Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський державний  бізнес – коледж

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

«Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями»

з предмету: «Господарське  право»

 

 

 

                                                                              Виконала студентка:

                                                                              ІV курсу

                                                                              групи ЕП-11

                                                                              напрям підготовки

                                                                              «Економіка підприємства»

                                                                              Латова М.В.

 

                                                                              Перевірив викладач:

                                                                              Куксенко С.І.

 

 

Черкаси – 2012

План

 

Вступ

1. Правове становище іноземного інвестора. Підприємства з іноземними інвестиціями

 2. Інвестиційні договори за участю іноземних інвесторів

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Підприємство, створене відповідно до вимог ГКУ, у статутному фонді  якого не менш як десять відсотків  становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня  зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Іноземною інвестицією є  цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної  діяльності відповідно до законодавства  України з метою отримання  прибутку або досягнення соціального  ефекту.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/ або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороня­ється виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються ГКУ, законом про режим іноземного інвестування в Україні, іншими законодавчими актами.

 

 

 

 

 

 

1. Правове становище іноземного інвестора. Підприємства з іноземними інвестиціями

 

Іноземними інвесторами  визнаються суб'єкти – нерезиденти, які проводять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

- юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншої, ніж Україна, держави;

- фізичні особи – іноземні громадяни, які не мають постійного місця проживання в Україні та не обмежені у дієздатності;

- іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Іноземні інвестори стають учасниками інвестиційних правовідносин  лише за умови здійснення ними на території  України інвестиційної діяльності (ст. 1 Закону України "Про режим  іноземного інвестування").

Отже, за українським законодавством особа визнається іноземним інвестором за наявності таких умов:

- для фізичної особи – іноземця – постійного місця проживання, а для інших суб'єктів – постійного місця знаходження за межами України;

- здійснення зазначеними особами господарської діяльності, пов'язаної з реалізацією іноземних інвестицій у передбачених законодавством формах.

Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної  та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про страхування" страхова діяльність в Україні може здійснюватися  виключно страховиками – резидентами  України.

Іноземні інвестори можуть брати участь у приватизації майна  державних підприємств у порядку, визначеному приватизаційним законодавством.

Для окремих суб'єктів  підприємницької діяльності, які  здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних  програм розвитку пріоритетних галузей  економіки, соціальної сфери та територій, може встановлюватися пільговий  режим інвестиційної та іншої  господарської діяльності

Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів і підприємств  з іноземними інвестиціями обмежується  чи забороняється, виходячи з вимог  забезпечення національної безпеки.

Водночас у разі, якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угрупування  обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на своїй території, в т. ч. пов'язаних із здійсненням  ними інвестиційної діяльності, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (Верховна Рада України, Кабінет  Міністрів України, Міністерство зовнішніх  економічних зв'язків і торгівлі) відповідно до їхньої компетенції мають  право застосовувати адекватні  заходи у відповідь на такі дії.

До заходів, що зазначені  органи можуть застосовувати у відповідь  на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань, належать:

- застосування повної чи часткової заборони (повного чи часткового ембарго) на торгівлю;

- позбавлення режиму повного сприяння чи пільгового спеціального режиму;

- запровадження спеціального мита;

- запровадження режиму ліцензування та/або квотування зовнішньоекономічних операцій;

- запровадження індикативних цін щодо імпорту та/або експорту товарів;

- інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами.

Серед суб'єктів іноземного інвестування особливе становище посідає  підприємство з іноземними інвестиціями – одна з найрозповсюдженіших форм, в якій здійснюється таке інвестування.

Підприємство з іноземними інвестиціями – це господарська організація (зазвичай низової ланки економіки) будь-якої організаційно-правової форми  створена відповідно до законодавства  України, іноземна інвестиція в статутному фонді якої (за його наявності) становить  не менше 10 відсотків. Така організація  набуває статусу підприємства з  іноземними інвестиціями з дня зарахування  іноземної інвестиції на її баланс.

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, в т. ч. внески до статутного фонду підприємства, оцінюються в іноземній конвертованій  валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних  ринків або ринку України. При  цьому перерахування інвестиційних  сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним  курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

До установчих документів підприємства з іноземними інвестиціями ставляться спеціальні вимоги: крім відомостей, передбачених законодавством України  для відповідних організаційно-правових форм підприємств, вони також мають  містити відомості про державну належність засновників підприємства з іноземними інвестиціями.

