Соціальне партнерство

· формування й удосконалення механізмів і  інститутів, що сприяють узгодженню інтересів  соціальних партнерів на всіх рівнях;

· створення  відповідних органів для вирішення  завдань розвитку соціального партнерства  і регулювання соціально-трудових відносин;

· сприяння розширенню участі трудящих в управлінні підприємствами, у власності й  у прибутках, а також у державних  і громадських справах;

· розвиток і стимулювання переговорного характеру  процесу врегулювання конфліктів і  протиріч, що виникають між сторонами;

· зменшення  кількості й пом'якшення гостроти соціальних конфліктів шляхом розвитку і вдосконалення практики застосування примирних і у з год ж у вальних процедур;

· формування реальних відносин соціального партнерства  на державних підприємствах;

· заохочення роботодавців і працівників до розвитку відносин соціального партнерства;

· сприяння поширенню ідеології і культури соціального партнерства.

Держава як гарант конституційних прав громадян, найбільший роботодавець, законодавець, арбітр та активний учасник соціально-трудових відносин має бути ініціатором розвитку системи соціального партнерства, а отже, сприяти укріпленню позицій  представницьких органів та роботодавців, і найманих працівників. Тому одним  із основних завдань демократичної  держави у формуванні громадянського суспільства і зокрема розвитку соціального партнерства має  бути законодавче та організаційне  забезпечення розвитку представницьких  органів найманих працівників, сприяння підвищенню їхньої ролі у становленні  й розвитку партнерських відносин.