Основу  грузинського експорту складали:

     Аналіз  зовнішньої торгівлі послугами в Грузії не здійснюється.

     В січені - квітні 2011 року агропромисловий комплекс (АПК) Грузії продовжував відігравати одну з провідних ролей в економіці держави та займати високу питому вагу у структурі її ВВП, що складає близько 10%, де зайнято до 50% населення країни.

     Сільське  господарство залишається однією із основних галузей економіки Грузії, де традиційно є вирощування овочевих культур, рослинництво, а саме –  вирощування бобових культур, чайних плантацій, садівництво, тваринництво, виноградарство, бджільництво, риболовля та ін.

     Основою промисловості АПК є підприємства з переробки продукції сільського господарства та виробництва харчових продуктів (м'ясо-молочні та макаронні  вироби, кондитерська і хлібобулочна продукція, лінії з переробки  винограду, овочів, фруктів, алкогольна та безалкогольна продукція, чайні фабрики, тощо), ферми з вирощування овець та птиці.

     Не  зважаючи загальне скорочення фінансування сільськогосподарської галузі та зменшення  врожаю зернових, в Грузії вдалося дещо наростити темпи сільськогосподарського виробництва за рахунок впровадження ряду грантових програм та забезпечення села необхідною технікою і посівними культурами (зростання по відношенню до попереднього періоду 105,8%, до аналогічного періоду 2010 року – 113,7%). Проте, як і раніше, грузинські експерти звертають увагу на подальше збільшення залежності Грузії від імпорту та вказують на необхідність розвитку пріоритетних напрямків аграрного сектору, зокрема, впровадження нових технологій та виробництва зернових. При цьому питання забезпеченості країни зерновими, зокрема пшеницею, продовжує залишатися на порядку денному грузинського уряду [23, с. 99].

     За  інформацією Міністерства сільського господарства Грузії, основним торговельним партнером країни в галузі АПК залишалася Україна (частка в сумарному експорті - 24%), РФ (13,4%), Азербайджан (7,3%), Казахстан (5,1%), Бразилія (4%), Вірменія і США (3,4%).

     В січені - квітні 2011 року ведучими галузями промисловості Грузії залишалися: харчова (виробництво вин, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, масляничних культур, мінеральних вод, молочної продукції та ковбасних виробів, лісових горіхів, чаю та ін.), чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість і машинобудування (виробництво електровозів).При цьому найбільшу вагу в структурі промислового виробництва продовжувала займати переробна промисловість (близько 65%).

     Продовжувалися тенденції щодо поступового відновлення обсягів виробленої в країні промислової продукції у порівнянні з попередніми періодами (збільшення на 40,7%). При цьому, обсяги виробленої підприємствами промислової продукції склали 1076,9 млн. ларі (близько 599 млн. дол. США), що на 42,5% більше аналогічного періоду минулого року. Зі всього обсягу виробленої продукції 6,2% приходилося на гірничодобувну промисловість (зростання у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року на 23,3%), 75,2% – на виробничу сферу (зростання на 51,8% відповідно), 18,6% – на виробництво і розподіл електроенергії, газу і води (зростання на 19,3% відповідно).

     В умовах продовження реалізації в Грузії проектів в інфраструктурній та енергетичній сферах, а також активізації діяльності будівельних організацій, протягом першого півріччя спостерігалося поступове відновлення споживання металопрокату, що у попередні роки займав одну із провідних позицій в українському експорті до країни.

     За  наявними даними грузинської статистики, індекс цін виробників промислової  продукції до аналогічного місяця 2010 року становив: січень – 104,3%, лютий – 103,8%, березень – 107,3%, квітень – 110,8% (січень – 100,8%, лютий – 101,1%, березень – 100,3%, квітень – 102,9%). 

     Номінальна середня зарплата в Грузії  у січені - квітні 2011 року становила: для працюючих у державному секторі – 596,8 ларі або близько 332 дол. США, для працюючих у приватному секторі – 600,6 ларі (близько 334 дол. США), і, у порівнянні з першим кварталом, зросла в середньому на 20 дол. США. За видами економічної діяльності найменшою залишається заробітна плата в освітній галузі – 296,8 ларі (близько 165 дол. США) та рибальстві – 301,6 ларі (близько 168 дол. США), найбільшою – у банківсько-фінансовій сфері – 1378,7 ларі (близько 767 дол. США), місцевих органах влади, оборонній сфері – 952,2 (530 дол. США), гірничодобувній промисловості – 855,6 (476 дол. США) та енергетиці – 793,6 (442 дол. США).

     На 1 травня 2011 року прожитковий мінімум в Грузії для працездатного чоловіка склав 134 ларі (близько 75 дол. США). Прожитковий мінімум для середнього споживача – 118,6 ларі (близько 66 дол. США), для сім’ї з чотирьох осіб – 237,3 ларі (близько 132 дол. США).

