Методика аудиту капіталу і зобов’язань

       Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському  обліку, мають юридичний та економічний  зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих  відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

       Майнові відносини між суб'єктами господарювання, що виникають у результаті здійснення таких операцій, набувають характеру  цивільно-правових зобов'язань.

       Суб'єктами зобов'язання, як і в будь-яких інших  цивільно-правових відносинах, можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Це:

       - кредитор - особа, якій належить  право вимоги;

       - боржник - особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги

       кредитора.

       Кожний  із суб'єктів зобов'язання має права  й обов'язки, юридично однако-ве положення  і не підпорядкований іншому.

       У деяких зобов'язаннях один із суб'єктів  виступає виключно як кредитор, інший - виключно як боржник. Однак здебільшого  кожен з учасників зобов'я-зання  є водночас і кредитором, і боржником, оскільки обидві сторони можуть мати права й обов'язки одна перед іншою.

       Об'єктом  зобов'язання є те, на що спрямовані права й обов'язки суб'єктів. Так, кредитор має право вимагати від  боржника, а боржник зобов'язаний вчи-нити на користь кредитора певну  дію: передати майно, виконати роботу, спла-тити гроші. Отже, об'єктами зобов'язань є дії. Наприклад, у договорі купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати майно, а покупець - оплатити його.

       Зміст зобов'язання становлять права, вимоги кредитора й обов'язки боржника.

       Відповідно  до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

       - Це визначення є дуже важливим, оскільки визначає ті характеристики зобов'язань, які впливають на визнання цієї позиції як такої. Залежно від варіювання цих характеристик заборгованість може бути визнана і відображена як зобов'язання або ні, можуть змінюватись оцінка та характеристика зобов'язань на момент здійснення бухгалтерських записів і складання фінансової звітності, та у майбутньому. З іншого боку, правила обліку зобов'язань є дуже тісно пов'язаними з іншими положеннями бухгалтерського обліку. Тому уникнути проблем з обліком зобов'язань неможливо не побудувавши відповідним чином інші елементи облікової системи, такі як, наприклад, облік доходів та витрат, облік активів тощо.

       Обов'язки підприємства розглядаються як його зобов'язання, якщо вони:

       1. Існують на даний момент і  є наслідком минулих господарських операцій (наприклад, придбання товарів чи послуг) або подій (понесені чи передбачувані збитки, за які підприємство несе відповідальність).

       2. Пов'язані з необхідністю майбутніх  платежів з метою збереження  госпо-дарських зв'язків підприємства  або зі здійсненням нормальної підприємницької діяльності.

       3. Мають визначений строк виконання,  хоча точна дата може бути  невідо-мою.

       4. Прийняті відносно суб'єктів (юридичних  чи фізичних осіб або їх  групи), які можуть бути ідентифіковані, якщо не в момент прийняття зобов'язання, то в момент його виконання.

       Обліковуються не всі господарські зобов'язання, а  лише ті, що випливають з виконання  укладених підприємством договорів  чи здійснення дій, з якими фінансове  право пов'язує виникнення зобов'язань  із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.

       У зв'язку зі зміною законодавчої бази пов'язаної з обліковою політикою, з'явилась  велика кількість літератури, що трактує  терміни дуже по різному, а інколи і неоднозначно.

       Згідно  П(с)БО 11 Зобов'язання визнається і відображається у бухгалтерському обліку за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

       Якщо  на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

       У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань  при придбанні підприємством  матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням  принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов'язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.

       У разі невиконання боржником своїх обов'язків до нього можуть бути застосовані певні санкції шляхом подання кредитором позову до суду.

       Для правильної організації бухгалтерського  обліку зобов'язань важливим є визначення моменту виникнення зобов'язання, оскільки юридичні та економічні аспекти цього питання не збігаються.

       Так, у момент підписання угоди на поставку товарів виникає юридичне зобов'язання, суть якого полягає в тому, що воно підлягає виконанню у майбутньому. У бухгалтерському обліку таке зобов'язання не знаходить відображення, оскільки воно не є борговим.

       У бухгалтерському обліку зобов'язання реєструється лише тоді, коли у зв'язку з ним виникає заборгованість. Як правило, заборгованість виникає  після одержання прав використання товарів і послуг. Разом з тим, невиконання укладеної угоди може призвести до штрафних санкцій, заборгованість за якими також має відображатись у бухгалтерському обліку.

       Оцінка  зобов'язань відіграє значну роль при  формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігти заниженню сум визнаних зобов'язань, є важливим при оцінці зобов'язань.

       Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

        Облік довгострокових зобов'язань

       Довгострокові зобов'язанпя - зобов'язання інші, ніж  поточні.

       Відстрочені податкові зобов'язання -- тимчасова  різниця у сумі податку, яка виникає  внаслідок невідповідності суми прибутку за даними бухгалтерського обліку і прибутку, що підлягає оподаткуванню.

       Класифікація:

       довгострокові кредити банків; інші довгострокові  фінансові зобов'язання; відстрочені  податкові зобов'язання; інші довгострокові  зобов'язання.

       Документування  господарських операцій

       При виникненні заборгованості:

       · виписки банку, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, векселі тощо.

       При погашенні заборгованості

       · платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО та інші платіжні документи

       Синтетичний облік

       Рахунок 50 "Довгострокові позики" з  відповідними субрахунками

       Рахунок 51 "Довгострокові векселі видані" з відповідними субрахунками

       Рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" з відповідними субрахунками

       Рахунок 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди"

       Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання"

       Рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання"

       Відповідно: за позикодавцями в розрізі кожної позики окремо та строками погашення  позик; за кожним виданим векселем; за видами та термінами погашення облігацій; за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів; за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниці; за кожним кредитором та видам залучених коштів.

       Відображення  в облікових регістрах та звітності:

       · в облікових регістрах

       Журнал 2, Журнал 3, Відомість 3.4

       · фінансовій звітності

       Баланс (ф. № 1), Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про р грошових коштів (ф. № 3), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

       Поточні зобов'язання

       Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу  підприємства або повинні бути погашенні  впродовж дванадцяти місяців, починаючи  з дати балансу.

       До  поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення

       Облік поточної заборгованості за довгостроковими  зобов'язаннями

       Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов'язаннями" призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків  за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

       Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов'язаннями" має такі субрахунки:

       611 "Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов'язаннями  в національнійвалюті"

       612 "Поточна заборгованість за  довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті"

       За  кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню  протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.

       На  субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в  національній валюті.

       На  субрахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.

       Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

       Облік поточних зобов'язань  за товари, роботи, послуги

       Облік розрахунків з постачальниками  та підрядниками ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками  та підрядниками", який призначений  для обліку поточних зобов'язань  з розрахунків з постачальниками, підрядниками та між учасниками ПФГ за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги.

       Відображення  в бухгалтерському обліку зобов'язань  за виконані роботи (надані послуги) на ВАТ “Рівненський ЦУМ” здійснюється на підставі акту приимання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) .

       Облік розрахунків з  одержанх авансів