Облік основних засобів та розробка системи контролю і економічного аналізу їх ефективного використання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Марта 2013 в 19:52, дипломная работа

Описание

Метою дипломної роботи є ознайомлення і вивчення методики обліку, аналізу та аудиту основних засобів підприємства на прикладі Адвокатської фірми " Грамацький та партнери", оцінка їх відповідності чинним вимогам і кращій практиці.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:
- розкрити сутність і зміст основних засобів підприємства;
- провести огляд літературних джерел за темою дослідження.

Содержание

ВСТУП ………………………………………………………………………….... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ НАЯВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА ……………………….. 7
1.1. Економічна сутність, визнання та оцінка основних засобів ……… 7
1.2. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури …………………………………………………………………. 15
1.3. Передумови організації та методології обліку, контролю та аналізу основних засобів в адвокатській фірмі «Грамацький та партнери» …. 28
Висновки до розділу 1 …………………………………………………… 34
РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ……………………... 35
2.1. Формування масиву фактографічної інформації про основні засоби
2.2. Узагальнення інформації про основні засоби з метою формування фінансової та податкової звітності ……………………………………… 43
2.3. Облік основних засобів в системі прийняття управлінських рішень
2.4. Організація обліку основних засобів за умов застосування сучасних інформаційних систем …………………………………………………… 59
Висновок до розділу 2 …………………………………………………… 67
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ …………………………………………………………… 69
3.1. Контроль основних засобів в адвокатській фірмі «Грамацький та партнери» …………………………………………………………………. 69
3.2. Розробка та апробація методики загального аналізу основних засобів
3.3. Стратегічний аналіз основних засобів ……………………………. 79
Висновок до розділу 3 …………………………………………………… 85
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА БАЗОВОМУ ПІДПРИЄМСТІ ………………………………………………………………… 87
4.1. Організація роботи з техніки безпеки та охорони праці на підприємстві ……………………………………………………………… 87
4.2. Нормативно – правове забезпечення питань з техніки безпеки та охорони праці …………………………………………………………….. 92
4.3. Напрямки удосконалення організації техніки безпеки та охорони праці на підприємстві …………………………………………………….. 96
Висновок до розділу 4 ………………………………………………….. 102
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ………………………………………………... 103
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………. 109
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….. 115

Работа состоит из  1 файл

924-загальний диплом.doc

— 920.00 Кб (Скачать документ)

Позаплановий  інструктаж проводиться як індивідуально  з окремим працівником так  і з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

 

4.3. Напрямки  удосконалення організації техніки  безпеки та охорони праці на  підприємстві

 

Для удосконалення організації  техніки безпеки та охорони праці  бухгалтера в адвокатській фірмі складемо інструкцію з охорони праці під час роботи з ПЕОМ.

1. Загальні положення 

1.1 Під час виконання  робіт на комп’ютерах необхідно  дотримуватися вимог загальної та цієї інструкції з охорони праці.

1.2. До самостійної  роботи на комп’ютерах допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці і первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Надалі вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя.

1.3. Під час роботи  на комп’ютерах, до складу яких входять відео дисплейні термінали (ВДТ), на працівників можуть діяти такі небезпечні й шкідливі виробничі чинники: фізичні:

- підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів процесорів та аудіоплат);

- підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

- підвищена напруженість електричного поля;

- пряма і відображена від екранів сліпучість;

- несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

психофізіологічні:

- фізичні перевантаження статичної й динамічної дії;

- нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

1.4. Основним обладнанням  робочого місця користувача комп’ютера  є: ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним – пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін.

Робочі місця з ВДТ  повинні бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін – на відстані 1 м, між собою – на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

1.5. Робочі місця, обладнані  ВДТ, слід розташовувати так, щоб уникнути потрапляння в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрана паралельно напрямку погляду.

Щоб уникнути світлових  відблисків від екрана в напрямку очей користувача, спричинених світильниками загального освітлення або сонячними променями, необхідно застосовувати антивідблискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах – жалюзі.

Фільтри з металевої  або нейлонової сітки використовувати  не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри – вони усувають майже всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

1.6. Під час роботи  з текстовою інформацією (у  режимі введення даних, редагування тексту й зчитування з екрана ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) тлі.

1.7. Розташовувати ВДТ  на робочому місці необхідно  так, щоб поверхня екрана була  в центрі поля зору на відстані 400–700 мм від очей користувача. Рекомендується розташовувати елементи робочого місця таким чином, щоб трималася однакова відстань від очей користувача від екрана, клавіатури, пюпітра.

1.8. Робота комп’ютерів  супроводжується електромагнітним  випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрана. Оптимальною для того, хто працює, є відстань 50 см від екрана ВДТ.

1.9. Зручна робоча поза  під час роботи на комп’ютері  забезпечується регулюванням висоти робочого стола, крісла і підставки для ніг.

Раціональною робочою  позою може вважатися таке положення  тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі  або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикально, кут ліктьового суглоба коливається в межах 70–90°, зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20°, нахил голови – у межах 15–20°.

1.10. Для нейтралізації  зарядів статичної електрики  в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, у тому числі на лазерних і світлодіодних принтерах, рекомендується посилювати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.

2. Вимоги безпеки  перед початком роботи 

2.1. Увімкнути систему  кондиціонування повітря в приміщенні.

2.2. Перевірити надійність  установки апаратури на робочому  столі. ВДТ не повинен стояти на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) і дещо зверху вниз; при цьому екран повинен бути трохи нахилений: нижній його край ближче до оператора.

2.3. Перевірити загальний  стан апаратури, справність електропроводки,  з’єднувальних шнурів, штепсельних  вилок, розеток, заземлення захисного  екрана.

2.4. Відрегулювати освітлення  робочого місця.

2.5. Відрегулювати й зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки.

2.6. Приєднати до процесора  необхідну апаратуру (принтер,  сканер та ін.).

Усі кабелі, що з’єднують  системний блок (процесор) з іншим  обладнанням, слід вставляти і виймати  тільки за умови вимкненого комп’ютера.

2.7. Увімкнути апаратуру  комп’ютера вимикачами на корпусах  у послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо планується друкування).

2.8. Відрегулювати яскравість  свічення екрана ВДТ, мінімальний  розмір точки, що світиться, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не стомлювати очі.

Рекомендуються:

яскравість свічення екрана – не менше 100 кд/м

відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості навколишніх  його поверхонь у робочій зоні – не більше 3:1;

мінімальний розмір точки  свічення – не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового;

контрастність зображення знака – не менше 0,8 мм

2.9. У разі виявлення  будь-яких несправностей роботу  не починати, повідомити про це керівника.

3. Вимоги безпеки під  час виконання роботи

3.1. З відео дисплейним  терміналом.

3.1.1. Необхідно стійко  розташовувати клавіатуру на  робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом із тим повинна бути передбачена можливість її повертань і переміщувань. Положення клавіатури й кут її нахилу повинні відповідати бажанням користувача.

Якщо в конструкції  клавіатури не передбачений простір  для опори долонь, то її слід розташовувати  на відстані не менше 100 мм від краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуючись.

3.1.2. Для зменшення  несприятливого впливу на користувача  обладнання типу “миша” (вимушена  поза, необхідність постійного контролю  за якістю дій) слід забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення “миші” та зручного упирання ліктьового суглоба.

3.1.3. Не допускаються  сторонні розмови, шуми, що дратують.

3.1.4. Періодично при  вимкненому комп’ютері усувати  злегка зволоженою мильним розчином бавовняною серветкою пил із поверхонь комп’ютера.

3.1.5. Забороняється: самостійно  ремонтувати апаратуру, тим більше  ВДТ, в якому кінескоп під  високою напругою (приблизно 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп’ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор та усувати пилососом пил і бруд, що накопичувалися там; класти будь-які предмети на апаратуру комп’ютера або поряд із нею – це може вивести її з ладу.

3.1.6. Для зняття статичної  електрики рекомендується час  від часу торкатися металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).

3.1.7. Для зниження напруги  роботи на комп’ютері необхідно  рівномірно розподіляти й чергувати характер робіт відповідно до їх складності.

3.1.8. Для зменшення  негативного впливу на здоров’я  працівників виробничих чинників, пов’язаних з роботою на комп’ютерах, необхідно раціонально організовувати режим праці й відпочинку.

4. Вимоги безпеки  після завершення роботи

4.1. Завершити і записати  в пам’ять комп’ютера файл, що  перебуває в роботі. Вийти із програмної оболонки і повернутися до середовища MS DOS.

4.2. Вимкнути принтер,  інші периферійні прилади, вимкнути  ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер приєднаний до  мережі через нього. Штепсельні вилки витягти з розеток. Накрити клавіатуру кришкою, запобігаючи потраплянню пилу.

4.3. Упорядкувати робоче  місце. Оригінали та інші документи  покласти до шухляди столу.

4.4. Ретельно вимити  руки теплою водою з милом.

4.5. Вимкнути кондиціонер,  освітлення та загальне електроживлення  підрозділу.

4.6. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми із виконанням спеціальних вправ автотренінгу.

5. Вимоги безпеки  в аварійних ситуаціях

5.1. У разі припинення  постачання електроенергії вимкнути  комп’ютер у такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги; витягти штепсельні вилки з розетки.

5.2. У разі виявлення  ознак горіння (дим, запах гару) вимкнути апаратуру, знайти джерело  займання і вжити заходів щодо  його ліквідації, повідомити керівника відділу.

5.3. У разі виникнення  пожежі негайно повідомити пожежну  частину, ужити необхідних заходів щодо евакуації людей і розпочати гасіння первинними засобами пожежегасіння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до розділу 4

 

Загалом, для підвищення ефективності системи охорони праці на аналізованому підприємстві доцільно:

- створити службу охорони  праці;

  • встановити нові, більш ефективні інженерно-технічні засоби охорони праці (засоби сигналізації);
  • провести реконструкцію системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітлення робочих місць працівників;
  • установити кондиціонери в окремих приміщеннях, які виходять на південну сторону;
  • намагатись формувати у працівників приватного підприємства психологічної готовності до діяльності у можливих екстремальних ситуаціях тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки та пропозиції

 

Ефективне використання основних засобів зумовлюють  необхідність впровадження на підприємстві науково  обґрунтованої системи обліку основних засобів, яка б відповідала вимогам управління. Ринкові  відносини обумовлюють об'єктивну необхідність підвищення ролі бухгалтерського обліку в управлінні підприємством. В нових умовах на підприємстві зростає необхідність ефективніше  використовувати бухгалтерський облік, щоб контролювати й удосконалювати свою роботу.

Вагомий внесок що до проблем  аналізу та обліку основних засобів  зробили провідні вчені-економісти, такі як – С. Рилєєв, М. Шкробанець, О. Коломієць, О. Ареф’єва, Н. Богацька, Ю. Гуцуляк та інші.

Метою даної роботи є  визначення та аналіз проблем обліку основних засобів.

Згідно з П(С)БО 7 основні  засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою  використання їх у процесі виробництва  або постачання товарів чи надання  послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року(або операційного циклу, якщо він довший за рік)".

Вивчення теоретичних  положень, свідчать, що облік та аналіз основних засобів в останній час дещо ускладнився, а ряд проблем негативно впливають на процес управління, знижуючи ефективність використання основних засобів.

Кулинич Ю. М., Ротар Д. А. у статті «Проблеми та шляхи  вдосконалення обліку та аналізу основних засобів в умовах перехідних трансформаційних процесів» визначає наступний ряд проблем, що негативно впливають на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів:

Информация о работе Облік основних засобів та розробка системи контролю і економічного аналізу їх ефективного використання