Бахаїзм

РЕФЕРАТ 
 

Тема. БАХАЇЗМ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

            На сьогоднішній день набули  поширення, так звані нові культи  або релігії “нового віку”.  Ці новоутворення у духовному  житті суспільства у шістдесяті  роки виникли поширилися у  Сполучених Штатах Америки, а  згодом у Західній Європі. Дана нетрадиційна релігійність небезпідставно може розглядатись, як симптоматичний прояв глибоких кризових процесів у ідеології та масовій свідомості Заходу, як несподівані метаморфози, що їх переживає релігія в сучасному світі.

       Певним чином ці культи можна розглядати, як єдину ідейно політичну течію, як продукти саме сучасного етапу розвитку суспільства, що породжені спільними причинами і мають спільні характерні ознаки і особливості.

        Перейдемо до змістовної характеристики  і критики окремих культів, але перед цим дамо їхню класифікацію, щоб обґрунтувати вибір конкретних релігійних течій, як об’єкта критичного розгляду.

        Умовно дослідники релігій “нового   віку “ поділяють їх на три  великі групи. До першої носять  культи, що проголошують себе варіантами християнства і пропонують унікальну богоодкровенну істину, рекламуючи власний шлях до спасіння людства. Серед них: “Сім’я любові”, ”Церква Армагедона”, “Церква уніфікацій”, “Місцева церква”. Другу значну групу становлять культи, що ведуть свій родовід зі Сходу. Найбільші серед них: “Рух Харе Крішна”(Міжнародне товариство усвідомлення Харе Крішни), “Дзен-Буддизм”, “Місія божественного світла”, “Ананда Марга”, бахаїзм.

        Бахаїзм – релігія послідовників  Баха-Улли, ім’я якого перекладається як “Слава Господа”. Виникнувши в 1844 році в Ірані, ця релігія  й сьогодні об’єднує до п’яти мільйонів чоловік ,  котрі жувуть у 166 країнах . Бахаїстську літературу перекладено приблизно на 800 мов світу .

           Засновником основних положень  бахаїзму вважається ширазький торговець    Алі Муххамед, який 22 травня проголосив початок нової ери в історії людства . Слово “Баб” на арабській значить “ ворота”, тобто Баб заявив про себе як про ворота новою ери світу і всесвітнього братства. Його місія -- випередити появу іншого , більш вагомого Посланця , який обєднає всі народи і установить на Землі в справедливий і вічний мир .

         Через сорок днів  у  Баба  з’явилися послідовники , які почали  поширювати його вчення по  Персії, підготовляючи людей до  приходу того, кого відкриє Бог. Послідовниками Баба стають кілька відомих вчених і авторитетних релігійних діячів. Це викликало незадоволення правлячої верхівки, яка почала переслідувати бабітів. Самого Баба було страчено 9-го липня 1850 року.

         Через два роки після страти Баба у бабітів з’явився лідер під ім’ям Баха-Улла. Він народився в 1817 році в одній з найвідомішиш сімей Тегерана. З дитинства Баха-Улла був оточений багатством, комфортом і розкішшю. Як твердять його прихильники, свої надзвичайні знаня він одержав від природи, а не від учителів і книг. Дуже любив птахів, дерева, квіти і віддав перевагу життю за містом, а не в палацах. Баха-Улла витрачав гроші не на задоволеня, а на допомогу бідним. Його дружина також походила з багатого роду, але подвір’я їхнього палацу завжди було відкрите для бідних. Історія життя і проповідницької діяльності засновника бахаїзму стверджує, що бідні люди прозвали Баха-Уллу і його дружину “Батьком і Матір’ю бідних.”

          Баха-Улла активно  підтримував бабітів і за це врешті-решт опинивася у в’язниці. Саме там йому було явище, яке відкрило йому, що він – “Той, Кого відкриє Бог” той “Посланець”, про прихід якого пророкував Баб.

          Публічне проголошення, що Баха-Улла  є Помазанником усіх релігій, що Віра його належить всьому людству, що новий день займається над історією цивілізації, було зроблено вже після його звільнення у Багдаді, в саду Різван протягом дванадцяти днів, з 21 квітня по 2 травня 1863 року. Цей період увійшов в історію як свято Різван, яке кожний рік відзначається прихильниками бахаїзму у всьому світі на перший, третій і дев’ятий день травня.