Іноземна юридична особа, засновуючи чи беручи участь у заснуванні на території України суб'єкта підприємницької  діяльності, повинна засвідчити свою реєстрацію у країні місцезнаходження відповідним документом, яким може бути витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо (п. 5 Положення  про державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 25 травня 1998р. №740).

Майно, що ввозиться в  Україну як внесок іноземного інвестора  до статутного фонду підприємства, з іноземними інвестиціями (крім товарів  для реалізації чи власного споживання), звільняється від обкладення митом. Порядок пропуску такого майна на територію України визначається ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих Щ час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна від 7 серпня 1996 р.

Підприємство з іноземними інвестиціями є самостійним у  здійсненні господарської діяльності. Воно самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи  ціну на них, якщо інше не передбачено  законодавством України

Продукція цих підприємств  не підлягає ліцензуванню та квотуванню за умови її сертифікації як продукції  власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів  України.

Оподаткування підприємств  з іноземними інвестиціями здійснюється у загальному для всіх суб'єктів  підприємницької діяльності, порядку, тобто відповідно до податкового  законодавства України.

Охорона та здійснення підприємствами з іноземними інвестиціями прав інтелектуальної  власності забезпечується згідно з  законодавством України. Ці підприємства самостійно приймають рішення про  патентування (реєстрацію) в Україні  та за кордоном винаходів, промислових  зразків, товарних знаків, інших об'єктів  інтелектуальної власності, що їм належать, керуючись при цьому українським  законодавством.

Участь іноземного інвестора  у підприємстві з іноземними інвестиціями може обмежуватися законодавством. Це стосується, наприклад, страхових організацій. Згідно з ч. З ст. 2 Закону України "Про страхування" загальна частка іноземних юридичних осіб та іноземних  громадян у статутному фонді страховика, як правило, не може перевищувати 49 відсотків.

 

2. Інвестиційні договори за участю іноземних інвесторів

 

Хоча здійснення іноземних  інвестицій у формі підприємств  з іноземними інвестиціями є чи не найрозповсюдженішою формою, однак іноземні інвестиції можуть здійснюватися і в інших формах, в тому числі шляхом укладання концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність.

Загалом відносини щодо вкладення  іноземних інвестицій опосередковуються  за допомогою інвестиційного договору (у вузькому розумінні). Цей договір  має такі характерні ознаки:

- особливий суб'єктний склад: однією зі сторін договору має бути іноземний інвестор;

- предмет договору – іноземна інвестиція, що здійснюється в будь-якій не забороненій законодавством України формі, та розмір якої фіксується в договорі;

- об'єкт інвестування, не заборонений законодавством України щодо іноземних інвестицій;

- мета договору – здійснення іноземної інвестиції й отримання як результату прибутку (доходу) чи досягнення соціального ефекту;

- необхідність дотримання письмової форми (а в передбачених законодавством випадках – нотаріально посвідченої); оскільки інвестиційна діяльність є різновидом зовнішньоекономічної діяльності (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"), то при укладенні інвестиційних договорів, які опосередковують здійснення іноземного інвестування, слід дотримуватися спеціальних вимог щодо форми та змісту договору, притаманних для зовнішньоекономічних контрактів, якщо законодавство про режим іноземного інвестування3 та спеціальні закони (наприклад, Закон України "Про лізинг") не передбачають іншого.

Так, спеціальні вимоги встановлені  законодавством щодо порядку укладання  змісту і форми концесійних договорів.

Ці договори, укладаються  Кабінетом Міністрів України  або уповноваженим на це державним  органом (щодо об'єктів права державної  власності) Та органом місцевого  самоврядування (щодо об'єктів права  комунальної власності) з іноземними інвесторами, і передбачають надання  останнім прав на розробку та освоєння відновлювальних і невідновлюваних природних ресурсів, проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів державної власності та комунальної власності не переданих підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління.

Концесійним договорам притаманні особливі ознаки, а саме:

- однією з сторін такого договору виступає держава в особі уповноваженого органу чи орган місцевого самоврядування;