Приєднання Румунії, як однієї з останніх країн до ЄС (позитивні та негативні сторони)

ЄС треба буде розв'язати проблему по створенню налагодженого механізму узгодження інтересів 27 суверенних держав Після приєднання до ЄС десяти нових країн, рівень економічного розвитку яких помітно нижче середньоєвропейського, лідери Євросоюзу опинилися в становищі, коли основний тягар бюджетних видатків на соціальну сферу, дотації сільському господарству і т.д. лягає саме на них. У той же час ці країни не бажають збільшувати частку відрахувань у загальносоюзний бюджет понад визначений документами ЄС рівня в 1% ВВП.

Не всі хочуть, щоб величезний потік іммігрантів з Румунії ринув в Євро-пу. Сьогодні вже від трьох до чотирьох мільйонів румунів перебувають на заробітках в Італії, Португалії, Іспанії та інших країнах Євросоюзу. З 2001-го по 2003 рік працюючі в Європі румуни офіційно перевели в країну € 4 млрд.

Менталітет і національні устремління румунів неоднозначні. У Румунії до цих пір дуже сильні крайні націоналісти, що зайняли друге місце на виборах в парламент, які мають на меті створити «Велику Румунію», що включає землі всієї Молдавії, українську Буковину та Бессарабію, болгарську Південну Добруджу, частину сербської Воєводини. Найбільш складна проблема Трансільванії, де значну частину населення складають етнічні угорці. До недавнього часу там було багато німців, але після падіння режиму Чаушеску вони в основному переселились до Німеччини, а слідом за ними і значна частина циган. (Всього за різними оцінками їх у Румунії налічувалося від 500 тис. до 1,5 млн.)

Невдоволення у Європи викликає досить лояльне ставлення румунської влади до високого рівня корупції, недотримання демократичних свобод, в тому числі свободи ЗМІ, політичне втручання в справи юстиції (погане поводження з населенням у поліцейських ділянках), недотримання прав дитини («експорт дітей») і багато інше.

Вступ Румунії лобіювали інші країни романської групи - Франція, Іспанія, Португалія, а також Греція, яка за власним рішенням допомагає як Румунії, так і іншим балканським державам відповідно до «Грецьким планом економічної реконструкції Балкан". 

Щоб відповідати вимогам Євросоюзу, Румунії треба було зробити декілька важливих кроків. Бухарест  отримав першочергові «домашні завдання», які мусили виконати впродовж першого півріччя перебування в ЄС. Румуни також мусять провести більше антикорупційних розслідувань i створити спеціальний урядовий орган, який буде вивчати походження статків політиків

      Також дошкульними були санкції в сільському господарстві і в разi порушення безпеки продуктів харчування. Румунським національні агенціям треба було довести, що вони вдало розподіляють виділену Брюсселем фінасову допомогу фермерам, в ін.шому випадку Єврокомісія залишала за собою право зменшити цю статтю видаткiв на 25 відсотків. Румунія досі не впоралися з епідеміями захворювань серед худоби, особливо свиней. Тому і після 1 січня продовжує діяти заборона експорту м'яса і деяких видів молочної продукції до решти країн-членів Союзу.

      Два мільйони румунів працювали в країнах ЄС ще до 1 січня.   У Румунії, за даними тамтешнього Міністерства праці, середня зарплата становила 285 євро, а в Іспанії сільськогосподарський робітник невисокої кваліфікації чи муляр отримують 1000 євро на місяць. За даними Міністерства праці, 1,2 млн. румунів працюють за кордоном легально, а 800 тисяч — нелегально, але намагаються легалізувати свій статус. Грошові перекази на батьківщину від румунських заробітчан перевищують чотири мільярди євро впродовж року і сприяють економічному розвитку країни. Відтак 10 відсотків населення, до того ж найбільш працездатного, виїхали, i в країні відчувається брак робочих рук.

      Серед еміграції з Румунії є кримінальні елементи та неповнолітні повії.     Велика Британія, Німеччина та Австрія ще до 1 січня попередили, що не відкриють свої ринки праці румунiв. Натомість робочі місця «новобранцям» запропонували Польща, Латвія та Словаччина. Але малоймовірно, що румуни скористаються з пропозиції свої колишніх колег по соцтабору, бо віддають перевагу країнам з більш високим рівнем життя та оплати праці.

            Румунія впродовж останніх років досягла значно більшого соціального та економічного поступу: членство Румунії в НАТО та особа президента Траяна Басеску. Після вступу до Альянсу та приходу до влади послідовного прозахідника і антикомуніста президента Траяна Басеску західні фірми шикувалися в чергу, щоб відкрити в Румунії філії своїх підприємств. Перед ведуть провідні автомобілебудівні заводи Західної Європи та світу. Членство в НАТО сприяло тому, що в місті Брашов невдовзі відкриється франко-німецьке підприємство з виготовлення гелікоптерів Eurocopter, які стоять на озброєнні в багатьох країнах НАТО.

      Західноєвропейські та ізраїльські фірми здійснюють солідні інвестиції в румунську військову промисловість, починаючи з 2003 року, коли країна чітко визначилася зі своїм євроатлантичним напрямком розвитку. Тут уже діє оперативний центр повітряного суверенітету (ASOC). Його та інші військові й цивільні об'єкти ввів у дію стовп американської оборонної та космічної промисловості — компанія «Локхід Мартін». Завдяки західним інвестиціям провідне румунське підприємство з виготовлення військової техніки «Ромарм» тепер нараховує 10 тисяч працівників на 16 заводах, а обсяги його виробництва, починаючи з моменту вступу країни в НАТО у березні 2004 року, зросли на 25 відсотків, зокрема на 60 відсотків — упродовж 2006 року.

            Палицею в «колісниці поступу» залишається наполовину посткомуністичний парламент Румунії. Менш ніж за місяць до вступу в ЄС розпалася правляча пропрезидентська коаліція, залишились уряд меншості та перспектива проведення найближчим часом дострокових парламентських виборів, шляхом яких президент Басеску розраховує відправити в небуття колишню компартійну номенклатуру.

3.                   Проблеми та перспективи розвитку Румунії у складі Євросоюзу

Румунія – країна ЄС Центральної Східної Європи, що має високі прибутки від своєї економіки. Румунія також відома як Карпатський Тигр із-за його високих темпів зростання і швидкого розвитку.

Румунія займає 11-е місце в Європейському союзі за показниками номінального валового внутрішнього продукту і 8-е засноване на паритеті купівельної спроможності валют, і - одна із значної нації, що найшвидше росте, в недавній історії з послідовними щорічними темпами зростання валового внутрішнього продукту вище 6 % (прогноз +8 % на 2008).

Румунія - член Європейського союзу (7-а по величині країна), її найважливіший торговий партнер. Її столиця, Бухарест (2.6 млн. чол.), є одним з найбільших фінансових центрів в області. 

Румунія має на даний момент іноземних інвестицій більше $115 мільярдів.
Певні прогнози указують, що румунський валовий внутрішній продукт подвоїться до 2011. Румунія - одна з найстійкіших і успішніших держав Центральної, Східної і Південної Європи.

Попередні оцінки на 2008 показують реальне зростання валового внутрішнього продукту +7.2 %, тоді як прогнози на 2009-10 указують середнє число 6-6.5 % щорічно, Майбутні перспективи прив'язані до все більш і більш важливої інтеграції країни з державами - членами Європейського союзу. 

Від вступу в ЄС особливо задоволені румунські та болгарські функціонери. Вже визначено, що болгарським комісаром ЄС буде 49-річна юрист Мелена Конєва, яка відповідатиме за захист прав споживачів. Це традиційна «нагорода» особі, яка проводила переговори про членство своєї країни в Євросоюз.

      Голова Єврокомісії Жозе Мануель Бароззу вперше в історії ЄС відхилив кандидатуру запропонованого Румунiєю комісара Варуяна Восгасяна з огляду на його низький фаховий рівень, сумнівні бізнесові зв'язки та колишню співпрацю з комуністичними спецслужбами «Секурітате». Натомість Брююссель погодився з кандидатурою наступного претендента Леонарда Орбана, який до цього обіймав посаду держсекретаря в Міністерстві євроінтеграції та виніс на своїх плечах головний тягар переговорів про членство Румунiї в ЄС. Оскільки для Орбана не знайшлося вільної вакансії, то спеціально для нього запровадили нову посаду — єврокомісара з питань багатомовності.

Членство в ЄС дало потужний поштовх для економічного та суспільного розвитку. Відчуття причетності до єдиної європейської родини справляє серйозний психологічний ефект на мешканців цієї країни та на політичні еліти, які вже не почуваються забутою периферією Європи

Прем'єр-міністр Румунії Калін Попеску Тарічеану в промові з нагоди вступу своєї країни до ЄС висловив упевненість, що євроінтеграція допоможе швидко модернізувати галузі охорони здоров’я, освіти та транспорту. Однією із запорук цього має стати фінансова допомога з брюссельської каси у розмірі понад 30 млрд. євро.

Процес реформування продовжується і після вступу Румунії у ЄС

Інтенсивно відновлюються дороги, на ремонті яких працює новітня техніка японського виробництва. Водночас з укладанням нового асфальтового покриття обабіч доріг споруджується зливна каналізація з монолітного бетону. 90% фінансує Євросоюз і тільки 10% – місцевий бюджет.

Румуни вже реформували систему місцевого самоврядування. Вдосконалена система оподаткування: кожний мешканець міста щомісячно сплачує по 80 євроцентів на підтримання чистоти, прибирання територій, оновлення елементів благоустрою. Коли хтось із городян допустив заборгованість, працівники муніципалітету не видадуть їм жодного потрібного документа. 

Тарифи на житлово-комунальні послуги і квартплату для всіх міст Румунії розраховує єдина державна спеціалізована структура. Таким чином, претензій до органів місцевого самоврядування не може бути і вожді політичних партій позбавлені можливості спекулювати на питанні тарифів, як це часто відбувається у нас.

Правопорядок у містах забезпечують державна і муніципальна поліція. У підпорядкуванні мера – 36 працівників муніципальної поліції. Заробітну плату вони отримують у мерії. Патрулювання вулиць здійснюється цілодобово. Результати такої роботи очевидні.

Утримання навчальних шкільної та позашкільної освіти, медичних закладів, матеріально-технічне забезпечення цих закладів входить в обов’язки муніципалітету, а виплата заробітної плати вчителям, лікарям та працівникам культури здійснюється з державного бюджету.

Мінімальна пенсія в Румунії, коли перевести її на наші гроші, – 900 грн. Громадянам, які перебувають за межею бідності, виплачується соціальна допомога. Вони на особливому обліку в мерії.

Депутати муніципалітету (міської ради) працюють на платній основі. Кожен з них  протягом місяця має взяти участь у чотирьох засіданнях постійних комісій і в роботі сесії. Лише тоді він отримує платню в розмірі 5% від зарплати мера (місячна зарплата мера – 700 євро). При пропуску хоча б одного із засідань зарплата депутату не виплачується.У Румунії не існує районних адміністрацій та районних рад. Муніципалітети співпрацюють з повітовими (обласними) органами виконавчої та представницької влади.

Усі землі в адміністративних межах міста перебувають у розпорядженні міської громади (в особі муніципалітету). Лісові масиви теж у комунальній власності. Відповідно і доходи від підприємств лісопереробної та деревообробної галузі – значна частка доходної частини бюджету. Як і податок на нерухомість, що повністю зараховується до міської казни.

Наряду з цим Румунія залишається однією з найбідніших країн Європи разом з Болгарією. Найбільша інфляція була в Румунії (7,7%), Греції (5,7%) та Естонії (3,8%). За даними опублікованого звіту статистичної служби ЄС Eurostat, в 2009 році серед країн Європейського союзу у Болгарії, Румунії і Латвії був відзначений найнижчий ВВП на душу населення. Показник розраховувався за паритетом купівельної спроможності (ПКС), показники якого склали, відповідно, 41, 45 і 60% від середньоєвропейського рівня. 

Відповідно до звіту Європейського банку реконструкції і розвитку, в нинішньому році з періоду економічної рецесії вийшли всі країни Євросоюзу за винятком Румунії, Греції та Лат-вії, де економічний спад склав 1-2 відс. У Румунії триває процес банкрутства підприємств - за даними, які представив журналістам голова Союзу підприємців цієї країни Чезар Корич, до кінця нинішнього року число компаній-банкрутів досягне 100 тисяч. У майбутньому році, як підрахували експерти, в Румунії очікується найскромніший в ЄС економічне зростання - 0,9 %.

Щоб врятувати економіку, яка опинилася, за словами прем'єра Еміля Бока в самому важкій кризі за останні 60 років, уряд за узгодженням із МВФ розпочало реалізацію політики "затягування поясів". Вона передбачає урізання зарплат і пенсій, згортання соціальних програм, скорочення числа робочих місць, підвищення податків. У відповідь профспілки організували масові акції протесту, захлеснули всю країну. Ситуацією скористалася опозиція, яка називає урядову програму "соціальним геноцидом" і жорстко критикує президента Румунії Траяна Бесеску і уряд, вимагаючи їхньої відставки. 

Скорочуються заробітні плати бюджетникам на 25%. Пенсії понад 623 леїв (160 євро) - на 15%, при середньому розмірі пенсії у 711 лей. Скорочуються місячні допомоги по безробіттю (430 євро), скасовуються дострокові пенсії, допомоги при народженні дитини, путівки на лікування пенсіонерам, допомоги молодятам, при виході на пенсію, зарахування в резерв військовослужбовців та прирівняних до них. Завдання політики «затягування поясів» - скоротити дефіцит держбюджету до більше 6,8% по відношенню до ВВП і запобігти неплатоспроможність за зовнішніми боргами, які в Румунії збільшились з 2,6 млрд. доларів у 2001 році до 78 млрд. євро в кінці 2009 року. 

«Затягування пасків», як палко переконує прем'єр-міністр Румунії Е. Бок, дозволить отримати від Міжнародного валютного фонду новий кредит на суму 8 млрд. євро - щоб закрити бюджетний дефіцит-2010 і втримати на прийнятному рівні зростання зовнішньої заборгованості. 

Разом з тим МВФ продовжує вимагати додаткового підвищення ПДВ з 19% до 25%, єдиного податку на доходи фізичних осіб - з 16% до 20%, а в 2011 році - зниження заробітної плати бюджетникам ще на 5%.                У 2009 році, вперше за багато років, у Румунії було зафіксовано падіння ВВП на 7% - у той час як всі минулі роки, починаючи з 2001, щорічний ріст складав від 5 до 7%. За «європейські» роки істотно зріс дефіцит держбюджету (з 4% до 7%).Зросло безробіття, а надходження валюти від румунських «гастарбайтерів» впало відразу на чверть. 

Прямі інвестиції в основний капітал знизилися на 27%. Реальна заробітна плата знизилася на один відсоток, а номінальна середньомісячна впала до 1940 лей (з 2500 лей у 2004 році). Серйозно виріс обсяг неповернених і скомпрометованих комерційних кредитів. ЄС вимагає підвищення ціни на енергоносії, передусім на газ, до європейського рівня, незважаючи на те, що Румунія має можливість забезпечити не менше 70% потреб у газі за рахунок власних джерел щодо щадним внутрішніх тарифах.