Методи нарахування амортизації

     Дозволено  також амортизувати суму переоцінки вартості ОЗ. однак йдеться, по суті, не про переоцінку в її бухгалтерськім розумінні, а про аналог старої доброї індексації балансової вартості ОФ, передбаченої пп. 8.3.3 Закону про прибуток (п. 146.21 ПКУ). Така переоцінка ОЗ, як і раніше, - справа добровільна й не проводиться, якщо в минулого року індекс інфляції був менше 10 % (як сталося, наприклад, за підсумками 2010 р.)

     Ще  цікавий нюанс: на відміну від  Закону про прибуток, у ПКУ індексувати  вартість НА не передбачено.

     ПКУ наводить перелік неамортизованих  витрат. Деякі з них ідуть напряму  до складу витрат періоду, а деякі, навпаки, - не можуть навіть претендувати на відображення у витратах.

     До  першої категорії (включають до витрат звітного періоду) належать витрати на:

• Утримання ОЗ, які знаходяться на консервації;
• Ліквідацію ОЗ. раніше податківці допускали відображення цих витрат у валових, якщо в результаті такої ліквідації підприємство «отримує товарно-матеріальні цінності, які в подальшому будуть оприбутковані на цьому підприємстві або реалізовані»
• Придбання (виготовлення) сценічних постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн. театрально-видовищним підприємствами – платниками податків;
• Витрати на виробництво національного фільму й придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Перелік витрат, які не амортизуються і  не включаються до витрат, практично  не змінився. Він наведений у п. 144.3 ПКУ.

       Ще раз підкреслимо, що, як і раніше, амортизації за новими правилами підлягають саме витрати. Це означає що бухгалтерська вартість ОЗ, безкоштовно отриманих після 01.04.11 р., у податковому обліку не амортизується.

     Класифікація  основних засобів: 16 груп замість 4.     [4, ст. 8]

     ПКУ збільшив кількість груп ОЗ та інших  необоротних активів. Починаючи  з 01.04.11 р. їх стане 16 (п. 145.1 ПКУ). За логікою  законодавця це покликано забезпечити  зближення податкової й бухгалтерської класифікації ОЗ. Визнаємо,  що таке зближення очевидне. (Додаток 1)

     Звернімо  увагу на декілька цікавих аспектів.

     Про креслення в останній графі вони стоять напроти чотирьох груп і означають  відсутність МПС об’єктів груп:

• Земельні ділянки (група 1);
• Бібліотечні фондм (група 10);
• МНМА (група 11);
• Природні ресурси (група 13).

Це викликано  такими обставинами. Згідно з пп. 145.1.7 ПКУ на ОЗ груп 1 і 13 амортизацію не нараховують. А що стосується груп 10 і 11, то в силу пп.145.1.6 ПКУ амортизація таких активів (МНМА та бібліотечні фонди) може нараховуватися за рішенням платника одним із двох методів:

• У першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% його амортизованої вартості та інших 50%у місяці їх виключення з активів (списання з балансу) у результаті невідповідності критеріям визнання активом;
• У першому місяці використання об’єкта в розмірі 100% його вартості.
• Тому й не було сенсу встановлювати МПС для об’єктів із цих груп, оскільки термін використання за ними ні на що не впливає.

  До того ж цікаво й важливо, що за визначенням із пп. 14.1.138 ПКУ земля бібліотечні фонди та малоцінні необоротні активи (тобто вартістю не більше 1000 грн., а з 01.01.12 р. – не більше 2500 грн.) не потрапляють до категорії ОЗ.

               Щодо методів амортизації  ОЗ, насамперед зауважимо: у Податковому  кодексі України зафіксовано, що амортизацію ОЗ нараховують помісячно починаючи з місяця, наступного за введенням об’єкта в експлуатацію, і призупиняють на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, інших видів поліпшення, а також консервації (п. 146.2 ПКУ) [4, ст.90]

         Далі констатуємо, що й у механізмі нарахування  амортизації законодавці максимально  наблизився до бух облікових нормативів, передбачивши в пп. 145.1.5 ПКУ такі методи амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий.

Висновки.

       Отже , амортизаційні відрахування –  один з головних джерел здійснення реальних інвестицій. За допомогою  амортизації регулюється швидкість  звороту основних засобів, інтенсифікується процес її відтворення, регулюється технічна та виробнича політика на підприємстві. В Україні не вироблено амортизаційної політики, яка б дала змогу стимулювати використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів. Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основних засобів.

       Порівнявши  порядок нарахування амортизації  у ПКУ та Законі про прибуток, ми можемо зробити такі висновки.

       На  що ми повинні звернути увагу в першу чергу, що термін «основні фонди» замінено на «основні засоби».

       Що  амортизація основних засобів, безпосередньо  пов’язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг), потрапляє до складу їхньої собівартості. Відповідно, вона йде у витрати лише після продажу таких товарів (робіт, послуг) – за датою визначення доходу від їх реалізації.

       Витрати на придбання основних засобів у  фізосіб-єдинників не можуть амортизуватися.

       Принципових змін у складі витрат, що підлягають амортизації, не відбулося. Як і раніше, витрати на придбання, виготовлення, ремонт невиробничих ОЗ у податковому обліку не амортизують. Це не суперечить Закону про прибуток підприємств.

       Підприємство  самостійно встановлює строк корисного  використання кожного об’єкта основних засобів (але не менше МПС). Його фіксують наказом по підприємству, визначаючи об’єкт активом (зараховуючи на баланс).  

Список  використаної літератури 

1. http://zakon1.rada.gov.ua
2. http://www.vobu.com.ua/ukr
3. Закон України  «Про оподаткування прибутку підприємств»;
4. Податковій кодекс України (із змінами, внесеними згідно із Законом   № 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010
5. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» №22, від 07.03.2011 р.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92
7. Економіка підприємства: підручник  / Швиданенко Г.О., Васильков В.Г., Гончарова Н.П.; за заг. ред.. Г.О. Швиданенко, - К.: КНЕУ, 2009