ПЛАН 

     ВСТУП  

     РОЗДІЛ 1. Чинники формування економіки  США у період до Громадянської  війни

     1.1. Колоніальний період розвитку  американської економіки 

     1.2. Становлення промисловості та  сільського господарства  

     РОЗДІЛ 2. Особливості економічного розвитку США на зламі XIX-XX століть

     2.1. Економічні наслідки Громадянської  війни

     2.2. Економіка США після Першої  світової війни та в часи  «великої депресії»

     2.3. Економічний зміст «Нового курсу»  Ф.Рузвельта 

     РОЗДІЛ 3. США в сучасних міжнародних  економічних відносинах

     3.1. Економічне лідерство США у  післявоєнний  період

     3.2. Місце США в світовому господарстві XXI століття  

     ВИСНОВКИ 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

     ВСТУП

 

     Актуальність  теми даної курсової роботи обумовлена рядом причин. По-перше Сполучені Штати Америки після розпаду СРСР в 1991 році залишилися єдиною супердержавою і від цієї країн залежить доля багатьох, в тому числі і нашої, держав. Тому внутрішні проблеми США стали проблемами світовими і мають глобальне значення. По-друге мене дуже зацікавив історичний шлях Америки – від англійської колонії до світового лідера. По-третє в США було здійснено багато економічних експериментів, які мають важливе значення для економічної теорії, і тому цікаво було б їх розглянути, досліджуючи економічний розвиток країни.

     США порівняно з іншими провідними країнами (Німеччина, Франція, Велика Британія, Японія, Китай, Росія) світу є самою молодою державою. Історія цієї країни, отже її самостійний та повноцінний розвиток, почалася лише 225 років назад, в той час як Китай, Росія, європейські країни мають багату культурну, історичну спадщину, не кажучи вже про їх ресурсний потенціал (особливо Росія і Китай) та великі історичні можливості.

     В XVII-XVIII століттях північноамериканські колонії Англії (теперішня територія США) за рівням розвитку на перший погляд фактично не відрізнялися від інших колоній світу.

     Маючи ряд сприятливих особливостей, вони хоча і були багатообіцяючим регіоном, але все рівно в кінці XVII століття ніхто не міг уявити, що через 100 років  США не тільки зможуть наздогнати свого господаря – Англію -, але  і за деякими параметрами випередити ії. Щоб зрозуміти цей феномен треба уважно простежити та проаналізувати економічний розвиток країни в історичному контексті, починаючи ще з колоніальних часів.

     Різноманітні  аспекти становлення національної економіки США були відображені у працях зарубіжних вчених : Голубовича В.И., Давыдова Ю. А., Комарова В., Королькова Е.И., Кредера А.А. ,Пашкевича Л.Ф., Полетаева Н.И., Рогова С. М., Федорова А., Юхименка П.І.

     Об'єктом  дослідження є економіка Сполучених Штатів Америки.

     Предметом дослідження є розвиток економіки США в історичному контексті.

     Метою курсової роботи є дослідження становлення національної економіки США.

     Реалізація  поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

1. дослідити колоніальний період розвитку американської економіки;
2. охарактеризувати становлення промисловості та сільського господарства;
3. визначити економічні наслідки Громадянської війни
4. дослідити економіку США після Першої світової війни та в часи «великої депресії»;

     4) охарактеризувати економічний зміст  «Нового курсу» Ф.Рузвельта;

     5) проаналізувати економічне лідерство  США у післявоєнний  період;

     6)  визначити місце США в світовому  господарстві XXI століття

     Методи  дослідження. Дослідження базувалося на фундаментальних положеннях економічної теорії, сучасних концепціях функціонування світової фінансової системи та моделях макроекономічного регулювання

     Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 37 сторінок, список джерел 20 найменувань. 
 
 
 
 
 
 

     1.1. Колоніальний період розвитку американської економіки  

     Першими жителями Північної Америки були індійці - корінний народ, який, як вважають, прийшли до Америки близько 20,000 років тому через сухопутний міст з Азії, де на сьогодні тече Берингова протока. (Вони були помилково названі європейськими дослідниками "індіанцями", які думали, що вони досягли Індії, коли вперше опинилися на американському континенті.) Цей корінний народ був організований у племена, а в деяких випадках, конфедерації племен. Хоча вони торгували між собою, у них було мало контактів з народами інших континентів, навіть з іншими корінними народами в Південній Америці,  до того як європейські поселенці почали прибувати. Та економічна система, яку вони зробили, були знищені європейцями, які оселилися на їхній землі.

