Матеріальне стимулювання праці

Заробітна плата являє собою один з основних факторів соціально- економічного життя кожної країни, колективу, людини. Високий рівень заробітної плати може надати сприятливий вплив на економіку в цілому, забезпечуючи високий попит на товари і послуги. І, нарешті, висока заробітна плата стимулює зусилля керівників підприємств дбайливо використовувати робочу силу, модернізувати виробництво. В даний час мінімальна оплата праці не виконує ролі соціального гарантії, адекватно відображає соціально - економічні умови та зіставною з мінімальним споживчим бюджетом. Більш того, вона стала грати невластиву їй роль технічного нормативу при визначенні розмірів стипендій, пенсій, соціальних виплат, штрафів і пені. Специфіка перехідного періоду полягає в тому, що в умовах лібералізації соціально - трудових відносин держава вже не контролює організацію оплати праці, а ринкові регулятори ще не вступили в повну силу. Це призвело до того, що процеси в цій області придбали стихійний, безсистемний характер. В результаті склалися непропорційні, а часом і потворні форми праці, при яких працівникам замість грошей видаються товари і продукція, вироблена на підприємстві. Для нинішньої ситуації в області оплати праці характерна збільшена диференціація в рівні заробітної плати між галузями, регіонами та підприємствами. Значно вище середньої по країні рівень заробітної плати в паливо - енергетичних галузях, кольорової металургії, на транспорті, в фінансових і кредитних установах. До числа найважливіших в даний час належить також проблема усунення надмірної диференціації в оплаті праці керівників підприємств і інших працівників, що є однією з причин ситуації, що напруженості в соціально - трудовій сфері. В умовах ринкової економіки з організацією заробітної плати на підприємствах пов'язані рішення двоєдиного завдання: