Мабуть, три вищеописані методи оцінки бізнесу можна назвати найпоширенішими. Третій метод дуже часто застосовується там, де останнім часом істотно зросла вартість землі і збиткові чи фактично непрацюючі радянські підприємства продаються за ціною активів, безвідносно до грошових потоків, які вони генерують. 
Треба згадати ще один важливий момент.  
Здійснення угод по злиттях і поглинаннях – украй складне завдання: кожна сторона може виграти, здійснивши угоду професійно, чи програти через недосвідченість.  
Поглиначу, для якого така угода найчастіше вже не перша, доводиться легше: він, як правило, досить досвідчений у переговорах, а також знає, як структурувати угоду й оцінити підприємство. У свою чергу, якщо продавцем є підприємець, який кілька років тому сам створив бізнес, розвивав його, довів до певного масштабу і тепер хоче продати, то, як правило, угода злиття чи поглинання є першою в його житті. Він ніколи не потрапляв у подібну ситуацію і не знає, як діяти. Навіть якщо підприємець домігся успіху в розвитку своєї справи - у наданні яких-небудь послуг чи виробництві продукції, - це не означає, що він може добре оцінити і продати бізнес. Така процедура вимагає високої майстерності і професійних навичок, а також багаторічного навчання. 
Якщо поглинаюча компанія часто укладає угоди злиттів і поглинань, у ній зазвичай існує спеціальний структурний підрозділ, де працюють професіонали, що мають досвід роботи в інвестиційних банках. Ці фахіфці здійснили не один десяток угод, отже вміють успішно оцінювати і структурувати їх. Компанія, що поглинається, не може дозволити собі таку розкіш, як підрозділ по злиттях і поглинаннях, тому доцільно наймати для однієї конкретної угоди професійного фінансового радника, який оцінить вартість компанії, напише інвестиційний меморандум і складе правильну фінансову модель з оцінкою вартості бізнесу. А також, що ще більш важливо, правильно структурує відносини з поглиначем і максимально захистить інтереси акціонера компанії, що поглинається. Переговори веде, як правило, фінансовий консультант разом з акціонерами компанії, що поглинається, (чи як мінімум у їхній присутності). Це дуже важливий момент. Звичайно фінансовими консультантами є інвестиційні банки, іноді – консалтингові компанії, що спеціалізуються саме на інвестиційних угодах і угодах по злиттях і поглинаннях, або ті ж аудиторські компанії, у яких є сильний підрозділ корпоративних фінансів.

   Недоліки  злиттів і поглинань

   Перший  і, вочевидь, найбільший мінус –  це «забюрократування» структури. За рахунок  чого виживають невеликі компанії . Насамперед за рахунок своєї гнучкості. Такі фірми швидко реагують на зміни ринку, споживчого попиту, тенденції, які щойно з'явилися. У випадку, наприклад, перемоги в тендері і появи нового замовлення невеликій компанії легше збільшити обсяги виробництва, закупити і поставити нову технологічну лінію, розширити свій штат. Керівництво й акціонери таких компаній значно швидше приймають рішення і більш мобільні. Поки у величезній структурі питання пройде через усі департаменти, поки його узгодять і приймуть рішення, маленька фірма встигне зробити всі необхідні зміни, ухвалити їх, виграти тендер і почати виробляти продукцію чи послуги. Як тільки така компанія входить у велику структуру, ключові питання (якщо делегування повноважень не відбулося) відправляються на самий верх, де керівництво через нестачу часу, уваги чи з яких-небудь інших причин не завжди вчасно реагує на вимоги ринку, що і спричиняє негативні наслідки для бізнесу. 
Другий мінус – втрата мотивації. Якщо керівник підприємства є одночасно й основним власником, часто навіть єдиним, то з фінансової точки зору він зацікавлений ефективно працювати. Але як тільки бізнес проданий, вступає в дію інша мотивація. Навіть залишаючись керівником компанії, людина частково втрачає особистий інтерес і працює менш активно. Якщо ж замість власника на посаду керівника призначають найманого менеджера, який часто бачить себе звичайним чиновником-функціонером від бізнесу, то стимулів для того, щоб активно розвивати цей бізнес, залишається ще менше. І чим нижче в такого чиновника матеріальна мотивація (зарплата, бонуси та інші стимули), тим менше він піклується про те, щоб ефективно розвивати бізнес і більше заробляти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Міжнародні  злиття і поглинання

Міжнародні  злиття і придбання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, — це аспект глобалізації. Нині такі угоди — це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній [5].

Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою — в Азії і Латинській Америці.

