Біогеграфічні особливості о. Мадагаскар

На Мадагаскарі 7 видів Тимелієвих (Timaliidae). Тут мешкають 4 види дрібної джери (роди Neomixis і Hartertula), які видобувають їжу не на землі, а на деревах. Інші три види – це кустарница Кросслі (Mystacornis crossleyi), Бєлогорлов тимелій (Oxylabes madagascariensis) і жовтобровий тимелій (Crossleyia xanthophrys). Кожен з цих видів відноситься до свого власного ендемічних роду; всі вони мешкають виключно в зімкнутих вологих тропічних лісах східних районів, де годуються на лісовій підстилці або в приземному ярусі.

Мадагаскарська Сороча славка (Copsychus albospecularis) має на Мадагаскарі три чітко виражені різновиди – одну в посушливих західних районах і дві на вологому сході.

Мадагаскарський кам'яний дрізд (Monticola sharpei) живе в густих вологих лісах східних районів острова. Пустельний кам'яний дрізд М. imerina, населяє піщані дюни, вкриті низькорослими чагарниками, серед яких зустрічаються різні види Euphorbia. У західних саванах цей рід практично не представлений, якщо не вважати третього виду – кам'яного дрозда Бенсона (М. bensoni). З 7 видів славкових тільки два ендеміка – мадагаскарська очеретянка (Acrocephalus newtoni) і мадагаскарська кравчиня (Cisticola cherina). У родині мухоловкових (Muscicapidae) повсюдне поширення характерне для мадагаскарської райської мухоловки (Terpsiphone mutata). З іншого боку, мухоловка Уарда (Pseudobias wardi) являє ендемічний рід, що мешкає виключно у вологих тропічних лісах східних районів Мадагаскару. Походження мухоловок роду Newtonia залишається загадкою. N. brunneicauda зустрічається повсюдно, N. archboldi – тільки в напівпустелях, N. amphichroa мешкає серед наземної рослинності в зімкнутих вологих тропічних лісах східних районів, а N. fanovanae взагалі відома лише по одному примірнику, виявленому у вологих лісах на сході острова [12].

Мадагаскарська білоочка (Zosterops maderaspatana) є єдиним представником відповідного сімейства. Родина в'юркових ткачиков представлено всього одним, в порівнянні з 27 в Замбії, дуже своєрідним видом – мадагаскарської амадин (Lonchura nаnа). Родина ткачикових включає 4 види. Серед них червоний фуди (Foudia madagascariensis) та лісовий фуди (F. omissa). Червоний фуди – це птах західних саван. Лісовий фуди мешкає виключно у вологих лісах східних районів.

Перелітні птахи. Регулярно зимують на Мадагаскарі – сокіл Елеонори (Falco eleonorae) і попелястий сокіл (F. concolor). Сокіл Елеонори мешкає в Середземномор'ї, попелястий сокіл – головним чином у північно-східних районах Африки. Крім соколів, з сухопутних перелітних птахів на Мадагаскарі досі відзначені лише сільська ластівка (Hirundo rustica) і берегова ластівка (Riparia riparia). Обидва види зустрічаються на острові від випадку до випадку, в той час як на зимівлю до Африки вони збираються сотнями мільйонів [5].

Морські птахи. До їх числа відносяться качурки, фаетони, буревісники, олуши, чайки і поморники. На морських узбережжях зустрічається близько 30 видів птахів. Там з них гніздяться такі, як тихоокеанський буревісник (Puffinus pacificus), жовтодзьобий фаетон (Phaethon lepturus), черноспінная чайка (Larus dominicanus), чеграва (Hydroprogne caspia), крячок Берга (Sterna bergii), рожева крачка (S. dougallii), темна крачка (S. fuscata), чорнокрила крачка (S. anaethetus) і бура крачка (Anous stolidus) [9].

Ссавці. Копитні. Копитні в даний час мають на Мадагаскарі всього одного представника – це мадагаскарська кістевуха свиня, що відноситься до підряду нежуйних парнокопитних [21].

Водні ссавці. Серед водних ссавців наявних дюгонів, або морських корів (ламбухарану, ламбундріака), що мешкають у Індоокеанском узбережжя острова і взяли під охорону.

Гризуни. Якщо не брати до уваги кілька видів-космополітів, завезених на острів людиною, то гризуни на Мадагаскарі представлені лише 17 видами, що відносяться до 8 ендемічних родин. Всі вони входять до підродина мадагаскарських хом'яків. Однак мадагаскарскі гризуни дуже різні. Деякі з них, наприклад Brachytarsomys і Hypogeomys, мають досить великі розміри і служать основною їжею ендемічних хижаків [3].

Кажани більш численні і більш різноманітні порівняно з іншими групами ссавців Мадагаскару. Загін рукокрилих підрозділяється на дві групи: крилани –великі тварини, що харчуються плодами, і летючі миші, які харчуються комахами або нектаром. На Мадагаскарі крилани представлені рудою летючою лисицею (Pteropus rufus). Ці крилани утворюють скупчення на деревах або в печерах, звідки у сутінках вони вилітають великими зграями. Рід Pteropus має азіатське походження. На Мадагаскарі відомі ще два роду криланових: афроарабский рід Eidolon і Rousettus.

Кажани представлені набагато різноманітніше; їх можна поділити на три чітко виражені групи. Рід Emballonura населяє як Мадагаскар, так і всю Малагасійська-меланезийскую область аж до Самоа. Група африканських видів включає форми, загальні для Африки і Мадагаскару. До цієї групи належить близько 25 видів. І нарешті, Myzopoda aurita являє собою єдиний вид ендемічної родини, що мешкає в лісах східних районів.

Комахоїдні. Ряд тенрекоподібних включає дві родини –видроземлерийкових і тенрекових.

Для сучасних комахоїдних  родини тенрекових характерна широка адаптивна радіація. Зазвичай родину тенрекових ділять на дві підродини –справжніх тенреков і рисових тенреков. Всі види справжніх тенреков здатні впадати в сплячку в період зниження продуктивності біологічних ресурсів [12].

Suncus madagascarensis.  Це крихітна комахоїдна тварина широко поширена по всій території острова, але вкрай рідко попадається на очі. Suncus murinus (вуалаву фуці) – гігантська білозубка часто є симбіонтом людини. За характером харчування вона відноситься до всеїдних тварин, має середній розмір. Tenrec ecaudatus (тандрака) позбавлений хвоста. Це один з найбільших представників ряду комахоїдних і найбільший з тенреков Мадагаскару. Tenrec ecaudatus всеїдний, харчується він різноманітними безхребетними і дрібними хребетними. Hemicentetes (сура, Цура) включає два види: H. nigriceps і H. semispinosus. H. nigriceps мешкає в районі Східного уступу Центрального плато. H. semispinosus зустрічається в рівнинних вологих лісах східного Мадагаскару. Вага звірка не перевищує 100-150 г, проте у нього добре розвинена система захисту від хижаків: нахиляючи голову, він прагне вдарити голками прямо в ніс ймовірного противника. Setifer setosus середній за розмірами звірок важить до 300 г і покритий надзвичайно колючими голками. Він веде нічний спосіб життя і відносно добре лазить. Це всеїдна тварина широко поширене на сході Мадагаскару. Echinops telfairi (тамбутрікі) малий тенрек, добре пристосований до посушливих умов південно-західних районів. Іноді цей тенрек зустрічається на західному узбережжі в хатинах, покритих пальмовим листям, де він полює на комах. Це деревний вид, за характером харчування він ставиться до всеїдних і комахоїдним. Oryzorictes talpoides (вуалавунарабу) представлений трьома видами. Найбільш типовим є кротовідний тенрек (О. talpoides). Вони відносно невеликі, їх довжина не перевищує 10 см. Пристосовані для копання передні лапи забезпечені довгими кігтями. Харчуються вони, ймовірно, безхребетними, яких знаходять у пухкому грунті.

У роді Microgale відомо близько 18 видів, з яких найбільш типовим є Microgale talazaci. Всі представники цього роду мають довгий хвіст. Розміри варіюють від 6-7 см у М. cowani до майже 15 см у М. talazaci. Деякі види, наприклад М. longicaudata, годуються тільки на деревах; інші ведуть виключно наземний спосіб життя. Limnogale mergulus (вуалавундрану) веде водний спосіб життя. Водний тенрек зустрічається біля швидких річок і струмків, де він харчується дрібною рибою і ракоподібними.

Хижаки. На Мадагаскарі мешкає сім видів хижих ссавців. Сім видів об'єднані в три ендемічних підродини (фаналукі, мунго і фосси), які відносяться до поширеного майже по всьому світу сімейства віверових [12].

Підродина фаналукі (Fossinae) представлена родом Fossa (видом F. Fossana), родом Eupleres (E. goudotii goudotii, E. major Lavauden). Підродина кольцехвостих мунго (Galidiinae) – родом Galidia (G. elegans elegans, G. e. Dambrensis, G. e. occidentalis), родом Salanoia (S. Concolor), родом Mungotictis( M. decemlineata decemlineata, M. d. Lineata), родом Galidictis (G fasciata fasciata, G. f. Striata). Підродина фосси (Cryptoproctinae) родом Cryptoprocta видом C. ferox. Всі ці місцеві хижі живуть головним чином у лісах, крім фосси Сгурtoprocta ferox. Її укриття знаходяться в лісі, а в пошуках здобичі вона заходить далеко на відкриті простори [9].

