Контрольная работа по экономике

Господарські товариства - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. 

До господарських товариств  належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні  товариства, командитні товариства .

Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний  капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

 Державна акціонерна компанія (товариство) – акціонерне товариство, державна частка у статутному фонді якого перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цієї компанії (3, ст. 22).

 

Товариство з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів

Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, статутний  фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатністю цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах

Повне товариство - товариство, всі учасники  якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм  майном (

Командитне товариство - товариство, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників)

4. Економічні  цикли та кризи. Індикатори  ділової активності.

Економічний цикл  –  це періодичний підйом або спад фактичного ВВП на фоні загальної тенденції  до зростання (рис.2).

Рис.2. Графік фаз економічного циклу

Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності взаємопов’язаних показників – темпу економічного зростання, інфляції, рівня безробіття. В загальному вигляді економічний цикл – це результат коливання різних показників економічної активності (темпів зростання ВВП, загального обсягу продажів, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей тощо).

Економічні умови ніколи не залишаються сталими – піднесення прокладає шлях до спаду. В роки спаду  ВВП, зайнятість та реальні доходи населення  падають, прибутки зменшуються. Невдовзі знову починається пожвавлення, що характеризується підвищенням життєвого рівня. Але за піком настає новий спад економіки.

Зростання і падіння  обсягів виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий  цикл, що є характерною рисою ринкової економіки.

Причинами циклічності  можуть бути:

–    технічні нововведення;

–    політичні й випадкові події;

–    нестача національних інвестицій;

–    зміни в кредитно-грошовій політиці;

–    зміни цін на нафту, газ та інші види сировини тощо.

Окремі економічні цикли  суттєво різняться між собою  за тривалістю та інтенсивністю, проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз. При цьому циклічно змінюються обсяг випуску, рівні зайнятості, безробіття, інфляції, процентної ставки, обсяг грошової маси тощо. Проте основними індикаторами фази циклу служать:

–    рівень зайнятості;

–    рівень безробіття;

–    обсяг випуску.

Можна виділити такі фази економічного циклу:

–    пік – в економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність; рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється;

–    рецесія (спад) – виробництво та зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження;

нижча точка спаду (дно) – найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають  найнижчого рівня;

–    пожвавлення – виробництво та зайнятість зростають; рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості й виробництво не почне працювати на повну потужність.

Економічний цикл характеризується його тривалістю, а також рушійними силами, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. За цими ознаками всі економічні цикли можна поділити на:

–    цикли Китчина тривалістю 3-5 років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів матеріально-технічних цінностей на підприємствах;

–    цикли Джаглера з періодичністю 7-11 років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

–    цикли Кузнєца тривалістю в 20 років, а рушійними силами є зрушення у відтворювальній структурі виробництва;

–    цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, котрі тривалістю 40-60 років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова.

Матеріальною основою  економічного циклу та періодичності  економічних фаз є відтворення основного капіталу, його масове оновлення у строки, які визначаються часом його обігу.

У ході економічного циклу  досить чітко виявляється така закономірність: що вищі темпи економічного піднесення, то глибшим є наступний спад виробництва. Високі темпи економічного зростання створюють атмосферу надмірного “перегріву“ економіки, що становить об’єктивну загрозу наступного спаду виробництва і кризи.

 

Розкрити  зміст категорій і понять

 

Ринок - місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару. Це система соціально-економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання і ґрунтуються на певних принципах, основними з яких є економічна доцільність і свобода діяльності.

Система ринкової організації суспільного господарювання – це складна і розгалужена структура, що містить у собі виробничі підприємства різних галузей матеріального виробництва і сфери послуг, бюджетні установи, приватні і сімейні фірми, біржі, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо.

Соціальне ринкове господарство – суть полягає в тому, що принцип свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання

Ринок товарів  та послуг базується на розгалуженій мережі товарних бірж, підприємств оптової торгівлі, маркетингових організацій, тобто інфраструктура ринку товарів та послуг - це організаційні, матеріальні та технічні засоби, за допомогою яких товари просуваються від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, накопичуються, зберігаються та продаються.

Інфраструктура ринку - це сукупність інститутів, що обслуговують ринок і виконують визначені функції по забезпеченню нормального режиму його функціонування. Інфраструктура покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб’єктів, її елементи не пов’язані суб’єктами ззовні, а породжені самими ринковими відносинами.

Національна економіка - це система економічно активних суб'єктів і зв'язків між ними, яка має просторово визначену і національну організаційну структуру.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це вартість кінцевих товарів (послуг), які вироблені в межах країни за певний період резидентами та нерезидентами країни.

Валовий національний продукт (ВНП) – це вартість усіх кінцевих товарів (послуг), які вироблені за певний період часу резидентами країни в межах своєї країни і за її межами.

Чистий національний продукт (ЧНП) - це обсяг вартості всіх кінцевих товарів (послуг), які вироблені за певний період, за вирахуванням суми амортизації основних фондів (обладнання, виробничих приміщень.

Національний доход (НД) - це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси.

Тести

1. За теорією трудової  вартості ціна і вартість товару визначаються:

а) граничною корисністю блага;

б) споживчою вартістю товару;

в) суспільно-необхідними  витратами праці;

г) міновою вартістю товару.

Відповідь: в) суспільно-необхідними витратами праці

2. З позицій маржиналізму  товар є:

а) неекономічним благом;

б) продуктом праці, призначений  для обміну;

в) економічним благом;

г) продукт, призначеним  для власного споживання виробника.

Відповідь: в) економічним благом;

3. За трудовою теорією  вартості, товар - це:

а) продукт, призначений  для власного споживання виробника;

б) неекономічне благо;

в) продукт праці, призначений  для обміну;

г) економічне благо.

Відповідь: в) продукт праці, призначений для обміну;

4. З позицій маржиналізму  вартість (цінність) товару визначається:

а) споживчою вартістю товару;

б) міновою вартістю товару;

в) граничною корисністю блага;

г) суспільно-необхідними  затратами раці.

Відповідь: в) граничною корисністю блага

5. Який відомий економіст  обґрунтував необхідність синтезу  теорій трудової вартості і  граничної корисності:

а) Д. Кларк;

б) С. Джевонс;

в)А. Маршалл;

г) Д. Кейнс.

Відповідь: в)А. Маршалл

6. У чому полягає  сутність фінансів підприємства?

а) фінанси підприємства - це грошова сума, яка зберігається в касі бухгалтерії підприємства;

б) фінанси підприємства - це грошові кошти, що знаходяться на рахунку підприємства в банках;

в) фінанси підприємства - це сукупність грошових ресурсів, які  використовуються для обслуговування виробничо-господарської діяльності підприємства.

Відповідь: в) фінанси підприємства - це сукупність грошових ресурсів, які використовуються для обслуговування виробничо-господарської діяльності підприємства

7. Яке з визначень  розкриває зміст категорії "фінанси  населення "?

а) фінанси населення - це грошові заощадження, що зберігаються в ощадбанку, вдома та у вигляді цінних паперів;

б) фінанси населення - це грошові ресурси, що формуються у жителів країни з доходів, отриманих  від трудової і господарської  діяльності, від цінних паперів, власності  і спрямовуються на задоволення  потреб населення;

в) фінанси населення - це грошова заробітна плата, пенсія, стипендія та грошові суми, одержані у вигляді лотерейних виграшів.

Відповідь: б) фінанси населення - це грошові ресурси, що формуються у жителів країни з доходів, отриманих від трудової і господарської діяльності, від цінних паперів, власності і спрямовуються на задоволення потреб населення

8. Яка тенденція найхарактерніша  для сучасної системи державного  бюджету?

а) збалансованість видаткової частини бюджету з доходною;

б) зменшення частки податків у доходах державного бюджету;

в) зростання частки видатків з державного бюджету на соціальні  цілі.

Відповідь: в) зростання частки видатків з державного бюджету на соціальні цілі.

9. Із перелічених функцій  центрального банку назвіть ту, якої він не виконує:

а) регулювання грошового обігу в країні;

б) надання кредиту  окремим підприємствам, фірмам, фізичним особам;

в) емісія грошей.

Відповідь: б) надання кредиту окремим підприємствам, фірмам, фізичним особам

10. Які функції виконують  комерційні банки?

а) надання позики промисловим підприємствам;

б) емісія грошей;

в) здійснення розрахунків  між окремими господарськими одиницями;

г) зберігання золотого запасу держави.

Відповідь: а) надання позики промисловим підприємствам; в) здійснення розрахунків між окремими господарськими одиницями.