          Подальший шлях Баха –Улли знав як злети, так і падіння,як визначання його вчення, так і неприйняття. Після того як 29 березня 1892 року Баха-Улла помер, його послідовникам було проголошено духовний заповіт. В ньому старший син Помазанника–Абдул-Баха – призначався Головою бахаїзму і єдиним інтерпритатором вчення Баха-Улли. Абдул-Баха займався активним місіонерством у всіх куточках світу. В вересні 1911 р. відбувся його перший виступ у лондонській церкві Сіті Темпль. Протягом наступних років Абдул- Баха мандрує по Європі й Америці, пропагуючи вчення бахаїзму. З його ім’ям пов’язується боротьба за збиреження єдності вчення бахаїзму, з початком побудови адміністративної структури бахаїзму.

          Певну оригінальність мають віровчення і культ бахаїзму. В них центральне положення займає пинцип єдності людства. В ході свого соціального розвитку людство проходить різні стадії, подібно до того, як людське тіло проходить різні етапи фізичного розвитку. За стародавніх часів люди жили ізольованими сімейними групами. Згодом ці групи перетворилися на племені одиниці, з яких вийшли міста-держави, а потім і нації. Світова едність, вчить Баха-Улла, є останньою стадією соціального розвитку людства на його шляху до зрілості.

          Світова єдність  стосується  кожного, жодна людина не може залишитися поза нею. При цьому  єдність, до якої йде людство є  єдністю у її розмаї, в межах  якої, як вчить Баха-Улла, будь-яка  група людей може знайти найкращий  вираз своїх прагнень та ідеалів. В той же час кожна група, кожний народ можуть використовувати здобутки, спадщину і ідеали інших.

          Єдність світу буде досягнута, коли кожна окрема людина визнає єдність людства як центральний  духовний принцип сьогодення. Ця єдність  не буде введена якоюсь могутньою групою зверху, а буде поступово розвиватися в людській свідомості доти, поки люди не визнають, що “світ – єдина країна і всі люди її громадяни” (Баха-Улла).

          Послідовники бахаїзму вірять,що всі великі релігії світу  божествені за походженням. всі Вони були повідомлені Богом в його об’явленях, в різних місця і в різний час. Жодна епоха, вважають бахаїсти, не залишалася без керівництва Бога, черз своїх Посланців. Їх поява на Землі – подія наскільки рідкісна, що людству відомо лише кілька імен: Крішна, Аврвам, Зороастер, Мойсей, Будда, Ісус, Мухаммед, Баб і Баха-Улла. Кожний з них створив релігію і надихнув до розвитку самостійну цивілізацію.

          Бахаїсти шанують  засновників всіх світових релігій  і вважають Святі книги цих  релігій священними. Баха-Улла вважається ними останнім за часом Пророком Бога на Землі. Його місія – реалізувати єдність релігій світу.   Віра,  вчить він, є найперший фактор миру і дійсного прогресу людства. Між нею і   наукою існує гармонія. Істинна віра і істина наука не суперечить одна одній. Перша—необхідний помічник у духовному зростанні, а друга – засіб матеріального прогресу. Сучасники піддавали знущанню і запереченню не лише засновників релігій, а й піонерів наук. Тому, за Баха- Уллою, істинна цивілізація стане можливою лише тоді, коли людство усвідомить необхідність, як релігію, так і науки.     На думку бахаїстів, кожна людина має право вирішувати самостійно , звертатися їй до Бога чи ні . У всякій індивідуальності притаманна найвища духовна природа, яку необхідно, розвивати для того, щоб пізнавати Бога і любити Його. Але кожна людина має й іншу природу—фізичну, тваринну; Баха-Улла вчить, що тіло людини   повинно підпорядковуватися її душі. Найвища радість людини-духовному, а не фізичному задоволенні. Якщо людина весь час робить погане, то це означає, що її твариина натура розвинута в ній більше, ніж духовна. Такій людині необхідно з допомогою інших, більш духовних людей, розвивати свою вищу натуру.     Духовне, душа не розпадаэться з смертю людини як її тіло. Вона, звільнившись від тіла продовжує свій розвиток і шлях до Бога. “Рай” і “Пекло”—в бахаїзмі певні стани, серед яких перший—це наближення до Бога а другий—відхід від Нього.

          З основних положень віровчення  випливають і моральні принципи  бахаїзму. Вони вимагають від  віруючого справ, а не слів. Баха-Улла не сприймає аскетизм  і дозволяє людині використовувати  всі життєві блага, які названі  Богом.Головний моральний принцип  цієї релігії—побудувати власне життя на основі бахаїзму і демонструвати цей приклад іншим людям Якщо ж людина не захоче слухати бахаїста, то за неї необхідно тільки молитися, залишивши на її власному шляху до Бога.

         У бахаїзмі відсутні професійні  служителі культу.Кожний бахаї є вчителем своєї релігії і вважає за свій обов’язок розповсюджувати вчення. Звідси інше найважливіше положення Баха- 

    Улли—необхідність загальної початкової освіти: всі  чоловіки і жіінки повині бути освіченими. До того ж має сенс набувати знання тих мистецтв, наук, ремесел, які можуть принести людям користь і покращити життя на Землі. На незнанні дуже часто базуються забобони і марновірства. Оскільки люди різняться між собою здібностями і талантами, освіта повинна переслідувати ціль повного розвитку природних даних людини з тим, щоб досягнути творчого співробітництва між ними. Тло такого співробітництва може бути лише духовне, але Баха-Улла вказує і на деякі конкретні кроки, які необхідно здійснити на шляху до загального мирного розвитку: ліквідація контрасту багатства і бідності як всередині нації, так іміж ними; створення світової спільноти і світового парламенту. На основі справедливої участі всіх народів; створення світового федеративного уряду; забезпечення загальних прав народів і відсіч агресії; встановлення міжнародної світової мови, яку, поруч з рідною, будуть вивчати в школі; вибір єдиної системи світового письма, встановлення загальної грошової системи тощо.

    Багато  уваги в етичній доктрині бахаїзму приділяється проблемам сім¢ї та вихованню дітей. До заборон на аскетизм, професійне відправлення культу Баха-Улла додав заборону на вживання алкоголю, наркотиків, азартні ігри, позашлюбні зв¢язки, крадіжки, гомосексуалізм, жорстоку поведінку з тваринами, а також заборону обдурювати, сповідати гріхи, кремацію, жебрацтво, професійне невступання в шлюб, злослів¢я, работоргівлю, вбивства і поцілунки рук. Цим він на думку бахаїстів, приніс з сгобою закони Нової Ери, а також скасував деякі зних, що стали на заваді єдності людства і розвитку цивілізації.

    Певну цікавість викликають свята, обряди й звичаї бахаїстів. Одна з наяскравіших рис, притаманних  життю бахаїв, -- гаряче бажання  поділитися своює  вірою з усяким її шукаючим. Іншою  унікальною особливістю цього життя  є адміністративний порядок, що дозволяє кожному чоловікові, жінці, дитині стати частиною єдиної Всесвітної общини бахаїстів і взяти участь в розповсюдженні Віри місцевому національному й всесвітньому рівнях.

    Згідно  з духовним заповітом Абдули-Бахи, його старшого онука, Шогі Еффенді, призначено Охоронцем Віри Бахаїзму. Він повернувся до місця, де жив і був похований Абдул-Баха, де знаходиться склеп Баха-Улли і могила Баба. Тут Охоронець повинен був захистити Віру від розподілу і розколів, які в минулому вичерпали духовні сили багатьох віровчень. При Охоронстві Шогі Еффенді бахаїзм став розповсюджуватися в нових країнах; бахаїсться література була перекладена на багато мов світу. Його літературна спадщина включає в себе історію першого століття ери бахаїзму обсягом 181 тис. слів; надруковані листи – це ще близько 300 тис. слів тексту.  Шогі Еффенді написав тисячі листів окремим особам, групам, комітетам, місцевим і національним Духовним Радам. Просвітницька діяльнсть перногоі єдиного Охоронця Віри Бахаїзму була перервана раптовою смертю у відносно ранньому віці. Його вдова   написала найбільш вичерпану працю про чоловіка – книгу “Безцінний скарб”, що нараховує 450 сторінок.

    Згідно  з положеннями віровчення бахаїзму, Охоронець Віри повинен призначити свого наступника з числа своїх  нащадків. Оскільки дітей у Шогі Еффенді не було і не знайшлося людини, яка відповідала б високим моральним вимогам, у 1963 р. Створено виборчий орган – Всесвітний Дім Справедливості. Після вивчення священних текстів було оголошено, що “Того, кого відкриє Бог”, вже небуде. З того часу усі питання вирішуються Всесвітнім Домом Справедливості – верховним і центральним органом Віри.

    1968 р. ВДС оголосив про стоворення  Контенентального Колегію Радників  – по три дня Африки і  обох Америк, по одній, для Європи  і Австралії, які зобов¢язубться працювати з Національними Радниками. Обиралися вони на національних з¢їздах під час свята Різдва. В спокійній і молитовній обстановці учасників виборів таємно запропунували бюлетень без усякого зовнішнього тиску, впевнені в правильності власного вибору. Хто б не був обраний, всі учасники голосувань неодмінно щиро приймають обранців.