Шляхи подолання фінансової кризи в країнах СНД

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ

ТА ТОРГІВЛІ

 

 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з міжнародної  економіки

 

 

 

 

Студентки 3 курсу

економічного факультету

групи МЕ-10

Гудзенко А.Ю.

 

Перевірила

ст. викл. Козуб В.А.

 

 

Харків – 2012

 

 

 

                                                           ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………..… 3 Розділ.1.Міжнародний науково-технічний прогрес Білорусії…….......4
Розділ.2Аналіз основних напрямків участі Білорусії у процесах міжнародного прямого і портфельного інвестування та міжнародного кредитування……. ……………………………………………………....6 Висновки..............................................................................................29 Список використаної літератури……………………………………30

 

                                              ВСТУП

   Метою індивідуальної роботи з міжнародної економіки є оволодіння та застосування  знань про міжнародні відносини Республіки Білорусь,  дослідження особливостей зовнішньоекономічної діяльності країни.

У своїй роботі я повинна  висвітлити такі основні питання:

2. простежити за розвитком НТР в країні;
3. виявити необхідність інтеграції Білорусії до світового господарства;

4. проаналізувати особливості та напрямки міжнародного руху капіталів країни;

5. вивчити показники зовнішньої торгівлі Білорусії.

Аналіз основних напрямків участі Білорусії у процесах міжнародного прямого і портфельного інвестування. Аналіз міжнародного кредитування за структурою, динамікою та у регіональному розрізі.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

    Розділ.1.Міжнародний науково-технічний прогрес Білорусії

Науковий потенціал Республіки Білорусь сконцентрований в Національній академії наук (НАН), ВУЗах, НДІ та конструкторських бюро, за державної підтримки створені і функціонують Білоруський республіканський фонд фундаментальних досліджень (ДФФД), Білоруський інноваційний фонд (Белінфонд), Фонд інформатизації Республіки Білорусь. Всього фундаментальними і прикладними  дослідженнями займаються близько 30 тисяч чоловік в 300 організаціях. У Мінську зосереджено 73 відсотки всіх дослідних і наукових організацій. У Білорусії науково-освітній потенціал  досить високий.

У республіці традиційно переважають  дослідження і розробки в галузі технічних наук. Пріоритетними напрямками науково-технічного розвитку є також  машинобудування, інформатизація, ліки і медицина, екологія, сільське господарство, розвиток перспективних наукових досліджень і розробок в області лазерних та плазмових технологій, оптоелектроніки, нових матеріалів з особливими властивостями, методів технічної діагностики, хімічного синтезу речовин, селекції рослин, біотехнологій, способів обробки  інформації, спеціальної обчислювальної техніки. Посилюється взаємодія  з такими міжнародними організаціями, як Міжнародна асоціація по співпраці  з вченими з нових незалежних держав колишнього Радянського Союзу (ІНТАС), Міжнародним науково-технічним  центром (МНТЦ), Міжнародним центром  науково – технічної інформації (МЦНТІ), Об'єднаним інститутом ядерних  досліджень, Європейської організації  ядерних досліджень (Швейцарія), Науковим комітетом НАТО, SCOPES та іншими.

Пріоритетним у сфері  науки є співпраця з Росією в рамках Союзу Білорусі та Росії  і країнами СНД.

Найбільш ефективно розвивається міжнародна науково-технічне співробітництво  з Німеччиною, Польщею, Югославією, Китаєм, Індією, а також з В'єтнамом, Єгиптом, Іраном, Сирією.

Витрати на науку в 2011 році в Білорусії зростуть на 63% до рівня 2010 року і складуть Br865 млрд. Витрати  на науку в поточному році планується довести до рівня 0,43% до ВВП. У 2010 році цей показник складав 0,32% до ВВП.

В 2010 році в Білорусі виконувалося 53 інноваційних проектів із загальним  обсягом річного фінансування близько Br15 млрд. На реалізацію програми інноваційного  розвитку Білорусії до 2015р. заплановано  фінансування в 99 трлн білоруських  руб. (32 млрд дол. США) У Білорусії  в 2011-2015рр. на реалізацію інноваційних проектів планується направити більше Br100 трлн, що 4 рази перевищить обсяг  інвестицій в інновації за попередню  п'ятирічку.

За таким показником як рівень грамотності дорослого населення  Білорусь знаходиться на першому  місці серед країн СНД, а рівень освіченості молоді - одна з найбільш високих у світі (у Республіці на 10 000 чоловік припадає близько 450 студентів, в Росії – 510). При цьому  в сфері освіти РБ працює майже 10% зайнятого населення.

За останні 8 років внутрішні  витрати на дослідження і розробки в РБ зросли у 8 разів до 500 мільярдів  рублів. До останніх прикладів досягнень  і відкриттів білоруських учених можна віднести створення перших в світі оптичних напівпровідникових лазерів, що випромінюють у синій  області спектру, лазерне телебачення, новітні технології, що дозволяють створювати світлодіоди і елементи оптичних пристроїв зберігання інформації нового покоління для супутникового  зв'язку.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ.2 Аналіз основних напрямків участі Білорусії у процесах міжнародного прямого і портфельного інвестування та міжнародного кредитування

Білорусь проводить політику послідовного розвитку взаємовигідного товарообміну з усіма зарубіжними країнами, які виявляють до цього готовність. Сьогодні Білорусь продає за кордон понад 55% ВВП, 80% промислового виробництва. Торгово-економічні відносини встановлені більш  ніж з 180 країнами світу. Основні  зовнішньоторговельні партнери республіки – Росія, Німеччина, Польща, США, Великобританія та інші.

Республіка Білорусь в 1992 році почала процес укладання угод про вільну торгівлю зі своїми торговими  партнерами. В даний час діють  двосторонні міжурядові угоди про  вільну торгівлю з Азербайджаном, Вірменією, Киргизстаном, Таджикистаном, Казахстаном, Молдовою, Росією.

Республіка Білорусь також  є учасником Угоди про створення  зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року (зі змінами від 02.04.1999р.), підписаної в рамках СНД. З 31 березня 2009р. застосовується міжурядову Угоду про вільну торгівлю між Республікою Білорусь та Республікою Сербія.

У зв'язку з формуванням  Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації розпочато роботу по уніфікації торговельних режимів з третіми  країнами. Вона ведеться єдиної переговорної делегацією, до якої входять представники всіх держав - членів Митного союзу.

На сьогоднішній день узгоджені  єдині режими торгівлі з Сербією  і Чорногорією. Триває робота з уніфікації умов торгівлі з країнами СНД і  Грузією. Йде підготовка нового багатостороннього  Договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД.

Після формування Митного  союзу «трійки» багато держав висловили  зацікавленість у встановленні з  Митним союзом преференційного режиму – режиму вільної торгівлі.

З пропозицією про створення  ЗВТ вийшли держави - члени Європейської асоціації вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія і Ліхтенштейн), Нова Зеландія, В'єтнам, Єгипет, Сирія.

Преференційний режим  передбачає надання розвиненими  країнами в односторонньому порядку  торгових преференцій (переваг) розвиваються і найменш розвиненим країнам  на принципах загальності, недискримінації  і невзаємність.

З 1 січня 2010 року у зв'язку з початком функціонування Митного  союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації  з метою сприяння економічному розвитку країн, що розвиваються і найменш  розвинених країн на митній території  держав-членів Митного союзу застосовується єдина система тарифних преференцій  Митного союзу.

Відповідно до статті 7 Угоди  про єдине митно-тарифне регулювання  від 25 січня 2008 року у відношенні товарів, що походять з країн, що розвиваються-користувачів єдиної системи тарифних преференцій  Митного союзу і ввозяться  на єдину митну територію, включених  до Переліку, застосовуються ставки ввізних  митних зборів у розмірі 75 відсотків  від ставок ввізних мит Єдиного  митного тарифу Митного союзу.

Що стосується товарів, що походять з найменш розвинених країн-користувачів єдиної системи тарифних преференцій  та ввозяться на єдину митну територію, включених до Переліку, застосовуються нульові ставки ввізних митних зборів.

У Білорусії імпортний  тариф включає більше 820 тарифних позицій по шестизначній товарній номенклатурі ЗЕД. Тарифна структура включає 11 рівнів ставок (від 0 до 100%), причому  для більшості товарів (49,2%), діють  тарифи від 10 до 15%; для 10,8% товарів –  від 0 до 5%; для 22,2 % – від 5 – до 10%; для 14,5 – 15-20%; для 3,3% – від 25 до 100%. На 25 товарних позицій встановлені  мита в ЕКЮ за одиницю товару в  межах від 0,12 до 100 ЕКЮ за одиницю (л, кг, шт.).

