Визначення необхідної кількості технологічного устаткування

    ІТП = 1044 * 0,14 = 147 чол.

    Інженерно   -  технічні  працівники  (ІТП)  -  це   керівники підприємства, їхні заступники, начальники виробничих служб, цехів, відділів  заводоуправління,  майстри,  тобто  працівники,  зайняті організацією і управлінням виробничого процесу, а також працівники науково-дослідних і проектних організацій.

    Кількість службовців (Сл) становить, чол.:

                                          Сл = Зч * К,                                                       (5.10)

    Де

    Зч – загальна чисельність робітників, чол.

    К – питома вага службовців у чисельності всіх рбітників

    Сл = 1044 * 0,07 = 74 чол.

    Службовці  - працівники, що здійснюють облікову, канцелярську й   адміністративно-господарську  роботу  (бухгалтери,   друкарки, співробітники відділу кадрів, постачання і т.д.).

    Кількість МОП становить, чол.:

                                                   МОП = Зч * К                                               (5.11)

    Зч – загальна чисельність робітників, чол.

    К – питома вага МОП у чисельності  всіх робітників

    МОП = 1044 * 0,042 = 44 чол.

    Молодший  обслуговуючий персонал (МОП) - працівники,  зайняті обслуговуванням   інших   категорій  працюючих   і   відходом   за  приміщеннями  (прибиральники,  гардеробники,  кур'єри   і   т.д.). Охорона  -  працівники  воєнізованої,  вахтерської,  сторожової  і пожежної   охорони.  Учні  -  особи,  що  проходять  навчання   на виробництві.

    Розраховуємо  загальну чисельність працюючих (ЧП), чол.:

                                        ЧП = Зч + ІТП + Сл + МОП,                                    (5.12)

    Де

    Зч – загальна чисельність робітників, чол.

    ІТП – кількість інженерно-технічних  працівників, чол.

    Сл – кількість службовців, чол..

    МОП – чисельність молодшого обслуговуючого персоналу, чол.

    ЧП = 1044 + 147 + 74 + 44 = 1309 чол.

    Фактори — це кількісні і якісні перетворення продуктивних сил суспільства, що підрозділяються  на матеріально-технічні, органызацыйні, економічні, соціальні і т.п.

    До  числа матеріально-технічних факторів відносять: упровадження досягнень  науково-технічного прогресу в напрямку підвищення технічного рівня знарядь  і предметів праці, прогресивних технологічних процесів, механізація  й автоматизація виробництва  і т.п. По укрупненій оцінці дані фактори  забезпечують приблизно близько 60% загального приросту продуктивності праці.

    Організаційні фактори: заходи щодо розширення спеціалізації  і комбінування виробництва, поліпшення організації робочих місць, підвищення безпеки робочих місць.

    Економічні  фактори росту продуктивності праці: матеріальне стимулювання результатів  праці, спрямованих на підвищення ефективності виробництва, удосконалення методів  планування, обліку продуктивності праці, забезпечення сприятливого фінансового  положення.

    Соціальні фактори: підвищення культурно-технічного і морально-політичного рівня  промислово-виробничого персоналу, моральні стимули праці.

    Кожний  з факторів оцінюється по економії праці, котра забезпечується при  раціональному використанні робочого часу.

    Найбільш  високі темпи росту продуктивності праці досягаються при використанні максимальної сукупності всіх факторів. Зниження рівня використання перерахованих  факторів — умова виникнення втрат  при здійсненні засобів по забезпеченню росту ефективності виробництва.

    Фактори росту продуктивності праці тісно  пов’язані між собою і по черзі  виступають як умова, а в другому  випадку як наслідок забезпечення резерву  від використання факторів.

    Резерви продуктивності праці— це потенційна можливість подальшого забезпечення росту  ефективності промислового виробництва. Вони підрозділяються на народногосподарські  резерви, галузеві, міжгалузеві і  внутрігалузеві. Останні можуть бути представлені як заводські, цехові, дільничні, робочого місця.

    Народногосподарські резерви — це резерви загальнодержавного характеру, як упровадження досягнень  науково-технічного прогресу, удосконалювання  галузевої структури промисловості  і розміщення продуктивності промислового виробництва і керування.

    Галузеві  резерви обумовлені розширенням  ролі громадської організації виробництва, заснованої на поділі праці (спеціалізація), розвиток виробничих зв'язків (кооперація), економічно виправданим укрупненням  промислових підприємств (концентрація), удосконалюванні галузевого планування, керування, що діє і технології і  т.п.

    Міжгалузеві резерви відображають можливості окремих  галузей промисловості робити послуги  іншим галузям по забезпеченню росту  продуктивності праці, що можуть бути реалізовані за умови удосконалювання  організації і розширення централізованого виробництва інструментів і ремонту  основного технологічного устаткування і т.п.

    Внутрівиробничі резерви — це резерви промислових  підприємств, що обумовлені розробкою  заходів щодо поліпшення використання активної частини основних виробничих фондів і трудових ресурсів, поліпшенню, організації виробництва і праці, скороченню втрат робочого часу, удосконалюванню  обліку витрати й економії матеріальних ресурсів.

    Внутрівиробничі резерви, у свою чергу, поділяються  на резерви, пов'язані зі зниженням  трудомісткості продукції (скорочення витрат робочого часу в розрахунку на одиницю продукції) і резерви  робочого часу, як результат удосконалювання  організації праці і підвищення рівня використання трудових ресурсів (збільшення фактичного часу роботи як наслідок скорочення простоїв). 

6. Визначення  величини фонду заробітної плати (за категоріями працюючих)

    Визначаємо  величину фонду заробітної плати (за категоріями працюючих).

    6.1 Річний фонд основної заробітної  плати основних робітників (ФОЗПор) (за тарифною системою) становить тис. грн.:

                                   ФОЗПор = (Чр * Фд * Тс)/1000,                                      (6.1)

    Де

    Чр – чисельність основних робітників, чол.

    Фд – дійсний річний фонд роботи часу одного робітника, год.

    Тс – тарифна ставка (середня) основних робітників, грн./год.

    ФОЗПор = (892 * 1776 * 0,62)/1000 = 982,1990 тис. грн.

    6.2 Річний фонд основної заробітної  плати допоміжних робітників (ФОЗПдр) становить тис. грн.:

                                ФОЗПдр = (Др * Фд * Тс)/1000,                                    (6.2)

    Де

    Др - кількість допоміжних робітників, чол.

    Фд – дійсний річний фонд роботи часу одного робітника, год.

    Тс – тарифна ставка (середня) основних робітників, грн./год.

    ФОЗПдр = (152 * 1776 * 0,62)/1000 = 167,3702 тис. грн.

    6.3 Річний фонд додаткової заробітної плати основних робітників (ФДЗПор) становить тис. грн.:

                                  ФДЗПор = (ФОЗПор * К)/1000,                                       (6.3)

    Де

    ФОЗПор – фонд основної заробітної плати основних робітників, тис. грн.

    К – відношення додаткової заробітної плати до основної

    ФДЗПор = (982,1990 * 0,06)/1000 = 0,059 тис.грн.

    6.4 Річний фонд додаткової заробітної плати допоміжних робітників (ФДЗПдр) становить тис. грн.:

                                  ФДЗПдр = (ФОЗПдр * К)/1000,                                       (6.4)

    Де

    ФОЗПдр – фонд основної заробітної плати допоміжних робітників, тис. грн.

    К – відношення додаткової заробітної плати до основної

    ФДЗПдр = (167,3702 * 0,06)/1000 = 0,0100 тис.грн.

    6.5 Сумарний річний фонд заробітної  плати основних робітників (СФЗПор) становить тис. грн.:

                              СФЗПор = ФОЗПор + ФДЗПор,                                       (6.5)

    Де

    ФОЗПор – фонд основної заробітної плати основних робітників, тис. грн.

    ФДЗПор – фонд додаткової заробітної плати основних робітників, тис. грн.

    СФЗПор = 982,1990 + 0,059 = 982,258 тис. грн.

    6.6 Сумарний річний фонд заробітної  плати допоміжних робітників (СФЗПдр) становить тис. грн.:

                              СФЗПдр = ФОЗПдр + ФДЗПдр,                                       (6.6)

    Де

    ФОЗПдр – фонд основної заробітної плати допоміжних робітників, тис. грн.

    ФДЗПдр – фонд додаткової заробітної плати допоміжних робітників, тис. грн.

    СФЗПдр = 167,3702 + 0,0100 = 167,3802 тис. грн.

    6.7 Річний фонд заробітної плати  ІТП (ФЗПітп) складає тис. грн.:

                                ФЗПітп = (ІТП * Соітп * 12)/1000,                                       (6.7)

    Де

    ІТП – чисельність інженерно-технічних  працівників, чол..

    Соітп – середньомісячний оклад ІТП, грн./особу

    12 – кількість місяців у році.

    ФЗПітп = (147 * 198 *12)/1000 = 349,272 тис. грн.

    6.8 Річний фонд заробітної плати  службовців (ФЗПсл) складає тис. грн.:

                          ФЗПсл = (Сл * Сосл * 12)/1000,                                       (6.8)

    Сл – чисельність службовців, чол.

    Сосл – середньомісячний оклад службовців, грн./особу

    12 – кількість місяців у році

    ФЗПсл = (74 * 150 * 12)/1000 = 133,2 тис. грн..

    6.9 Річний фонд заробітної плати  МОП (ФЗПмоп) складає тис. грн.:

                         ФЗПмоп = (МОП * Сомоп * 12)/1000,                                       (6.9)

    Де

    МОП – чисельність молодшого обслуговуючого персоналу, чол.

    Сомоп – середньомісячний оклад МОП, грн./особу

    12 – кількість місяців у році

    ФЗПмоп = (44 * 119 * 12)/1000 = 62,832 тис. грн.

    6.10 Обчислюємо річний (сумарний) фонд  заробітної плати всіх працівників  (СФЗПор) підприємства, тис. грн. (результати обчислень зводимо в таблицю 6.1):

    СФЗП = СФЗПор + СФЗПдр + ФЗПітп + ФЗПсл + ФЗПмоп,                 (6.10)

    Де

    СФЗПор – сумарний річний фонд заробітної плати основних робітників, тис. грн.