     Мінімальна  пенсія по віку без урахування надбавки за трудовий стаж в Грузії з 01.11.2010 р. складає 80 ларі (44 дол. США). Станом на 01.01.2011 р. кількість пенсіонерів в країні становила 842,2 тис. осіб.

     У квітні 2010 року річний показник індексу споживчих цін (інфляції) склав 106%, в той час, як по відношенню до попереднього місяця інфляція становила 103,1%.

     Офіційний показник рівня безробіття в Грузії за 2010 рік склав 16,9% та збільшився у порівнянні з попереднім роком на 0,4%  (2009 р. – 16,5%, 2008 р. - 13,3%, 2007 р. – 13,6%; 2006 р. – 13,8%; 2005 р. – 12,6%). При цьому більша частина працюючих приходиться на самозайнятих. До числа зайнятих також відносяться сільські мешканці, що обробляють власні присадибні ділянки. Прогнозований рівень безробіття на 2011 рік становить близько 16-17%.

     Станом на початок 2011 р. населення Грузія нараховувало 4,4364 млн. чоловік, з яких кількість міських мешканців становила 2,350 млн. осіб, сільських мешканців – 2,0859 млн. чол. У 2010 році загальна кількість працездатного населення країни становила 1991,8 тис. чол., з яких працевлаштованих – 1656,1 тис.  

     Середньорічний  курс долара США по відношенню до національної валюти Грузії - грузинського ларі становив 1,7964, в 2010 році – 1,7212. 

     За  даними Національного банку Грузії (НБГ), станом на 1 квітня 2010 року власні валютні резерви країни становили 1,948 млрд. дол. США. Скорочення валютних резервів у порівнянні з груднем 2010 року (2,110 млрд. дол. США) відбулося, головним чином, за рахунок погашення країною зовнішніх кредитних зобов’язань.  

     За  даними Національного банку Грузії, станом на 1 квітня 2011 року державний зовнішній борг Грузії склав 3,574 млрд. дол. США та зріс з початку року 192,79 млн. дол. США або на 5,7%. Сума загального зовнішнього боргу країни станом на початок травня 2011 року становила 8,72 млрд. дол. США та зросла з початку року на 0,63%.  

     Протягом  2010 року Грузія продовжувала залишатися виключно країною реципієнтом, а не донором по відношенню до інвестиційної діяльності. За попередніми даними Національної статистичної служби країни перебування, загальна сума прямих іноземних інвестицій склала 272,6 млн. дол. США, що на 6,38% менше за показник попереднього року. 224,5 млн. із зазначеної вище суми надійшло від зовнішньоекономічної діяльності підприємств, 25,5 млн. – від приватизації, 22,6 млн. -  фінансові надходження [24].

     Найбільший  обсяг інвестування приходився на транспортну  галузь та зв'язок – 88,7 млн. дол. (32,5%), виробничу  сферу – 66,19 млн. дол. (24,3%), нерухомість - 35,9 млн. дол. (13,2%), фінансовий сектор – 22,58 млн. (8,3%), енергетику – 16,7 млн. дол. (6,1%).

     Найбільшими інвесторами до Грузії у січені - квітні 2011 року були:

Висновок  до розділу 2

     Таким чином, головною проблемою соціально-економічної сфери Грузії на сучасному етапі є підвищення рівня безробіття. Дія у Грузії форс-мажорного періоду, що мав місце у період з серпня по вересень 2008 року у зв’язку з військовим конфліктом з РФ та подальший вплив на грузинську економіку світової фінансової кризи, у підсумку призвели до суттєвого зменшення запланованих показників зовнішньої торгівлі, призупинення окремих масштабних інвестиційних проектів, а також одночасного суттєвого зниження темпів розвитку окремих галузей грузинської економіки, таких як, будівництво, транспорт, туризм, виробництво, банківська сфера та ін.  

     Шляхом  впровадження нових законодавчих ініціатив  влада Грузії намагається зробити  економічні реформи в країні необоротними і гарантованими, щоб створити більш  сприятливий у порівнянні з іншими державами клімат для залучення до країни закордонних інвестицій, а також забезпечити подальше нарощування власного експортного потенціалу. 
 
 
 

Розділ 3. Стан та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Грузією   

 Протягом 2010 року торгово-економічне співробітництво між Україною та Грузією розвивалося адекватно до потреб і можливостей обох країн зі збереженням динаміки зростання позитивного сальдо на користь України.

     Протягом  звітного періоду Україна зайняла  третю позицію серед торговельних партнерів Грузії з товарообігом 662,235 млн. дол. США, що на 31,8% більше 2009 року, та обійняла другу позицію серед країн-експортерів (558,9 млн. дол. США, зростання на 33,6%). При цьому частка України в товарообігу Грузії за рік склала 9,9% (табл. 3.).

     Першу та другу позиції серед торговельних партнерів Грузії замають Туреччина (1104,694 млн. дол. США, частка 16,5) та Азербайджан (708,102 млн. дол. США, частка 10,6%).

     Таблиця 3.

Зовнішньоторговельний оборот України з Грузією за 2006-2010 рр.