Необхідно відзначити, що в  найближчому майбутньому буде превалювати  тенденція до зниження ставок мита, оскільки формально цього вимагає  участь РБ у міжнародній торговій системі, а також успіхи в розвитку національної економіки.

В останнє десятиліття  динаміка зовнішньої торгівлі Республіки Білорусь характеризується стрімким зростанням обсягів товарообігу. Це обумовлено як зростанням економічного, так і  науково-технічного потенціалу. Обсяг  зовнішньоторговельного обороту в 2010 р. склав 60094,1 млн дол. США та збільшився порівняно з попереднім роком  на 10220,9 млн дол. США.

При цьому негативні тенденції  скорочення обсягів зовнішньої торгівлі всіх країн світу в 2009 році, зумовлені  світовою фінансово-економічною кризою, торкнулися і зовнішньої торгівлі Республіки Білорусь. Номенклатура експортної продукції  характеризується різноманітністю  і нараховує понад 1000 найменувань. До числа найважливіших експортних товарів республіки відносяться  калійні і азотні добрива, нафтопродукти, прокат сталі, вантажні автомобілі, трактори, хімічні волокна і нитки, шини, металокорд, капролактам, меблі, холодильники і морозильники, деревина та вироби з неї, одяг, взуття, молочна та м'ясна продукція, цукор.

Імпорт представлений, в  основному, енергоресурсами (нафта, нафтопродукти, природний і зріджений гази, електроенергія) та сировиною, матеріалами та комплектуючими (метали та вироби з них; сировина для  хімічних виробництв; частини машин, обладнання та транспортних засобів).

Торгівля енергетичними  та сировинними товарами – основне  джерело формування негативного  сальдо країни.

Відкритість економіки республіки характеризується числом торгових партнерів  країни. Торговельні відносини Білорусь підтримує більш ніж з 180 державами  світу.

Російська Федерація є  основним торговим партнером Республіки Білорусь. На її частку припадає третина  експорту республіки і половина імпорту.

Європейський союз займає друге місце серед торговельних партнерів. До числа європейських країн, з якими Білорусь має найбільш розвинені торгово-економічні зв'язки, відносяться Німеччина, Польща, Нідерланди, Латвія, Італія, Литва, Бельгія, Франція, Великобританія, Чехія, Швеція, Угорщина.

Динамічно розвиваються торгові  відносини з Україною. Після Російської Федерації це другий ключовий партнер  республіки серед країн СНД.

У межах митного союзу  спостерігається істотне зростання  обсягів взаємної торгівлі з Казахстаном. У зовнішній торгівлі Республіки Білорусь з країнами СНД Республіка Казахстан є третім за значенням  торговельним партнером.

Зберігається позитивна  динаміка співпраці з традиційними партнерами в афро-азіатському регіоні  – Китайською Народною Республікою, В'єтнамом, Іраном, Республікою Корея, Південно-Африканською Республікою, країнами Перської затоки.

В останні роки помітно  зросли обсяги торгівлі з ключовими  партнерами в Латинській Америці  – Венесуелою, Бразилією, Аргентиною.

Що стосується сфери послуг, то  основною статтею експорту є  автомобільні, залізничні, повітряні, морські перевезення і послуги  трубопроводу. На них припадає дві  третини експорту послуг.

Також до основних експортних позицій відносяться туристичні послуги, послуги зв'язку, комп'ютерні та будівельні послуги. В даний час  ці сфери послуг республіки активно  розвиваються і мають істотний потенціал  для зростання.

Основний торговий партнер  – ЄС. На його частку доводиться близько  половини експортованих послуг. Ще чверть припадає на Російську Федерацію.

Білорусія не є членом СОТ. Переговори щодо приєднання до СОТ  ведуться по 4-х напрямках:

1) приведення законодавства  у відповідність з багатосторонніми  угодами СОТ; 

2) доступ на ринок товарів; 

3) доступ на ринок послуг;

4) державна підтримка  сільського господарства.

З моменту останнього формального  засідання Робочої групи білоруською  стороною проведена серйозна робота щодо подальшого приведення зовнішньоторговельного законодавства та правозастосовчої практики у відповідність з правилами  СОТ. Республіка Білорусь в 2005-2010рр.. представила  на розгляд країнам-членам СОТ більше 15 документів, що підтверджують відповідність  національного законодавства вимогам  СОТ (у т.ч. інформацію про зміни  в економічному і зовнішньоторговельному законодавстві Республіки Білорусь, інформацію з питань митного адміністрування, сільського господарства, третю редакцію Зведеного звіту та ін ).