Система митного оформлення вантажів

Зміст

Вступ

1. Особливості митного оформлення при переміщенні вантажів через митний кордон
2. Декларування вантажів як структурний елемент системи митного оформлення
3. Митні документи та специфіка їх оформлення
4. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Митна справа - це відносини, що складаються в системі зовнішньоекономічних відносин, важлива ланка в міжнародному співробітництві на регіональному  та національному рівнях. Вона складається  з митної політики, міжнародних правил, зовнішньо торгівельних угод, порядку  та умов переміщення через митні  кордони товарних, транспортних, фінансових та інформаційних потоків, а також  із загально прийнятних заходів тарифного  та нетарифного регулювання, експортного  контролю тощо.

У нових умовах митна справа виступає не лише як інструмент та провідник  зовнішньоекономічної діяльності, а  й має важливе значення, стаючи регулятором і засобом формування нових економічних відносин та зв’язків. Вивчення митної справи набуває особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки її об’єктивно зростаюча роль у внутрішньо економічних процесах та розширення діапазону її впливу на зовнішньоекономічну діяльність зумовили, в свою чергу, необхідність підходу до регулювання всього складного та неоднорідного комплексу відносин, пов’язаних безпосередньо з реалізацією митної справи. Врахування цих обставин є необхідною умовою проведення ефективної митної політики. Кількісне зростання зовнішньоекономічних зв’язків, суттєві якісні зміни вимагають активного втручання держав у процес регулювання цієї діяльності з метою оптимізації, підвищення ефективності засобів, форм та інструментів.

 

 

 

 

 

1. Особливості митного оформлення при переміщенні вантажів через митний кордон

При визначенні митно-тарифної політики з огляду на функціональну  спрямованість однією із складових  є система митного оформлення. При цьому під митним оформленням  розуміють сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням  засобів державного регулювання  ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

Процедура митного оформлення є суттєвим важелем митно-тарифної політики який може стимулювати реалізацію економічних інтересів суб'єктів  господарювання у сфері зовнішньоекономічних відносин, чи навпаки перешкоджати їх реалізації. Ускладнення процедури  митного оформлення, збільшення кількості  документів при проходженні товарів  через митний кордон стає значним  протекціоністським бар'єром.

Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними  заходами, які здійснює держава при  регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти  входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв'язками.

Комплекс заходів системи  митного оформлення можна класифікувати  на три групи:

1. Митне оформлення - це  засвідчення відомостей, одержаних  під час здійснення митного  контролю товарів і транспортних  засобів, які переміщуються через  митний кордон України.

2. Юридичне оформлення  результатів митного контролю.

3. Ведення статистичного  обліку ввезення на митну територію  України, вивезення за її межі  і транзиту через її територію  товарів і транспортних засобів.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також  форми митних декларацій та інших  документів, що застосовуються під  час митного оформлення товарів  та транспортних засобів, та порядок  їх заповнення визначаються Державною  митною службою України.

Митному оформленню передує  система процедур, які визначаються як попередні операції, вони мають  сприяти прискоренню митного  оформлення товарів і транспортних засобів. Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного  контролю та оформлення документів відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Перелік документів, необхідних для проведення митного оформлення, визначається митним режимом, відповідно до якого проводиться оформлення, та встановлюється КМУ.

До відомостей, які необхідно  довести митному органу, необхідно  віднести інформацію про місцезнаходження товарів та транспортних засобів, про  готовність до митного контролю, відомості  про особу, що надає товари та транспортні  засоби до митного контролю, тощо.

Свідченням прийняття  товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення є проставлення відповідних відміток на митній декларації.

З метою здійснення митного  контролю та митного оформлення товарів  митним органом за вмотивованим письмовим  розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Під зразком товару варто розуміти одиницю продукції, що є тотожною по структурі, складу і властивостях усієї партії товару. Під пробою розуміється оптимально необхідна частина зразка товару, тотожна по складу і властивостях всьому об'єкту дослідження. Оплата проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Декларанти мають право  ознайомлюватися з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) взятих проб та зразків  товарів та отримувати копії результатів  досліджень (аналізів, експертиз).

Порядок взяття проб та зразків  товарів, строк проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), а також розпорядження  ними встановлюються Кабінетом Міністрів  України.

Відповідно до законодавства  України у ряді випадків передбачено  спрощений порядок митного оформлення. При цьому товари, що підлягають митному оформленню у спрощеному порядку, можна класифікувати на на дві групи.

До першої групи, відносяться  товари необхідні для здолання суспільно  небезпечних наслідків: стихійного лиха (повінь, землетрус, сніжна замет  та ін.); аварій, тобто збитків, заподіяних транспортним засобам, вантажам в процесі  їх перевезення; епідемії (швидке і  безупинне поширення інфекційної  хвороби в межах визначеної групи  чи населення визначеного регіону).

