Контрольна робота по «Макроекономіка»

Дніпропетровський державний університет ім. О. Гончара

Факультет безперервної освіти 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

З дисципліни: «Макроекономіка»

Варіант №5 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала : ст. гр. ЕФК-09-1в

Демченко  О. О.

Перевірив : Лакей І. М. 
 
 

Дніпропетровск 2009/2010

ЗМІСТ 

І. Теоретична частина.

Вступ

1. Сутність інфляції, її типи та причини виникнення
0. 1,1 Типи інфляції
0. 1,2 Причини інфляції
2. Соціально-економічні наслідки інфляції та основні засоби боротьби з нею
0. 2,1 Економічні наслідки
0. 2,2Соціальні наслідки

Висновок

Список літератури

ІІ. Практична  частина 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

І. Теоретична частина

ВСТУП

    Важливою  складовою макроекономічної рівноваги  є цінова стабільність. Інфляція є  фактором усіх зазначених процесів. Сьогодні багато економістів і політиків  називають інфляцію ворогом суспільства номер один, найбільш суворим податком. Вона тісно пов'язана з проблемою зайнятості населення і безробіттям, матеріальним і духовним благополуччям людей, їх добробутом.

    Інфляція  - це знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу і появи маси грошей, не забезпечених товарною масою.

    Важливим  проявом інфляції є зростання цін. Однак інфляція не може бути пов'язана лише суто з грошовим феноменом. Це складане соціально-економічне явище, породжене диспропорційністю відтворення в різних сферах ринкового господарства, наслідок дисбалансу між сукупним попитом і сукупною пропозицією.

    Можна навести чимало прикладів, коли зростання цін не є проявом чи причиною інфляції. Серед причин не інфляційного зростання цін - підвищення якості товарів через впровадження досягнень науково-технічного прогресу; монополізація ринку; циклічні та сезонні коливання; державне регулювання економіки; введення нових ставок чи видів податку; стихійні лиха тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Сутність інфляції, її типи та причини виникнення

    Інфляція  – це знецінення грошей, породжене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Під час інфляції має місце:

• знецінювання грошей по відношенню до золота;
• знецінювання грошей по відношенню до товару;
• знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

    1.1 Типи інфляції

    В теоріях, що опрацьовуються західними  економiстами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат (пропозиції). Ці концепції розглядають різноманітні причини інфляції.

  

                                         P                                                                                        Малюнок 1

                                АS

                            

                                3    

                                 

                            2        AD’  

                        1         AD                       

                                       

                 0                     Q

  

   Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних витрат, збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати). Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту.

    На  першому вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту (сукупноi пропозицiї) значно вiдстає вiд свого потенцiйного рiвня за умови повноi зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюсться тим, що iснує велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих на них цiн.

       Поступово зростання попиту пiдштовхує розвиток сукупної пропозицiї до другого вiдрiзку, зображенного на мал.1. Для цього стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому їх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починасться зростання цiн, тобто iнфляцiя. Iнфляцiю, що виникає на другому вiдрiзку кривої сукупної пропозицiї, називають передчасною, тому що вона починається до появи повної зайнятостi i повного використання виробничих потужностей у краiнi. Подальше зростання сукупного попиту пiдштовхує сукупну пропозицiю до потенцiйно можливого обсягу виробництва, зображеного на мал.1 третiм вiдрiзком. На цьому вiдрiзку реальний валовий нацiональний продукт досягає свого максимуму, i тому подальше збiльшення сукупного попиту зумовлює iнфляцiю, яку називають вже “чистою” на вiдмiну вiд передчасної. Слiд зазначити, що покриття  дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошовоi емiсiї є одним з найважливiших чинникiв iнфляцii попиту, оскiльки зростання пропозицii грошей збiльшує сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.

    Інфляція  пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицiї, спостерiгається в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцii. Збiльшення витрат на одиницю продукцiї в економiцi скорочує прибутки й обсяг продукцiї, який може бути запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшусться сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.Таким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни.  Зростання собiвартостi, що призводить до iнфляцiї витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матерiалiв, палива, працi.

    Графiчно процес iнфляцii витрат представлено на мал.2: 

                    P      AS’                     Малюнок 2

                               AS

                                 

                 P’

               

                 P

                                   AD

                       

               

                  0        Q’  Q   Q                                                

                

    1,2 Причини інфляції

    Незалежно від стану грошової сфери, товарні  ціни можуть змінюватися внаслідок  зростання продуктивності праці, циклічних  і сезонних коливань, структурних  зрушень в системі відтворення, монополiзації ринку, державного регулювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих та інше. Очевидно, що не всяке зростання цін - є інфляцією і тому особливо важливо виділити насправді iнфляційне.

    Таким чином, зростання цін, пов’язане  із циклічними коливаннями кон’юнктури, не можна вважати iнфляційним. По мірі проходження фаз циклу - особливо при іноді маючій місце їх "нестандартної" розтягнутостi помітно буде змінюватися  і динаміка цін. Ціни будуть підвищуватися в фазах бума і падати в фазах кризи, а після цього знову зростати в наступних фазах виходу із кризи.

    Підвищення  продуктивності праці при інших  рівних умовах призводить до зниження цін. Проте можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці призводить до підвищення заробітної плати. В цьому випадку - інфляція витрат підвищення заробітної плати в будь-якій галузі насправді супроводжується підвищенням загального рівня цін.

    Стихійні  лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, внаслідок стихійного лиха на якийсь території зруйновані будинки. Очевидно, що зростає попит на будматеріали, послуги будівників, транспорт і т. і. Великий попит на послуги і промислову продукцію буде стимулювати виробників до збільшення обсягу виробництва і по мірі насичення ринку ціни будуть опускатися.

    Таким чином, найважливішими причинами інфляції є:

• порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
• значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
• надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
• мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
• збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
• випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

 

    2. Соціально-економічні наслідки інфляції та основні засоби боротьби з нею

    2,1 Економічні наслідки.

    По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв”язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізовує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

    По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також “втікають” за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

    По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до їх нагромадження, породжуючи таке явище, коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі відсотки, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

    По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій.

    По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону. Інфляція також стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

    2,2 Соціальні наслідки

    По-перше, інфляція знижує життєвий рівень населення усіх верств населення.

    По-друге, вона знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну рнту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

    По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

    Для боротьби з інфляцією держава  проводить антиінфляційну політику, яка передбачає: