Франц Шуберт

Франц ШУБЕРТ (1797-1828), є одним з найпопулярніших композиторів, його музика чарує своєю щирістю, життєвою правдивістю, виразністю і простотою. Живучи в епоху жорстокої меттерніховської реакції в Австрії, Шуберт став першим з видатних представників музичного романтизму. У своїх творах він прагнув відтворювати відсутній у житті світлий ідеал, відображав тугу за ним, страждання людини в чужому й ворожому для неї суспільному середовищі. Щирість, задушевність музики Шуберта, властиві їй безпосередність, «відвертість» виразу визначалися і особистими якостями композитора. Музика Шуберта тісно пов'язана з народним мистецтвом Австрії (хоча Шуберт рідко використовував в своїх творах справжні народні теми), з побутовою музикою Відня; знайшов віддзеркалення в ній і фольклор угорців та слов'янських народів тодішньої Австрійської імперії. У музиці Шуберта на чільному місці виступає мелодія, велике значення мають колорит, барвистість, що зумовили збагачення гармонії, оркестровки. Шуберт написав багато творів, великих і малих. Писав він в інструментальному і вокальному жанрах. Творець романтичних пісень  і балад, вокального циклу, фортепіанної мініатюри, симфонії, інструментального ансамблю. Пісенність пронизує твори всіх жанрів. Він є автором близько 600 пісень, у т. ч. з циклів "Прекрасна мірошничка" (1823), "Зимовий шлях" (1827, обоє на слова В. Мюллера); 9 симфоній (у т.ч. "Незакінчена", 1822), квартети, тріо, фортепіанний квінтет "Форель" (1819); фортепіанні сонати (св. 20), експромти, фантазії, вальси, лендлери.

Вокальний цикл “Зимовий Шлях”

Написаний в 1827 р.. на слова У. Мюллера. Цей цикл пісень, що складається з 24 творів, має похмурий, іноді навіть трагічний характер. Більшість пісень цього циклу сповнені почуття розчарування, смутку, самотності. Найпопулярнішою з цього циклу є пісня «Шарманщик». Тема любові. Герой йде із міста, де живе його дівчина. Батьки кидають його й він (взимку) йде з міста.

Інші пісні – лірична  сповідь.

1 пісня – “Спокійно  спи”. “Чужим шляхом прийшов  я, чужим залишу”. Починається  пісня із високої кульмінації. 3-я пісня – “Застиглі сльози” . Гнітюча, тяжкий настрій – “З очей струмують сльози і холонуть на щоках”.

4-я пісня – “Заціпеніння”. Драматичний, відчайдушний характер. “Її сліди шукаю я”. “Хочу припасти до землі я”.

5-я пісня – “Липа”. Спокійна, умиротворена мелодія. У цій пісні дуже важливі фортепіанні моменти. Вона має образотворчий і виразний характер.

7-я пісня – “У струмка”. Музика застигла, сумна.

11 пісня – “Весняний  сон”. Ідейна  кульмінація: спогади, сон, раптове пробудження , насмішка над своїми мріями.

14 пісня – “Сивини”. Трагічний  характер. Хвиля прихованого драматизму.

20 пісня – “Подорожній  стовп”. З'являється ритм кроку.  Слова: “Чому мені стало важко  вздовж великих доріг йти?”.  Пісня передає застиглість, заціпеніння, віяння смерті.

24 пісня – “Шарманщик”. Дуже проста і "глибоко трагічна. Герой зустрічає нещасного шарманщика і їм разом терпіти горе. Закінчується питанням: “Хочеш, будемо разом горе ми терпіти, хочеш, будемо разом під шарманку співати?”.

Цикл, написаний кров'ю  серця, збурює кров, і ятрить серця. Тонка нитку, виткана художником, поєднала незримим, але нерозривним зв'язком душу однієї людини із душею мільйонів людей. Розкрила їх серця потоку почуттів, котрі рвонули з його.

«Аве Марія» - один з найкращих вокальних творів видатного композитора.

 Це надзвичайно світлий,  ліричний і піднесений гімн  на честь Діви Марії - жінки-матері, яка дарує нове життя. Композитор  вклав у твір таку щирість,  сердечність і любов, що «Аве  Марія» хвилює людей і тепер,  майже через 200 років після  написання. Музика цього твору  наче священна ікона.

Історія створення пісні

В 1825 Шуберт познайомився з  поемами шотландського поета  Вальтера Скотта, у німецьких перекладах. Оскільки Скотт був дуже популярним поетом і романістом, Шуберт вирішив, що, якщо вдасться видати свої пісні на його вірші англійською та німецькою, він буде більше відомий поза Австрією. Отже, Шуберт відбирає семеро з тринадцяти пісень, які входять у поему " Діва озера " Вальтера Скотта, опубліковані у Австрії ще 1810 року. Примітно, що свого часу на цю поему звернув увагу Россіні. У 1819 року він зробив однойменну оперу. Сім відібраних віршів Шуберт вирішив аранжувати так: п'ять пісень для сольного голосу (три пісні Эллен, " Пісня Нормана " і " Пісня полоненого мисливця " ) і ще дві пісні для вокальних ансамблів - "Коронах" (для жіночого хору в супроводі фортепіано) і " Пісня човнярів " (для квартету чоловічих голосів також із фортепіано). Отож, " Третя пісня Эллен " це і є знаменита " Ave Maria " . Влітку 1825 року у невеликому австрійському містечку Гмунден, розташованому на північному березі мальовничого озера Траун, витягнутого з півночі на південь, Шуберт провів шість благословенних тижнів, протягом яких склав, поряд з іншими творами, цикл пісень на вірші Вальтера Скотта.