвертому кварталі). Перші 9 місяців 2010 року характеризувалися досить високою активністю на ринку боргових цінних паперів. За цей час було вироблено 146 розміщень на суму 632 500 000 000 рублів. 
   Згідно з останніми опитуваннями міжнародних інвесторів, російський фондовий ринок є одним з найбільш перспективних ринків в світі. Це дозволяє сподіватися на те, що після нормалізації економічної ситуації в світі основний потік іноземних інвестицій піде, перш за все, на російський ринок. А це в свою чергу призведе до повернення російських інституційних інвесторів. Приплив іноземних та вітчизняних інвесторів на ринок буде відбуватися, в тому числі і через компанії, що управляють інвестиційними фондами.

    З поверненням довіри населення до фінансових установ і, що ще важливіше, до національної валюти, все більше число людей буде переводити свої заощадження в рублі, розміщувати їх на депозитах в банках (обсяг депозитів фізичних осіб в банках на 1 серпня 2010 збільшився більш ніж на 30 % до серпня 2009 і досяг 8,6 трлн руб.), купувати нерухомість, цінні папери та паї ПІФів. Однак поки величезні кошти залишаються в готівки. За підрахунками на кінець 3 кварталу 2010 року на руках у населення знаходилися заощадження в готівковій формі на суму майже в 5 трлн рублів. Ця сума більш ніж в 12 разів перевищує існуючі сукупні активи пайових фондів в Росії. 
    Російський фондовий ринок є одним з найбільш потенційно прибуткових серед розвиваються і розвинених ринків в силу фундаментальних факторів. 
Основними драйверами російського фондового ринку в найближчі роки стануть: відновлення зростання прибутків корпорацій, ВВП та інвестицій в економіку країни, зростання доходів населення, а також висока дивідендна прибутковість російських акцій. 
      З поверненням довіри населення до національної валюти і фінансовим установам і скороченням частки споживання у витратах домогосподарств обсяги коштів, що спрямовуються населенням в керуючі компанії, істотно зростуть (як за рахунок заощаджень, так і за рахунок депозитів у банках і грошей на руках у населення). 
Капіталізація російського фондового ринку знизилася в I півріччі на 8% і склав 704 млрд доларів. 
   До кінця I півріччя капіталізація російського ринку акцій знизилася на 8% в порівнянні з початком року і склав 704 млрд доларів, що майже вдвічі (на 47%) менше історичного максимуму, досягнутого в 2007 році. Про це йдеться в аналітичному огляді, підготовленому Національною асоціацією учасників фондового ринку (НАУФОР). 
    Протягом першого кварталу 2010 року ринок відновлювався після кризи, і капіталізація зростала із середнім темпом близько 20% в квартал. Однак ця тенденція змінилася у II кварталі 2010 року. 
Темпи зростання кількості приватних інвесторів різко знизилися, до конку півріччя їх число досягло 700 тисяч, що всього на 4% більше, ніж на початку року. Число активних інвесторів в першому півріччі 2010 року почало скорочуватися.Продовжує скорочуватися кількість професійних учасників ринку цінних паперів.Кількість різних ліцензій ринкових посередників за півроку скоротилося в середньому на 10%. Серед учасників торгів на фондових біржах відзначається висока концентрація за обсягами угод. 
   На частку десяти найбільш капіталізованих емітентів припадає 62% капіталізації фондового ринку, підрахували в НАУФОР. Список десяти найбільш капіталізованих емітентів змінюється незначно, а перші п'ять позицій в ньому традиційно займають одні й ті ж компанії: «Газпром», «Роснефть», Сбербанк, ЛУКОЙЛ, "Сургутнефтегаз». Капіталізація емітентів, що відносяться до галузі видобутку та переробки нафти і газу, вперше виявилася нижчою 50%. Збільшилася частка компаній фінансової сфери і металургії. 
На фондових біржах представлено менше 0,5% усіх від критих акціонерних товариств, і цей показник залишається практично незмінним протягом останніх років.