Лемури. Мешкають в тропічних лісах, добре лазять, бігають і стрибають по гілках дерев. Мають хапальні лапи з добре розвиненими сильними пальцями, якими вони чіпляються за гілки або нерівності кори. Харчуються плодами, ягодами, листям, квітами, деякі також корою, комахами, їхніми личинками. Більшість лемурових активно вночі або в сутінки, вдень сплять в дуплах або гніздах. Живуть групами (4-10 особин) і навіть стадами (до 60 особин), ін парами і поодинці.

Рід Полумакі або лагідні лемури, гапалемури, полулемури (лат. Hapalemur). Розміри середні і великі. Довжина тіла приблизно 28-46 см. Полумакі – мешканці лісових районів, особливо там, де є зарості бамбука. Тримаються найчастіше сімейними групами, іноді поодинці. Активність нічна [19].

Сірий бамбуковий лемур (лат. Hapalemur alaotrensis) – це найменший з бамбукових лемурів, вагою менше 900 р. Активні в денний час. Золотистий бамбуковий лемуp (лат. Hapalemur aureus) живе в лісах з чагарниками гігантського бамбука і бамбукової травою. Вельми рідкісний вид, чисельність якого навряд чи перевищує 200-400 особин. Золотий бамбуковий лемур веде нічний спосіб життя, особливо активний на світанку і ввечері .

Сірий лемур (лат. Hapalemur griseus) зустрічається в дощових лісах східної частини Мадагаскару. Існують родинні підвиди: Східний малий бамбуковий лемур – Hapalemur griseus griseus; Західний малий бамбуковий лемур – alemur griseus occidentalis; Бамбуковий лемур з Алаотра – Hapalemur griseus alaotrensis; Підвиди Форту Дофіна – Hapalemur griseus meridionalis. Живуть у тропічних дощових лісах, в місцях зростання бамбука, поїдають листя, мають високий вміст ціаніду [11].

Широконосий лемур (лат. Hapalemur [Prolemur] simus) або великий бамбуковий лемур – Hapalemur simis – це найбільший з бамбукових лемурів, однин з рідкісних ссавців. Зустрічається в околицях Ranomafana і на території національного парку Andringitra. Довжина тіла 90 см, маса 2,4 кг. Веде нічний спосіб життя. Мешкає у вологих лісах, де годується здебільшого бамбуком, а також квітами, листям і фруктами.

Рід Макі або звичайні лемури (лат. Lemur). Катта, котячий або кільцехвостих лемур (лат. Lemur catta) – найбільш відомий вид з родини лемурових. Зустрічаються на півдні і південному заході острова Мадагаскар на сухих відкритих просторах і в лісах. Це стрункі тварини, за величиною зіставні з кішками. Довжина тіла становить від 38 до 45 см, вага може досягати 3,5 кг, при цьому вага хвоста може бути більше 1,5 кг. З усіх лемурів котячі лемури проводять найбільше часу на землі, що є пристосуванням до частково посушливої ​​довкіллю. Котячі лемури активні в нічний час і ведуть дуже суспільний спосіб життя.

Рід Еулемури або звичайні лемури (лат. Eulemur). Звичайний бурий лемур (лат. Eulemur albifrons). Населяє західний Мадагаскар на північ від річки Бетсібока.Це невелика тварина завбільшки з кішку, довжина тіла і хвоста по 50 см, маса 2,6 кг. Населяють лісисті ділянки гірських плато. Харчуються фруктами, молодим листям і квітами [19].

Сіроголовий лемур (лат. Eulemur cinereiceps) живе на південному сході Мадагаскару на обмеженій території приблизно в 700 км² між річками Manampatrana і Mananara. Лемур красноошейніковий (лат. Eulemur collaris) переважно лісовий мешканць, провідний денний спосіб життя. Вінценосний лемур (лат. Eulemur coronatus) мешкає в сухих і вологих лісах на крайній півночі Мадагаскару на півострові Кеп д'Амбре і на південному заході до Амбілоб. Це невелика тварина завбільшки з кішку, довжина тіла 34 см, хвоста - 45 см, маса 2 кг. Лемури багато часу приділяють догляду за шерстю, груммінга, висловлюючи у такий спосіб лояльність і симпатію до інших членів групи.

Чорний лемур Склатер, або блакитноокий лемур (лат. Eulemur flavifrons) невелика тварина розміром з кішку. Цей вид лемурів населяють сухі західні ліси, кавові і цитрусові плантації, які перемежовуються лісистими ділянками. Довжина тіла 41 см, хвоста - 55 см, маса 2,4 кг. Відмінною рисою виду є блакитні очі, що їх відрізняє від інших приматів. Харчуються стиглими фруктами, листям, квітами, іноді – комахами [19].

Чорний лемур, лемур макако (лат. Eulemur macaco) зустрічається на північному заході Мадагаскару. Це невелика тварина, розміром з кішку, довжина тулуба 41 см, хвоста – 55 мм. Маса 2,4 кг. Чорні лемури живуть у лісах різних типів, зустрічаються на плантаціях кави, дерев кешью. Харчуються зрілими фруктами, листям, іноді - комахами.

Монго або монгоц, мангустових лемур (лат. Eulemur mongoz) мешкає в посушливих лісах на північному сході Мадагаскару. Це маленький лемур розміром з кішку, довжина тіла з головою 35 см, хвоста 19 см. Маса 2 кг. Харчуються квітами, фруктами і листям.

Коричневий лемур з  червоними грудьми (лат. Eulemur rufifrons) живе на західному узбережжі Мадагаскару між річкою Tsiribihina на північ і на південь від річки Fiheranana (заповідник Isalo) і в східній частині Мадагаскару між річками Mangoro і Onive в районі гірського масиву Andringitra (заповідник Kirindy). Живе в сухих лісах на низовинах. Вага – від 2,2 до 2,3 кг. Голова і тіло завдовжки від 35 до 48 см і хвіст довжиною від 40 до 55 см [11].

Лемур червоногрудий (лат. Eulemur rufus) зустрічається на заході і сході Мадагаскару, є маленька популяція в заповіднику Берентлі (південний Мадагаскар). Це невелика тварина завбільшки з кішку, довжина тіла 40 см, хвоста – 55 см, маса 2,7 кг. Харчуються червоногруді лемури листям, пагонами, корою і квітами дерева Tamarindus indica.

Чорний лемур Санфорда (лат. Eulemur sanfordi) мешкає тільки в одному місці північного Мадагаскару: на південь від півострова Ампасііндава до річок Махававв на заході і Манамбато на сході. Це невелика тварина завбільшки з кішку, довжина тіла 40 см, хвоста – 50 см, маса 2,3 кг. Ніс і область навколо ноcа і очей чорні, утворюючи на морді букву «Т».

Рід Лемури вари або пухнасті лемури (лат. Varecia) представлені одним видом, в рамках якого виділені два підвиди чорно-білий пухнастий лемур Varecia variegata variegata і рудий пухнастий лемур Varecia variegata rubra. Вони схожі за розмірами і поведінці, але розрізняються за забарвленням [11, 19].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРИРОДИ НА ОСТРОВІ МАДАГАСКАР ТА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

 

3.1. Природоохоронні території острова

 

Комплексні заповідники (дод. ). Заповідники були створені з метою зберегти різноманітні типи фауни і флори Мадагаскару. За законом, доступ в комплексні заповідники дозволений тільки вченим, які мають відповідні повноваження [16].

Комплексний заповідник № 1: Бетампуна, площа 2228 га. Тут розташовані характерні для східного узбережжя первинні та вторинні вічнозелені вологі тропічні ліси. До складу фауни входять деякі види лемурів (Indri indri, Hapalemur griseus, Phaner furcifer, тощо), птахи та ендемічні віверові.

Комплексний заповідник № 3: Захамена, площа 73160 га. Тут представлена ​​рослинність східного абазійного берега, в тому числі первинні та вторинні тропічні вічнозелені ліси, бамбукові чагарники і гірські лишайникові рідколісся. До складу фауни входить безліч лемурів (Indri indri, Varecia variegata та ін), птахи та плазуни.

Комплексний заповідник № 4: Царатанана, площа 48622 га. Він створений для охорони дуже специфічної рослинності масиву Царатанана, де розташована найвища точка острова – гора Марамукутра (2887 м). Тут зустрічаються первинні та вторинні вічнозелені ліси, як рівнинні, так і гірські, лишайникові рідколісся і гірські верещатники. Багато видів орхідей. До складу фауни входить кілька видів лемурів (Lemur macaco та ін), віверових, птахиі та плазуни.

Комплексний заповідник № 5: Андрінгітра, площа 31160 га. Він створений для охорони флори другої за висотою вершини острова – піку Буби (2658 м). Тут зустрічаються вересові і трав'янисті співтовариства; на скелях розвинена ксерофітна флора (Aloe, Kalanchoe Helichrysum); серед дерев представлені сімейства Cunionaсеае і Euphorbiaceae. До складу фауни входять лемури (Lemur catta, L. fulvus, Pro pithecus diadema), віверові (Cryptoprocta ferox), птахи та плазуни, насамперед хамелеони [12].