До другої групи відносяться  товари, затримка митного оформлення яких може призвести до їх псування, заподіяння шкоди або невиконання міжнародних угод.

Визначення випадків і  умов застосування спрощеного порядку  митного оформлення залежить від  мети ввезення (вивезення) товарів, з  урахуванням насамперед суспільних інтересів, а також від характеру і властивостей товарів.

Спрощений порядок передбачає спрощення процедури митного  оформлення і скорочення часу його проведення, але в рамках і з  дотриманням основних принципів  митного оформлення.

Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів  і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, митне оформлення товарів та транспортних засобів  починається з моменту подання  митному органу митної декларації та пакета документів до неї та закінчується після проведення всіх необхідних митних процедур для випуску предметів  у відповідний митний режим. Зазначені  процедури мають бути проведені  у мінімальні строки. У разі обставин, які не дають змоги провести митне  оформлення у зазначений термін у  повному обсязі, митний орган має  право його подовжити.

У разі відмови у митному  оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати зацікавленим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих  товарів і транспортних засобів  через митний кордон України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Декларування вантажів як структурний елемент системи митного оформлення

Обов'язковою умовою митного  оформлення вантажів є їх декларування. Декларування — це заява за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних даних про мету переміщення  через митний кордон товарів та інших  предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного  контролю та митного оформлення.

Декларування здійснюється в таких основних випадках: при  переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України; при зміні митного режиму (наприклад, у випадку, коли товар, що зберігався на митному складі, продається покупцю, режим митного складу міняється  на режим випуску для вільного використання); в інших випадках, обумовлених актами чинного митного  законодавства (наприклад, товари, розміщені  відповідно до митного режиму "митний склад", підлягають повторному митному  оформленню, що передбачає подачу нової  митної декларації, при анулюванні ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу та ліквідації митного ліцензійного складу).

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного  контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а  порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів  і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним  органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Результати декларування товарів і транспортних засобів  можуть бути використані посадовими особами митного органу в різних цілях, а саме:

• правоохоронних (для боротьби з контрабандою й іншими порушеннями митних правил),
• податкових (як податкову декларацію),
• адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (з метою здійснення квотування, ліцензування і т.д.),
• організації інших видів державного контролю на митному кордоні (ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного і т.д.), ведення зовнішньоторговельної (митної") статистики та ін.

Основними формами декларування є письмова й усна. Законодавство  передбачає можливість застосування інших  форм декларування, наприклад, шляхом здійснення конклюдентних дій. У  сучасній митній практиці декларування через здійснення конклюдентних  дій практикується в міжнародних  аеропортах, де організована система "зелених  коридорів". Пасажир, не складаючи  письмової декларації, самим фактом вибору "зеленого коридору" заявляє  митниці про відсутність товарів, що підлягають оподаткуванню або  заборонених до ввезення (вивезення) товарів.

У митному законодавстві  місце декларування визначається окремо для товарів і транспортних засобів. Місце декларування товарів визначається за місцем проведення митного оформлення.

Порядок визначення місця  декларування транспортних засобів  різниться залежно від виду транспортного  засобу та характеру перевезення  — пасажирського чи вантажного (зовнішньоторговельного).

Товари і транспортні  засоби, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному  органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. При цьому транспортні засоби, що використовуються для переміщення  товарів, декларуються одночасно з цими товарами.

Морські, річкові та повітряні  судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або  в порту чи аеропорту відправлення з митної території України.

Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці  перетину митного кордону України  або в митному органі за місцем розташування власника транспортного  засобу.

Терміни подачі митної декларації встановлюються Державною митною службою  України. При цьому вони не можуть перевищувати 10 днів з дати представлення  товарів і транспортних засобів  митному органу.

Особливі терміни декларування встановлюються для транспортних засобів, що перевозять пасажирів, і порожніх транспортних засобів: не пізніше трьох  годин після перетину митного  кордону в разі в'їзду транспортних засобів і не пізніше чим за три години до перетинання митного  кордону для транспортних засобів, що виїжджають.

При переміщенні через  митний кордон фізичними особами  товарів, які не призначені для виробничої чи іншої комерційної діяльності і знаходяться в ручній поклажі  і супроводжуваному багажі, митна  декларація подається одночасно  з представленням товарів.

оняття декларанта як суб'єкта митно-тарифних відносин є одним із найважливіших в системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до визначення термінів, які вживаються в митному законодавстві України, декларант — це юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

У відносинах з митними  органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери  та інші особи на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої  довіреності (доручення), виданої громадянином.

Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право  від свого імені за рахунок  і за дорученням власників вантажу  самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи: