Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків

Метод «створення системи  резервів» дуже близький до страхування, але зосередженому в межах  самого підприємства. У цьому випадку  на підприємстві створюються страхові запаси сировини, матеріалів і комплектуючих, резервні фонди грошових коштів, формуються плани їх розгортання в кризових ситуаціях, не задіюються вільні потужності, встановлюються як би взапас нові контакти і зв'язки.

Треба відзначити, що в даний  час знайти явне перевагу фінансовим резервам, які можуть виступати у  формі накопичення власних грошових страхових фондів, підготовки «гарячих»  кредитних ліній на випадок непередбачених витрат, використання застав і т.п. Отже, для підприємства актуальними стають вироблення фінансової стратегії, політики управління своїми активами і пасивами, організація їх оптимальної структури  і забезпечення достатньої ліквідності  вкладених коштів.

У планах розгортання резервів повинне бути задіяне і використання резервів внутрішнього середовища підприємства, можливостей його самовдосконалення - від навчання і тренінгу персоналу  відповідно до його схильністю до ризику до вироблення специфічної корпоративної  культури. Керівники підприємства повинні  з'ясувати власний психологічний  тип і, якщо він не відповідає вимогам  роботи в умовах невизначеності та ризику, постаратися змінити його. Для цього є апробовані методики і підходи, є і фірми, що спеціалізуються  на вирішенні такого роду завдань. Якщо керівник змінює ставлення до ризику, то вже одне це може стати фактором вивільнення внутрішніх ресурсів керівного (та й не тільки) персоналу, що підвищує успішність роботи підприємства.

Підприємство, яке вирішило реалізувати в якості засобів  боротьби з ризиком метод активного  цілеспрямованого маркетингу, повинно  «агресивно» формувати попит  на свою продукцію. Для цього використовуються різні маркетингові методи і прийоми: сегментація ринку, оцінка його ємності; організація рекламної кампанії, включаючи всебічне інформування потенційних  споживачів і інвесторів про найбільш сприятливих властивостях продукції та підприємства в цілому; аналіз поведінки конкурентів, вироблення стратегії конкурентної боротьби, розробка політики та заходів управління витратами і т.п.

Таблиця. 2.1

Загальні рекомендації з вибору методів оптимізації ризиків.

Найменування фактора ризику	Рекомендований тип методу управління ризиком	Рекомендовані методи управління ризиком
Зміни політичної ситуації в країні, що перешкоджають розвитку приватного підприємництва	Компенсація	Стратегічне планування діяльності підприємства; Прогнозування зовнішньої обстановки; Моніторинг соціально-економічної  та правової середовища
Погіршення загальної соціально-економічної  ситуації в країні, перешкоджає вільному переміщенню товарів і інформації про них (підвищення поштових і залізничних  тарифів, обмеження на поширення  реклами і т.п.)	Диссипація	Диверсифікація зон господарювання, збуту і поставок, а також способів доставки продукції до споживачів і  використання різноманітних рекламних  каналів
Погіршення життєвого рівня населення (заморожування і затримка зарплати тощо), що призведе до падіння платоспроможного попиту	Компенсація	Створення системи резервів, активний цілеспрямований маркетинг: гнучка цінова політика, програми зниження собівартості та витрат виробництва
Завищення потенційного обсягу виробництва  виробу в порівнянні з реальним попитом  на нього	Компенсація	Активний цілеспрямований маркетинг, випереджаюча довготривала реклама, освоєння та рекламування серіальних та комплексних  виробів

Продовження таблиці 2.1

Несвоєчасність випуску нового виробу в сферу обігу або невірний вибір цільового сегменту ринку	Диссипація	Диверсифікація продукції: збільшення кількості найменувань і типів  виробів, орієнтованих на різні споживчі сегменти
Зникнення або банкрутство підприємств, які отримали продукцію на реалізацію Втрата клієнтів - перемикання книготорг  підприємств-партнерів на інші види діяльності	Диссипація і компенсація Диссипація	Розподіл відповідальності між учасниками виробництва, створення системи  резервів, розробка програм утворення  резервів засобів Розподіл відповідальності між учасниками виробництва (створення  з діловими партнерами різних форм інтеграційних угод)
Банкрутство обслуговуючого банку	Диссипація	Розподіл відповідальності між учасниками виробництва: створення з діловими партнерами різних форм інтеграційних  угод

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №1

«Прийняття  рішень в умовах ризику та невизначеності»

Мета роботи: практичне оволодіння методикою прийняття господарських  рішень в умовах невизначеності і  ризику.

Зміст роботи

1.Здійснити процес прийняття господарських рішень в умовах визначеного ризику на основі критерію Байеса-Лапласа.

2.Зробити вибір рішення в умовах невизначеного ризику з використанням правил Вальда, Севіджа, Гурвіца.

3.Обґрунтувати вибір найкращої альтернативи для умов визначеного та в ситуації невизначеного ризику.

Рішення

В умовах визначеного ризику для прийняття альтернативних господарських  рішень використовують критерій Байеса-Лапласа. Нагадаємо, що його зміст полягає в обчислені очікуваного доходу від застосування кожної зі стратегій і вибору тієї стратегії, що передбачає максимальний очікуваний дохід. Формула цього критерію має вигляд:

                                                                                   (1)

Ісходні дані для розрахунків:

р₁= 0,1;. р₂ = 0,15; р₃ = 0,25; р₄=0,3; р₅=0,65; α = 0,7

	П1	П2	П3	П4	П5
А1	25	120	80	25	25
А2	30	50	100	70	55
А3	70	35	100	40	150
А4	50	70	110	100	120
А5	100	85	130	50	65

 

Здійснемо розрахунки використовуючі критерій Байеса-Лапласа за допомогою наступної таблиці:

	p1 * d1	p2 * d2	p3 * d3	p4 * d4	p5 * d5	∑
А1	2,5	18	20	7,5	16,25	64,25
А2	3	7,5	25	21	35,75	92,25
А3	7	5,25	25	12	97,5	146,75
А4	5	10,5	27,5	30	78	151
А5	10	12,75	32,5	15	42,25	112,5

 

Максимальний ефект від впровадження проекту А4 – 151,0

Критерій Вальда вважається фундаментальним  критерієм. Називають критерієм  песиміста  (консерватизму), оскільки він орієнтується на кращий з гірших результатів.

За цим критерієм обирається стратегія, що гарантує максимальне  значення найгіршого виграшу (стратегія  фаталізму), тобто:

                                                                                              (2)

Етапи розрахунку даного критерію: в кожному рядку матриці альтернатив обирається альтернатива з мінімальним значенням вартості капіталу; із зазначених альтернатив вибирають ту, яка забезпечує максимальне значення виграшу.

Здійснемо розрахунки використовуючі критерій Вальда за допомогою наступної таблиці:

	П1	П2	П3	П4	П5	min	max, min
А1	25	120	80	25	25	25
А2	30	50	100	70	55	30
А3	70	35	100	40	150	35
А4	50	70	110	100	120	50	А4
А5	100	85	130	50	65	50	А5

 

Таким чином, найбільше  максимальне мінімальне значення показника у проекті А4, А5 (50).

Третій критерій називається з критерієм Севіджа (мінімаксимінний принцип). Визначення  оптимального господарського рішення  за ним передбачає побудову матриці  ризиків, елементи якої розраховуються за формулою:

                                                                                                    (3)

c_{j —} максимальне значення в стовпчику j, тобто

                                                                                                      (4)                                                                                                                                                 

Символьне позначення алгоритму  застосування критерію Севіджа представлене формулою:

                                                                                                                   (5)                                                                                                                    

Етапи розрахунку даного критерію:

-зафіксувати перший рядок, з усіх його елементів обрати найбільше значення і запам'ятати його. Тим самим оцінюють, які найбільші відносні втрати може спричинити застосування першої стратегії;

-повторити процедуру етапу 1 для кожного з решти рядків матриці. В результаті отримують набір максимальних елементів з кожного рядка. Це означає, що одержали кількісні оцінки найбільших втрат від застосування кожної можливої стратегії;

-з обраних максимальних елементів кожного рядка знаходять найменше значення. Рядок, в якому знаходиться елемент, обраний на цьому кроці, буде відповідати оптимальній стратегії за критерієм Севіджа.

 

 

 

 

 

Здійснемо розрахунки використовуючі критерій Севіджа за допомогою наступної таблиці:

	П1	П2	П3	П4	П5	max	min, max
А1	75	0	50	75	125	125
А2	70	70	30	30	95	95
А3	30	85	30	60	0	85
А4	50	50	20	0	30	50	А4
А5	0	70	0	50	85	85

 

Таким чином, проект А4 відповідає критерію оптимальності згідно критерію Севіджа.   

Четвертий критерій прийняття  рішень в умовах невизначеності називається  критерієм  Гурвіца. Для його застосування вводиться спеціальна  константа , яка дає змогу збалансувати врахування найкращих та найгірших наслідків від застосування кожної зі стратегій. Значення цієї константи можуть бути від 0 до 1.

Етапи розрахунку даного критерію:

-обирається значення  із допустимого діапазону;

-фіксується перший рядок.  З рядка обирається найменше  значення, яке множиться на  , і найбільше значення, яке множиться на (1 - ). Отримані добутки додаються і ця сума запам'ятовується;

-процедура кроку 2 повторюється  для решти рядків. У результаті  отримуємо числові оцінки кожної  стратегії, тобто зважені найкращий  і найгірший наслідки від застосування  кожної зі стратегій;

-з отриманих на третьому  кроці числових оцінок обираємо  найбільше значення. Стратегія, якій  відповідає обрана максимальна  оцінка, буде оптимальною за критерієм  Гурвіца для певного значення  .

 

 

 

 

Здійснемо розрахунки використовуючі критерій Гурвіца за допомогою наступної таблиці:

	П1	П2	П3	П4	П5	max,	min
А1	25	120	80	25	25	120	25
А2	30	50	100	70	55	100	30
А3	70	35	100	40	150	150	35
А4	50	70	110	100	120	120	50
А5	100	85	130	50	65	130	50