          Вікінги були першими європейцями, які відкрили Америку. Але подія, яка сталася близько 1000 року, пішла в значній мірі непомічена, у той час, велика частина європейського суспільства міцно спиралася на власність сільського господарства та на власність землі. Торгівля ще не взяла на себе таку важливість, що б дати поштовх до подальшого дослідження і заселення Північної Америки.

          У 1492 році Христофор Колумб, італієць, який плавав під іспанським прапором, відправився на пошуки південно-західного шляху до Азії і виявили "Новий світ". Протягом наступних 100 років, англійські, іспанські, португальські, голландські, і французькі дослідники плавали з Європи до Нового Світу в пошуках золота, багатства, честі і слави.

          Але північноамериканські пустелі пропонували раннім дослідникам мало слави і мало золота, тому більшість із них не залишилися. Люди, які в кінці-кінців заселилися в Північній Америці приїхали пізніше. У 1607 році група англійців побудувала перше постійне поселення там, що потім повинно було стати Сполученими Штатами. Поселення, Джеймстаун, було розташоване в сучасному штаті Вірджинія.

     Ранні поселенці мали ряд причин для  пошуку нової батьківщини. Паломники  з Массачусетсу були благочестивим, само дисциплінованим англійським народом, який хотів, врятуватися від релігійних нав’язувань. Інші колонії, такі як Вірджинія, були засновані головним чином в якості ділових підприємств. Часто, однак, благочестя і прибуток йшли рука об руку.

          Успіх Англії на колонізацію,  що повинно було стати Сполученими  Штатами, було обумовлено в значній мірі використанням чартерних компаній. Чартерні компанії це групи акціонерів (як правило, купців і багатих землевласників), які прагнули особистої економічної вигоди і, можливо, хотіли також, підвищити національні цілі Англії. Поки приватний сектор фінансував компанії, король забезпечував кожен проект із чартером або грантом присвоєння економічних прав, а також політичну та судову владу. Колоній взагалі не показували швидкий прибуток, однак, і англійські інвестори часто повертали свої колоніальні чартери поселенцям. Політичні наслідки, хоча і не зрозумілі у той час, були величезні. Колоністі залишилися будувати своє власне життя, свої громади, і їх власну економіку - по суті, почати будівництво на зачатки нової нації.

          Раннє колоніальне процвітання було результатом захоплення і торгівлі хутром. Крім того, рибальство було основним джерелом багатства в Мессачусетс. Але повсюди в колоніях, люди жили в основному на невеликих фермах і були самодостатні. У декількох невеликих містах і серед великих плантацій Північної Каролайни, Південної Каролайни і Вірджинії, деякі необхідності і практично всі предмети розкоші були імпортовані в обмін на тютюн, рис, і індиго (синя краска).

          Підтримуючі галузі розвивались  як колонії зростали. З’явився різні спеціалізовані лісопильні вітряки та мукомельні вітряки. Колоністи створювали верфи де будували рибальські флоти, а згодом, почалась торгівля. Також були побудовані невеликі кузні заліза. До 18го століття, регіональна схема розвитку стала ясна: колонії Нової Англії покладалися на суднобудуванні і мореплавстві для породження багатства; плантації (багато використовувалась рабська праця) у штаті Меріленд, Вірджинія, і Каролайні вирощували тютюн, рис і індиго; та середні колонії Нью-Йорк, Пенсільванія, Нью-Джерсі, Делавер і поставляли  зерно та хутра. За винятком рабів, рівень життя, як правило, був високим - вище, насправді, ніж у самій Англії. Оскільки англійські інвесторі вийшли з гри, все було відкрито для підприємців серед колоністів.

          До 1770 року північноамериканські колонії були готові, і економічно, і політично, щоб стати частиною держави, яка домінувала англійську політику з часів Джеймса I (1603-1625). Спори виникли з Англією щодо оподаткування та інших питань; американці сподівалися на зміну англійською податків і положень, які б задовольнили їхню вимогу на свободу. Мало хто думав, що сварка з англійським урядом приведе до тотальної війни проти англійців і незалежність колоній.

