Історія та перспективи розвитку економічного аналізу

    Отже, було зроблено велику роботу з розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення його методики. Фактично було підготовлено ґрунт для наступного етапу - економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.

    Ринкова економіка має свої закони та категорії. Потрібні нові дослідження, а в багатьох випадках і нова методологія, нові прийоми економічного аналізу.

    Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур розширюватиметься сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчатимуться потреби і кон'юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв'язків у питаннях виробництва, постачання, збуту.

    Усе, що було розроблене раніше, - це надійний фундамент для практичного використання економічного аналізу за нових умов. Але перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій. Важливе значення має комерційний розрахунок, який означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Проте його широке впровадження є неможливим без глибокого аналізу діяльності підприємств і їхніх підрозділів. Це пояснюється тим, що економічний аналіз сприяє поширенню передового досвіду, прогресивних форм управління, запровадженню передової техніки й технології, забезпечує можливість розпізнавання закономірностей і прогресивних явищ та надання їм необхідного додаткового імпульсу розвитку.

    Важливим завданням економічного аналізу за сучасних умов є дослідження комерційного ризику. В економічних структурах розвинутих капіталістичних держав існують спеціальні науково-дослідні підрозділи, що розробляють методику такого аналізу.

    Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп'ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів. Він уможливлює оперативне керування маркетинговою діяльністю підприємств.

    Створення комплексних автоматизованих систем комерційної інформації - завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне.

    Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов'язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.

    Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Існує також необхідність у підвищенні оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків.

    Варто також запозичити досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон'юнктури ринку. Щодо перспектив розвитку економічного аналізу доцільно звернутись до тих його методичних і організаційних засад, які протягом десятків років формувалися у США.

    Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.

     Дуже важливим є розроблення багатоваріантних розв'язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.

2. Аналіз ефективності  використання трудових  ресурсів

1.Дати загальну оцінку виконання плану з середньорічної продуктивності праці працюючого і одного робітника, середньодобової та середньогодинної праці одного робітника. Вказати причини різкого рівня виконання плану по показникам продуктивності праці.

                                                                                                               Таблиця 1

      Виконання плану з продуктивності праці

           

   Отже, провівши оцінку виконання плану середньорічної продуктивності праці одного робітника можна побачити, що план перевиконано на 94,13 грн. Середньорічна продуктивність одного працюючого становить 6437,1грн. , що на 7,61грн. більше ніж планувалося. Це було зумовлене тим, що кількість робітників зменшилась фактично порівняно з планом, а кількість працівників навпаки зросла, тобто в цілому всі робітники стали працювати краще, навіть незважаючи на зменшення у своєму складі. Підтвердженням цього є показники середньодобової та середнього динної продуктивності праці одного робітника, які є більшими ніж планувалося, а саме: середньодобова продуктивність перевищує запланований рівень на 0,85грн., а середньогодинна продуктивність становить 3,89 грн. , що на 0,13 грн., перевищує план. Головною причиною перевиконання плану по середньодобовій продуктивності є зменшення відпрацьованих людино – днів за рік робітниками на 9 тис. людино – днів. Відповідно збільшення середньогодинної продуктивності праці одного робітника відбулося за рахунок зменшення відпрацьованих за рік робітниками на 80 тис. людино – годин.

 

     2.Провести факторний аналіз зміни середньорічної продуктивності праці одного працюючого. Підрахувати резерви росту продуктивності праці. Розрахувати баланс відхилень.     

    Розрахунки проведемо методом ланцюгових підстановок, а результати занесемо в таблицю 2.                                                                                                

Таблиця 2                                                    

      Аналіз  середньорічної продуктивності праці одного працюючого

 

    Баланс відхилень:

      ΔCПп= -77,3 - 106,5 – 24 + 215,4= +7,6

    Причини відхилень:

1. При  зменшенні питомої ваги робітників  у складі працюючих на 0,011 середньорічна  продуктивність праці одного  працюючого знизилась на 77,3 грн.

2. При  скороченні фонду робочого часу  на 4 дні, результативний показник знизився на 106,5 грн.

3. Зменшення  тривалості робочого дня на 0,03 сприяло зниженню середньорічної  продуктивності праці одного працюючого на 24 грн.

4. Збільшення  середньогодинної продуктивності праці одного працюючого призвело до збільшення величини результативного показника на 215,4 грн.

       Отже, в цілому вплив зміни факторів призвів до підвищення середньорічної продуктивності одного працівника на 7,61 грн., яка фактично становила 6437,1 грн. Потенційними резервами її підвищення є всі екстенсивні фактори. Довівши їх значення до запланованих рівнів сукупна сума резерву досліджуваного показника може становити : 77,3+106,5+24=207,8 грн.

 

     3.Розрахувати співвідношення темпів росту середньорічної продуктивності праці одного працюючого та його середньорічної оплати праці. Розрахувати економію чи перевитрати по фонду оплати праці . Зробити висновки про його правильність. Дати відповідь, на що впливає таке співвідношення.

    Дані для розрахунку виведемо в таблицю 3.

 
 
 
 
 

      Таблиця 3

    Співвідношення  темпів росту середньорічної продуктивності праці одного працюючого та його середньорічної оплати праці характеризується коефіцієнтом випередження продуктивності праці над середньою заробітною платою. Він розраховується як відношення темпів росту продуктивності праці до темпів росту оплати праці:

 

      , де          (2.1)                     

     - темпів росту продуктивності  праці;

     - темпів росту оплати праці.

= 100,12 / 97,22 = 1,0298292

    Оскільки  >1, то таке співвідношення створює умови для розширеного відтворення робочої сили, для одержання необхідного прибутку.

    Розрахунок  економії чи перевитрат по фонду оплати праці в зв’язку зі змінами  співвідношення між темпами росту  проводять за формулою:

де              (2.2)                                                                           

- фактичний фонд оплати праці;

- темп росту оплати праці;

- темп росту продуктивності праці.

= 10400 * ( 0,9722 – 1,0012) / 0,9722 =  - 310,22

    Випередження  мпів росту продуктивності праці над темпами росту оплати праці дозволило зекономити 310, 22 тис. грн.. фонду оплати праці.

 
 
 

      3. Аналіз ефективності використання основних засобів та виробничих потужностей

      1.Провести аналіз ефективності використання основних засобів, розрахувати віддачу основних засобів та їх активної частини. Дати оцінку зміни в зіставленні з планом.

                                                                                               Таблиця 4

      Аналіз  ефективності використання основних засобів  та виробничих           потужностей