У зв'язку зі зростаючою нестабільністю у  світі і реформуванням економіки низки країн, які розвиваються, залишається актуальною проблема адекватної оцінки передумов міжнародних злит-тів і поглинань, і наслідків цих угод як для ТНК, так і для приймаючих країн. Учені сперечаються також про перспективи розвитку цього сегмента світового ринку, оскільки у 2008 р. спостерігався істотний загальносвітовий спад ділової активності в сфері злиттів і поглинань. У цій статті ми спробуємо визначити особливості сучасного етапу на міжнародному ринку злиттів і поглинань; проаналізувати динаміку міжнародних угод зі злиття і поглинання на основі останніх статистичних даних; визначити перспективи розвитку ринку M&A; означити позитивні і негативні моменти при укладанні M&A-угод як з боку розвинених країн і найбільших ТНК, так і з боку країн, які розвиваються.

Міжнародні  угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і  найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти зміні позицій придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж [20]. Крім того, у процесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують ідеї захоплення національних підприємств або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноздатність їхніх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у національну економіку [19].

У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характеризувався зростанням міжнародних M&A-операцій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту.

В останні  роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&A-операцій.

Не можна  недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше (відомий у бізнесі як ефект 2+2=5). Нині M&A є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній [10].

Аналізуючи  нинішній період, можна помітити, що з 2001 року активність на ринку злиттів і поглинань неухильно знижувалася. Не дуже вдалим для цього ринку видався і минулий рік. Так 2003 року було укладено понад 15 тис. угод зі злиття, що на 25% менше, ніж 2002 року (майже 21 тис. угод); у грошовому еквіваленті загальна вартість завершених угод знизилася на 16% — з 1,2 трлн дол. до 1,0 трлн доларів (див. діаграму 1). На думку фахівців дослідницького центра Economist Intelligence Unit, основна причина низького числа оголошених і завершених угод M&A у тому, що фірми прагнули

Таблиця 1

Найбільші міжнародні угоди  зі злиття і поглинання, укладені 2008 року [1]

витрати й іти з непрофільних для себе сфер діяльності [15].

Однак вже в першому півріччі 2008 року на ринку злиттів і поглинань позначився істотний ріст. Особливо це стало помітно після завершення воєнних дій в Іраку. Прагнення компаній до здійснення угод зі злиття і поглинання зросло, і ситуація на ринку покращилася. Дані з найбільших міжнародних угод зі злиття і поглинання, які були укладені 2008 року представлені в табл.1.

Початок 2009 року позначений сплеском світової активності в галузі злиття і поглинання. Тільки за два перших місяці оголошено про угоди на суму понад 300 млрд дол. [8].

Поліпшення  ситуації у світовій економіці призвело до різкого збільшення кількості й обсягу угод зі злиття і поглинання компаній. Почався 2004 рік з покупки J. P. Morgan Chase за 58 млрд дол. чи-кагського BankOne. Наприкінці січня одна з провідних стільникових компаній світу — британська Vodafone — оголосила про намір придбати американську телекомунікаційну компанію AT&T. Спочатку за AT&T пропонувалося близько 30 млрд дол., однак фахівці впевнені: впродовж декількох тижнів ціна зросте, адже інтерес до покупки AT&T виявила не тільки Vodafone, а й інші компанії. Приблизно тоді ж стало відомо про намір французької фармацевтичної компанії Sanofi-Synthelabo придбати іншу французьку компанію — Aventis. За неї запропонували ледве більше 63 млрд дол., однак керівництво Aventis відмовилося: ціна була занадто низькою. Так що і тут можна сподіватися на істотне підвищення вартості угоди — до 80–90 млрд доларів. Угод такого масштабу не було з кінця 90-х років, і більшість експертів думають, що спад у цьому сегменті інвестиційного бізнесу минув [9].

Лідером у сфері злиття і поглинання знову стали США, загальна сума угод яких зросла з 432 млрд дол. до 490 млрд. Серед найбільших угод у цій сфері варто виділити об'єднання Bank of America з Fleet Boston Financial (48 млрд дол.), злиття компаній з виробництва медичного устаткування WellPoint Health Networks і Anthem, американського телевізійного холдингу NBC з розважальними програмами Vivendi Universal у США, а також звукозаписних компаній Sony Music і BMG. В Азії було зареєстровано два великих злиття: японських торгових домів Nissho Iwai і Niehimen (вартість угоди — 7 млрд дол.); австралійської News Corporation c американською компанією Hughes Electronics (6,5 млрд дол.) [21].

У Центральній  і Східній Європі (за винятком Росії і країн СНД) вже 2008року спостерігається невеликий ріст загальної вартості угод злиття і поглинання (всіх угод, у яких Центрально- і Східноєвропейські компанії були покупцями або об'єктами придбання) у порівнянні з 2007 роком. Вартість угод, укладених компаніями Центральної і Східної Європи, збільшилася на 3% — з 8950 млн дол. США в 2002 році — до 9196 млн дол. США 2003 року. Однак цей приріст досягнутий переважно у першому півріччі 2008 року, коли вартість угод зросла на 39% порівняно з першим півріччям 2007 року; у другому півріччі загальна вартість угод знизилася на 32% — з 4 522 до 3 060 млн дол. США [6] (графік 1).