          Як англійські політичні потрясіння 17 і 18 століття, американська революція (1775-1783) була як політичною, так і економічною, підтримана середнім класом з гаслом про "невід'ємне право на життя, свободу і власність", - Фраза відкрито запозичена з Другої трактати англійського філософа Джона Локка про “Цивільний Уряд” (1690). Війна була викликана подією в квітні 1775 року. Британські солдати, маючи намір захопити депо колоніальної зброї в Конкорді, штат Массачусетс, зіткнулися з міліцією. Хтось - ніхто не знає, хто саме - вистрілив, і на вісім років почалися бойові дії. Хоча політичне відділення від Англії, можливо, не більшість колоністів мали за мету, незалежність і створення нової держави - Сполучених Штатів - був кінцевим результатом. 
 
 
 
 
 

     1.2. Становлення промисловості та  сільського господарства  

     Конституція США, прийнята в 1787 році і, яка задіяна до цього дня, була у багатьох відносинах творчою роботою генія. Як економічний чартер, вона встановлювала, що весь народ, від штату Мейн до Джорджії, від Атлантичного океану до долини Міссісіпі - була об’єднаною, або "спільним" ринком. Не мало бути ні тарифів ні податків на торгівлю між штатами. Конституція передбачала, що федеральний уряд міг регулювати торгівлю з іноземними державами і між штатами, встановлювати єдині закони про банкрутство, створювати гроші і регулювати їх вартість, встановлювати стандарти вимірів і ваги, засновувати поштові відділення і дороги, і виправляти правила, що регулюють патенти і авторські права . Останній із згаданих пунктів був раннім визнанням важливості "інтелектуальної власності", питання, яке взяло на себе велике значення в торговельних переговорах в кінці 20 століття.

     Олександр Гамільтон, один з батьків-засновників держави і був її  першим секретарем казначейства, відстоював стратегію економічного розвитку, в якій федеральний уряд буде допомагати тільки що встановленим галузям промисловості шляхом надання відкритої субсидій і введення захисних тарифів на імпорт. Він також закликав федеральний уряд, до того щоб створити національний банк і взяти на себе державні борги, що колонії понесли під час революції. Новий уряд надсміхнувся над деякими пропозиціями Гамільтона, але в кінцевому підсумку уряд зробив тарифи значною частиною американської зовнішньої політики - позиція, яка тривала майже до середини 20 століття.

          Хоча перші американські фермери побоювалися, що Національний банк буде обслуговувати багатих за рахунок бідних, але Перший Національний Банк Сполучених Штатів був зафрахтований в 1791 році, він протримався до 1811 року, після чого наступник банк був заснований.

          Гамільтон вважав, що Сполучені  Штати повинні досягти економічного  зростання за рахунок диверсифікованого  судноплавства, виробництва, і  банківського сектора. Політичний  суперник  Гамільтона, Томас Джефферсон, свою філософію заснував на захисті простої людини від політичної та економічної тиранії. Зокрема, він похвалив дрібних фермерів як "найбільш цінний громадян". У 1801 році Джефферсон став президентом (1801-1809) і звернувся до сприяння більш децентралізованої аграрної демократії.

     Бавовна,  була не дуже очікуваним врожаєм на півдні, але потім врожаї були вдалими після того як Елі Вітні винайшов 1793 році з бавовняний джин, машину, яка відокремлювала бавовну і насіння та інших відходів. Плантатори в з півдня купували землю у дрібних фермерів, які часто переїжджали далі на захід. Незабаром, великі плантації, за підтримки рабської праці, зробили багатими декілька сімей.

          Однак, це були не тільки  жителі півдня які рухалися на захід. Цілі села на сході іноді залишали свої поселення і створювали нові на більш родючих ґрунтах Середнього Заходу. Хоча західних поселенців часто зображують як незалежних і рішучих виступати проти будь-якого державного контролю або втручання, вони насправді отримали багато державної допомоги, безпосередньо і опосередковано. Урядом були створені національні дороги та водні шляхи, такі як Камберленд Пайк (1818) і канал Епі (1825), допомогли новим поселенцям мігрувати на захід, а потім допомогли рухатися західній сільськогосподарській продукції на ринок.